Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №755/14720/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14720/26

Провадження №: 3/755/5492/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. місто Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною другою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2026 року о 03 годині 40 хвилин по вул. Ентузіастів, 51/24 у місті Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив пункт 2,5 Правил дорожнього руху. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджує. Зазначену заяву підтримав. При цьому, пояснив, що не проходив огляд, оскільки був дійсно в стані алкогольного сп`яніння і розумів, що результат огляду буде позитивним.

Суд дослідивши матеріали справи про адміністративного правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.

Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною другою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП. Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11 листопада 2015 року.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 , крім визнання вини, повністю підтверджується, наданими суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746883 від 16 серпня 2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП серії ЕПР1 №746887 від 16 серпня 2026 року; протоколом АЗ №076468 від 16 серпня 2026 року про адміністративне затримання; схемою місця ДТП від 16 серпня 2026 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7727346 від 16 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 126 КУпАП, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн; рапортами, складеними уповноваженою особою; копіями протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 185 КУпАП серії ВАД №844601 та за статтею 173 КУпАП серії ВАД №956412 від 16 серпня 2026 року; довідкою щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення; копією постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2026 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП; відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції № 765293, 473855.

Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, що міститься на диску № 2, вбачається, що працівники поліції на службовому автомобілі розшукують водія транспортного засобу «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , який вчинив дорожньо-транспортну пригоду та яким у подальшому виявився ОСОБА_1 . Побачивши його, працівники поліції починають його наздоганяти та затримують. На запитання працівників поліції, чому він тікав, ОСОБА_1 повідомляє, що після дорожньо-транспортної пригоди злякався. На запитання, чий автомобіль, ОСОБА_1 відповідає, що автомобіль належить його матері.

Надалі ОСОБА_1 садять до службового автомобіля та привозять до місця дорожньо-транспортної пригоди.

О 05:04:01 працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці або у лікаря-нарколога, на що останній викрикує: «НІ», «Дайте зателефонувати». О 05:11:21 працівник поліції повторно пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, однак ОСОБА_1 проявляє неадекватну поведінку, постійно щось кричить та виражається нецензурною лайкою, говорить що йому треба перевдягти футболку, при цьому уникає відповіді, щодо проходження огляду.

О 05:19:19 працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 його права та обов`язки. О 05:20:06 ОСОБА_1 просить працівника поліції вимкнути камеру та поспілкуватися.

О 05:21:10 працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про наявність у нього запаху алкоголю, запитує, чи буде він проходити огляд на стан сп`яніння, та роз`яснює, що у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, на підставі пункту 2.5 ПДР. У цей час ОСОБА_1 постійно перебиває працівника поліції, та знову уникає відповіді.

На диску № 1 також міститься відеозапис, на якому зафіксовано ті самі події, однак з іншої бодікамери працівника поліції. При цьому на даному відеозаписі зафіксовано час оголошення та вручення ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення.

Так, о 06:02:20 працівник поліції оголошує протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124, статтею 122-4 та частиною другою статті 130 КУпАП.

Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об`єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено та ОСОБА_1 не надано.

Як роз`яснено в абзаці 3, 4 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Отже, ОСОБА_1 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім цього, суд зауважує, що накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, судом не застосовується адміністративне стягнення передбачене частиною другою статті 130 КУпАП в частині оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки автомобіль «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 на праві власності належить іншій особі.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва О.І. Вовк