Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №752/8362/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8362/26

Провадження №: 2/752/9674/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І.А.

при секретарі судового засідання - Сінчук І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у залі судового засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Уно Капітал») через систему «Електронний суд» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (надалі ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 електронній формі укладений договір № 1317580 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого, відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності надані кредитні кошти в розмірі 17 000,00 грн.

Також, 05 березня 2024 року між вищезазначеними сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №1317580 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 20 лютого 2024 року, де сторони домовились збільшити суму кредиту на 4 000,00 грн, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до договору.

ТОВ «Селфі Кредит», свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач зі своєї сторони, не виконав умови договору, а саме не здійснив належним чином погашення боргу, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 131 812,48 грн.

10 жовтня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «ФК «Уно Капітал» було укладено договір факторингу №10/10/24, відповідно до якого ТОВ «Седфі Кредит» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК «Уно Капітал» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Селфі Кредит», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі за договором № 1317580 від 20 лютого 2024 року.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1317580 від 20 лютого 2024 року станом на дату складання позовної заяви у розмірі 131 812,48, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 999,98 грн; заборгованість за відсотками - 100 312,50 грн; заборгованість за неустойкою/штрафами - 10 500,00 грн та судові витрати по справі.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Кирильчук І.А.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Також задоволено клопотання ТОВ «ФК «Уно Капітал» про витребування доказів, витребувано у банка-емітента, яким є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570):

- інформацію щодо підтвердження факту належності боржнику яким/якою є - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжної картки № НОМЕР_2 ;

- інформацію щодо підтвердження факту зарахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 банком-емітентом якої є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» за період з 20 лютого 2024 року включно та протягом наступних п`яти календарних днів у сумі 17 000,00 грн за ініціативою ТОВ «Селфі Кредит» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек Україна»;

- інформацію щодо підтвердження факту зарахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 банком-емітентом якої є АТ «ПУМБ» за період з 05 березня 2024 року включно та протягом наступних п`яти календарних днів у сумі 4 000,00 грн за ініціативою ТОВ «Селфі Кредит» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек Україна».

26 травня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 02 квітня 2026 року до суду надійшов лист, у якому АТ «Універсал Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Одночасно повідомило, що по рахунку(ах) НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) 20 лютого 2024 року було зарахування коштів на суму 17 000,00 грн.

Будь-яких інших клопотань та заяв представник позивача не заявляв.

Копія позову з додатками була направлена відповідачу позивачем при зверненні до суду в системі «Електронний суд» у порядку виконання вимог абзацу 2 частини першої статті 177 ЦПК України.

Відповідач по справі повідомлявся судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, яку отримано останнім 22 червня 2026 року особисто, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 20 лютого 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір №1317580 про надання споживчого кредиту № 2162085, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, 14 березня 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» направлено через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_4 позичальнику одноразовий ідентифікатор Е462. Відповідач підтвердив прийняття пропозиції укладання договору № 2162085 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за допомогою одноразового ідентифікатора Р152 у відповідному розділі ІТС.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 17 000,00 грн, строком на 350 днів, зі сплатою відсотків - стандартна процентна ставка 2,50%, та зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за його користування (пункти 1.2,1.3,1.7.1 договору).

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн, шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251119-178 від 19 листопада 2025 року.

26 травня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 02 квітня 2026 року до суду надійшов лист, у якому АТ «Універсал Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Одночасно повідомило, що по рахунку(ах) НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) 20 лютого 2024 року було зарахування коштів на суму 17 000,00 грн.

05 березня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду до Договору №1317580 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 20 лютого 2024 року, за умовами якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 4 000,00 грн, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до договору.

Відповідно до пункту 1.3 додаткової угоди , враховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони також визначили, що на момент укладення цієї додаткової угоди денна процентна ставка складе за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2.48% в день.

Надання частини кредиту в сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними у пункті 2.1 договору. Дата надання частини кредиту 05 березня 2024 року (пункт 2 додаткової угоди).

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за додатковою угодою виконало, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн, шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251119-179 від 19 листопада 2025 року.

10 жовтня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Уно Капітал» укладено договір факторингу № 10/10/24. Відповідно до умов Договору факторингу ТОВ «Селфі Кредит» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Уно Капітал» набуло Право Вимоги за Первинним Договором, в розмірі заборгованостей Боржників перед ТОВ «Селфі Кредит», визначеними в Реєстрі боржників. В тому числі за даним Договором факторингу ТОВ «ФК «Уно Капітал» було відступлено право вимоги за заборгованістю відповідача перед ТОВ «Селфі Кредит» за договором № 1317580 від 20 лютого 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №10/10/24 від 10 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Уно Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1317580 від 20 лютого 2024 року у розмірі 131 812,48 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 не виконала своє зобов`язання щодо повернення суми кредиту, та має прострочену заборгованість за договором № 1317580 від 20 лютого 2024 року про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» в загальному розмірі 131 812,48 грн, з яких: 20 999,98 грн - заборгованість по тілу кредиту; 100 312,50 грн - заборгованість за відсотками; 10 500,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідача за тілом кредиту витікає з умов укладеного між сторонами по справі договору, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір № 1317580 від 20 лютого 2024 року про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, суд приймає до уваги те, що вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номер телефону, адреса електронної пошти), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, ним до суду не надано.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачу відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідач, отримавши обумовлену у кредитному договорі суму, належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується письмовими доказами та підлягає стягненню з позичальника на користь товариства.

Щодо розміру нарахованих відсотків суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом статей 526,615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (абзац перший частини першої статті 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (речення перше та друге абзацу першого частини першої статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За обставинами цієї справи ОСОБА_1 кредитне зобов`язання у обумовлений строк кредитування не виконала, а тому їй нараховано відсотки за користування кредитом за обумовленою відсотковою ставкою.

Згідно з розділом 1 кредитного договору строк кредитування становить 350 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 2,50 % на день з періодичністю сплати відсотків кожні 25 днів.

Отже, розрахунок відсотків за користування кредитом здійснено позивачем відповідно до погоджених сторонами умов кредитування.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки/штрафу в розмірі 10 500 грн 00 коп., то суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, відповідач укладав договір № 117580 з ТОВ «Селфі Кредит» 20 лютого 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України неустойка в розмірі 10 500 грн 00 коп не підлягає стягненню з відповідача, а підлягають списанню позивачем.

А тому, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Уно Капітал» заборгованість в розмірі 121 312 грн 48 коп, яка складається з: заборгованості по тілу в розмірі 20 999 грн 98 коп. та заборгованості по відсотках в розмірі 100 312 грн 50 коп.

Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 92,03 % від розміру задоволених судом позовних вимог, отже, судовий збір становить 2 450,21 грн.

На підставі викладеного, керуючись статями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» заборгованість за договором № 1317580 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 20 лютого 2024 року в розмірі 121 312 (сто двадцять одна тисяча триста дванадцять) гривень 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» судовий збір у розмірі 2 450 (дві тисячі чотириста п`ятдесят) гривень 21 копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал», місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 39, код ЄДРПОУ 39669296.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду виготовлено 12 жовтня 2026 року.

Суддя І.А. Кирильчук