Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №760/25732/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/6307/26

В справі 760/25732/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

13 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

16 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі - Позивач) в особі представника - адвоката Грушевого Юрія Віталійовича звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1432248827379 від 17 листопада 2024 року у розмірі 31.410,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 17 листопада 2024 року між ним та Відповідачем в електронній формі, дистанційно, з використанням інформаційно-комунікаційної системи Кредитодавця та його вебсайту dodam.com.ua, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено Договір про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1432248827379. Позивач докладно описує порядок укладення договору: Відповідач самостійно ознайомився з Правилами надання грошових коштів у кредит, створив особистий кабінет, заповнив заявку, пройшов ідентифікацію та додаткову ідентифікацію через систему BankID, після схвалення заявки отримав оферту з усіма істотними умовами; заявку подано 17 листопада 2024 року о 15 год 33 хв, о 15 год 53 хв Відповідач підписав договір шляхом введення в особистому кабінеті одноразового ідентифікатора (OTP-пароля) «D7Q9V7», а о 15 год 56 хв кредитні кошти надійшли на його картковий рахунок у Публічному акціонерному товаристві «Універсал Банк» (маска картки НОМЕР_1 ).

Позивач зазначає, що за умовами договору Відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 7.500,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 361,35 відсотка річних (0,99 відсотка в день); реальна річна процентна ставка становить 2.735,23 відсотка; строк кредитування - 120 днів з 17 листопада 2024 року по 17 березня 2025 року (пункт 1.3). Згідно з пунктом 1.3.1 договору Відповідач зобов`язався здійснювати погашення відповідно до Графіку платежів, що є додатком до договору.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань Позивач надав Довідку про ідентифікацію, згідно з якою Відповідачу 17 листопада 2024 року о 15 год 56 хв 09 с транзакцією № 1511842819 перераховано кредитні кошти у сумі 7.500,00 грн на картку НОМЕР_1 , відкриту в Публічному акціонерному товаристві «Універсал Банк», а також лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» вих. № 7/13747 від 06 серпня 2025 року про успішність цієї ж транзакції, здійсненої згідно з договором № М1805/1 від 18 травня 2023 року про надання послуг з приймання та переказу платежів.

Позивач стверджує, що Відповідач своєчасно не повернув кредит і не сплатив проценти, у зв`язку з чим станом на 10 вересня 2025 року його заборгованість становить 31.410,00 грн, з яких заборгованість за кредитом - 7.500,00 грн, заборгованість за відсотками - 8.910,00 грн та штраф - 15.000,00 грн.

Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати - судовий збір у розмірі 2.422,40 грн та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 10.600,00 грн; розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника Позивача.

17 вересня 2025 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В., 19 вересня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею.

19 вересня 2025 року до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачу визначено строк на подання відзиву - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзиву на позов Відповідач не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення відповідних обставин. Ненадання Відповідачем відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог і не є самостійною підставою для задоволення позову в недоведеній частині.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частиною третьою статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини першої статті 12 названого Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Згідно з частиною дванадцятою статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 виснував, що підписання електронного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Анкета-заява на отримання кредиту від 17 листопада 2024 року та Договір про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1432248827379 від 17 листопада 2024 року містять персональні дані Відповідача - прізвище, ім`я та по батькові, дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , серію та номер паспорта НОМЕР_2 , виданого ТУМ Солом`янського РУ ГУМВС України в місті Києві 26 липня 2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адресу реєстрації та проживання, номер мобільного телефону НОМЕР_4 , адресу електронної пошти, а також реквізити банківської картки НОМЕР_1 для зарахування кредитних коштів. Анкета-заява, Договір і Графік платежів підписані Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «D7Q9V7», надісланим на зазначений ним номер мобільного телефону. Ці дані збігаються з відомостями, отриманими судом з Єдиного державного демографічного реєстру.

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується Довідкою про ідентифікацію, згідно з якою 17 листопада 2024 року о 15 год 56 хв 09 с транзакцією № 1511842819 на картку НОМЕР_1 перераховано 7.500,00 грн, та листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» вих. № 7/13747 від 06 серпня 2025 року, в якому відображено ту саму транзакцію № 1511842819 на суму 7.500,00 грн від 17 листопада 2024 року на ту саму картку зі статусом «Успіх». Надання кредиту на суму 7.500,00 грн 17 листопада 2024 року відображено і в Розрахунку заборгованості за договором.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1432248827379 від 17 листопада 2024 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачем кредитних коштів у розмірі 7.500,00 грн - доведеним.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Пунктом 1.3 Договору строк кредитування визначено в 120 днів з 17 листопада 2024 року по 17 березня 2025 року, а Позичальника зобов`язано повернути кредит 17 березня 2025 року або достроково; пунктом 1.16 Договору сторони погодили, що продовження строку кредитування не передбачено. Отже, строк виконання обов`язку повернути кредит настав 17 березня 2025 року, тобто задовго до ухвалення цього рішення.

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором № 1432248827379 станом на 16 вересня 2025 року Відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості, а залишок заборгованості за тілом кредиту незмінно становить 7.500,00 грн.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 7.500,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 1.4 Договору тип процентної ставки визначено як фіксований. Згідно з пунктом 1.4.1 Договору дисконтна процентна ставка становить 0,99 відсотка від суми кредиту за кожен день користування кредитом і застосовується в межах строку надання кредиту, але не більше перших 20 днів користування кредитом. Згідно з пунктом 1.4.2 Договору базова процентна ставка складає також 0,99 відсотка від суми кредиту за кожний день користування кредитом і застосовується у межах строку надання кредиту, починаючи з 21 дня, по день повернення кредиту. Отже, протягом усього строку кредитування ставка є однаковою, і питання про збільшення процентної ставки внаслідок прострочення в цій справі не виникає.

Графіком платежів (Додаток 1 до Договору) сторони погодили шість платежів: 06 грудня 2024 року, 26 грудня 2024 року, 15 січня 2025 року, 04 лютого 2025 року та 24 лютого 2025 року - по 1.485,00 грн процентів, а 17 березня 2025 року - 1.485,00 грн процентів і 7.500,00 грн кредиту; усього за 120 днів строку кредитування проценти становлять 8.910,00 грн. Пунктом 1.5 Договору загальні витрати за кредитом визначено в розмірі 8.992,08 грн (з урахуванням платежу 82,08 грн, зазначеного в Графіку платежів), пунктом 1.8 - орієнтовну загальну вартість кредиту 16.492,08 грн, а пунктом 1.9 - денну процентну ставку 0,99912 відсотка з наведенням розрахунку: 0,99912 % = (8.992,08 / 7.500,00) / 120 х 100 %.

З Розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховувалися по 74,25 грн на день (0,99 відсотка від суми кредиту 7.500,00 грн) за 120 днів строку кредитування і станом на 17 березня 2025 року становили 8.910,00 грн (7.500,00 грн х 0,99 % х 120 днів), після чого нарахування припинено. Ця сума відповідає Графіку платежів, нарахована в межах строку кредитування, встановленого пунктом 1.3 Договору, за ставкою, погодженою пунктами 1.4.1, 1.4.2 Договору; оскільки платежів Відповідач не здійснював, базою нарахування залишалася вся сума кредиту. Арифметичних помилок не виявлено, процентів за межами строку кредитування та процентів за статтею 625 ЦК України Позивач не нараховував.

Суд перевірив і питання про застосування обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток. За частиною четвертою статті 8 цього Закону денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t х 100 відсотків, де ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, ЗРК - загальний розмір кредиту, t - строк кредитування у днях. Згідно з пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону до договорів, укладених з 20 серпня 2024 року, застосовується гранична величина денної процентної ставки 1 відсоток. Спірний договір укладено 17 листопада 2024 року. Денна процентна ставка, обчислена самим Кредитодавцем у пункті 1.9 Договору, становить 0,99912 відсотка, а за фактично нарахованими процентами - 0,99 відсотка ((8.910,00 грн / 7.500,00 грн) / 120 днів х 100 відсотків), тобто встановленої межі не перевищує. Підстав для висновку про нікчемність умови Договору про розмір процентів за частиною п`ятою статті 12 цього Закону немає.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що поза випадком нікчемності умови договору, яка встановлює денну процентну ставку понад максимально допустимий розмір, суд не вправі з власної ініціативи зменшити розмір процентів за користування кредитом: оспорюваність умови договору про споживчий кредит, у тому числі з підстав, передбачених статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», та зміну договору суд не може застосувати без відповідної позовної вимоги споживача. Відповідач таких вимог не заявляв, а нечітких чи двозначних умов щодо розміру процентів Договір не містить.

Відтак вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 8.910,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо штрафу

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; згідно з частиною другою цієї статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що в разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором, сума кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу: на 2 день - 375,00 грн, на 4, 10, 15 і 20 день - по 2.250,00 грн, на 25 день - 2.625,00 грн, на 30 день - 3.000,00 грн. За Розрахунком заборгованості після несплати процентів у першу рекомендовану дату 06 грудня 2024 року штраф нараховувався саме в такому порядку: 08 грудня 2024 року - 375,00 грн, 10 грудня 2024 року, 16 грудня 2024 року, 21 грудня 2024 року та 26 грудня 2024 року - по 2.250,00 грн, 31 грудня 2024 року - 2.625,00 грн і 05 січня 2025 року - 3.000,00 грн, а всього 15.000,00 грн, що вдвічі перевищує суму наданого кредиту.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (яким цей розділ доповнено Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дію якого в подальшому неодноразово продовжено і який є чинним на час ухвалення цього рішення.

Усе прострочення, за яке нараховано штраф, мало місце у період з 07 грудня 2024 року по 05 січня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану, а отже, повністю охоплюється дією наведеної норми: позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а нарахована неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

Такий висновок узгоджується і з умовами самого Договору: згідно з абзацом останнім пункту 6.4.1 Договору у випадку встановлення законодавством України обмежень (заборон/мораторіїв) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду дії такого обмеження не нараховується та Позичальником не сплачується. Отже, нараховуючи штраф у період дії воєнного стану, Кредитодавець діяв усупереч не лише наведеній нормі, а й власному договірному застереженню.

Разом з тим суд зважає на те, що згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» до договорів про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору про споживчий кредит, не застосовуються, зокрема, вимоги статей 19 і 21 цього Закону. Загальний розмір кредиту за спірним Договором становить 7.500,00 грн, тобто не перевищує мінімальної заробітної плати, встановленої на 17 листопада 2024 року (8.000,00 грн), а відтак встановлені частиною другою статті 21 цього Закону обмеження розміру неустойки до спірних правовідносин не застосовуються і підставою для відмови у стягненні штрафу бути не можуть.

З огляду на викладене у стягненні штрафу в розмірі 15.000,00 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» підлягають частковому задоволенню - на суму 16.410,00 грн, з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 7.500,00 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 8.910,00 грн; у стягненні штрафу в розмірі 15.000,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № LK894/13 від 09 вересня 2025 року. Позов задоволено частково - на 52,24 відсотка від заявленої ціни позову (16.410,00 грн із 31.410,00 грн), а тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1.265,57 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частинами другою, третьою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження таких витрат Позивачем подано копію Договору про надання правової допомоги № 1 від 02 січня 2025 року, укладеного з Адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.», ордер серії СА № 1134069, Акт виконаних робіт від 18 серпня 2025 року, Рахунок № 15/15-01 від 15 серпня 2025 року на суму 10.600,00 грн та платіжну інструкцію № LK840/35 від 15 серпня 2025 року про фактичну оплату цієї суми. Згідно з Актом виконаних робіт адвокатом надано послуги загальним обсягом 7,5 години: опрацювання кредитної справи боржника - 0,5 години, надання усної консультації - 0,5 години, опрацювання державних реєстрів з приводу майнового стану - 1 година, пошук контактів боржника та його місцезнаходження згідно з відкритими джерелами - 1 година, підготовка пропозицій дій відносно позичальника - 0,5 години, підготовка та направлення претензії - 1 година, здійснення телефонних дзвінків за відомими контактами - 1 година, підготовка та подання позовних матеріалів - 2 години.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) виснувала, що розмір винагороди за надання правничої допомоги визначається погодженням адвоката з клієнтом, і суд не повинен втручатися в ці правовідносини, однак при розподілі судових витрат виходить з критеріїв реальності та розумності таких витрат. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України від Відповідача не надходило.

З урахуванням часткового задоволення позову з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 5.537,92 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 8, 12, п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за Договором про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1432248827379 від 17 листопада 2024 року у розмірі 16.410 (шістнадцять тисяч чотириста десять) грн 00 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом - 7.500,00 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом - 8.910,00 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» про стягнення штрафу в розмірі 15.000,00 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» судовий збір у розмірі 1.265 (одна тисяча двісті шістдесят п`ять) грн 57 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5.537 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн 92 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», місцезнаходження: 20603, Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Шпола, вул. Таранця, буд. 20, код ЄДРПОУ: 40860735.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: