Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №760/26175/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/6347/26

В справі 760/26175/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

13 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

19 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - Позивач) в особі представника Підлетейчука Мирослава Миколайовича звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1335-6996 від 22 січня 2024 року у розмірі 131.485,78 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 22 січня 2024 року між ним та Відповідачем в електронній формі, дистанційно, за допомогою вебсайту navse.in.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Кредитодавця, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1335-6996 продукту «НА ВСЕ». Позивач докладно описує порядок укладення договору: Відповідач створив заявку на отримання кредиту на вебсайті Кредитодавця, пройшов перевірку та верифікацію, отримав доступ до особистого кабінету, ознайомився з офертою, самостійно вніс до системи Кредитодавця реквізити своєї банківської картки, після чого на вказаний ним номер телефону надіслано одноразовий ідентифікатор С9083, уведенням якого Відповідач підписав договір та підтвердив ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту і Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.

Позивач зазначає, що за умовами договору Кредитодавець відкрив для Відповідача кредитну лінію і надав кредит у розмірі 28.000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 відсотка від суми кредиту; знижена процентна ставка - 1,20 відсотка в день; стандартна процентна ставка - 1,50 відсотка в день; тип процентної ставки - фіксована. Позивач окремо звертає увагу суду на те, що він нараховує лише проценти за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку договору і не здійснює жодних нарахувань штрафу чи пені за порушення умов договору.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань Позивач надав Довідку про перерахування суми кредиту за договором № 1335-6996 від 22 січня 2024 року та Довідку Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про перерахування коштів від Позивача через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року. Позивач зазначає також, що Відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористався правом відмовитися від договору протягом 14 календарних днів, здійснив часткову оплату заборгованості, а загалом вісім разів оформлював кредитні відносини з Позивачем, і попередні кредитні договори були погашені.

Позивач стверджує, що Відповідач умов договору не виконав і кредит не повернув, внаслідок чого станом на 26 серпня 2025 року його заборгованість становить 147.333,78 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 28.000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 118.944,00 грн та прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 389,78 грн. Разом з тим Позивач повідомляє, що Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», а саме про часткове списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами в загальній сумі 15.848,00 грн за умови погашення Позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 131.485,78 грн, у зв`язку з чим просить стягнути не повну суму заборгованості, а лише її частину.

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 131.485,78 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 28.000,00 грн та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 103.485,78 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн; розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витрат на професійну правничу допомогу Позивач до стягнення не заявляє.

19 вересня 2025 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В., 24 вересня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею.

24 вересня 2025 року отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачу визначено строк на подання відзиву - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзиву на позов Відповідач не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення відповідних обставин. Ненадання Відповідачем відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог і не є самостійною підставою для задоволення позову в недоведеній частині.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частиною третьою статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; пропозиція укласти електронний договір може бути прийнята, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Відповідно до частини першої статті 12 названого Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Згідно з частиною дванадцятою статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 виснував, що підписання електронного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1335-6996 продукту «НА ВСЕ», укладений 22 січня 2024 року о 09 год 00 хв, містить персональні дані Відповідача - прізвище, ім`я та по батькові, номер паспорта НОМЕР_1 , виданого органом 8034 28 грудня 2018 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адресу місця проживання та адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер електронного платіжного засобу НОМЕР_3 , а також відомості про підписання договору Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором С9083. Ці дані збігаються з відомостями, зазначеними в позовній заяві, та з інформацією про зареєстроване місце проживання Відповідача, отриманою судом.

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується Довідкою про перерахування суми кредиту за договором № 1335-6996 від 22 січня 2024 року, згідно з якою 22 січня 2024 року платежем № 2417582689 через платіжну систему LiqPay на електронний платіжний засіб № НОМЕР_3 перераховано 28.000,00 грн, та Довідкою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про перерахування коштів від Позивача через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року, в якій відображено цей самий платіж із зазначенням номера договору 1335-6996, дати видачі 22 січня 2024 року, суми 28.000,00 грн і того самого номера платіжної картки. Крім того, Відповідач 04 лютого 2024 року та 22 лютого 2024 року здійснив платежі за договором на загальну суму 8.514,22 грн, що відображено в Розрахунку заборгованості.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1335-6996 від 22 січня 2024 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачем кредитних коштів у розмірі 28.000,00 грн - доведеним.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Пунктом 4.9 Договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит Позичальнику, визначено в 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту Позичальнику, а дату повернення (виплати) кредиту - 16 листопада 2024 року; цим же пунктом сторони погодили, що продовження строку кредитування в односторонньому порядку не допускається. Пунктом 2.2 Договору Позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування. Отже, строк виконання обов`язку повернути кредит настав 16 листопада 2024 року.

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором № 1335-6996 станом на 26 серпня 2025 року Відповідач здійснив лише два платежі: 04 лютого 2024 року - 6.668,22 грн, які зараховано в погашення процентів у сумі 4.704,00 грн та комісії за видачу кредиту в сумі 1.964,22 грн, і 22 лютого 2024 року - 1.846,00 грн, які зараховано в погашення комісії за видачу кредиту. На погашення тіла кредиту кошти не спрямовувалися, і залишок основного боргу незмінно становить 28.000,00 грн.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 28.000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з частинами першою, другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що тип процентної ставки - фіксована, і процентна ставка не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак Позичальнику на умовах програми лояльності може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Згідно з пунктом 4.6 Договору проценти нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,50 відсотка за кожен день, яка застосовується протягом всього строку дії договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою.

Відповідно до пункту 10.2 Договору знижена процентна ставка становить 1,20 відсотка за кожен день користування кредитом; Позичальник сплачує проценти за зниженою ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо він своєчасно і в повному обсязі сплачує проценти, комісію за видачу кредиту та повертає кредит згідно з Графіком платежів за зниженою ставкою; у разі несплати зазначених платежів не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду з наступного дня подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до дати повного погашення заборгованості. Пунктом 10.4 Договору передбачено, що застосування в такому разі стандартної процентної ставки не є збільшенням процентної ставки за користування кредитом.

З Розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховувалися за ставкою 1,20 відсотка на день (336,00 грн на день) за період з 22 січня 2024 року по 18 лютого 2024 року, тобто за 28 днів, а з 19 лютого 2024 року - наступного дня після закінчення другого базового періоду, у якому Відповідач не сплатив проценти, - за ставкою 1,50 відсотка на день (420,00 грн на день) по 16 листопада 2024 року включно, тобто за 272 дні. Усього нараховано 123.648,00 грн процентів (9.408,00 грн + 114.240,00 грн), з яких сплачено 4.704,00 грн, а залишок становить 118.944,00 грн. З 17 листопада 2024 року нарахування процентів припинено.

Отже, єдиною підставою для переходу від ставки 1,20 відсотка до ставки 1,50 відсотка на день згідно з пунктом 10.2 Договору є невиконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів у строк, визначений графіком, тобто збільшення ставки зумовлене саме простроченням.

Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення; забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Відповідно до пункту 2 того самого розділу дія пункту 6 поширюється на всі договори про споживчий кредит.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX набрав чинності 24 грудня 2023 року, а тридцятим днем включно з дня набрання ним чинності є 22 січня 2024 року. Спірний договір укладено саме 22 січня 2024 року, зобов`язання за ним не припинені, а прострочення допущено з 19 лютого 2024 року, тобто в межах періоду, визначеного наведеною нормою. Процентна ставка за Договором є фіксованою (пункт 4.3 Договору), а тому підстав для збільшення ставки, передбачених частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України (застосування змінюваної процентної ставки), не існує.

За таких обставин збільшення процентної ставки за користування кредитом з 1,20 відсотка до 1,50 відсотка за кожен день, зумовлене виключно невиконанням Відповідачем зобов`язання зі сплати процентів, суперечить прямій законодавчій забороні, а тому умова пункту 10.2 Договору в частині застосування стандартної процентної ставки в разі прострочення в цьому випадку застосуванню не підлягає. Відповідно до частини третьої статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо обов`язковість для сторін положень цих актів випливає з їх змісту, а згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Застереження пункту 10.4 Договору про те, що застосування стандартної процентної ставки не є збільшенням процентної ставки, наведеного висновку не спростовує, оскільки правова природа таких нарахувань визначається підставою та умовами їх здійснення, а не найменуванням у договорі.

Наведене не звільняє Відповідача від обов`язку сплатити проценти за користування кредитом у межах строку кредитування, оскільки проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, однак розмір таких процентів має бути обчислений за незбільшеною ставкою 1,20 відсотка за кожен день користування кредитом.

Таким чином, за весь строк кредитування з 22 січня 2024 року по 16 листопада 2024 року (300 днів) Відповідачу правомірно могли бути нараховані проценти в розмірі 100.800,00 грн (28.000,00 грн х 1,20 % х 300 днів). З урахуванням сплачених 4.704,00 грн заборгованість Відповідача за процентами становить 96.096,00 грн.

Розмір процентів у такому обчисленні не перевищує обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, згідно з яким до договорів, укладених у період з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року, застосовується гранична величина денної процентної ставки 2,5 відсотка. Загальні витрати за кредитом складаються з процентів у сумі 100.800,00 грн та комісії за видачу кредиту в сумі 4.200,00 грн, а тому денна процентна ставка, розрахована за формулою, визначеною частиною четвертою статті 8 цього Закону, становить 1,25 відсотка ((105.000,00 грн / 28.000,00 грн) / 300 днів х 100 відсотків). Денна процентна ставка, визначена в пункті 4.12 Договору за стандартною ставкою, - 1,388001 відсотка - також не перевищує застосовної межі.

Процентів за межами строку кредитування, процентів за статтею 625 ЦК України, неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання Позивач не нараховував і до стягнення не заявляв. Заборгованість за комісією за видачу кредиту в сумі 389,78 грн Позивач також до стягнення не заявив.

Позивач заявив до стягнення проценти в розмірі 103.485,78 грн, тобто з урахуванням списання в межах Програми лояльності, однак ця сума перевищує розмір процентів, які могли бути правомірно нараховані Відповідачу. Тому вимога про стягнення заборгованості за процентами підлягає задоволенню частково - в розмірі 96.096,00 грн, а в решті, в сумі 7.389,78 грн, - задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягають частковому задоволенню - на суму 124.096,00 грн, з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 28.000,00 грн та заборгованість за нарахованими процентами - 96.096,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог на суму 7.389,78 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 77592 від 12 вересня 2025 року. Оскільки позов задоволено частково, на 94,38 % заявлених вимог, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2.286,26 грн.

Витрат на професійну правничу допомогу Позивач до стягнення не заявляв і доказів їх понесення не надавав, тому питання про їх розподіл судом не вирішується.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 6, 11, 15, 16, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 8, 12, пп. 2, 6, 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1335-6996 від 22 січня 2024 року у розмірі 124.096,00 грн, з яких:

- заборгованість за кредитом - 28.000,00 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами - 96.096,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2.286,26 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: