Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №755/9538/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9538/26

№ 1-кп/755/1475/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000512 від 18.05.2026 року та № 12026105040000759 від 17.07.2026 року, які об`єднані в одне, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, не працюючої, не заміжньої, маючої дітей 2013 р.н. та 2015 р.н., із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 25.03.2026 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік (покарання не відбула),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 , будучи засудженою протягом року, а саме, 25.03.2026 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову вчинила аналогічне кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_4 , за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 14 години 55 хвилин, 18.05.2026 року, перебуваючи по вул. Ентузіастів, 4 у м. Києві, побачила біля дерева на землі пластикову колбу, всередині якої знаходилася кристалічна речовина світло-бежевого кольору, зовні схожа на особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, та в цей час, у неї виник умисел, спрямований на її незаконне зберігання без мети збуту, для подальшого власного вживання, тому, підняла її із землі, помістила до правої кишені своїх штанів та стала незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту. Того ж дня, приблизно о 15 годині 27 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 25/1, ОСОБА_4 зупинили працівники ДОП Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, які перебували в пішому патрулі по відпрацюванню території Дніпровського району, яким вона повідомила, що зберігає при собі пластикову колбу із кристалічною речовиною світло-бежевого кольору, для власного вживання без мети збуту. У подальшому, того ж дня, у період часу з 15 години 45 хвилин до 15 години 51 хвилина, за вказаною вище адресою, співробітники поліції, у присутності двох понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації, провели особистий обшук затриманої особи, у ході якого, у ОСОБА_4 із правої кишені штанів було виявлено та вилучено пластикову колбу із вказаною кристалічною речовиною світло-бежевого кольору.

Згідно з висновком експерта, у наданій на дослідження речовині світло-бежевого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 0,290 г.

Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, до часу фактичного виявлення працівниками поліції, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, порушуючи вимоги Закону України «Про незаконний обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання без мети збуту психотропної речовини, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбала психотропну речовину, шляхом підняття її із землі. У подальшому, ОСОБА_4 придбану нею таким чином психотропну речовину, що знаходилась у прозорій пластиковій колбі, помістила до кишені сумки та почала незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети збуту. Так, 17.07.2026 року, приблизно о 16 годині 07 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Остафія Дашкевича, буд. 5-Б, працівниками поліції зупинено ОСОБА_4 , яка повідомила, що зберігає при собі психотропну речовину, обіг якої заборонено та, у подальшому, того ж дня, у період часу з 17 години 04 хвилини до 17 години 12 хвилин, за вказаною вище адресою, співробітниками поліції проведено обшук затриманої особи, у ході якого, у ОСОБА_4 виявлено та вилучено з кишені сумки прозору пластикову колбу, у середині якої була кристалоподібна речовина світлого кольору, яку остання зберігала при собі, для власного вживання без мети збуту.

Згідно з висновком експерта, у наданій на дослідження кристалоподібній речовині білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 0,372 г.

PVP, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Відповідно до наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів - психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнала у повному обсязі та показала, що перший раз, 18.05.2026 року вона знайшла особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яку почала зберігати, для власного вживання без мети збуту, яку в неї того ж дня було вилучено працівниками поліції за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 25/1, а другий раз так само знайшла PVP, а саме 17.07.2026 року, яку також було у неї вилучено того ж дня працівниками поліції за адресою: м. Київ, вул. Остафія Дашкевича, буд. 5-Б. Розуміє, що її дії були незаконними, вчинила кримінальне правопорушення, перебуваючи на пробаційному нагляді, у скоєному щиро каялася, зазначила, що всі обставини, викладені в обвинувальних актах, а саме: дата, час, місце скоєння нею кримінального правопорушення, відповідають дійсності, зокрема, зазначила, що у разі її засудження до реальної міри покарання, її малолітні діти будуть перебувати під опікою її матері.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових документів, а саме: протоколів затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 18.05.2026 року та 17.07.2026 року; постанов про визнання та приєднання речових доказів від 18.05.2026 року, 03.06.2026 року, 17.07.2026 року та 05.08.2026 року; висновків експерта № СЕ-19/111-26/27441-НЗПРАП від 01.06.2026 року та № СЕ-19/111-26/38767-НЗПРАП від 31.07.2026 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Вина обвинуваченої ОСОБА_4 повністю підтверджується її показаннями, щирим каяттям у скоєному та наведеними вище письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, тому, знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 309 КК України.

Позиція сторін щодо призначення покарання

Прокурор прохала визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та, враховуючи пом`якшуючу обставину - щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, раніше судима, має двох малолітніх дітей, офіційно не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, призначити їй остаточно покарання з урахуванням ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі, зокрема, до набрання вироком законної сили продовжити обвинуваченій строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що вину визнає, щиро кається та в подальшому, нічого протиправного вчиняти більше не буде.

Позиція суду щодо призначення покарання

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 року № 7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують покарання.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, її ставлення до скоєного (щиро каялася, вину визнала), особу обвинуваченої, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судима, має двох малолітніх дітей 2013 р.н. та 2015 р.н.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Зокрема, суд дійшов висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню, згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому, суд вважає, що покарання обвинуваченій ОСОБА_4 повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі.

Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_4 , її особи - дане кримінальне правопорушення вчинила будучи засудженою до покарання у виді пробаційного нагляду, конкретних обставин кримінального провадження, суд вважає, що його перевиховання і виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, тому вважає за необхідне призначити їй міру покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням її ставлення до скоєного - вину визнала повністю, щиро каялася у скоєному, має двох дітей, суд приходить до висновку про призначення міри покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати ОСОБА_4 невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 25 березня 2026 року та остаточно призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту її затримання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз № СЕ-19/111-26/27441-НЗПРАП від 01.06.2026 року в розмірі 3 850 гривень 88 копійок та № СЕ-19/111-26/38767-НЗПРАП від 31.07.2026 року в розмірі 3 850 гривень 88 копійок, а всього на загальну суму в розмірі 7 701 гривня 76 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: два оптичні носії інформації (DVD-R диск «hp» 4.7 gb 120 min), які упаковано до білих паперових конвертів, опечатаних печаткою «Для пакетів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві» з підписом дізнавача, що приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах;

- речовину, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,372 г та речовину, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,290 г (які після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, разом із первинним упакуванням поміщено до поліетиленових спец. пакетів № 4061436 та № 6633472), передані на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий суддя: