Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №758/207/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/207/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді Левицької Я.К.,

секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дудко Юлія Анатоліївна, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Лисенко І.К., у якому просив: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 29.07.2004 року згідно з розпорядженням (наказом) № 951, дата проведення реєстрації в КП КМР «Київське міське БТІ» 09.08.2004 року за реєстровим № 1351. Позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 на підставі складеного нею заповіту, який був посвідчений Ємельяновою К.В., приватним нотаріусом КМНО 23.10.2014 року за реєстровим № 1754. Спадкова справа № 02-2024 (№ у Спадковому реєстрі 72076857) була заведена 29.02.2024 року у приватного нотаріуса КМНО Дудко Юлії Анатоліївни. Однак, у позивача як спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на зазначену квартиру. Приватним нотаріусом КМНО Дудко Ю.А. було встановлено, що вищезазначена квартира дійсно належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . У зв`язку з цим, приватним нотаріусом КМНО Дудко Ю.А. 20.05.2024 року було направлено запит Голові Подільської районної в місті Києві державної адміністрації вих. №22/02-14, відповідно до якого нотаріус просила видати дублікат Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 29.07.2004 року згідно з розпорядженням (наказом) № 951 на вищевказану квартиру. У відповіді № 106-4241 від 22.05.2024 року Подільська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила нотаріуса про те, що свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване на ім`я ОСОБА_2 в приватну власність, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація не має правових підстав оформлювати дублікат свідоцтва про право власності на зазначену вище квартиру за нотаріальним запитом. У отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 , нотаріусом було відмовлено позивачу з підстав відсутності правовстановлюючих документів на майно, а саме оригіналу Свідоцтва про право власності на житло.

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду та просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дудко Юлії Анатоліївни належним чином завірену копію Спадкової справи № 02/2024, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20 лютого 2026 року до суду надійшов лист від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дудко Ю.А., яка на виконання ухвали суду від 19 січня 2026 року надала витребувані документи. Крім того, просить проводити розгляд справи за її відсутності.

30 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача про залучення співвідповідача у даній справі, а саме Київської міської ради.

30 квітня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про розгляд клопотання представника позивача про залучення співвідповідача у даній справі без його участі, проти задоволення клопотання не заперечує.

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про залучення співвідповідача у цивільній справі.

16 червня 2026 року до суду надійшла заява третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дудко Юлії Анатоліївни про розгляд справи без її участі.

19 червня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача, в якій вона просить закрити підготовче провадження у справі та перейти до судового розгляду. Просила здійснювати розгляд справи без участі позивача та його представника.

Від представника відповідачів 19.06.2026 року до суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Ухвалою суду від 19 червня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась. Подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв чи клопотань про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Від третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

За таких обставин суд ухвалив проводити розгляд за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2014 року ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб -платників податків НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 , склала заповіт, в якому належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 , заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємельяновою К.В., зареєстрований в реєстрі за № 1754 (блпнк НАЕ 457968).

Даний заповіт є чинним, за свого життя ОСОБА_2 його не скасовувала, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 38714419 від 23 жовтня 2014 року, інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 76027198 від 29 лютого 2024 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Києва, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 29 липня 2004 року згідно з розпорядженням (наказом) № 951, дата проведення реєстрації в КП КМР «Київське міське БТІ» 09 серпня 2004 року за реєстровим № 1351.

Судом також встановлено, що 29 лютого 2024 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дудко Ю.А. було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 за № 02/2024.

29 лютого 2024 року ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом подав заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Дудко Ю.А.

Відповідно до інформаційної довідки, виданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» вих. № КВ-2024 № 7037 від 01 березня 2024 року, яка міститься в матеріалах спадкової справи, право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_2 .

20 травня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дудко Ю.А. було направлено запит Голові Подільської районної в місті Києві державної адміністрації вих. № 22/02-14, відповідно до якого нотаріус у зв`язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючого документу на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , просила видати дублікат Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 29 липня 2004 року згідно з розпорядженням (наказом) № 951 на вищевказану квартиру.

Подільська районна в місті Києві державна адміністрація у своїй відповіді від 22 травня 2024 року №106-4241 відмовила у видачі дубліката свідоцтва про право власності на житло, посилаючись на пункт 25 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, згідно із яким визначено, у разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності за письмовою заявою власника (співвласників) органом приватизації видається його дублікат. Оскільки ОСОБА_2 , яка була власником вищезазначеної квартири померла, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація немає правових підстав для оформлення та видачі дубліката свідоцтва про право власності на зазначену квартиру.

03 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дудко Ю.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що складається з квартири АДРЕСА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дудко Юлії Анатоліївни від 03 вересня 2024 року № 34/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживала за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки спадкоємцем не надано свідоцтва про право власності на житло, яке б підтверджувало право власності спадкодавця на дану квартиру, повідомивши, що такий документ відсутній.

Таким чином, за відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, видача свідоцтва про право на спадщину є неможливою, а тому позивач не може реалізувати свої права за законом.

Суд враховує те, що відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 1, 3 ст.1223 ЦК України).

Статтею 1233 Цивільного Кодексу України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 Цивільного кодексу України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Іншими учасниками цивільних відносин виходячи з положень ст.2 ЦК виступають не тільки фізичні особи, а й юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК).

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст.1296 ЦК).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч.1 ст.1297 ЦК).

Згідно п.п. 4.18, п. 4, глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Враховуючи те, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 та він звернувся із заявою про прийняття спадщини, то відповідно саме до нього перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 Цивільного Кодексу України, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Судом встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 , було зареєстровано за ОСОБА_2 , однак оригінал правовстановлюючого документа у спадкоємця ОСОБА_1 відсутній, що в свою чергу унеможливлює реалізацію його права на отримання спадщини.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що позивачем доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 23, 81, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дудко Юлія Анатоліївна, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач 1 - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: 04070, місто Київ, Контрактова площа, буд. 2, ЄДРПОУ 37333608;

відповідач 2 - Київська міська рада, місцезнаходження: 01044, місто Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ЄДРПОУ 22883141;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дудко Юлія Анатоліївна, адреса: 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 68, оф. 1.

Суддя Я.К. Левицька