Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №759/24835/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/24835/26

пр. № 1-кп/759/1827/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 серпня 2026 року за № 12026100080001986 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, українця, громадянина України, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

ОСОБА_3 , достовірно знаючи про військову агресію збройних сил російської Федерації проти України та впровадження на території України воєнного стану, відповідно до відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 N? 2102-1X, згідно з яким в Україні запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, та який в подальшому неодноразово продовжувався та триває на даний час, вчинив умисний корисливий злочин за таких обставин.

Так, 21.08.2026, приблизно о 10 годин 30 хвилин, ОСОБА_3 прибув до магазину «Аврора», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Якуба Колоса, 15. Знаходячись в приміщенні магазину та відчуваючи потребу в грошових кошта, не маючи постійного джерела доходу вирішив таємно викрасти чуже майно в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення.

Безпосередньо реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 продовжуючи знаходитись за адресою: м. Київ, вулиця Якуба Колоса, 15, в приміщенні магазину «Аврора», діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у виді заподіяння майнової шкоди, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з полиць чуже майно, яке належить ТОВ «Вигідна Покупка» (код ЄДРПОУ 41130363), а саме:

- термінал збору даних / смартфон Zebra TC26BК IMEI НОМЕР_1 у кількості 1 шт., вартістю 22027 грн. 30 коп. (без урахування ІДВ).

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 викрадене майно сховав до кишені штанів у які був одягнутий та з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши товариству майнової шкоди на суму 22027 грн. 30 коп. (без урахування ПДВ).

Дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, не оспорював викладені в обвинувальному акті обставини, надав покази за змістом яких, він дійсно того дня, перебуваючи у магазині «Аврора», що за адресою: м. Київ, вулиця Якуба Колоса, 15, на полиці магазину помітив мобільний телефон, який вирішив забрати, щоб в подальшому його продати, а кошти витратити на особисті потереби, оскільки на той час у нього було скрутне матеріальне становище. Забравши телефон, він вийшов з магазину та пішов додому, де зрозумів, що річ, яку він взяв у магазині, є терміналом збору даних, а не мобільним телефоном. За декілька днів у відділку поліції, куди його викликали, розповів про всі обставини та віддав термінал збору даних / смартфон Zebra. Вартість майна не оспорював, про скоєне шкодує, просив суд суворо його не карати.

Згідно ст.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини та не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. Суд також пересвідчився в тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, підстави вважати, що обвинувачений оговорює себе або в інший спосіб викривлює визнані ними у судовому засіданні обставини, відсутні. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, який критично оцінює свою поведінку, особу обвинуваченого, який несудимий, розлучений, офіційно не працює, підробляє зварювальником, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, внаслідок травми з 24.12.2013 року має ступінь втрати професійної придатності - 15%.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття, яке полягає у відвертому особистому осуді обвинуваченим своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, розкриттям усіх обставин кримінального правопорушення; а також активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає у добровільній допомозі слідству шляхом повідомлення правоохоронним органам та суду фактів у справі.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжуюють покарання ОСОБА_5 , не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на особу обвинуваченого, конкретні обставини вчинення злочину, відсутність спричинення тяжких наслідків, наявність по справі обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який в судовому засіданні запевнив, що в подальшому не допускатиме протиправної поведінки, з урахуванням позиції прокурора, який в судових дебатах запропонував звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим призначає покарання в межах санкцій статті за якою він визнається винуватим у виді позбавлення волі, звільнивши на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76 КК України обов`язків.

На думку суду, саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Питання щодо долі речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, застосований до ОСОБА_5 , слід скасувати, з огляду на прийняте судом рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ч.4 ст.185, ст.ст.50, 65- 67, 75,76 КК України, ст.ст. 369-371, 373- 376, ч.15 ст.615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно зі ч.1 ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 13 жовтня 2026 року.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, застосований до ОСОБА_5 , - скасувати

Речові докази:

- термінал збору даних / смартфон Zebra TC26BК IMEI НОМЕР_1, повернути за належністю ТОВ «Вигідна Покупка» (код ЄДРПОУ 41130363);

- диск з відеозаписами зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1