Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №755/15191/24 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15191/24

Провадження №: 2/755/12706/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Коваленко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 37739041, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20, тел. 277-68-40, наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: darntec4@gmail.com) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомо, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 психоневрологічний інтернат) про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

Процесуальний рух справи

02.09.2024 року позивач ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, гарячої води та абонентської плати у розмірі 46 488,82 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 8 987,88 грн, 3 % річних у розмірі 2 561,25 грн, а також судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 3 028,00 грн.

09.09.2024 року позовна заява передана у провадження судді Коваленко І.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Судом в порядку частин 6, 8 статті 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичних осіб - відповідачів у справі, відповіді на які надійшли 13.09.2024 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.10.2024 року у справі відкрито провадження, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

18.02.2025 року (вх. № 9245) через підсистему «Електронний суд» від представника Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату - адвоката Мальованої Віти Андріївни до суду надійшла заява, у якій повідомлялося, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23.06.2010 року у справі № 2-0-22/1/2010 ОСОБА_2 визнаний недієздатним. Над ним встановлена опіка, опікуном призначено співвідповідача ОСОБА_1 . Згідно з путівкою Департаменту соціальної політики КМДА № 2 та наказу № 45 від 14.02.2013 року, ОСОБА_2 з 14.02.2013 року перебуває на повному державному утриманні в Пуща-Водицькому інтернаті, постійно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Представник інтернату просить врахувати, що ОСОБА_2 не користується квартирою АДРЕСА_3 , а тому не є споживачем послуг.

04.03.2025 року (вх.№12107) засобами поштового зв`язку від представника позивача - Серенкова Д.Ю. до суду надійшли письмові пояснення у справі.

23.04.2025 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23.04.2025 року заяву відповідача ОСОБА_1 - задоволено, продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву на сім днів, відлік якого розпочати з наступного дня після отримання копії ухвали.

07.05.2025 року (вх. № 25859) засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , який діє особисто та як опікун недієздатного брата ОСОБА_2 .

Того ж дня, 07.05.2025 року (вх. № 25890), до суду надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гудзь Олесі Віталіївни, призначеної Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

25.05.2025 року (вх. № 29229) від представника позивача ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - Серенкова Д.Ю. до суду надійшла відповідь на відзиви відповідачів.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судомо засідання не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Доводи позовної заяви

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів Дніпровського та Дарницького районів міста Києва.

Надання вказаних послуг здійснюється до об`єкта нерухомого майна, а саме до квартири АДРЕСА_3 . Взаємовідносини між виконавцем та споживачами регулюються Правилами № 630, Правилами № 830, Правилами № 1182, Законами України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV та № 2189-VIII, Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII. Пунктами 18, 20, 30 Правил № 630 визначено обов`язок споживача оплачувати комунальні послуги щомісячно на підставі платіжного документа.

Позивач вказує, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 11.09.2020 року успадкували вказану квартиру на підставі свідоцтв про право на спадщину після померлої матері ОСОБА_3 , у зв`язку з чим за приписами статей 1218, 1268, 1281, 1282 ЦК України спадщина належить їм з часу її відкриття і вони зобов`язані задовольнити вимоги кредитора спадкодавця в межах вартості отриманого майна. Згідно з частиною 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статтями 541, 543 ЦК України, співвласники несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати послуг. Проєкти Типових договорів приєднання (стаття 634 ЦК України) були опубліковані в газеті «Хрещатик» від 23.07.2014 № 103 (4503) та від 06.08.2014 № 111 (4511), а нові індивідуальні договори - на офіційному вебсайті позивача 13 жовтня 2021 року. Відсутність письмового договору в силу ст. 11 ЦК України не звільняє споживачів від обов`язку оплатити фактично отримані ресурси.

Позивач наголошує, що відповідачі (а також спадкодавець) своєчасно, починаючи з січня 2016 року, не вносили плату за отримані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, а з листопада 2021 року - за абонентське обслуговування. Внаслідок цього станом на 01.07.2024 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 46 488,82 грн (теплова енергія - 29 889,62 грн; гаряча вода - 15 074,38 грн; абонентська плата - 1 524,82 грн). На підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховано інфляційну складову боргу в розмірі 8 987,88 грн та 3 % річних у розмірі 2 561,25 грн, що разом становить загальну суму вимог 58 037,95 грн. Позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідачів вказані суми боргу і санкцій, а також 3 028,00 грн судового збору.

Доводи відзивів відповідачів

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві (вх. № 25859) та представник недієздатного відповідача ОСОБА_2 - адвокат Гудзь О.В. у відзиві (вх. № 25890) заперечували проти задоволення позову з таких підстав.

Квартира АДРЕСА_3 первісно належала їхній матері ОСОБА_3 та братові ОСОБА_2 в рівних долях (по 1/2). Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожен із братів успадкував по 1/4 частині майна згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 11.09.2020 року. Таким чином, ОСОБА_1 є власником 1/4 частки квартири, а недієздатний ОСОБА_2 - власником 3/4 часток житлового приміщення.

Сторона відповідачів вказує, що ОСОБА_1 постійно проживає за іншою адресою: АДРЕСА_4 , а у спірній квартирі лише зареєстрований з дозволу Опікунської ради від 27.11.2019 року для нагляду за житлом підопічного.

Другий відповідач, ОСОБА_2 , рішенням суду від 23.06.2010 року визнаний недієздатним (опікун ОСОБА_1 ) та з 14.02.2013 року по теперішній час постійно перебуває на повному державному забезпеченні в Пуща-Водицькому інтернаті за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2.

У квартирі з 2013 року ніхто не проживає, комунальні послуги з гарячого водопостачання не споживаються, лічильники води фіксують «0».

Крім того, у 2023 році через аварійний стан приладів опалення слюсарем ЖЕД-410 було проведено повний демонтаж радіаторів, що підтверджується Актом від 21.04.2025 року, тому послуга опалення фактично не надається.

Також відповідачі заявили клопотання про застосування позовної давності до вимог за період з січня 2016 року по 11 березня 2017 року (сума нарахувань 5 260,57 грн разом із санкціями), оскільки цей проміжок часу перебуває поза межами трирічного строку перед поданням позову.

Доводи відповіді позивача на відзиви відповідачів

Представник позивача Серенков Д.Ю. у відповіді на відзиви (вх. № 29229 від 25.05.2025) зазначив, що копії відзивів були направлені на адресу теплопостачальної організації без додатків, що є порушенням статті 178 ЦПК України та підставою для залишення їх без розгляду.

По суті спору позивач вказує, що Опікунська рада Дніпровської РДА протоколом № 13 від 27.11.2019 року надала дозвіл опікуну ОСОБА_1 зареєструвати місце проживання у квартирі саме з метою збереження майна підопічних.

В силу вимог статей 41, 67, 72 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про збереження майна підопічного та здійснювати необхідні витрати за рахунок його пенсії та доходів, тому ОСОБА_1 мав усі підстави оплачувати комунальні послуги за рахунок виплат недієздатного брата.

Щодо тимчасової відсутності осіб, позивач наголошує, що відповідно до Правил № 630 та чинних Правил № 1182, реалізація права на неоплату послуг за період відсутності мешканців понад 30 днів можлива виключно за умови регулярного (кожні шість місяців) надання виконавцю оновленої заяви та підтвердних довідок з інтернату, чого опікуном зроблено не було.

Надані суду довідки ВПО чи акти про непроживання не звільняють від оплати, якщо вони не надавалися виконавцю безпосередньо у спірний період (постанови Київського апеляційного суду від 25.11.2024 у справі № 753/9572/24 та від 18.10.2024 у справі № 755/19219/23).

Крім того, квартира АДРЕСА_5 була обладнана індивідуальними лічильниками гарячої води № 1126800 та № 230216310, а згідно з п. 39 Правил № 1182, споживачі не звільняються від плати за абонентське обслуговування та функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (ФГВ) навіть за умови наявності бойлера.

Щодо демонтажу радіаторів, позивач вказує, що відокремлення квартири від мереж опалення без дотримання встановленого порядку не допускається, а відключення можливе виключно за рішенням зборів співвласників всього будинку та з дозволу комісії КМДА.

Самовільне втручання в інженерну систему будинку (навіть за наявності приватного експертного висновку Малого О. № 357/05.2024 про відсутність підключення конструкцій) є несанкціонованим і не є підставою для припинення нарахувань, що підтверджується постановами Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 500/5362/17, від 18.06.2020 у справі № 643/133/17, від 11.12.2019 у справі № 490/11619/15-ц, постановою ВСУ від 11.11.2015 у справі № 6-170цс15, а також постановою Київського апеляційного суду від 20.02.2025 у справі № 755/4995/24.

Щодо застосування строків позовної давності, позивач зазначає, що відповідно до ст.ст. 263, 264 ЦК України та з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, строк позовної давності за вимогами ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» продовжено на строк дії загальнонаціонального карантину (запровадженого постановою КМУ № 211 з 12.03.2020 до 30.06.2023) та воєнного стану.

З посиланням на постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 212/10834/21, від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 та від 22.09.2022 у справі № 920/724/21, позивач вказує, що автоматичне продовження цих строків пов`язане саме із встановленням карантину на всій території України в силу закону, що є нормою прямої дії та не потребує додаткових обґрунтувань від позивача.

Враховуючи заявлене відповідачем клопотання, позивач надав суду деталізований розрахунок заборгованості в межах позовної давності починаючи з 12 березня 2017 року, за яким сума основного боргу та санкцій становить 47 065,18 грн. Просить позов задовольнити в цих межах.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на підставі відповідної ліцензії є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва.

Надання вказаних послуг здійснюється до об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_6 , належить на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки, та ОСОБА_2 у розмірі 3/4 часток. Зазначене майно вони успадкували 11.09.2020 року на підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті їхньої матері ОСОБА_3 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з урахуванням первісної приватизації житла від 10.09.2003 року. Об`єкт підключений до внутрішньобудинкової мережі тепло- та водопостачання.

За особовим рахунком квартири за період нарахувань з січня 2016 року станом на 01.07.2024 року утворилася заборгованість у розмірі 46 488,82 грн (постачання теплової енергії - 29 889,62 грн; постачання гарячої води - 15 074,38 грн; абонентське обслуговування - 1 524,82 грн), а також нараховані на підставі частини 2 статті 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 8 987,88 грн та 3% річних у розмірі 2 561,25 грн, що сукупно складає первісну ціну позову 58 037,95 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23.06.2010 року у справах № 2-0-21/1/2010 та № 2-0-22/1/2010 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані недієздатними.

Над недієздатними встановлена опіка, їхнім єдиним опікуном призначено відповідача ОСОБА_1 . Опікунською радою Дніпровської РДА (протокол № 13 від 27.11.2019 року) опікуну ОСОБА_1 надано дозвіл задекларувати (зареєструвати) своє місце проживання у спірній квартирі АДРЕСА_5 з метою здійснення нагляду та забезпечення належного зберігання житла.

Відповідно до путівки Департаменту соціальної політики КМДА № 2 та наказу № 45 від 14.02.2013 року, ОСОБА_2 з лютого 2013 року по теперішній час постійно проживає, зареєстрований та перебуває на повному державному утриманні в Пуща-Водицькому психоневрологічному інтернаті за адресою: АДРЕСА_2 .

Спадкодавець ОСОБА_3 за життя також з 26.06.2019 року по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) перебувала на повному державному забезпеченні у Святошинському психоневрологічному інтернаті.

Квартира АДРЕСА_5 у періоди з 21.09.2016 по 31.12.2020 року та з 01.03.2023 по 30.06.2024 року була обладнана індивідуальними лічильниками гарячої води (№ 1126800 та № 230216310 відповідно).

Згідно з наданим відповідачем Актом обстеження ЖЕД-410 від 21.04.2025 року, у 2023 році у зв`язку з аварійним станом внутрішньобудинкових приладів опалення, слюсарем-сантехніком було проведено демонтаж радіаторів, і станом на квітень 2025 року прилади опалення у квартирі відсутні.

Офіційного рішення міжвідомчої комісії КМДА про відключення квартири від мереж теплопостачання матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, вивчивши всі наявні у справі докази та надавши їм належну правову оцінку, об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзиви відповідачів та письмові пояснення сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Щодо загальних підстав цивільно-правового захисту та правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів.

Зазначений Закон та Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року (що діяв у першій половині спірного періоду) визначають, що учасниками правовідносин у сфері надання цих послуг є споживачі, управителі та виконавці.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII чітко встановлено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Такому визначенню кореспондує і норма пункту 5 частини другої статті 7 Закону, яка покладає на індивідуального споживача імперативний обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Щодо зобов`язального права та правових наслідків відсутності письмового договору

Згідно з частиною першою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено загальне правило, згідно з яким одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а стаття 629 ЦК України проголошує обов`язковість договору для виконання сторонами.

Суд зазначає, що в силу положень статті 634 ЦК України договір про надання житлово-комунальних послуг, умови якого визначені у стандартних формах (публічна оферта), є договором приєднання.

Проєкти таких договорів з ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» були належним чином оприлюднені в офіційній пресі (газеті «Хрещатик» від 23.07.2014 року № 103 та від 06.08.2014 року № 111), а згодом - на офіційному вебсайті позивача 13 жовтня 2021 року.

Відсутність підписаного між сторонами договору у формі єдиного паперового документа, на що посилається опікун ОСОБА_1 , не звільняє споживачів від обов`язку оплатити фактично надані послуги.

Відповідно до усталеної та чисельної практики Верховного Суду України та Верховного Суду (зокрема, постанови ВС від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц, постанови ВСУ від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 14-280цс18), факт підключення квартири до загальнобудинкових мереж та реальне постачання комунального ресурсу виконавцем за відсутності письмової відмови споживача породжують фактичні договірні відносини (конклюдентні дії) та зобов`язальне право вимоги кредитора, яке підлягає судовому захисту.

Щодо абсолютного обов`язку співвласників з утримання нерухомого майна

Частиною третьою статті 13 Конституції України проголошено, що власність зобов`язує.

Цей фундаментальний конституційний принцип деталізовано у частині четвертій статті 319 ЦК України та частині першій статті 322 ЦК України, де чітко зазначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, причому на зміст права власності жодним чином не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі статтею 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім`ї або інших осіб, проте він завжди залишається первісним суб`єктом відповідальності за стан цієї нерухомості.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» № 417-VIII, співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Аналогічні обов`язки закріплені у статтях 66, 67, 162 та 179 Житлового кодексу України, а також у пункті 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, які зобов`язують власників приватного житлового фонду щомісячно оплачувати надані комунальні послуги.

Досліджуючи заперечення відповідачів про те, що вони не проживають у цій квартирі з 2013 року, а також заяву Пуща-Водицького інтернату про повне перебування недієздатного ОСОБА_2 на державному утриманні, суд посилається на сталу, імперативну практику вищих судових інстанцій.

Верховний Суд у постановах від 19.09.2020 року у справі № 703/2200/15-ц, від 02.04.2020 року у справі № 757/29813/17-ц, а також Київський апеляційний суд у постановах від 20.11.2024 у справі № 755/3001/23 та від 21.01.2025 у справі № 755/1444/24 сформували єдиний правовий висновок: непроживання власника (співвласника) у належній йому квартирі, наявність іншого місця проживання чи соціального утримання, а також факт його реєстрації за іншою адресою жодним чином не звільняють його від абсолютного юридичного обов`язку нести тягар утримання свого майна та оплачувати надані комунальні послуги.

Кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах на утримання спільного майна незалежно від того, хто здійснює фактичні дії з його використання (стаття 360 ЦК України).

Щодо солідарного характеру відповідальності спадкоємців та опікуна

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 (1/4 частка) та ОСОБА_2 (3/4 частки) набули статус співвласників квартири АДРЕСА_5 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України) .

За приписами частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно правового висновку Верховного Суду від 15.03.2018 року у справі № 401/710/15-ц, спадкоємець, який прийняв спадщину, стає власником і переймає борги спадкодавця автоматично з моменту смерті останнього, незалежно від наявності свідоцтва про право на спадщину чи факту державної реєстрації прав.

Статтею 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, особисто у розмірі, який відповідає його частці.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статтями 541, 543 ЦК України, зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг мають солідарний характер.

При пасивній солідарності кредитор (ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ») має законне право вимагати виконання обов`язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо за своїм вибором, що підтверджено постановами Київського апеляційного суду від 11.06.2023 у справі № 753/2151/22 та від 13.01.2025 у справі № 755/19398/23.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 визнаний судом недієздатним, в силу вимог статей 41, 67 та 72 ЦК України він позбавлений права вчиняти правочини.

Виконання його майнових та грошових зобов`язань, відповідно до абзацу другого частини другої статті 15 Сімейного кодексу України та пункту 99.3 статті 99 Податкового кодексу України, покладено безпосередньо на його єдиного законного опікуна - ОСОБА_1 , який здійснює ці витрати за рахунок майна та доходів (у тому числі пенсії) підопічного.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є одночасно і самостійним солідарним боржником-співвласником, і опікуном недієздатного брата, стягнення боргу має бути здійснено з нього солідарно в обох цих правових статусах.

Щодо імперативного порядку неоплати послуг гарячого водопостачання

Суд відхиляє аргументи відповідачів про те, що нарахування за гарячу воду є безпідставними, оскільки лічильники фіксують нульове споживання ресурсів, а особи знаходяться в інтернаті.

Відповідно до підпункту 11-1 пункту 45 Правил надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1182 (а також раніше діючих Правил № 630), на споживача (опікуна) покладено прямий обов`язок інформувати виконавця про тимчасову відсутності мешканців понад 30 днів.

Якщо цей період перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату зобов`язаний у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду надавати виконавцю оновлену заяву з офіційними довідками.

Оскільки опікун ОСОБА_1 повністю знехтував цим обов`язком і не подавав заяв до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», нарахування за нормами споживання (за періоди відсутності або непередачі показників приладів обліку) є повністю законними.

Надані суду довідки інтернату чи ВПО не мають зворотної сили в часі та не можуть анулювати борг, оскільки перерахунок за минулий час можливий лише з моменту офіційного звернення споживача до надавача послуг (постанови Київського апеляційного суду від 25.11.2024 у справі № 753/9572/24 та від 18.10.2024 у справі № 755/19219/23).

Крім того, в силу пункту 39 Правил № 1182, споживачі за наявності інженерної циркуляції будинку в будь-якому випадку зобов`язані оплачувати плату за абонентське обслуговування та витрати теплової енергії на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (ФГВ).

Щодо заборони самовільного демонтажу приладів опалення

Суд категорично відхиляє доводи відзиву відповідачів про відсутність матеріального обов`язку оплачувати теплову енергію з 2023 року на підставі Акта ЖЕД-410 про відсутність у квартирі радіаторів (батарей).

Право на неоплату вартості послуг під час тимчасової відсутності мешканців, передбачене пунктом 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», прямо і безальтернативно не поширюється на послугу з постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830, та вимог Порядку відключення споживачів від мереж централізованого опалення, затвердженого Наказом Мінрегіону від 26.07.2019 року № 169 (а також раніше діючих наказів Мінбуду № 4 та Мінжитлокомунгоспу № 169), відокремлення або відключення окремої квартири від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення без дотримання встановленої процедури суворо забороняється.

Законне відключення окремих квартир у багатоквартирному будинку є неможливим, а дозволяється лише щодо будинку в цілому за рішенням зборів співвласників усього будинку та з офіційного дозволу постійно діючої комісії органу місцевого самоврядування (КМДА).

Будь-який самовільний демонтаж батарей (навіть здійснений слюсарем ЖЕД або підтверджений приватним висновком будівельно-технічної експертизи Малого О. № 357/05.2024 про відсутність візуального підключення приміщення) є несанкціонованим втручанням в інженерну систему будинку як цілісного майнового комплексу та не може слугувати підставою для припинення нарахування платежів теплопостачальною організацією або звільнення власників від оплати.

Вказана правова позиція є абсолютно сталою та підтверджується постановами Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі № 500/5362/17, від 18.06.2020 року у справі № 643/133/17, від 11.12.2019 року у справі № 490/11619/15-ц, постановою ВСУ від 11.11.2015 року у справі № 6-170цс15, а також постановою Київського апеляційного суду від 20.02.2025 року у справі № 755/4995/24.

Теплова енергія постачалася в будинок протягом усього спірного періоду, що підтверджується нарядами на включення/відключення опалення, конструкції обігрівалися стояками та через суміжні стіни, а тому нарахування за теплопостачання є повністю законними.

Щодо строку позовної давності, карантинних та воєнних обмежень

Розглядаючи заяви відповідачів про застосування позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 256, 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а її сплив, про застосування якого заявлено стороною у справі до винесення рішення, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову (частина четверта статті 267 ЦК України).

Позивач звернувся до суду з позовом 02.09.2024 року.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 з 12.03.2020 року на всій території України було запроваджено карантин.

Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, яким строк загальної позовної давності (стаття 257 ЦК) було продовжено на строк дії такого карантину (діяв до 30.06.2023 року).

Надалі, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 (продовженого Указом від 15.04.2025 року № 235/2025), Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 19, яким строк позовної давності було зупинено на строк дії воєнного стану.

Суд враховує сталі правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.12.2023 року у справі № 212/10834/21, від 22.09.2022 року у справі № 920/724/21, від 07.09.2022 року у справі № 679/1136/21, від 31.05.2022 року у справі № 926/1812/21, від 06.05.2021 року у справі № 903/323/20 та від 22.06.2022 року у справі № 916/1157/21. Зазначені прецеденти імперативно встановлюють, що законодавче продовження строків позовної давності під час карантину та воєнного стану є автоматичним, нормою прямої дії і не вимагає від позивача додаткового обґрунтування поважності причин пропуску. Внаслідок цього зумовлюється те, що у межах позовної давності перебуває весь період щомісячних нарахувань починаючи з 12 березня 2017 року.

Таким чином, вимоги основного боргу за послуги опалення та гарячої води за період з січня 2016 року по 11 березня 2017 року включно повністю виходять за межі строку позовної давності, оскільки станом на 12 березня 2020 року (момент введення карантину) трирічний строк правомірного оскарження щодо цих місячних платежів повністю сплив.

З огляду на це, заборгованість за період з січня 2016 року по 11 березня 2017 року включно у сумі основного боргу 5 260,57 грн, а також нараховані на неї інфляційні втрати у розмірі 584,55 грн та 3% річних у розмірі 138,04 грн (а всього на загальну суму 5 983,16 грн) - не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом позовної давності.

В іншій частині за період з 12 березня 2017 року по 01.07.2024 року позовні вимоги є повністю обґрунтованими.

Суд бере за основу деталізований розрахунок заборгованості в межах позовної давності, наданий представником позивача Серенковим Д.Ю. , за яким сума основного боргу за тепло становить 25 873,83 грн, боргу за гарячу воду - 13 688,39 грн, інфляційна складова - 5 880,64 грн, 3% річних - 1 622,32 грн.

Окремо оцінюючи матеріальну вимогу про стягнення плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 524,82 грн, суд зазначає, що вказаний платіж нараховується споживачам лише з листопада 2021 року.

Оскільки нарахування абонентської плати розпочалося після 12 березня 2017 року, строк позовної давності щодо цієї самостійної матеріально-правової вимоги не є пропущеним.

Той факт, що позивач не відобразив зазначену суму у додатковому розрахунку заборгованості в межах позовної давності за послуги опалення та гарячої води, не є підставою для відмови у її стягненні, оскільки ця вимога є невід`ємною частиною ціни позову, повністю підтверджена первинними бухгалтерськими відомостями та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, загальна сума солідарної заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів у межах строку позовної давності, становить: 25 873,83 грн (тепло) + 13 688,39 грн (гаряча вода) + 1 524,82 грн (абонентська плата) + 5 880,64 грн (інфляційні втрати) + 1 622,32 грн (3% річних), що сукупно складає 48 590,00 грн.

На підставі частини грошового зобов`язання (частина друга статті 625 ЦК України) боржник, який прострочив виконання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що є спеціальним видом цивільної відповідальності і повністю поширюється на житлово-комунальні спори. Розрахунки санкцій у задоволеній сумі є арифметично правильними.

Судовий збір на підставі статті 141 ЦПК України покладається на відповідачів солідарно пропорційно до розміру задоволених вимог (48 590,00 / 58 037,95 = 83,72%), що становить 2 535,04 грн.

Керуючись статтями 13, 55 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 41, 55, 62, 67, 72, 256, 257, 261, 263, 264, 267, 317, 319, 322, 360, 383, 525, 526, 541, 543, 612, 625, 629, 634, 1184, 1216, 1218, 1220, 1268, 1281, 1282 ЦК України, статтями 66, 67, 162, 179 ЖК України, статтею 15 СК України, статтею 99 ПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, статтями 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 178, 179, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , як опікуна недієздатного ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рахунок та в межах вартості отриманого у спадщину майна підопічного, адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20, код ЄДРПОУ 37739041) заборгованість за житлово-комунальні послуги в межах строку позовної давності на загальну суму 41 087,04 грн (сорок одна тисяча вісімдесят сім гривень 04 копійки), яка складається з: заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - 25 873,83 грн; заборгованості за послугу з постачання гарячої води - 13 688,39 грн; заборгованості з плати за абонентське обслуговування - 1 524,82 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , як опікуна недієздатного ОСОБА_2 (за рахунок та в межах вартості отриманого у спадщину майна підопічного) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» нараховану в межах строку позовної давності інфляційну складову боргу у розмірі 5 880,64 грн (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 64 копійки) та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 1 622,32 грн (одна тисяча шістдесят дві гривні 32 копійки).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , як опікуна недієздатного ОСОБА_2 (за рахунок майна підопічного) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судовий збір у розмірі 2 535,04 грн (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять гривень 04 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (стаття 273 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (стаття 354 ЦПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 355 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 37739041; 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20);

Відповідач 1 - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач 2 - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомо, адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_2 психоневрологічний інтернат).

Повний текст рішення суду складений 13 жовтня 2026 року.

Суддя: І.В. Коваленко