Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №756/12465/26 — Оболонський районний суд міста Києва

13.10.2026 Справа № 756/12465/26

Справа № 756/12465/26

Провадження № 2/756/9352/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючий судя Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Дулина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 98082166000 від 02.09.2021 у розмірі 31 823,59 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 02.09.2021 між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту, за яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 30 000 грн. Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати платежів, передбачених договором, належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість. 15.04.2024 АТ «Укрсиббанк» відступило позивачу право вимоги за цим кредитним договором на підставі договору факторингу № 264. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача становить 31 823,59 грн, з яких 19 317,11 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 506,48 грн - заборгованість за комісією, заборгованість за процентами відсутня.

Рух справи

Ухвалою судді від 23.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача - адвокат Усенко М.І. подав клопотання від 31.08.2026 та від 22.09.2026, в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника позивача.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання 13.10.2026 учасники справи не з`явилися. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом надіслання кореспнденції на адресу зареєстрвоаного місця проживання.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

02.09.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 98082166000, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 30 000 грн без застави (п. 3.1 договору) на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий у банку (п. 3.3 договору). Позичальник зобов`язався повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до графіка платежів, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 02.09.2026 (п. 3.5 договору). Розмір ануїтетного платежу становить 1 640 грн (п. 3.6 договору), який сплачується щомісячно до 2 числа кожного місяця (п. 3.7 договору). Процентна ставка за договором становить 0,00001% річних (п. 3.8 договору). Позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов договору та додатка № 1 до договору (п. 3.11 договору).

Додатком № 1 до договору передбачено щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 3,8% від суми кредиту, яка включається до суми ануїтетного платежу. Згідно з графіком платежів щомісячна комісія за управління кредитом становить 1 140 грн, а її загальна сума за весь строк кредитування - 68 400 грн. Перелік конкретних послуг, які надаються позичальнику за цю комісію, договір та додаток № 1 до нього не містять.

Договір укладено в електронній формі за допомогою системи UKRSIB online (п. 6.12 договору). Відповідно до витягу із систем банку щодо підтвердження факту підписання договору електронним підписом договір підписано відповідачем 02.09.2021 о 16 год 34 хв:37 шляхом введення коду підтвердження (одноразового ідентифікатора), надісланого банком на мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_2 .

Виконання банком обов`язку з надання кредиту підтверджується випискою за кредитним договором № 98082166000 за період з 02.09.2021 по 15.04.2024, згідно з якою 02.09.2021 на рахунок відповідача НОМЕР_1 зараховано 30 000 грн з призначенням «надання кредиту згідно угоди 98082166000 від 02.09.2021». Номер рахунку, на який зараховано кошти, збігається з номером поточного рахунку позичальника, зазначеним у п. 3.3 договору.

Згідно з п. 6.5 договору банк має право передати іншій особі свої права кредитора за правочином відступлення права вимоги без згоди позичальника.

15.04.2024 між АТ «Укрсиббанк» (клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 264, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників у розмірі заборгованості, визначеної в реєстрі боржників (п. 2.1, 2.2 договору). Право вимоги перейшло до фактора з моменту підписання акта приймання-передачі права вимоги (п. 4.1 договору), який підписано сторонами 15.04.2024. Оплату ціни відступлення права вимоги в сумі 2 697 102,99 грн здійснено фактором згідно з платіжною інструкцією № 1221 від 15.04.2024.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 264 від 15.04.2024 позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 98082166000 від 02.09.2021 у загальному розмірі 31 823,59 грн, з яких 19 317,11 грн - заборгованість за основним боргом, 0 грн - заборгованість за процентами, 12 506,48 грн - заборгованість за комісіями.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 10.07.2026 заборгованість відповідача становить 31 823,59 грн, з яких 19 317,11 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0 грн - заборгованість за процентами, 12 506,48 грн - заборгованість за комісією. Відомостей про погашення заборгованості після відступлення права вимоги матеріали справи не містять.

Позивач направив відповідачу досудову вимогу № 23558608 від 10.07.2026 про погашення заборгованості у сумі 31 823,59 грн.

Встановлені фактичні обставини підтверджуються копіями договору про надання споживчого кредиту № 98082166000 від 02.09.2021, додатка № 1 до нього з графіком платежів, паспорта споживчого кредиту, витягу із систем банку щодо підтвердження факту підписання договору, виписки за кредитним договором, договору факторингу № 264 від 15.04.2024, акта приймання-передачі права вимоги, витягу з реєстру боржників, платіжної інструкції № 1221 від 15.04.2024, розрахунку заборгованості та досудової вимоги.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла висновку, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»».

Мотиви та висновки суду

Суд встановив, що між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем укладено кредитний договір в електронній формі, який підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового коду підтвердження, а тому такий договір відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України є укладеним у письмовій формі.

Банк свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши 02.09.2021 кредитні кошти в сумі 30 000 грн на поточний рахунок відповідача, зазначений у п. 3.3 договору, що підтверджується випискою за кредитним договором.

Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 264 від 15.04.2024, акта приймання-передачі права вимоги та реєстру боржників, у якому визначено боржника, номер і дату кредитного договору та розмір заборгованості. Ціну відступлення права вимоги фактором сплачено. Договір факторингу є чинним, доказів визнання його недійсним матеріали справи не містять. Отже, позивач є належним кредитором у зобов`язанні.

Строк кредитування, визначений п. 3.5 договору, сплинув 02.09.2026, тобто станом на час ухвалення рішення у відповідача настав обов`язок повернути кредит у повному обсязі. Доказів повернення кредиту відповідач суду не надав. Розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 19 317,11 грн підтверджується випискою за кредитним договором, реєстром боржників та розрахунком заборгованості і відповідачем не спростований. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19 317,11 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 12 506,48 грн не підлягають задоволенню з таких підстав.

Кредитний договір є договором про споживчий кредит, укладеним після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування». Додатком № 1 до договору встановлено щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 3,8% від суми кредиту, яка за весь строк кредитування становить 68 400 грн, що більш ніж удвічі перевищує суму наданого кредиту. При цьому ні договір, ні додаток № 1 до нього не містять переліку конкретних додаткових чи супутніх послуг, які банк зобов`язувався надавати позичальнику за плату у вигляді такої комісії. Управління кредитом є діяльністю банку з обліку та супроводження власного кредиту, а щомісячне надання позичальнику інформації про стан кредиту відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» здійснюється безоплатно. Позивач доказів надання відповідачу будь-яких реальних послуг за зазначену комісію не надав.

Враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, умова договору щодо обов`язку позичальника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», а тому відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону є нікчемною. Нікчемна умова договору не створює для відповідача обов`язку зі сплати комісії, а до позивача як нового кредитора право вимоги переходить лише в обсязі, що існував на момент відступлення (ст. 514 ЦК України).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19 317,11 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

На підтвердження понесених витрат позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», згідно з п. 2.3 якого вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу становить 8 000 грн, акт № 586 наданих послуг від 10.07.2026 на суму 8 000 грн, детальний опис наданих послуг до акта № 586 від 10.07.2026 та ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначила, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково».

Відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подав. Разом з тим, позовні вимоги задоволено частково, а тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 4 856,05 грн (8 000 грн х 19 317,11 / 31 823,59). У решті витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 42120 від 10.07.2026. Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 616,09 грн (2 662,40 грн х 19 317,11 / 31 823,59).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 98082166000 від 02.09.2021 у розмірі 19 317,11 грн, судовий збір у розмірі 1 616,09 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 856,05 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина ШРОЛИК