Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №294/1766/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №294/1766/25 Головуючий у 1-й інст. БІЛЕРА І. В.

Номер провадження №33/4805/1373/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу захисника Кінзерської Н.В. на постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2026 року, якою останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП

встановила:

Постановою судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду 18.10.2025 року о 22 год 55 хв по дорозі Бердичів - Чуднів - Шепетівка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки відмовився, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, захисник Кінзерська Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на незаконність постанови. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що працівниками поліції порушено вимоги ст.266 КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції №1026. Зазначає, що відсутні докази керування о 22 год 55 хв ОСОБА_1 транспортним засобом та відсутній факт зупинки, поліцейськими не було названо ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, акт огляду та направлення не вручались та відсутні в матеріалах справи. Посилається на не безперервність відеозапису, та вказує, що відеозапис «document 5449853314353105153» не зазначений у протоколі, а тому відсутнє джерело його походження. Протокол не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення.

05.10.2026 в судове засідання апеляційного суду з`явилась адвокат Кінзерська Н.В., яка підтримала подану апеляційну скаргу та надала пояснення, просила відкласти розгляд справи, клопотала переглянути відеозапис та послухати пояснення ОСОБА_1 . Розгляд справи відкладено на 13 год 30 хв 13.10.2026.

13.10.2026 адвокат Кінзерська Н.В. та ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, заяв про перенесення не надсилали, а тому суд розглядає справу без участі особи та адвоката, оскільки їх явка не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487353, вбачається що 18.10.2025 року о 22 год 55 хв по дорозі Бердичів - Чуднів - Шепетівка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки відмовився, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487353 (а.с. 2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився (а.с.6); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, яку водій ОСОБА_1 підписати відмовився (а.с.7); рапортом інспектора СРПП ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Марії Булій (а.с.8); довідкою про належність транспортного засобу (а.с.9); довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, відповідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримував (а.с.10); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5967460 від 18.10.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с.11); диском з долученими відеофайлами (а.с.12).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно відеозапису з автомобільного реєстратора працівників поліції «document 5449853314353105153», водієм було проігноровано вимоги працівників поліції, здійснити зупинку транспортного засобу. В подальшому на відеозаписі «export-n8bon» (23:10:52) при спілкуванні з водієм, поліцейським було зазначено «Я вийшов на центр дороги, щоб вас зупинити, ви взяли правіше і дали по газам, поїхали тікати, ми вас ще наздоганяли», що засвідчує, зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідала вимогам ч. 7 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». В ході розмови у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, останній без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Зазначив, «да» відмовляюсь. Останньому були роз`яснені відповідні права та обов`язки, наслідки ухилення від огляду на стан сп`яніння. Також, відеозапис свідчить, що ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, який складений у його присутності та від підписання якого останній відмовився.

При цьому ОСОБА_1 в поліцейському авто зазначає, що вітчим пропав безвісти майже рік його немає. На що поліцейські вказують, то що потрібно вживати алкоголь і сідати за кермо. Зазначив, що в магазин з`їздив по цигарки. На що поліцейські зазначають, що на задньому сидінні цілий арсенал, а не цигарки. При цьому зазначає, що його так перший раз зупинили. Також зазначав, що йому треба машину загнати.

Захист намагається розглядати це відео ізольовано.

Проте, згідно зі ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази в їх сукупності. Той факт, що в перші секунди чи хвилини переслідування через нічний час, відстань або погодні умови на камері реєстратора не видно чітко номерний знак чи обличчя водія, не означає, що це інший автомобіль.

На відео зафіксовано процес руху та переслідування автомобіля правоохоронцями від моменту ігнорування вимоги про зупинку до моменту фактичної зупинки, де біля авто перебуває саме ОСОБА_1 ..

Захист вказує час «до 23 год 65 хв». В одній годині 60 хвилин, тому часу «23:65» фізично не існує. Це свідчить про неуважність самого захисника при аналізі відео.

Технічні похибки реєстратора в відображенні часу не спростовують зміст самого відеозапису.

На обох відеозаписах фігурують ті самі поліцейські, той самий водій ОСОБА_1 , те саме місце події та обговорюються ті самі обставини: поїздка за цигарками, зниклий вітчим, «арсенал» на задньому сидінні.

Початок нового файлу о 22:48:59, де поліцейські вже спілкуються з водієм на вулиці, є продовженням фіксації процедури оформлення роз`яснення прав, пропозиція пройти огляд, оскільки поліцейські вийшли з патрульного авто і почалася інша фіксація події.

На записі, який починається з 22:48:59, водій ОСОБА_1 веде діалог з поліцейськими, відповідає на їхні запитання, не заперечує, що за кермом був саме він, пояснює причину поїздки в магазин за цигарками та факт переслідування. Його власні слова та поведінка на відео повністю підтверджують, що події на обох відеозаписах пов`язані між собою і відбувалися послідовно в реальному часі, попри різницю в тайм-кодах пристроїв.

Ключовим є факт того, що ОСОБА_1 , маючи ознаки сп`яніння, у присутності поліцейських без примусу відмовився від законної вимоги пройти огляд. Цей факт повністю, безперервно та чітко зафіксований на відеозаписі, що повністю спростовує намагання захисту скасувати доказ через технічні нюанси хронології руху автомобіля.

Походження відеозапису та спосіб його перенесення до справи є очевидними й прозорими.

Матеріали відеофіксації долучаються до протоколу безпосередньо уповноваженою посадовою особою поліцейським, який здійснював оформлення, про що робиться відповідна відмітка в самому протоколі або супровідному рапорті. Процедура вивантаження відео зі службових серверів поліції на цифрові носії CD/DVD-диски регламентована внутрішніми інструкціями МВС, і для суду визначальним є зміст цього запису, а не опис технічного алгоритму копіювання файлів.

На самому відео чітко зафіксовані: дата та час події, місце зйомки, службовий автомобіль, форма та жетони патрульних, а головне особа самого ОСОБА_1 , який веде діалог із поліцією, називає свої дані та обставини справи. Жодних ознак монтажу, фальсифікації чи втручання у відеоряд захистом не надано й не доведено.

Порядок виявлення ознак сп`яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (Наказ МВС/МОЗ № 1452/735).

Згідно з Розділом I цієї Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Зафіксовані на відео фрази поліцейських про те, що у водія «мова порушена» та «реакція не така як треба», чітко підпадають під офіційні критерії: порушення мови та порушення координації рухів / поведінка, що не відповідає обстановці.

Поліцейські на відео вголос озвучили водієві виявлені у нього ознаки сп`яніння мова порушена», реакція не така, ОСОБА_1 був чітко проінформований, на якій підставі від нього вимагають пройти огляд.

Доводи захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а тому і не зобов`язаний був проходити огляд повністю спростовуються матеріалами відеофіксації.

На відеозаписі чітко зафіксовано процес переслідування автомобіля, який намагався втекти від патрульних. Сам ОСОБА_1 у розмові з працівниками поліції прямо визнає факт керування, зазначаючи, що він "з`їздив у магазин по цигарки" і що його "перший раз так зупинили". Твердження адвоката про те, що ОСОБА_1 не є водієм, є голослівними.

Також твердження адвоката про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом у справі, є необгрунтованим.

Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол є першочерговим, базовим та офіційним процесуальним джерелом доказів, на основі якого встановлюється наявність чи відсутність правопорушення.

Наявні відеозаписи процесу оформлення беззаперечно підтверджують, що протокол складався у присутності ОСОБА_1 , його детально ознайомили з його змістом, правами та обов`язками, а його відмова від підпису була свідомим процесуальним рішенням, яке не нівелює законність самого документа.

Оскільки суть правопорушення, час, місце події та особа водія, описані в протоколі, повністю підтверджуються записами з нагрудних камер та реєстраторів, де ОСОБА_1 сам визнає факт керування та поїздки за цигарками, цей протокол є належним, допустимим і законним доказом, що підлягає обов`язковому врахуванню судом при винесенні постанови.

Твердження захисту про відсутність особи, яка складала документ, є фактично неправдивим і спростовується самим змістом матеріалів справи. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння є невід`ємним додатком до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння (Наказ МВС/МОЗ № 1452/735), цей акт складається тим самим працівником поліції, який проводив оформлення водія та виявив ознаки сп`яніння (мовні порушення, реакція). Оскільки в протоколі чітко зазначено посаду - поліцейський ВП№2 старший лейтенант ОСОБА_2 , а також наявний його підпис, ідентифікація особи, яка складала акт, не викликає жодних сумнівів, що додатково підтверджується відеозаписом, де зафіксовано весь процес спілкування цієї конкретної посадової особи зі ОСОБА_1 (а.п.6).

Відсутність у бланку акта окремого унікального номера чи дати є виключно формальним недоліком, технічною опискою, який не нівелює суті документа.

Стала судова практика Верховного Суду наголошує на принципі «пріоритету змісту над формою»: технічні похибки, які не впливають на встановлення суті правопорушення, не можуть бути єдиною підставою для виправдання особи. Прив`язка акта до конкретної події, дати та часу є очевидною, оскільки акт заповнювався безпосередньо на місці зупинки, одночасно із протоколом, у якому зафіксовано точний час.

ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження огляду. У випадку, коли водій на місці зупинки без примусу заявляє про відмову від тесту через «Драгер» та відмовляється їхати до медичного закладу, складання детального акта огляду з результатами вимірювань технічно є неможливим, оскільки самого дослідження не відбулося. У такій ситуації факт законної вимоги поліцейського та факт категоричної відмови водія фіксуються безпосередньо в протоколі за ст. 130 КУпАП та на відеозаписі процесу оформлення.

Таким чином, намагання адвоката визнати акт недопустимим доказом через відсутність номеру є штучним, адже цей документ повністю корелюється з протоколом та відеозаписом, де особа поліцейського чітко ідентифікована, а факт відмови ОСОБА_1 від процедури зафіксовано у встановленому законом порядку.

Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані об`єктивні висновки суду першої інстанції, яким було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у діях ОСОБА_1 ..

Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, та ст.266 КУпАП під час огляду ОСОБА_1 не встановлено.

Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

постановила:

Апеляційну скаргу адвоката Кінзерської Наталії Володимирівни залишити без задоволення, а постанову судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.С.Рябенька