Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №755/23802/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/23802/25

Провадження №: 2/755/9199/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Єрусалімцевій О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ВСТ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «ВСТ Банк» (далі - АТ «ВСТ Банк») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , заборгованість за заявою-договором про акцепт Публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування від 09 грудня 2022 року № S001024894 в розмірі 60 638,94 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Восток» (далі - ПАТ «Банк Восток») було укладено Заяву-Договір

№ S001024894 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування (далі - Договір), відповідно до умов якої відповідач погодився на укладення договору про споживчий кредит та встановлення, анулювання ліміту овердрафту на поточному рахунку та просив встановити йому ліміт на наступних умовах: продукт «Банк Власний Рахунок»/Програма кредитування «Кредитний ліміт до 100 000 гривень», сума кредитного ліміту - 1,00 грн, строк кредитного ліміту - до

365 календарних днів, процентна ставка - 36,00% річних (фіксована), максимальний ліміт - 100 000,00 грн.

16 вересня 2025 року ПАТ «Банк Восток» змінило найменування на АТ «ВСТ Банк».

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі встановивши на поточний рахунок відповідача кредитний ліміт у сумі 2 000,00 грн, який відповідач використовував для задоволення особистих потреб. Водночас, належного зустрічного виконання зобов`язань за договором позивач не отримав, в результаті чого станом на 28 жовтня 2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за заявою-договором про акцепт Публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування від 09 грудня 2022 року № S001024894 становить 60 638,94 грн, з яких: прострочена заборгованість за овердрафтом - 50 000,00 грн, заборгованість за простроченими відсотками

- 9 489,82 грн, та заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість - 1 149,12 грн.

У зв`язку з викладеним просить позовні вимоги задовольнити.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам роз`яснено їх процесуальні права та встановлено процесуальні строки.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подала. Конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі, що двічі направлявся за адресою місця реєстрації відповідача, повернувся до суду неврученим з відмітками «Укрпошти» про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі

№ 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 року у справі № 2-6236/11, провадження

№ 61-6596ск20, сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Також 01 вересня 2026 року на офіційному веб-сайті Судової влади України розміщено оголошення про розгляд Дніпровським районним судом міста Києва цивільної справи № 755/23802/25 за позовом АТ «ВСТ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідачу роз`яснено процесуальні права та встановлено процесуальні строки.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, 09 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Восток» укладено Заяву-Договір № S001024894 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування (далі - Договір), за умовами якого відповідач акцептував публічну пропозицію банку та погодився на відкриття йому поточного рахунку № НОМЕР_1 з видачою платіжної карти MC World Debit у валюті - гривня, зі встановленням тарифного пакету - «Банк Власний Рахунок», а також на здійснення розрахунково-касового обслуговування рахунку.

Згідно із пунктом 3 Заяви-Договору, відповідач погодилась на укладення договору про споживчий кредит та встановлення (у т.ч. збільшення/зменшення в рамках Максимального ліміту 100 000,00 грн/Мінімального ліміту 1,00 грн), анулювання ліміту овердрафту (надалі - «Кредитний ліміт») на поточному рахунку та просила встановити їй ліміт на умовах (відповідно до тарифів банку): продукт «Банк Власний Рахунок»/Програма кредитування «Кредитний ліміт до 100 000 гривень», сума кредитного ліміту

- 1,00 грн, строк кредитного ліміту - до 365 календарних днів, процентна ставка - 36,00% річних (фіксована).

Максимальний ліміт - 100 000,00 грн. При встановленні максимального ліміту орієнтовна реальна процентна ставка складає 43,10 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 130 614,96 грн.

Мінімальний ліміт - 1,00 грн. При встановленні мінімального ліміту орієнтовна реальна процесуальна ставка складає 43,91 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 1,31 грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за договором становить 43,91 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 1,31 грн.

Процентна ставка на кредитну заборгованість протягом пільгового періоду становить 0,00001 % річних, пільговий період - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за місяцем виникнення заборгованості, при умові погашення в повному обсязі до кінця строку дії пільгового періоду).

Процентна ставка, що нараховується на кредитну заборгованість, не погашену в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості - 3 % на місяць/36 % річних. Процентна ставка, яка застосовується при виконанні зобов`язання щодо повернення кредиту (наявності простроченої заборгованості) - 6 % на місяць/ 72 % річних.

Відповідач своїм підписом підтвердила, що розуміє зміст термінів зазначених в заяві-договорі, що відомості та копії документів, наведених в цій заяві-договорі є вичерпними та достовірними на дату надання відомостей, відповідають оригіналам та що будь-які наслідки, щодо надання недостовірної інформації про себе, відповідач бере на себе. Перед укладенням договору про комплексне банківське обслуговування з інформацією про банк, діяльність банку, фінансові послуги банку, договір про надання послуг банку та іншою інформацією, відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відповідач ознайомлена, зміст інформації розуміє, не потребує її додаткового тлумачення.

Відповідач підтвердила, що їй відомо про те, що складовою та невід`ємною частиною Договору про комплексне банківське обслуговування є заява-договір про акцепт публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, Правила, Тарифи банку, паспорт споживчого кредиту.

Заяву-Договір № S001024894 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування 09 грудня 2022 року підписано електронним підписом ОСОБА_1 .

Також 09 грудня 2022 року відповідач ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту за Продуктом «Банк Власний Рахунок»/Програма кредитування «Кредитний ліміт до 100 000,00 гривень», що містить особливості та умови кредитування.

Водночас, 16 вересня 2025 року ПАТ «Банк Восток» змінило найменування на АТ «ВСТ Банк». Згідно пункту 1.1 статті 1 Статуту АТ «ВСТ Банк», зареєстрованого 16 вересня 2025 року, АТ «ВСТ Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань, коштів та майна ПАТ «Банк Восток».

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних встановлено Законом України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30 вересня 2015 року.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Водночас, частина п`ята статті 11 цього Закону встановлює, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд також враховує, що підписана заява-договір від 09 грудня 2022 року містить інформацію про те, що всі наступні правочини (у тому числі підписання анкет-заяв/додаткових угод до договору про комплексне банківське обслуговування, листів, повідомлень, тощо) можуть вчиняться клієнтом з використанням простого електронного підпису, банком - з використанням удосконаленого електронного підпису; простий електронний підпис клієнта є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом клієнта на документах на паперових носіях.

Отже, заповненням заяви-договору відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в змішаній формі з використанням електронного підпису, крім того, до матеріалів справи долучено витяг з Правил надання банківських продуктів та послуг фізичними особами в ПАТ «Банк Восток» у редакції, чинній станом на дату укладення договору.

Після підписання заяви-договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.

Даний договір відповідачем в установленому порядку не оспорений, отже, зобов`язання, що виникли за таким договором підлягають виконанню.

Позивач зазначає, що внаслідок порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору від

09 грудня 2022 року виникла заборгованість у розмірі 60 638,94 грн, що складається із заборгованості за овердрафтом у розмірі 50 000,00 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 9 489,82 грн, та заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість у розмірі 1 149,12 грн, що також підтверджено долученими позивачем до позовної заяви розрахунками заборгованості.

Судом також досліджено виписку щодо руху коштів по рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 за період з 09 грудня 2022 року по 28 жовтня 2025 року, з якої убачається, що відповідач користувалася картковим рахунком, періодично вносила кошти на його поповнення, станом на 28 жовтня 2025 року наявна заборгованість у розмірі 60 638,94 грн.

Виписка за картковим рахунком відповідача, що міститься в матеріалах справи є належним доказом для визначення заборгованості відповідача, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року

№ 75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18-ц.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від

10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 сформульований висновок, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській правовій максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості, а також сплати неустойки, передбаченої договором, у разі прострочення.

Таким чином, суд вважає, що між АТ «ВСТ Банк» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася, про що особисто підтвердила у заяві-договорі. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.

Розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов`язань.

При цьому, суд враховує, що відповідач (позичальник) свої зобов`язання за договором кредиту не виконала належним чином, допустила прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. Крім того, відповідач не оспорила дані розрахунки, не подала доказів на їх повне або часткове спростування. Відповідач не оспорювала даний кредитний договір в цілому чи окремі його положення, зокрема, в частині встановленої відсоткової ставки за користування кредитними коштами.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до платіжної інструкції від 03 листопада 2025 року № 119396 позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ВСТ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ВСТ Банк» заборгованість за Заявою-договором про акцепт Публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування від 09 грудня 2022 року № S001024894 станом на 28 жовтня

2025 року у розмір 50 000,00 грн за простроченим овердрафтом, 9 489,82 грн за простроченими відсотками, 1 149,12 грн за відсотками на прострочену заборгованість, що разом складає 60 638,94 грн (шістдесят тисяч шістсот тридцять вісім гривень 94 копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ВСТ Банк» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - Акціонерне товариство «ВСТ Банк», ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 26237202, адреса місцезнаходження: вул. Курсантська, 24, м. Дніпро, 49051.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання:

АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду виготовлено 13 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова