Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №755/15528/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15528/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні № 12026105040001016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородське, Дзержинського району, Донецької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, офіційно не працюючого, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ., та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 337 КK України,

встановив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Так, на території України на території України з 24.02.2022 року введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверженного Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє на підставі Закону України від 14.07.2026 року № 4928-IX, яким затверджено Указ Президента України №596/2026 від 13.07.2026 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» на території України оголошено повну мобілізацію протягом 90 діб, строк дії якої неодноразово продовжувався, востаннє на підставі Закону України від 14.07.2026 року № 4928-IX, яким затверджено Указ Президента України № 596/2026 від 13.07.2026 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».

Законами України від 14.07.2026 року № 4928-IX, в Україні строком на 90 діб продовжено строк дії воєнного стану та мобілізацію, визначену Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», яка діє на теперішній час.

Встановлено, що від 12.02.2019 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), згідно Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів за НОМЕР_1, має ВОС № НОМЕР_2 (солдат резерву, потребує проходження базової загальновійськової підготовки) ВОС НОМЕР_3 (всі види Збройних Сил України, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби), категорія обліку ІІ, військове звання солдат, віднесений до рядового складу, є військовозобов`язаним у зв`язку із оголошенням загальної мобілізації на військову службу в Збройні Сили України за мобілізацією, в силу чого на нього покладається дотримання військового обов`язку, зокрема:

- вимог ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до якого військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку;

- вимог ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», у відповідності до якого громадянин України, який перебуває на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язаний: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством;

- вимог ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у відповідності до якої під час мобілізації військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Так, під час перебування на військовому обліку, ОСОБА_2 допускав порушення норм законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв`язку з чим відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1705 від 06.09.2026 року та в подальшому в рамках протоколу винесено постанову №R759620 від 19.09.2026 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено штраф в сумі 17 тисяч гривень.

Незважаючи на вказане вище порушення законодавства, військовозобов`язаний ОСОБА_2 на шлях виправлення не став та знову порушив, покладені на нього обов`язки військовозобов`язаного за наступних обставин.

Так, 06.09.2026 року о 14 годині 00 хвилин, військовозобов`язаний ОСОБА_2 перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , де від уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 - оператора відділення призову ОСОБА_3 отримав повістку №8873108 від 06.09.2026 року про його виклик 10.09.2026 на 11 годину 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , для уточнення даних, про що у відповідній розписці поставив свій особистий підпис. Після отримання повістки №8873108 від 06.09.2026 року військовозобов`язаному ОСОБА_2 під його особистий підпис доведено письмове попередження керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 КК України у разі неявки до територіально центру комплектування та соціальної підтримки у визначений у повістки строк (10.09.2026).

Після отримання вказаної вище повістки та попередження, у ОСОБА_2 , як особи, яка не бажає належним чином виконувати свої обов`язки військовозобов`язаного, зокрема, в подальшому проходити військову службу, виник протиправний умисел на ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5

10.09.2026 року, о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , діючі умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання та свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ухилення від військового обліку, реалізуючи протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, будучи військовозобов`язаним, всупереч покладених на нього і визначених ст.65 Конституції України, пунктами 3,10 ч.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», обов`язків військовозобов`язаного, будучи викликаним 10.09.2026 року на 11 годину 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду, бувши письмово попередженим керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України, у разі неявки до територіально центру комплектування та соціальної підтримки у визначений у повістки строк та будучи належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, без поважних на те причин, 10.09.2026 року, о 11 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , для уточнення даних, не з`являвся, про причини своєї неявки протягом 3 днів не повідомив, та, в подальшому, у строк, що не перевищує 7 календарних днів, до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, тим самим, будучи військовозобов`язаним, ухилився від військового обліку.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, а саме в ухиленні військовозобов`язаним від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурор ОСОБА_7 , з урахуванням того, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодний на розгляд обвинувального акту за його відсутності, відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 337 КK України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_8 , у якій ОСОБА_2 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві обвинувачений зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, що він обізнаний в тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у цій заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченого, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву останнього, у якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку без його участі, враховуючи відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 337 КK України, а саме, ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обираючи покарання ОСОБА_2 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 337 КК України, а саме - що дане кримінальне правопорушення на підставі ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має реєстрацію та місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Суд звертає увагу, що санкцією ч. 1 ст. 337 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до одного року.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, свою вину в скоєнні кримінального проступку визнав, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити у межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 337 КК України, а саме у вигляді штрафу.

Суд, з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду, даних про особу обвинуваченого, не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України.

Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався. Підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 337 КK України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України речові докази:

- оптичний носій інформації - DVD-R диск 4.7 gb/120 min, упакований до білого паперового конверту, опечатаного печаткою «Для пакетів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві» з підписом дізнавача, із відеозаписом вручення повітки для уточнення даних ОСОБА_2 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: