Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №758/15429/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15429/26

3/758/4566/26

Категорія 305

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., ознайомившись з адміністративними матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №635326: 19.08.2026 року о 18:00 годині за адресою: м.Київ, вул. Мостицька, 9, працівниками поліції було виявлено гр. ОСОБА_1 , який на вимогу пред`явити документи, що посвідчують особу почав неадекватно себе поводити, нецензурно виражатися в бік працівників та кидався, через що обуло застосовано спеціальні засоби, кайданки, згідно ст. 43 ЗУ «Про Національну поліцію України», чим вчинив дрібне хуліганство, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою винуватість, зазначив, що працівники поліції перевищили свої повноваження та обставин, які викладені в протоколі не відбувалось. Зазначив, що подав скаргу на дії працівників поліції в ДБР, просив долучити відеозапис незаконного з ним поводження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно положень закріплених в ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, проте, співробітниками поліції разом із протоколом про адміністративне правопорушення не долучено жодних належних та допустимих доказів викладених у протоколі фактичних обставин.

Так, уповноваженою особою Подільського УП ГУНП у м.Києві до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №635326 від 19.08.2026 року на підтвердження винуватості ОСОБА_1 додано

- протокол про адміністративне затримання від 19.08.2026 року для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП. У графі зауважень та скарг, ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції його душили, кидали на дорогу, спричинили йому тілесні ушкодження та матеріальні збитки, виражались нецензурною лайкою, не надали своїх документів;

- копію письмових пояснень ОСОБА_1 , відповідно до яких особи у цивільному одязі не надавши своїх документів почали його заламувати та почалось побиття, далі співробітники поліції також почали його заламувати та чинити побиття;

- рапорт о/у ВКП Подільського УП ГУНП у м.Києві Саламахи Р., відповідно до якого під час відпрацювання Подільського району було помічено особу, яка поводила себе підозріло та прийнято рішення про перевірку документів. Особа себе неадекватно реагував, відмовився надавати будь-які документи, які посвідчують особу, поводив себе агресивно та виражався нецензурною лайкою, у зв`язку із чим прийнято рішення застосувати кайданки. Після чого особу було встановлено.

Разом з цим, рапорт поліцейського не є самостійним, однозначним чи достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення. Верховний Суд неодноразово наголошував, що рапорт - це лише внутрішній службовий документ, а поліцейський є зацікавленою особою, тому такий документ не вважається незалежним джерелом інформації.

Рапорт поліцейського досліджується в сукупності з іншими доказами, та не може бути самостійним доказом доведення винуватості особи.

Дослідивши вказані докази, оцінивши їх на належність, допустимість та достатність, суд зазначає, що жоден наведений доказ не вказує на вчинення 19.08.2026 року ОСОБА_1 порушення громадського порядку та спокою громадян.

Долучені докази підтверджують факт затримання ОСОБА_1 , застосування до нього спеціальних засобів працівниками поліції. Однак самі дії ОСОБА_1 , які передували такому реагуванню працівників поліції, жодні долучені матеріали не містять.

За правилами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

У даному випадку, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано технічного запису фіксації поліцейськими правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_1 . Також не долучено показань свідків, або інші докази, які б поза розумним сумнівом підтверджували б обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №635326 від 19.08.2026 року.

Крім того, судом досліджені відео/ аудіозаписи, фото, які надані ОСОБА_1 , на який зафіксований факт затримання працівниками поліції останнього та наголошення ним зауважень щодо неправомірності дій працівників поліції та спричинення йому матеріальних збитків, які виразились у пошкодженні одягу.

Протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, та його невід`ємні складові частини повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.

Усупереч наведених норм Закону, матеріали справи не містять жодного доказу, які б вказували про здійснення ОСОБА_1 дрібного хуліганства.

Стаття ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає в активних протиправних діях, які грубо порушують громадський порядок та спокій громадян. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Разом з цим, матеріали справи не містять даних, що в діях ОСОБА_1 маються ознаки вищенаведеного адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості особи повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює у даному випадку винесення постанови про визнання особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності, винуватим.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 року адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні зазначеного діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

На підставі викладеного, згідно п. 1 ст.247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи, у відношенні якої складено протокол про адміністративне правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, дані, що відображенні у протоколі про адміністративне правопорушення від 19.08.2026 року серії ВАД № 635326, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 наведеного Кодексу.

Керуючись ст.ст. 173, 245, 247 ч.1 п.1, 251, 280 КУпАП,

ПОСТНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ст. 173 КУпАП, - закрити за відсутності в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подання апеляційної скарги подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Лещенко