Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №755/16268/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16268/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000992 від 16.09.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середньо-технічна, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 17.10.2024 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду;

- 04.09.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст.309, ст.71, 72 КК України до покарання у виді 1 року 1 дня позбавлення волі,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , 16 вересня 2026 року приблизно о 15 годині 20 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Остафія Дашкевича, 16. Проходячи повз, ОСОБА_2 на землі, побачив ємність з прозорого безбарвного полімерного матеріалу. Будучи особою, яка періодично вживає психотропні речовини ОСОБА_2 припустив, що у знайденій ємності з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP. У цей час у ОСОБА_2 виник протиправний умисел спрямований на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 підняв із землі знайдену ним ємність з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, роздивившись її, впевнився, що дійсно в даній ємності з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, тим самим вчинивши безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.

У цей час у ОСОБА_2 виник протиправний умисел спрямований на незаконне зберігання для подальшого власного вживання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 помістив незаконно придбану ним ємність прозорого безбарвного полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, що містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP до правої кишені кофти, в які був одягнений, та став незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту. Після чого, ОСОБА_2 , зберігаючи при собі ємність з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, що містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, пішов далі по власним справам.

Того ж дня, а саме 16.09.2026 року приблизно о 15 годині 48 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Остафія Дашкевича, 1А працівниками поліції затримано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що зберігає при собі ємність з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, що містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.

В подальшому, 16.09.2026 року в період часу з 16 години 27 хвилин до 16 години 32 хвилини було проведено обшук затриманої особи, який проводився на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Київ, вул. Остафія Дашкевича, 1А в присутності двох понятих однієї статті та під час безперервної відеозйомки у ОСОБА_2 виявлено та вилучено ємність з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, в середині якої знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, що містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,398 г, яку він незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-26/51140-НЗПРАП від 22.09.2026:

1.Надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено.

2.Надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.

Маса PVP у речовині становить 0,398 г.

PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.

Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Частинами 2,3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором ОСОБА_3 долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві зазначив про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_4 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості підозрюваного, підтверджено його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_2 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_2 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях "Рінгвольд проти Норвегії" від 11 лютого 2003 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, "Абу Зубайда проти Литви" від 31.05.2018 року, а також "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" від 08.07.2004 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому кримінальному проступку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий, має задовільний стан здоров`я, не є особою, який досяг пенсійного віку, відсутні відомості щодо наявності інвалідності І та ІІ групи, який не одружений, офіційно не працює, спосіб життя, ставлення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 309 КК України у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 71, 72 КК України, шляхом часткового складання покарань, приєднавши до покарання за даним вироком невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2025 року, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.

Слід зазначити, що оскільки обвинувачений ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, а матеріали кримінального провадження не містять відомостей про наявність у останнього джерела постійного заробітку, а також вчинив новий кримінальний проступок, після ухвалення вироку від 04.09.2025 року щодо нього за ч.2 ст. 309 КК України та до відбуття покарання за ним, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для призначення йому покарання у вигляді штрафу.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 року).

Підстав для вирішення питань, пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого, немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників процесу та у світлі того, що, відповідно до ст. 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні вирішено, згідно положень ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 71,72 КК України, до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2025 року та остаточно визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців.

Запобіжний захід не обирався.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта (висновок експерта від 22.09.2026 року №СЕ-19/111-26/51140-НЗПРАП) в сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- оптичний носій інформації (DVD-R «hp» 4.7gb/ 120 min), який упакований до білого паперового конверту, який опечатано печаткою «Для пакетів Дніпровського УП ГУНП в м. Києві» з підписом дізнавача та приєднаний до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- речовину, що містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг, якої заборонено-PVP3, масою 0,398 г (яку після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, поміщено до спец. пакету № 6574977), передану до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві, згідно квитанції № 026702 - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя