Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №935/1491/26 — Житомирський апеляційний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 935/1491/26 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.

Категорія 35 Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

суддів Григорусь Н.Й., Панкеєвої В.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Василенка Р.О.,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

27 травня 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулося до Коростишівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 5 442 грн 68 коп.

Позов обґрунтовано тим, що між Житомирською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» та ОСОБА_1 укладено типовий договір розподілу природного газу шляхом фактичного (документально підтвердженого) відбору (споживання) природного газу з газорозподільної системи. Відповідач з 01 березня 2024 року здійснює відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи, що підтверджується розрахунком заборгованості та відповіддю ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на адвокатський запит. За період з березня 2024 року по січень 2026 року у відповідача виникла заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 5 442 грн 68 коп.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09 червня 2026 року представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв`язку зі сплатою відповідачем суми заборгованості.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у справі. Ухвала мотивована тим, що на час пред`явлення позову (27 травня 2026 року) між сторонами існував спір щодо стягнення заборгованості у розмірі 5 442 грн 68 коп, а тому підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, а відповідно і для повернення судового збору згідно зі статтею 7 Закону України «Про судовий збір», відсутні.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

27 липня 2026 року Коростишівський районний суд Житомирської області ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 5 442 грн 68 коп.

Рішення мотивоване тим, що, згідно із заявою представника позивача, відповідач сплатив борг, а тому на момент ухвалення рішення зобов`язання виконано і підстави для задоволення позову відсутні. У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати стягненню не підлягають відповідно до статті 141 ЦПК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» не погодилося з рішенням суду першої інстанції та 28 серпня 2026 року подало до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2026 року, закрити провадження у справі та здійснити розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована посиланнями на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апелянт вказує, що у зв`язку з повною сплатою відповідачем суми заборгованості, суд першої інстанції мав закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору, а не відмовляти у задоволенні позову.

Зазначає, що поняття «спір про право» має тлумачитися не формально, а сутнісно, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо сторони врегулювали майнові питання, спір вичерпано, а продовження судового розгляду порушує принцип процесуальної економії та не відповідає завданням цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України.

Заперечення щодо ухвали суду першої інстанції від 27 липня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі апелянт включив до апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 353 ЦПК України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, станом на час апеляційного розгляду справи, не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08 вересня 2026 року (після надходження витребовуваних матеріалів справи №935/1491/26) апеляційну скаргу залишено без руху – надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 17 вересня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Після проведення підготовчих дій, ухвалою від 17 вересня 2026 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Газорозподільні мережі України», загальна сума боргу відповідача за послуги з розподілу природного газу за період з березня 2024 року до січня 2026 року становила 5 442 грн 68 коп.

27 травня 2026 року позивач ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії звернулося до суду з позовом. Ухвалою суду першої інстанції від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі.

Після пред`явлення позову ОСОБА_1 сплатив на користь позивача заборгованість у розмірі 5 442 грн 68 коп, що визнано самим позивачем у заяві від 09 червня 2026 року про закриття провадження у справі.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанції

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частин 1–5 статті 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Апеляційний суд уважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення спору та припинив існування в процесі розгляду справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20

У справі за позовом ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу у розмірі 5 442 грн 68 коп.

У процесі розгляду справи ОСОБА_1 добровільно сплатив на користь позивача 5 442 грн 68 коп, що визнав сам позивач у заяві від 09 червня 2026 року про закриття провадження у справі.

Оскільки внаслідок сплати відповідачем на користь позивача суми заборгованості сторони самі врегулювали спірні питання, а об`єкт спірних правовідносин, з приводу якого виник спір (правовий конфлікт) між сторонами, припинив існування в процесі розгляду справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відсутність предмета спору є правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що у зв`язку з повною сплатою відповідачем суми заборгованості суд першої інстанції мав закрити провадження у справі, а не відмовляти у задоволенні позову, знайшли своє підтвердження з мотивів, наведених вище.

Колегія суддів погоджується і з доводами апелянта про те, що продовження розгляду справи по суті після повного врегулювання сторонами спірних майнових питань не відповідає завданням цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України.

З цих же підстав обґрунтованими є і заперечення апелянта щодо ухвали суду першої інстанції від 27 липня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України, судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Частиною 2 статті 255 ЦПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання повернення судового збору врегульовано статтею 7 Закону України «Про судовий збір», яка містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких сплачена сума судового збору за відповідним клопотанням повертається судом особі, яка його сплатила.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Звертаючись до апеляційного суду, позивач в апеляційній скарзі просить здійснити розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору, підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.

При цьому позивачу слід роз`яснити , що питання щодо судових витрат необхідно вирішувати в порядку, передбаченому п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 141, 255, 367, 368, 369, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - задовольнити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2026 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Роз`яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, встановлених статтею 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Судді

П.В. Миколайчук Н.Й. Григорусь В.А. Панкеєва