Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №296/11299/24 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 296/11299/24 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.

Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

за участю секретаря

судового засідання Прохорчук Д. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Янчук Максим Олександрович,

на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 12 лютого 2026 року, ухвалене у складі судді Анциборенко Н. М. у місті Житомирі

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у спілкуванні з дитиною, за участю органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

1. У грудні 2024 року ОСОБА_2 (далі – позивач, батько) звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідачка, матір) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні.

2. Позов мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 (далі – дитина). Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 листопада 2024 року шлюб між сторонами розірвано.

3. Позивач стверджує, що після припинення сімейних відносин відповідачка почала чинити йому перешкоди у спілкуванні з дочкою, не надавала можливості брати участь у її вихованні.

4. Також вказувалось, що позивач має постійне місце роботи та самостійний дохід, належні умови для перебування дитини, позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, спиртними напоями не зловживає, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався.

5. Посилаючись на рівність батьківських прав та необхідність збереження і розвитку емоційного зв`язку дитини з батьком, що відповідатиме її інтересам та сприятиме повноцінному вихованню і розвитку, позивач просив усунути перешкоди у спілкуванні з малолітньою дочкою та визначити детальний порядок його участі у її вихованні, а саме:

— першої та третьої суботи місяця з 10 години суботи до 10 години неділі (включаючи можливість спілкування батька без присутності матері, при цьому батько вправі особисто забирати дитину з дому або з іншого місця, де на той час перебуває дитина);

— другої та четвертої неділі місяця з 10 години до 20 години (включаючи можливість спілкування батька без присутності матері, при цьому батько вправі особисто забирати дитину з дому або з іншого місця, де на той час перебуває дитина);

— кожного місяця останні вихідні, після досягнення дитиною 3-річного віку, забирати її до місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з 09:00 год суботи до 20:00 неділі наступного дня на постійному зв`язку з матір`ю дитини;

— необмежене спілкування з дочкою ОСОБА_4 особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку;

— у разі, якщо святкові дні припадають на день побачення позивача з дочкою або цей день передує дню побачення, або є наступним після нього, то такі дні дочка проводить з батьком;

— кожні свята один раз на два календарних роки: Новий рік, Різдво, День народження доньки за дозволом матері дитини забирати доньку з дошкільного навчального закладу до 20-00 години наступного дня;

— забирати дитину на Дні народження позивача та його батьків, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 щороку, батько ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати ІНФОРМАЦІЯ_4 , без участі матері та інших осіб до 22:00 наступного дня на постійному зв`язку з матір`ю дитини;

— забирати дитину з гуртків, інших занять, дитячого садка може тільки батько з обов`язковим повідомлення про це матір дитини по телефону;

— після досягнення дитиною трирічного віку надати можливість батьку відпочивати з нею без участі матері за межами м. Житомира;

— після досягнення дитиною трирічного віку надати батьку можливість забирати дочку по 15 днів літку та взимку для відпочинку та оздоровлення дитини на території України;

— після досягнення дитиною трирічного віку один місяць влітку та два тижні взимку під час канікул до досягнення дитиною повноліття (за домовленістю з матір`ю дитини);

— надати позивачу можливість забирати дитину після завершення занять/уроків з дошкільного навчального закладу, де навчається дитина, та шкільного закладу,

— у разі хвороби дитини або інших виключних обставин, якщо це припадає на день зустрічі дитини з батьком, перенести зустріч на іншу погоджену з батьком дату, враховуючи інтереси дочки, її стан здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини;

— зобов`язати позивача повідомляти матір дитини про стан здоров`я дитини у випадку його погіршення або хвороби, а також про фактичне місце перебування чи проживання дитини, подальших планів щодо місця проживання, перебування, подорожей зміни місця проживання, перебування тощо;

— зобов?язати відповідачку повідомляти батька дитини про стан здоров`я дитини у випадку його погіршення або хвороби, а також про фактичне місце перебування чи проживання дитини, подальших планів щодо місця проживання, перебування, подорожей та зміни місця проживання, перебування тощо.

Короткий зміст та мотиви ухвалення рішення суду першої інстанції

6. Корольовський районний суд міста Житомира рішенням від 12 лютого 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у спілкуванні з дитиною, задовольнив частково.

Визначив ОСОБА_2 такий порядок участі у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_4 :

— спілкування кожної першої та третьої суботи місяця у часовий проміжок з 09-30 години до 12-00 години на нейтральній території; спілкування кожної другої та четвертої неділі місяця з 17-00 години до 19-00 години на нейтральній території; у перший місяць спілкування батька з дочкою відбувається у присутності матері дитини, а в подальшому без її присутності;

— спілкування з донькою ОСОБА_4 особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку враховуючи режим дня для дитини відповідного віку;

— на свята: Новий рік, Різдво, день народження доньки по черзі через рік за дозволом матері дитини забирати доньку з дошкільного/шкільного навчального закладу до 20-00 години наступного дня на постійному зв`язку з матір`ю дитини;

— забирати доньку на Дні народження ОСОБА_2 та його батьків щороку, а саме: 03 липня, 20 липня, 20 квітня без участі матері та інших осіб до 20-00 години наступного дня на постійному зв`язку з матір`ю дитини;

— спільний відпочинок батька з дитиною після досягнення дитиною чотирирічного віку (з правом переміщення ним дитини територією України) на постійному зв`язку з матір`ю дитини: по п`ятнадцять днів влітку; по п`ятнадцять днів взимку;

— надати батьку можливість забирати дитину після завершення занять/уроків з дошкільного навчального закладу та шкільного навчального закладу, де навчається дитина, для спільного проведення часу враховуючи режим дня для дитини відповідного віку;

— зобов`язати батька ОСОБА_2 повідомляти матір дитини ОСОБА_1 про стан здоров`я дитини у випадку його погіршення або хвороби, а також про фактичне місце перебування чи проживання дитини, подальших планів щодо місця проживання та перебування, подорожей та зміни місця проживання, перебування тощо;

— зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти батька дитини ОСОБА_2 про стан здоров`я дитини у випадку його погіршення або хвороби, а також про фактичне місце перебування чи проживання дитини, подальших планів щодо місця проживання та перебування, подорожей та зміни місця проживання, перебування тощо.

7. Визначаючи такий порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дочкою, суд першої інстанції виходив із рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, права батька, який проживає окремо від неї, на особисте спілкування та участь у вихованні, а також необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини, а також урахував вік дитини, фактичні взаємовідносини сторін, особу батька та висновок органу опіки та піклування щодо доцільного порядку його участі у вихованні дочки і вважав, що визначений ним порядок спілкування не перешкоджатиме нормальному розвитку дитини та забезпечить збереження її зв`язку з обома батьками.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

8. Відповідачка з таким рішенням місцевого суду не погодилась та через свого представника – адвоката Янчука М. О. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, виключивши положення щодо тривалого перебування дитини з батьком без матері, проведення святкових днів поза місцем її постійного проживання, спільного відпочинку, самостійного переміщення територією України та забирання із закладів освіти та визначити, що всі зустрічі батька з дочкою мають відбуватися виключно на нейтральній території, у присутності матері та за попереднім погодженням із нею, а додаткові побачення – виключно за взаємною згодою сторін, без права самостійного переміщення, ночівлі, тривалого перебування дитини з батьком без матері.

9. Апеляційна скарга мотивована тим, що:

— суд першої інстанції формально врахував висновок органу опіки та піклування, фактично відступив від нього без належного правового та фактичного обґрунтування, істотно розширивши обсяг прав батька, зокрема: передбачив можливість тривалого перебування дитини з батьком без присутності матері, у тому числі з ночівлею; надав право на спільний відпочинок протягом значного періоду часу; визначив можливість самостійного переміщення дитини батьком; розширив часові межі та формат спілкування, які не передбачені висновком органу опіки;

— висновок місцевого суду про доцільність встановлення розширеного порядку спілкування є необґрунтованим, а сам порядок - таким, що не відповідає найкращим інтересам дитини та підлягає зміні із приведенням його у відповідність до висновку органу опіки та піклування;

— суд першої інстанції фактично встановив такий обсяг та інтенсивність контактів, які не відповідають віку дитини, її фактичному емоційному зв`язку з батьком, а також принципу поступовості формування таких відносин та створює ризики для її психоемоційного стану;

— суд першої інстанції без належного обґрунтування фактично усунув матір від контролю за значною частиною спілкування батька з дитиною, що не відповідає обставинам справи та не забезпечує належного захисту інтересів малолітньої дитини;

— суд першої інстанції дійшов висновків щодо порядку спілкування дитини з батьком без залучення спеціальних знань, виключно на підставі пояснень сторін та письмових доказів, що є недостатнім для об`єктивної оцінки впливу такого порядку на психоемоційний стан дитини;

— суд першої інстанції не забезпечив належного балансу між правами батька на спілкування з дитиною та найкращими інтересами самої дитини, які відповідно до практики Європейського суду з прав людини мають пріоритетне значення у спорах цієї категорії.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

10. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 10 червня 2026 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та встановив строк для подання відзиву.

11. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 07 липня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи.

12. Житомирський апеляційний суд протокольною ухвалою від 30 вересня 2026 року задовольнив клопотання представника відповідачки - адвоката Янчука М. О. про приєднання до матеріалів справи копій висновку про комплексну психологічну оцінку розвитку особи ( ОСОБА_5 ) від 28 травня 2026 року, консультативного висновку спеціаліста (лікаря-невролога) від 15 травня 2026 року, консультативного висновку дитячого невролога від 04 червня 2026 року.

13. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2026 року відмовив у задоволенні клопотання представника відповідачки - адвоката Янчука М. О. про призначення у справі судово-психологічної експертизи.

Відзив на апеляційну скаргу

14. Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.

15. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).

Короткі позиції учасників справи в апеляційному суді

16. Представник відповідачки - адвокат Янчук М. О. у судовому засіданні надав усні пояснення, аналогічні доводам апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити.

17. Позивач та його представник - адвокат Чайковська Р. у судовому засіданні вказували про перешкоди з боку відповідачки у можливості батька бачитися з дитиною, що триває з 2024 року, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

18. Представник органу опіки та піклування у судове засідання не прибув, повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи у порядку, передбаченому частиною 6 статті 128 ЦПК шляхом надіслання судової повістки в його електронний кабінет.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

19. 06 жовтня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

20. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

21. 25 червня 2024 року ОСОБА_2 призначено до сил логістики Збройних Сил України на підставі наказу командувача сил логістики Збройних сил України № 168.

22. Відповідно до копії службової характеристики ОСОБА_2 від 24 вересня 2024 року за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, як дисциплінований, старанний та виконавчий військовослужбовець, спокійний і врівноважений за характером.

23. 25 вересня 2024 року постановою Житомирського районного суду Житомирської області у справі № 278/5229/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_2 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

24. 19 листопада 2024 року Корольовський районний суд міста Житомира рішенням у справі №296/7233/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвав.

25. З серпня по листопад 2024 року ОСОБА_2 здійснював перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів, зокрема: у серпні у сумі 20 050 грн та сумі 11 654 грн, у вересні, жовтні та листопаді - по 10 050 грн, що стверджується копіями платіжних інструкцій від 02 серпня 2024 року, 04 вересня 2024 року, від 03 жовтня 2024 року та від 02 листопада 2024 року.

26. 20 листопада 2024 року ОСОБА_2 подав командиру військової частини НОМЕР_3 рапорт, в якому просив відраховувати з його грошового забезпечення з 23 серпня 2024 року на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини на її утримання до досягнення донькою ОСОБА_6 3-х річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27. Зі змісту висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням від 03 грудня 2025 року №1697 слідує, що ОСОБА_2 проживає у квартирі своїх батьків в селищі Озерне Житомирської області, у якому наявні належні та безпечні умови для перебування дитини в житлі. ОСОБА_2 має самостійний дохід, у змозі забезпечувати потреби дитини в повному обсязі. ОСОБА_7 відвідує Житомирський дошкільний навчальний заклад №43, характеризується позитивно. Законним представником ОСОБА_8 подано декларацію та обрано лікаря, який надає первинну медичну допомогу.

28. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі міської ради ОСОБА_2 пояснив, що з серпня 2024 року позбавлений можливості бачитися та спілкуватися з дочкою ОСОБА_4 , мати дитини змінювала місце проживання та не повідомляла адреси, не вказувала, який навчальний заклад відвідує дитина, заблокувала засоби мобільного зв`язку. ОСОБА_1 створювала конфліктні ситуації, щоб спровокувати батька на протиправні дії. ОСОБА_2 змушений самостійно з`ясовувати, де навчається донька, за якою адресою проживає. Членами комісії переглянуто відео з кав`ярні за липень 2025 року, де ОСОБА_9 охоче йде до батька на руки.

29. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі міської ради Власюк А. С. категорично заперечувала твердження про вчинення батьку перешкод у спілкуванні з дочкою, пояснюючи відсутність такого спілкування виключно поведінкою ОСОБА_2 ; підтвердила, що заблокувала його номер телефону; наполягала на своїй присутності протягом перших двох місяців під час спілкування батька з дитиною для налагодження їх міжособистісних стосунків.

30. Вказаним висновком органу опіки та піклування визнано доцільним визначити ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дочкою шляхом зустрічей кожної першої та третьої суботи місяця з 09:30 до 12:00 та кожної другої і четвертої неділі місяця з 17:00 до 19:00 на нейтральній території; у перший місяць – у присутності матері, у подальшому – без її присутності; за згодою обох батьків може бути визначений додатковий порядок побачень.

31. Відповідно до копії консультативного висновку спеціаліста від 15 травня 2026 року вбачається, що за наслідком огляду ОСОБА_5 дитячим лікарем-неврологом ОСОБА_10 зі скаргами на маятникоподібні рухи очима практично від народження, не вимовляє звук -р, шиплячі, періодично тривожність, чутливість до гучних звуків встановлено діагноз: вроджений горизонтальний ністагм, нервово-фізичний розвиток відповідає віку.

32. Згідно із копією консультативного висновку дитячого невролога від 04 червня 2026 року вбачається, що за наслідком огляду ОСОБА_5 лікарем ОСОБА_11 встановлено діагноз: окорухові порушення: вроджений ністагм, рекомендовано заняття з логопедом.

33. За наслідком комплексної оцінки розвитку дитини ОСОБА_5 , комісією складено висновок про комплексну психологічну оцінку розвитку особи від 28 травня 2026 року:

1) оцінка фізичного розвитку особи: на час проведення комплексної оцінки фізичний розвиток дитини гармонійний. Функціональні (сенсорні, зорові) труднощі І ступеня прояву;

2) оцінка мовленневого розвитку: Функціональні (мовленнєві) труднощі III ступеня прояву (лексико-граматичні);

3) оцінка когнітивної сфери: Інтелектуальних труднощів не виявлено;

4) оцінка емоційно-вольової сфери: оціоадаптаційних труднощів не виявлено. Розвиток емоційно-вольової сфери відповідає віку;

5) оцінка освітньої діяльності: навчальних труднощів не виявлено. Рівень знань, вмінь та навичок відповідає віку;

Загальні висновки: особливі освітні потреби (наявність): функціональні труднощі - Мовленнєва функція - ІІІ ступеня прояву (помірного ступеня прояву). Функціональні труднощі - Зорова функція - І ступеня прояву (поодинокі незначні прояви).

Рекомендації для батьків або законних представників: співпрацювати з фахівцями, що працюють з дитиною та дотримуватися їх рекомендацій. Стимулювати і заохочувати самостійність (давати дитині посильні обов`язки, дати право на помилку, тощо). Заохочувати до підтримки діалогу, вступати в комунікацію з оточуючими українською мовою. Розширювати загальний кругозір дитини. Вчити характеризувати предмети, розповідаючи про них (форму, розмір, смак, колір тощо). Стимулювати пізнавальну та мовленнєву активність. Включати дитину в різні види діяльності (зокрема в ігрову) з урахуванням її інтересів, бажань дитини з метою активізації пізнавальної діяльності. Сприяти розвитку уяви, шляхом виконання творчих завдань, залучення дитини до ручної праці (малювання, ліплення, конструювання, кулінарія, прибирання тощо). Читати дитині та разом з дитиною казки, оповідання, вчити дитячі чистомовки, потішки, вірші. Обговорювати прочитане. Вчити коментувати власні реакції різні події. Стимулювати діалогічне мовлення, включати в комунікацію з оточуючими. Залучати дитину до гурткової роботи, що входить в коло її інтересів. Формувати широке, правильне уявлення про школу та її вимоги, про непередбачувані труднощі. Виробляти позитивне ставлення до майбутніх вчителів, однолітків, вчити взаємодіяти з іншими. Вчити підпорядковуватись загальноприйнятим правилам поведінки. Заохочувати та підтримувати позитивну мотивацію до пізнавально-ігрової діяльності.

Позиція апеляційного суду

34. Згідно з частиною 1 статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

35. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

36. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

37. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

38. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

39. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

40. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

41. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК).

42. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

43. Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

44. За змістом статті 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка розлучена з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить її найкращим інтересам.

45. Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України (далі – СК) мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

46. Згідно зі статтею 153 СК мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

47. Відповідно до частин 1–3 статті 157 СК той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні та має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати такому спілкуванню та участі у вихованні, якщо це не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

48. Згідно із частиною 2 статті 159 СК суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

49. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

50. Одними з основних принципів цивільного судочинства є змагальність і диспозитивність.

51. За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

52. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК).

53. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 ст. 78 ЦПК).

54. Достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

55. Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

56. У справі, яка переглядається, установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої ОСОБА_12 , 2022 року народження, яка проживає разом з матір`ю. Підставою звернення ОСОБА_2 до суду стало порушення його права, як батька, на участь у вихованні малолітньої дочки без присутності матері, оскільки мати чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною.

57. Зі змісту висновку органу опіки та піклування вбачається, що за поясненнями позивача він з серпня 2024 року позбавлений можливості бачитися та спілкуватися з дочкою ОСОБА_4 , мати дитини змінювала місце проживання та не повідомляла адреси, не вказувала, який навчальний заклад відвідує дитина, заблокувала засоби мобільного зв`язку. Відповідачка на засіданні комісії з питань захисту прав дитини підтвердила, що заблокувала номер телефону позивача та наполягала на своїй присутності під час спілкування батька з дитиною протягом перших двох місяців.

58. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку, урахувавши принципи рівності прав та обов`язків батьків щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною та висновок органу опіки та піклування, загалом дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та визначення відповідного порядку участі батька у вихованні малолітньої дочки, без присутності матері, що не суперечить інтересам дитини.

59. Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що встановлений місцевим судом порядок спілкування є надмірним, не відповідає віку та психоемоційному стану дитини, місцевий суд безпідставно відступив від висновку органу опіки та піклування, а спілкування батька з дочкою має відбуватися виключно у присутності матері та за попереднім погодженням із нею.

60. При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням конкретних обставин справи. Встановлений сімейним правом принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини (постанова Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №175/5360/13).

61. Європейський суд з прав людини зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

62. Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, §54, від 7 грудня 2006 року).

63. Апеляційний суд вважає, що встановлення порядку спілкування батька з дитиною без присутності матері загалом є правильним, оскільки установлено, що позивач, який є батьком дитини, піклується про доньку та любить її, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, позитивно характеризується, є матеріально забезпеченою людиною, є військовослужбовцем, має постійне місце служби та має належні житлові умови.

64. Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали чи обмежували право батька на спілкування із малолітньою донькою, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дочкою, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною у присутності інших осіб, судом апеляційної інстанції не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять.

65. У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18 касаційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, який встановивши, що між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, а відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, які проживають з матір`ю, вважав доцільним спілкування батька з дітьми без присутності матері.

66. Верховний Суд вказував, що тлумачення норм статей 141, 157, 159 СК дають підстави для висновку про те, що суд, установивши характер спірних правовідносин, дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дитини та виходячи з інтересів дитини, а також рішення органу опіки та піклування, може за певних умов зробити висновок про порядок участі одного з батьків у вихованні дитини шляхом зобов`язання іншого з батьків у інтересах дитини привозити її до позивача для спілкування за місцем його проживання (див. постанову Верховного Суду від 12 серпня 2026 року в справі № 722/1735/24).

67. Разом з цим, таких виключних чи виняткових обставин, які давали б підстави для обмеження спілкування та побачення батька з дитиною присутністю матері чи іншої особи, окрім адаптаційного періоду, у цій справі судом першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

68. У постанові Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі №753/2281/23 вказувалось, що за відсутності загрози інтересам дитини побачення з батьком, який проживає окремо, мають відбуватися без присутності матері, оскільки саме такий порядок створює умови для формування повноцінного особистого контакту між батьком і дитиною.

69. Отже, малолітній вік дитини, окреме проживання батька чи конфліктні відносини між батьками самі по собі не є достатньою підставою для встановлення постійної присутності матері під час усіх побачень. Необхідність такого обмеження повинна бути обумовлена конкретними обставинами, які свідчать, що самостійне спілкування з батьком не відповідає інтересам дитини.

70. У справі, що переглядається, відповідачка ОСОБА_1 не надала належних доказів того, що спілкування ОСОБА_2 з малолітньою дочкою ОСОБА_4 без її (матері) присутності після установленого адаптаційного періоду негативно впливатиме на фізичний чи психоемоційний стан дитини, перешкоджатиме її нормальному розвитку або становитиме для неї будь-яку небезпеку.

71. Доводи апеляційної скарги про відсутність стабільного контакту батька з дочкою, можливий психологічний дискомфорт та ризики, пов`язані з розширенням спілкування, за відсутності доказів на підтвердження таких обставин мають характер припущень.

72. При цьому суд першої інстанції, з урахуванням висновку органу опіки та піклування, правильно урахував вік та особливості дитини та встановив перехідний порядок: протягом першого місяця побачення мають відбуватися у присутності матері, а надалі – без її присутності.

73. Такий порядок забезпечує поступовість налагодження стосунків між батьком та дочкою і водночас не ставить їх подальше самостійне спілкування у залежність від присутності матері.

74. Колегія суддів ураховує і те, що між сторонами існують конфліктні відносини, які самі по собі не сприяють комфортному спілкуванню дитини одночасно з обома батьками, отже постійна присутність матері під час побачень батька з дитиною за відсутності необхідності може, навпаки, ускладнювати формування безпосередніх і довірливих відносин між батьком та дочкою.

75. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23).

76. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції висновку органу опіки та піклування, оскільки місцевий суд урахував висновок органу опіки та піклування щодо основного графіка регулярних зустрічей батька з дитиною, визначивши спілкування кожної першої та третьої суботи місяця з 09:30 години до 12:00 години та кожної другої і четвертої неділі місяця з 17:00 години до 19:00 години на нейтральній території, у перший місяць – у присутності матері, надалі – без її присутності.

77. Установлення судом першої інстанції, крім зазначеного графіка, інших форм участі батька у вихованні та спілкуванні з дочкою, зокрема проведення окремих святкових днів, спільного відпочинку, можливості забирати дитину після завершення занять та інших спірних питань, – не свідчить про необґрунтоване ігнорування висновку органу опіки та піклування.

78. Предметом спору між сторонами є визначення способу участі батька у вихованні дитини, а положення частини 2 статті 159 СК покладає саме на суд обов`язок визначити конкретні способи участі одного з батьків у вихованні дитини, періодичність та тривалість побачень, можливість спільного відпочинку, способи спілкування. Тому суд при вирішенні такого спору не обмежений запропонованим органом опіки та піклування графіком спілкування батька з дитиною.

79. Колегія суддів ураховує наявність тривалого конфлікту між сторонами з приводу можливості батька бачитися та спілкуватися з дитиною, який триває щонайменше з 2024 року, категоричну позицію матері дитини, яка заблокувала телефонний номер та створює перешкоди у можливості реалізації батьком своїх прав на участь у вихованні та спілкуванні зі своєю донькою.

80. Колегія суддів переконана, що визначення порядку участі батька у вихованні дитини лише у спосіб встановлення побачень батька з дитиною протягом 2-2,5 годин 1 раз на тиждень, без визначення інших форм участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, є недостатнім.

81. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо надмірності визначених судом першої інстанції способів спілкування батька з дитиною, пов`язаних із проведенням святкових днів, спільним відпочинком із можливістю переміщення дитини територією України та можливістю забирати її після завершення занять, оскільки спілкування батька з дитиною не має зводитися виключно до обмежених годин побачень батька з дитиною декілька разів на місяць.

82. Повноцінна участь у спілкуванні та вихованні батька з дитиною має передбачати можливість бути присутнім у повсякденному житті дитини, проводити з нею дозвілля, свята та відпочинок, якщо відсутні обставини, які свідчили б про те, що це суперечить її інтересам.

83. Матеріали справи при цьому не містять відомостей негативного характеру про особу позивача або його ставлення до дитини, доказів неналежного виконання ним батьківських обов`язків, зловживання алкогольними напоями чи наркотичними засобами, а також інших обставин, які б виправдовували подальше істотне обмеження його участі у вихованні дочки.

84. З наданих представником відповідачки в суді апеляційної інстанції медичних документів стосовно дитини вбачається, що малолітня дитина ОСОБА_9 хворіє на вроджений горизонтальний ністагм (мимовільні та неконтрольовані коливальні рухи очних яблук), не вимовляє звук -р, шиплячі, має чутливість до гучних звуків, її нервово-фізичний розвиток відповідає віку.

85. Відповідно до змісту висновку про комплексну психологічну оцінку розвитку дитини ОСОБА_8 від 28 травня 2026 року слідує, що фізичний розвиток дитини гармонійний, функціональні (сенсорні, зорові) труднощі І ступеня прояву; функціональні (мовленнєві) труднощі III ступеня прояву (лексико-граматичні); інтелектуальних труднощів не виявлено; оціоадаптаційних труднощів не виявлено; розвиток емоційно-вольової сфери відповідає віку; навчальних труднощів не виявлено. рівень знань, вмінь та навичок відповідає віку.

86. Апеляційний суд вважає, що наявність у дитини певних мовленнєвих та зорових функціональних труднощів, необхідності логопедичних занять, педагогічної підтримки та окремих рекомендацій щодо організації освітнього процесу дитини жодним чином не свідчать про наявність підстав для обмеження побачень батька з дитиною присутністю матері, або можливість негативного впливу такого спілкування на психоемоційний стан чи розвиток дитини.

87. Водночас право батька на спілкування з дитиною та право дитини підтримувати з ним сімейний зв`язок є взаємопов`язаними. Постійний та систематичний контакт із батьком за відсутності доказів його негативного впливу сприяє повноцінному вихованню та розвитку дитини, задоволенню її потреби у любові, турботі та участі обох батьків у її житті.

88. За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що визначені судом першої інстанції проведення свят, спільний відпочинок та інші форми участі батька у житті дитини самі по собі створюють загрозу її психоемоційному стану, належними доказами не підтверджені.

89. Визначений місцевим судом спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дочкою забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дитини та обох батьків, не має надмірно обтяжливого характеру для дитини, відповідає її віковим потребам та з урахуванням адаптаційного періоду сприяє поступовому налагодженню довірливих відносин із батьком.

90. Водночас такий порядок не позбавляє матір можливості повноцінно брати участь у вихованні дочки та не перешкоджає батькам за взаємною згодою підтримувати зв`язок між батьком і дитиною в інших формах та в інший час, якщо це відповідатиме інтересам дитини.

91. При цьому, зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини.

92. Водночас колегія суддів вважає, що закріплений статтею 141 СК принцип рівності батьків реалізація встановленого судом права батька на участь у вихованні та спілкуванні з дочкою не може залежати від одностороннього дозволу матері, а тому використане судом першої інстанції у рішенні словосполучення "за дозволом" підлягає заміні на "за погодженням", яке не надає одному з батьків переваги перед іншим та передбачає їх взаємодію при реалізації визначеного судом порядку спілкування в інтересах дитини.

93. Колегія суддів також вважає, що судове рішення, яким визначається порядок участі одного з батьків у вихованні дитини, повинно бути чітким, зрозумілим та виконуваним, а зміст установлених ним прав та обов`язків не повинен допускати неоднозначного або довільного тлумачення, а тому використання місцевим судом в рішенні слів "тощо" допускає невизначеність встановлених судом прав і обов`язків сторін, а тому підлягає виключенню з судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

94. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

95. Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

96. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов загалом правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, однак визначаючи у резолютивній частині порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дочкою допустив неправильність окремих формулювань, що може створювати правову невизначеність у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції слід змінити усунувши допущену правову невизначеність судового рішення.

97. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні у відповідній частині, а в іншій частині – залишенню без змін.

Щодо розподілу судових витрат

98. Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції по суті спору судом апеляційної інстанції не змінюється, за виключенням окремих формулювань в його резолютивній частині, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Янчук Максим Олександрович, задовольнити частково.

2. Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 12 лютого 2026 року у справі № 296/11299/24 змінити, замінивши в п`ятому абзаці резолютивної частини рішення слова "за дозволом" на слова "за погодженням" та виключивши з дев`ятого та десятого абзаців резолютивної частини рішення слова "тощо".

3. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 12 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач К.В. Шалота

Судді О .С. КоломієцО .С. Коломієць

О. Б. Талько