Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №758/12693/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12693/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді- Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Заремби М.С.,

представника позивача - Замоздри В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому просить:

- стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на її користь суму майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 121 367,38 грн;

- стягнути солідарно з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 на її користь суму моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказується, що 03.10.2024 року близько 21 год. 00 хв. біля стадіону за адресою: м. Київ, вул. Байди-Вишневецького, 3Б, було припарковано автомобіль марки TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 . Двір біля зазначеного будинку обладнаний вуличним освітленням. Вранці 04.10.2024 року позивачу зателефонувала мешканка сусіднього під`їзду та повідомила, що біля автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуває патрульна поліція. Автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль AUDI НОМЕР_8 були пошкоджені. Патрульний екіпаж 6775, який приїхав на виклик іншого власника пошкодженого автомобіля, повідомив, що краще оформити дорожньо-транспортну пригоду наступного ранку, оскільки відсутні свідки події. Працівники поліції запропонували власникам пошкоджених автомобілів опитати мешканців будинку навпроти та сусідів щодо того, чи бачили вони, що сталося. Патрульними було зроблено фото обох автомобілів та повідомлено, що ці фотографії будуть долучені наступного дня під час оформлення матеріалів ДТП. На піску біля автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , та іншого пошкодженого автомобіля було залишено протектор від шин. Двірник зазначеного будинку повідомила, що бачила близько 01 год. 00 хв. 04.10.2024 року, як по стадіону їхала машина, кабіна якої була синього кольору, тентована, яка після того, як в`їхала в авто, виїхала зі стадіону та поїхала в напрямку вулиці Вітряні гори. Позивачем були розвішані оголошення в будинках поблизу, на предмет повідомлення деталей ДТП. Увечері позивач пішла до магазину «Пчілка», де охорона подивилася, чи в проміжок часу з 23 год. 30 хв. 03.10.2024 року до 03 год. 00 хв. 04.10.2024 року біля магазину проїздило авто, схоже на автомобіль, про який повідомила двірник. Проте, крім автомобілів поліції, у цей час ніхто не проїздив. Потім, пройшовши по вул. Байди-Вишневецького в напрямку Вишгородської, позивач зайшла до кав`ярні, на якій була камера спостереження. Під час розмови з працівницею остання повідомила, що знає про ДТП, бачила також синє авто, яке їздило по стадіону, із її слів водій був п`яний та гучно співав. Вона мешкає у будинку напроти. Номер телефону відмовилася надати.

В подальшому, як зазначається у позові, вранці 05.10.2024 року позивачу зателефонував чоловік, який повідомив, що знає, хто був за кермом. Він повідомив, що це був рідний брат ОСОБА_3 , мешканки під`їзду по АДРЕСА_1 , - ОСОБА_4 , який у той вечір перебував у неї та вони вживали алкогольні напої, та що він їздить на вантажному авто, кабіна синього кольору, тентована. Свідок повідомив, що саме він і пошкодив автомобіль позивача та виїхав напрямку до вулиці Вітряні гори. Крім того, останній свідок повідомив, що ОСОБА_2 у цю ніч також пошкодив декілька автомобілів по вулиці Світлицького в м. Києві. Було викликано поліцію і було складено матеріали. Поліцейські сказали, що патруль 6775 мав би оформити ДТП, а потім шукати свідків. Проте, будучи в шоковому стані, позивач згодилась та почала пошуки. Авто стояло на тому ж місці, працівники зробили фото авто та пошкодження. Крім того, було зафіксовано, що із вулиць, із яких могло заїхати авто, встановлені міські камери спостереження, які б могли чітко зафіксувати момент, коли авто приїхало вночі 04.10.2024 року.

Таким чином, 04.10.2024 року о 01 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Байди-Вишневецького, сталося ДТП, у результаті якого було пошкоджено нерухомо припарковане TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобіль Toyota отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

У позові звертається увага на те, що власником автомобіля IVECO, державний номер НОМЕР_3 , є ОСОБА_5 , відповідальність якого була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс EP 222273341. Про зазначену подію відразу було повідомлено зазначену страхову компанію.

Позивач зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404962 було складено 28.07.2025 року старшим інспектором з о.д. ВРОМ ДТП управління патрульної поліції в місті Києві майором поліції Павленком Сергієм Васильовичем відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою вул. Байди-Вишневецького, 3Б, м. Київ, водія автомобіля Iveco, державний номер НОМЕР_3 , при зміні руху не дотримався безпеки руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу до нерухомого припаркованого автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_1 , та скоїв наїзд на нього. Внаслідок ДТП автомобіль Toyota отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п.13., 10.1, 2.3.б ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404938 від 28.07.2025 року, 04.10.2024 року о 01 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Байди-Вишневецького, 3Б, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Iveco, державний номер НОМЕР_3 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив.

Акцентується, що Постановою Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/11612/25 від 03.09.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

У позові зауважується, що вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 121 367,38 грн. (з врахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали), згідно з висновком експертного дослідження № 26/004, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 за замовленням ОСОБА_1 .

Позивач наголошує, що згідно з листом № 12/330 від 20.04.2026 року, отриманим на адвокатський запит, наданого ТДВ СК «Альфа-Гарант», вбачається наступне:

- за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 222273341 передбачено ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, у розмірі триста двадцять тисяч гривень, за шкоду, заподіяну майну потерпілого, у розмірі сто шістдесят тисяч гривень;

- договір страхування № 222273341 було укладено в електронному вигляді, ТДВ СК «Альфа-Гарант» надав витяг за вказаним договором страхування з центральної бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України;

- 03.02.2025 року, згідно з листом від 20.04.2026 року, вбачається, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» отримало письмове повідомлення про дану подію від водія транспортного засобу Toyota, державний номер НОМЕР_1 , за фактом якої зареєстровано страхову подію;

- 05.02.2025 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу внаслідок події від 04.10.2024 року та складений акт огляду;

- заява про виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб Toyota, державний номер НОМЕР_1 , подана згідно з листом ОСОБА_1 лише 05.03.2026 року, тому страховиком прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування;

- заяви про страхове відшкодування від потерпілої особи або її представника впродовж року від дати ДТП не надходило, тому оцінка завданої шкоди потерпілому не замовлялася та не проводилася.

Крім того, як стверджується у позові, листом від 23.04.2026 року № 3-016/7435, наданого Моторним (транспортним) страховим бюро України, ОСОБА_1 відмовлено у відшкодуванні шкоди по справі 136583. Із зазначеного листа вбачається, що МТСБУ здійснює регламентну виплату у випадках, якщо колишній член МТСБУ не прийняв у встановлений строк рішення щодо здійснення страхової виплати або прийняв рішення про страхову виплату, але не здійснив її.

Позивач зазначає, що після огляду пошкодженого автомобіля та складення акта огляду страхова компанія мала провести оцінку завданої шкоди власнику пошкодженого автомобіля.

Водночас, позивач вважає, що сам по собі пропуск річного строку звернення до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування не позбавляє потерпілу особу права на звернення до суду з вимогами про відшкодування шкоди в межах строку позовної давності.

Позивач посилається на те, що про обставини пропуску річного строку звернення до страхової компанії їй стало відомо лише після отримання листа від 20.04.2026 року.

Крім того, на дату ДТП позивачу не було відомо, хто є особою, винною у вчиненні ДТП, та яким транспортним засобом керував ОСОБА_2 . Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було складено 28.07.2025 року, оскільки останній покинув місце події.

Також позивач зазначає, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 розглядалася судом у її відсутність. Її в судове засідання взагалі не викликали, відтак вона не могла знати про те, що постанова суду відносно ОСОБА_2 була винесена 03.09.2025 року.

У позові також зазначається, що внаслідок протиправної поведінки відповідача позивач зазнала душевних страждань, а саме бездіяльність відповідача, у зв`язку зі значним пошкодженням її майна, а саме автомобіля, спричинила їй моральні страждання. Пошкодження автомобіля є значними, адже майнові збитки, спричинені позивачу, склали 121 367,38 грн. Зазначені обставини свідчать про те, що тривалий час позивач не могла користуватися своїм автомобілем, самостійно здійснювала пошуки винуватця ДТП та транспортного засобу, несла витрати та витрачала час на звернення до адвоката, до працівників патрульної поліції для здійснення заходів щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності протягом року, що завдавало позивачу значних моральних та душевних страждань.

З урахуванням зазначених обставин та значної тривалості часу, який був необхідний для захисту свого права, позивач вважає обґрунтованим заявлений розмір моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.

10.08.2026 до суду від ТДВ СК «Альфа-Гарант» надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказується, що позивач пропустив установлений законом річний строк для подання заяви про страхове відшкодування, оскільки ДТП сталася 04.10.2024, а із заявою до страховика позивач звернувся лише 05.03.2026. Вказав, що подання повідомлення про ДТП не замінює заяви про страхове відшкодування, а відсутність постанови про притягнення винної особи до відповідальності не перешкоджала своєчасному зверненню до страховика. Посилаючись на положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та правові висновки Верховного Суду, зазначив, що пропущений строк є присічним і поновленню не підлягає, а доказів поважності причин його пропуску позивач не надав.

Крім того, представник відповідача заперечує проти заявленого розміру страхового відшкодування у сумі 121 367,38 грн, зазначивши, що згідно з висновком експерта вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 73 612,04 грн із ПДВ та 63 956,70 грн без ПДВ. При цьому позивач не надав документів, які підтверджують фактичне проведення ремонту автомобіля.

14.08.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій остання заперечує проти доводів відповідача, зазначаючи, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» було своєчасно повідомлено про ДТП, а 05.02.2025 страховиком проведено огляд пошкодженого автомобіля та складено відповідний акт.

Позивач вказує, що винуватця ДТП було встановлено постановою Подільського районного суду м. Києва від 03.09.2025, після отримання якої позивач звернулася до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування. Також зазначає, що вживала заходів для отримання відшкодування безпосередньо від винуватця ДТП, однак такі спроби результату не дали.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику сторін.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19.08.2026 вирішено перейти від розгляду справи за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та моральної шкоди в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У судовому засіданні 28.09.2026 представник позивача просив задовольнити позов. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Під час судового розгляду справи здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 03.09.2025 у справі № 758/11612/25, вирішено ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4,124 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.ст.122-4, 124 КУпАП закрити у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

У описовій частині вказаної постанови зокрема, зазначено наступне: «Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404962 від 28.07.2025, 04.10.2024 о 01 год. 00 хв., за адресою м. Київ, вул. Байди Вишневецького, 3Б, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Івеко, д.н.з. НОМЕР_3 , при зміні руху недотримався безпеки руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу до нерухомого припаркованого автомобіля Тойота, д.н.з. НОМЕР_4 та скоїв наїзд на нього. Внаслідок ДТП автомобіль Тойота отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п.13.1, 10.1, 2.3.б ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404938 від 28.07.2025, 04.10.2024 о 01 год. 00 хв., за адресою м. Київ, вул. Байди Вишневецького, 3Б, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Івеко, д.н.з. НОМЕР_3 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди місце події залишив, чим порушив п. 2.10а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404977 від 28.07.2025, 04.10.2024 о 01 год. 02 хв., за адресою м. Київ, вул. Їжакевича, 4, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Івеко, д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу до нерухомого припаркованого автомобіля Шевроле, д.н.з. НОМЕР_5 та скоїв наїзд на нього. Внаслідок ДТП автомобіль Шевроле отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404970 від 28.07.2025, 04.10.2024 о 01 год. 02 хв., за адресою м. Київ, вул. Їжакевича, 4, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Івеко, д.н.з. НОМЕР_3 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив, чим порушив п. 2.10а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.»

Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідальність власника автомобіля IVECO, державний номер НОМЕР_3 застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс EP 222273341.

23.02.2026 позивач звернулась до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою, яка зареєстрована відповідачем 05.03.2026, про виплату страхового відшкодування.

Листом ТДВ СК «Альфа-Гарант» від 10.03.2026 ОСОБА_1 відмовлено у відшкодуванні шкоди, у зв`язку з неподанням останньою заяви про страхове відшкодування впродовж одного року.

В матеріалах справи міститься лист ТДВ СК «Альфа-Гарант» № 12/330 від 20.04.2026 у відповідь на адвокатський запит представника позивача, наступного змісту:

«ТДВ СК «Альфа-Гарант» у відповідь на Ваш адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 , що стосується страхової справи (договір страхування № 222273341) за дорожньо-транспортною пригодою від 04.10.2024р., (далі - подія), повідомляє наступне:

За договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №222273341 передбачено ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю в розмірі триста двадцять тисяч гривень, та за шкоду заподіяну майну потерпілого в розмірі сто шістдесят тисяч гривень.

Враховуючи, що договір страхування №222273341 було укладено в електронному вигляді, ТДВ СК «Альфа-Гарант» надає Вам витяг за договором страхування №222273341 з центральної бази даних Моторно (транспортного) страхового бюро України.

03.02.2025р. ТДВ СК «Альфа-Гарант» отримало письмове повідомлення про дану подію від водія транспортного засобу TOYOTA CAMRY д.р.н. НОМЕР_4 за фактом якої зареєстровано страхову справу.

05.02.2025р. представником ТДВ СК «Альфа-Гарант» був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу TOYOTA CAMRY д.р.н. НОМЕР_4 , внаслідок події від 04.10.2024р. та складений Акт огляду, копію якого Вам надаємо.

Заява про виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб TOYOTA CAMRY д.р.н. НОМЕР_4 подана Вашою клієнткою лише 05.03.2026р., тому ТДВ СК «Альфа-Гарант» було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі пункту 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 1961-IV.

Оскільки, заяви про страхове відшкодування від потерпілої особи або її представника впродовж одного року від дати дорожньо-транспортної пригоди не надходило, тому оцінка завданої шкоди потерпілому не замовлялась та не проводилась.»

Листом від 23.04.2026 року № 3-016/7435, наданого Моторним (транспортним) страховим бюро України, ОСОБА_1 відмовлено у відшкодуванні шкоди по справі 136583. Із зазначеного листа вбачається, що МТСБУ здійснює регламентну виплату у випадках, якщо колишній член МТСБУ не прийняв у встановлений строк рішення щодо здійснення страхової виплати або прийняв рішення про страхову виплату, але не здійснив її.

В матеріалах справи наявний Звіт № 26/004 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, об`єкта оцінки «TOYOTA CAMRY», р.н. НОМЕР_4 , дата оцінки - 04.12.2024; дата складання звіту - 25.03.2026; замовник - ОСОБА_1 ; виконавець - ФОП ОСОБА_6 ; мета оцінки - визначення вартості матеріального збитку, ринкової вартості, вартості відновлювального ремонту.

З вказаного Звіту вбачається, що ринкова вартість - 566 424,25 грн, вартість відновлювального ремонту (з врахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали) - 121 367,38 грн, відновлювального ремонту (без ПДВ на запасні частини та матеріали) - 103 752,82 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу (з врахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали) - 73 612,04 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу (без ПДВ на запасні частини та матеріали) - 63 956,70 грн.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17(провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України "Про страхування").

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (стаття 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, яка має містити певні відомості та визначені Законом додатки до заяви (пункт 35.1 статті 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної витати), є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди ( підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказано, що: "підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV визначає наслідком пропуску потерпілою особою річного строку подання заяви до страховика про страхове відшкодування, право страховика на відмову у виплаті регламентних виплат. Разом з тим, ані Закон №1961-IV, ані ЦК України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особи на отримання відшкодування або на задоволення позову як, наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності. Водночас ЦК України передбачається також поновлення, зупинення, переривання позовної давності (статті 263-264, стаття 267 ЦК України). Сплив строку, протягом якого потерпіла особа може реалізувати своє регулятивне суб`єктивне право (у цьому випадку протягом одного року) за рахунок страховика (страхової компанії), призводить до неможливості отримання страхового відшкодування від особи, що застрахувала відповідальність винної в ДТП особи в позасудовому порядку. Однак, законодавством не передбачено в цьому випадку припинення взагалі права на відшкодування шкоди, ані у повному обсязі, ані в обсязі страхового відшкодування. Тоді як згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови в позові. Крім того, немає підстав вважати, що річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є спеціальним строком позовної давності, передбаченим статтею 258 ЦК України, оскільки це суперечить змісту зазначеної норми, яка не передбачає встановлення спеціальної позовної давності в інших випадках, ніж випадки, передбачені в цій норми. З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі. Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності".

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи доводи відповідача щодо пропуску позивачкою строку звернення із заявою про страхове відшкодування, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, відповідно до якого пропуск установленого законом строку звернення до страховика сам по собі не припиняє права потерпілої особи на відшкодування завданої шкоди в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, після дорожньо-транспортної пригоди позивачка вживала заходів для встановлення особи водія, причетного до пошкодження її транспортного засобу. Водій залишив місце пригоди, адміністративні матеріали щодо нього складено 28.07.2025, а постанову у справі про адміністративне правопорушення ухвалено 03.09.2025. Крім того, страховик був повідомлений про дорожньо-транспортну пригоду та 05.02.2025 здійснив огляд пошкодженого автомобіля, що підтверджує його обізнаність про подію та наявність можливості зафіксувати пошкодження.

За таких обставин сам факт подання заяви про страхове відшкодування після спливу річного строку не є достатньою підставою для автоматичної відмови в судовому захисті. З урахуванням установлених обставин справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту.

Вирішуючи питання щодо розміру матеріальної шкоди, суд бере до уваги висновок експерта № 26/004 від 25.03.2026, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_4 , без урахування фізичного зносу та з урахуванням податку на додану вартість становить 121 367,38 грн, а з урахуванням фізичного зносу та податку на додану вартість 73 612,04 грн.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, застосовній до спірних правовідносин, розмір витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу визначається з урахуванням фізичного зносу в передбачених законом випадках.

Отже, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася 04.10.2024, суд визначає розмір відшкодування з урахуванням законодавства, чинного на момент її настання, та висновку експерта щодо вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу.

При цьому суд враховує, що встановлений полісом ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 160 000,00 грн, а тому визначена сума відшкодування не перевищує меж страхового покриття.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди та стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивача 73 612,04 грн.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода зокрема полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20, провадження № 61-1132св22; постанову Верховного Суду у від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20, провадження № 61-21130сво21).

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. За відсутності хоча б однієї складової стягнення шкоди неможливе (див. постанову Верховного Суду від 24.06.2024 у справі № 442/5177/21, провадження № 61-3736св23).

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 279/1834/22, провадження № 61-1382сво23).

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 477/874/19, провадження № 14-24цс21).

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанову об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 519/2-5034/11).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка обґрунтовує заподіяння їй моральної шкоди необхідністю самостійно встановлювати обставини дорожньо-транспортної пригоди та особу винуватця, неможливістю повноцінно користуватися пошкодженим транспортним засобом, а також переживаннями, пов`язаними з відновленням порушених прав.

Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки моральна шкода, на яку посилається позивачка, пов`язана з пошкодженням її майна, підстав для покладення на страховика обов`язку з її відшкодування в межах обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за наведених обставин не вбачається. Відтак вимога про стягнення моральної шкоди з ТДВ СК «Альфа-Гарант» задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 , суд має врахувати характер і тривалість душевних страждань позивачки, обставини заподіяння шкоди, наслідки пошкодження автомобіля, а також вимоги розумності та справедливості. Розмір відшкодування має бути співмірним із доведеними наслідками порушення прав позивачки.

Отже, виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, моральну шкоду, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, суд визначає в розмірі 5000,00 грн, що, на думку суду, є достатнім та співмірним із характером завданої шкоди, що буде відповідною, достатньою та справедливою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 1 413,67 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.07.2026.

З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 791,65 грн (1 413,67 / 100 х 56), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 73 612 (сімдесят три тисячі шістсот дванадцять) гривень 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 судовий збір по 395 (триста дев`яносто п`ять) гривень 83 копійки.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», місцезнаходження - місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 32382598.

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя О. І. Якимець