Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №760/20748/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/4115/26

В справі 760/20748/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

13 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

28 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі - Позивач) звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1412134830569 від 30 квітня 2024 року у розмірі 16.716,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 30 квітня 2024 року о 16 год 03 хв між ним та Відповідачем в електронній формі, дистанційно, з використанням інформаційно-комунікаційної системи Кредитодавця та його вебсайту dodam.com.ua, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено Договір про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1412134830569. Позивач докладно описує порядок укладення договору: Відповідач самостійно ознайомився з Правилами надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ», створив особистий кабінет, заповнив анкету-заяву, пройшов ідентифікацію та додаткову ідентифікацію через систему BankID, після схвалення заявки отримав оферту з усіма істотними умовами, а 30 квітня 2024 року о 16 год 03 хв підписав договір шляхом введення в особистому кабінеті одноразового ідентифікатора (OTP-пароля) «H9H1L1»; о 16 год 05 хв кредитні кошти надійшли на його картковий рахунок у Публічному акціонерному товаристві «Універсал Банк» (маска картки НОМЕР_1 ).

Позивач зазначає, що за умовами договору Відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 3.500,00 грн; строк кредитування - 120 днів з 30 квітня 2024 року по 28 серпня 2024 року (пункт 1.3); проценти за користування кредитом становлять від 525,40 до 540,20 відсотка річних, а саме 0,74 відсотка в день перші 20 днів та 1,48 відсотка в день з 21 дня по дату повернення; реальна річна процентна ставка - від 6.658,24 до 11.840,22 відсотка. Згідно з пунктом 1.3.1 договору Відповідач зобов`язався здійснювати погашення процентів відповідно до Графіку платежів, що є додатком до договору, а згідно з пунктом 3.3 договору у разі несплати Позичальником платежу у рекомендовану дату оплати за дисконтною процентною ставкою Позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за базовою процентною ставкою, встановленою пунктом 1.4.2 договору.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань Позивач надав Довідку про ідентифікацію, згідно з якою Відповідачу 30 квітня 2024 року о 16 год 05 хв 41 с транзакцією № 1401609943 перераховано кредитні кошти у сумі 3.500,00 грн на картку НОМЕР_1 , відкриту в Публічному акціонерному товаристві «Універсал Банк», а також лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» вих. № 7/12585 від 03 липня 2025 року про успішність цієї ж транзакції, здійсненої згідно з договором № М1805/1 від 18 травня 2023 року про надання послуг з приймання та переказу платежів.

Позивач стверджує, що Відповідач своєчасно не повернув кредит і не сплатив проценти, у зв`язку з чим станом на 22 липня 2025 року його заборгованість становить 16.716,00 грн, з яких заборгованість за кредитом - 3.500,00 грн, заборгованість за відсотками - 6.216,00 грн та штраф - 7.000,00 грн.

Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати - судовий збір у розмірі 3.028,00 грн та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 10.600,00 грн; розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без участі представника Позивача.

28 липня 2025 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В., 30 липня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею.

04 серпня 2025 року до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачу визначено строк на подання відзиву - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзиву на позов Відповідач не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення відповідних обставин. Ненадання Відповідачем відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог і не є самостійною підставою для задоволення позову в недоведеній частині.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частиною третьою статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини першої статті 12 названого Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Згідно з частиною дванадцятою статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 виснував, що підписання електронного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Анкета-заява на отримання кредиту від 30 квітня 2024 року та Договір про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1412134830569 від 30 квітня 2024 року містять персональні дані Відповідача - прізвище, ім`я та по батькові, дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , серію та номер паспорта НОМЕР_2 , виданого ТУМ Солом`янського РУ ГУМВС України в місті Києві 07 квітня 2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адресу реєстрації та проживання, номер мобільного телефону НОМЕР_4 , адресу електронної пошти, а також реквізити банківської картки НОМЕР_1 для зарахування кредитних коштів. Обидва документи підписані Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «H9H1L1», надісланим на зазначений ним номер мобільного телефону, що підтверджується і Довідкою про ідентифікацію Позивача. Ці дані збігаються з відомостями, отриманими судом з Єдиного державного демографічного реєстру.

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується Довідкою про ідентифікацію, згідно з якою 30 квітня 2024 року о 16 год 05 хв 41 с транзакцією № 1401609943 на картку НОМЕР_1 перераховано 3.500,00 грн, та листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» вих. № 7/12585 від 03 липня 2025 року, в якому відображено ту саму транзакцію № 1401609943 на суму 3.500,00 грн від 30 квітня 2024 року на ту саму картку зі статусом «Успіх». Операція надання кредиту на суму 3.500,00 грн від 30 квітня 2024 року відображена і в Розрахунку заборгованості за договором.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1412134830569 від 30 квітня 2024 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачем кредитних коштів у розмірі 3.500,00 грн - доведеним.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Пунктом 1.3 Договору строк кредитування визначено в 120 днів з 30 квітня 2024 року по 28 серпня 2024 року, а Позичальника зобов`язано повернути кредит 28 серпня 2024 року або достроково; пунктом 1.16 Договору сторони погодили, що продовження строку кредитування не передбачено. Отже, строк виконання обов`язку повернути кредит настав 28 серпня 2024 року, тобто задовго до ухвалення цього рішення.

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором № 1412134830569 станом на 28 липня 2025 року Відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості: у графах «Оплати» та «Списання» за весь період з 30 квітня 2024 року по 28 липня 2025 року зазначено нульові суми, а залишок заборгованості за тілом кредиту незмінно становить 3.500,00 грн.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 3.500,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 1.4 Договору тип процентної ставки визначено як фіксований. Згідно з пунктом 1.4.1 Договору дисконтна процентна ставка становить 0,74 відсотка від суми кредиту за кожен день користування кредитом і застосовується в межах строку надання кредиту, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. Згідно з пунктом 1.4.2 Договору базова процентна ставка складає 1,48 відсотка від суми кредиту за кожний день користування кредитом і застосовується у межах строку надання кредиту після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня, по день повернення кредиту.

Графіком платежів (Додаток 1 до Договору), який є невід`ємною частиною Договору, сторони погодили шість платежів: 19 травня 2024 року - 518,00 грн процентів, 08 червня, 28 червня, 18 липня, 07 серпня та 28 серпня 2024 року - по 1.036,00 грн процентів, а в останню дату також 3.500,00 грн кредиту; усього за 120 днів строку кредитування проценти становлять 5.698,00 грн. Пунктом 1.5 Договору загальні витрати за кредитом визначено в розмірі 5.743,99 грн (проценти 5.698,00 грн та комісія платіжної системи за погашення кредиту через особистий кабінет 45,99 грн), пунктом 1.8 - орієнтовну загальну вартість кредиту 9.243,99 грн, а пунктом 1.9 - денну процентну ставку 1,36762 відсотка з наведенням розрахунку: 1,36762 % = (5.743,99 / 3.500,00) / 120 х 100 %.

Позивач просить стягнути проценти за користування кредитом у розмірі 6.216,00 грн. З Розрахунку заборгованості вбачається, що ця сума утворилася так: за період з 30 квітня по 19 травня 2024 року (перші 20 днів) проценти нараховувалися по 25,90 грн на день (0,74 відсотка від суми кредиту 3.500,00 грн) і станом на 19 травня 2024 року становили 518,00 грн; 20 травня 2024 року, тобто наступного дня після рекомендованої дати платежу, нараховано одразу 569,80 грн, внаслідок чого залишок процентів зріс із 518,00 грн до 1.087,80 грн, що дорівнює 21 дню користування кредитом за базовою ставкою 1,48 відсотка (21 х 51,80 грн); у подальшому проценти нараховувалися по 51,80 грн на день до 27 серпня 2024 року включно, після чого нарахування припинено. Отже, нараховані 6.216,00 грн складаються з двох частин: 5.698,00 грн процентів, обчислених за погодженими Графіком платежів ставками, та 518,00 грн, донарахованих 20 травня 2024 року внаслідок перерахування процентів за перші 20 днів користування кредитом з дисконтної ставки 0,74 відсотка на базову ставку 1,48 відсотка.

Щодо першої частини нарахувань суд зазначає таке. Проценти в розмірі 5.698,00 грн нараховані в межах строку кредитування, встановленого пунктом 1.3 Договору (120 днів, з 30 квітня по 27 серпня 2024 року включно, з урахуванням пункту 3.5 Договору, за яким до періоду розрахунку процентів включається день надання і не включається день повернення кредиту), за ставками, погодженими пунктами 1.4.1, 1.4.2 Договору та Графіком платежів, розмір яких був доведений до відома Відповідача до укладення договору в Паспорті Договору. Оскільки платежів на погашення кредиту Відповідач не здійснював, базою нарахування процентів залишалася вся сума кредиту - 3.500,00 грн. Арифметичних помилок у цій частині розрахунку не виявлено, процентів за межами строку кредитування та процентів за статтею 625 ЦК України Позивач не нараховував.

Щодо другої частини нарахувань - 518,00 грн - суд виходить із такого. Єдиною підставою для перерахування процентів за перші 20 днів користування кредитом з дисконтної ставки на базову є передбачена пунктом 3.3 Договору обставина - несплата Позичальником платежу у рекомендовану дату оплати. Це прямо закріплено і в розділі «Терміни та визначення» Договору, згідно з яким базова процентна ставка застосовується з першого дня користування кредитом «за умови настання відкладальної обставини/умови - невиконання Клієнтом обов`язку щодо погашення заборгованості за процентами за перші 20 днів користування кредитом у відповідну рекомендовану дату погашення заборгованості», а правила нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і проценти «визначаються та перераховуються на початкову суму Кредиту з початку дії Договору». У розділі 6 Паспорта Договору «Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит» саме ставка 1,48 відсотка в день названа процентною ставкою, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Отже, донарахування 518,00 грн зумовлене виключно простроченням Відповідачем сплати процентів у рекомендовану дату 19 травня 2024 року, а тому за своєю правовою природою є не платою за користування кредитом, а платежем, передбаченим договором за прострочення виконання грошового зобов`язання. Застереження пунктів 1.4.3, 1.4.4 Договору про те, що застосування базової ставки є наперед обумовленим, не є односторонньою зміною умов договору і не є зміною процентної ставки в бік погіршення для споживача, наведеного висновку не спростовує, оскільки правова природа платежу визначається підставою та умовами його нарахування, а не найменуванням у договорі. Про те, що сторони виходили саме з дисконтної ставки як узгодженої плати за перші 20 днів, свідчать і Графік платежів, у якому перший платіж визначено в розмірі 518,00 грн, і пункти 1.5, 1.9 Договору, в яких загальні витрати за кредитом і денна процентна ставка обчислені з урахуванням дисконтної ставки.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (яким цей розділ доповнено Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дію якого в подальшому неодноразово продовжено і який є чинним на час ухвалення цього рішення.

Оскільки 518,00 грн є іншим платежем, сплата якого передбачена договором за прострочення виконання грошового зобов`язання, і нарахований він 20 травня 2024 року, тобто в період дії воєнного стану, ця сума підлягає списанню Кредитодавцем і стягненню з Відповідача не підлягає. Додатково суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору і не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку, а згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відтак обґрунтованим є розмір процентів за користування кредитом 5.698,00 грн. У задоволенні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 518,00 грн слід відмовити.

Суд перевірив і питання про застосування обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток. За частиною четвертою статті 8 цього Закону денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t х 100 відсотків, де ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, ЗРК - загальний розмір кредиту, t - строк кредитування у днях; цю саму формулу відтворено в пункті 3.7 Договору. Згідно з пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону протягом перехідного періоду максимальний розмір денної процентної ставки знижується поетапно залежно від дати укладення договору, і до договорів, укладених у період з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року, застосовується гранична величина денної процентної ставки 1,5 відсотка. Спірний договір укладено 30 квітня 2024 року, тому застосовною є саме ця межа. Денна процентна ставка, обчислена самим Кредитодавцем у пункті 1.9 Договору, становить 1,36762 відсотка і цієї межі не перевищує; не перевищує її і денна процентна ставка, обчислена за фактично нарахованими сумами (1,49 відсотка). Підстав для висновку про нікчемність умови Договору про розмір процентів за частиною п`ятою статті 12 цього Закону немає.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що поза випадком нікчемності умови договору, яка встановлює денну процентну ставку понад максимально допустимий розмір, суд не вправі з власної ініціативи зменшити розмір процентів за користування кредитом: оспорюваність умови договору про споживчий кредит, у тому числі з підстав, передбачених статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», та зміну договору суд не може застосувати без відповідної позовної вимоги споживача; водночас тлумачення нечітких або двозначних умов договору на користь споживача суд застосовує за власною ініціативою. Виклавши вище мотиви відмови у стягненні 518,00 грн, суд виходив саме з умов Договору та Графіка платежів і з правової природи цього нарахування, а підстав для зменшення решти процентів за користування кредитом з власної ініціативи не має, оскільки відповідних вимог Відповідач не заявляв.

Щодо штрафу

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; згідно з частиною другою цієї статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що в разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором, сума кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу: на 2 день - 175,00 грн, на 5 день - 350,00 грн, на 10 день - 525,00 грн, на 21 день - 1.050,00 грн, на 40 день - 1.400,00 грн, на 50 день - 1.750,00 грн, на 60 день - 1.750,00 грн. За Розрахунком заборгованості штраф нараховувався саме в такому порядку: 21 травня 2024 року - 175,00 грн, 24 травня 2024 року - 350,00 грн, 29 травня 2024 року - 525,00 грн, 09 червня 2024 року - 1.050,00 грн, 28 червня 2024 року - 1.400,00 грн, 08 липня 2024 року - 1.750,00 грн і 18 липня 2024 року - 1.750,00 грн, а всього 7.000,00 грн.

Усе прострочення, за яке нараховано штраф, мало місце у період з 21 травня по 18 липня 2024 року, тобто в період дії воєнного стану, а отже, повністю охоплюється дією пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, зміст якого наведено вище: позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а нарахована неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

Такий висновок узгоджується і з умовами самого Договору: згідно з абзацом останнім пункту 6.4.1 Договору у випадку встановлення законодавством України обмежень (заборон, мораторіїв) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду дії такого обмеження не нараховується та Позичальником не сплачується, а нарахування штрафних санкцій відновлюється після скасування відповідних законодавчих обмежень. Отже, нараховуючи штраф у період дії воєнного стану, Кредитодавець діяв усупереч не лише наведеній нормі, а й власному договірному застереженню.

Разом з тим суд зважає на те, що згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» до договорів про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору про споживчий кредит, не застосовуються, зокрема, вимоги статей 19 і 21 цього Закону. Загальний розмір кредиту за спірним Договором становить 3.500,00 грн, тобто не перевищує мінімальної заробітної плати, встановленої на 30 квітня 2024 року, а відтак встановлені частиною другою статті 21 цього Закону обмеження розміру неустойки до спірних правовідносин не застосовуються і підставою для відмови у стягненні штрафу бути не можуть.

З огляду на викладене у стягненні штрафу в розмірі 7.000,00 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» підлягають частковому задоволенню - на суму 9.198,00 грн, з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 3.500,00 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 5.698,00 грн; у стягненні процентів за користування кредитом у розмірі 518,00 грн та штрафу в розмірі 7.000,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3.028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № LK754/57 від 16 липня 2025 року. Разом з тим позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір сплачується у розмірі 0,8 розміру ставки судового збору, встановленої цим Законом. Ця норма сформульована імперативно, тому за подання цієї позовної заяви належало сплатити 2.422,40 грн (3.028,00 грн х 0,8), і саме із цієї суми, а не з фактично сплаченої, визначається частка, що покладається на Відповідача. Надміру сплачена сума судового збору може бути повернута Позивачу в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» за його заявою.

Позов задоволено частково - на 55,03 відсотка від заявленої ціни позову (9.198,00 грн із 16.716,00 грн), а тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1.332,93 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частинами другою, третьою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження таких витрат Позивачем подано Договір про надання правової допомоги № 1 від 02 січня 2025 року, укладений з Адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.», ордер на надання правничої (правової) допомоги, Акт виконаних робіт від 26 червня 2025 року, Рахунок № 26/26-01 від 26 червня 2025 року на суму 10.600,00 грн та платіжну інструкцію № LK706/7 від 27 червня 2025 року про фактичну оплату цієї суми. Згідно з Актом виконаних робіт адвокатом надано послуги загальним обсягом 15 годин: опрацювання кредитної справи боржника - 1 година, надання усної консультації - 1 година, опрацювання державних реєстрів з приводу майнового стану - 2 години, пошук контактів боржника та його місцезнаходження згідно з відкритими джерелами - 2 години, підготовка пропозицій дій відносно позичальника - 1 година, підготовка та направлення претензії - 1 година, здійснення телефонних дзвінків за відомими контактами - 1 година, виїзд за місцем перебування боржника - 4 години, підготовка та подання позовних матеріалів - 2 години.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) виснувала, що розмір винагороди за надання правничої допомоги визначається погодженням адвоката з клієнтом, і суд не повинен втручатися в ці правовідносини, однак при розподілі судових витрат виходить з критеріїв реальності та розумності таких витрат. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України від Відповідача не надходило.

З урахуванням часткового задоволення позову з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 5.832,66 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 8, 12, п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за Договором про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1412134830569 від 30 квітня 2024 року у розмірі 9.198 (дев`ять тисяч сто дев`яносто вісім) грн 00 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом - 3.500,00 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом - 5.698,00 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 518,00 грн та штрафу в розмірі 7.000,00 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» судовий збір у розмірі 1.332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн 93 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5.832 (п`ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн 66 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», місцезнаходження: 20603, Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Шпола, вул. Таранця, буд. 20, код ЄДРПОУ: 40860735.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: