Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №761/6175/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 761/6175/25

Провадження №: 2-а/752/66/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І.А.

при секретарі судового засідання - Сінчук І.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 03 грудня 2024 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень на транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною складено постанову про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серії АВ № 00003369, відповідно до змісту якої, 02 грудня 2024 року о 23:01, за адресою Н-01, км. 206+200, Черкаська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб Renault Magnum, ДНЗ НОМЕР_1, належний ОСОБА_1 . При цьому, стверджується, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 16,139% (1,856 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Позивач вважає винесену постанови протиправною та такою, що підлягає скасуванню, адже на момент проведення 02 грудня 2024 року зважування належного позивачу автомобіля, останній використовувався для перевезення НВКПФ «Захист Рослин 2000» аміаку технічного (вид пакування: налив), що вбачається з договору оренди транспортного засобу та товаро-транспортної накладної (дата видачі зазначена як 03 грудня 2024 року із урахуванням запланованої дати фактичного відвантаження покупцю). Як наслідок, під час проведення перевірки транспортний засіб позивача пройшов зважування на ваговому комплексі, за результатами якого встановлено перевищення габаритних вагових параметрів на строєну вісь транспортного засобу на 16,139% (1,856 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон. У той же час, застосований підхід до зважування не враховує властивості вантажу, який перевозив автомобіль позивача, а саме перевезення аміаку водного (має рідкий агрегатний стан), що є подільним вантажем та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. Проведення зважування у русі, шляхом по осьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження рідкого/сипучого (подільного) вантажу не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

Окрім того, зазначає, що повідомлень про виявлення адміністративного правопорушення відповідачем позивачу належним чином направлено не було (в постанові зазначена не актуальна назва вулиці), що позбавило останнього можливості надати свої пояснення щодо обставин справи, а також скористатися іншими правами особи що притягується до адміністративної відповідальності.

Посилаючись на викладене, просила суд визнати протиправною та скасувати постанову серії АВ №00003369 від 03 грудня 2024 року, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби з безпеки на транспорті.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передано до Голосіївського районного суду міста Києва для розгляду за підсудністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 31 липня 2025 року матеріали адміністративної справи №761/6175/25 передано на розгляд головуючому судді Кирильчук І.А.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії АВ №00003369 від 03 грудня 2024 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам роз`яснено їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

03 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача Чернова Валерія Володимирівна направила відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що при зверненні з адміністративним позовом позивачем пропущено десятиденний строк, встановлений законом на оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначила, що рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (надалі - Правила № 30).

Відповідно до пункту 3 Правил № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Жодних винятків щодо рідкого вантажу у Правилах № 30 не міститься, як і виняткових дозволених вагових обмежень для рідкого вантажу (чи щодо загальної маси Т3 чи щодо осьових навантажень) пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, фото транспортного засобу додане до відзиву підтверджує, що вантаж перевозився у цистерні. Цистерни для перевезення рідин звично всередині відгороджуються рядом спеціальних перегородок з метою зменшення ударів рідини об стінки і днище цистерни при русі.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, згідно статті 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 зі змінами від 23 лютого 2024 року (надалі Порядок № 1174).

Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу. Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.

Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, на підтвердження чого до відзиву надано копії сертифікатів.

Так, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою AB №00003369 від 03 грудня 2024 року, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу скала 15900 кг, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 16,139% (1.856 тон). Отже, розрахунок відсоткового навантаження на одинарну вісь виглядає так: (15900 - 11500 - 16%* 15900)/ 11500)*100% = 16,139%.

Також, зазначає, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови.

А тому, просила залишити позов без розгляду або відмовити в його задоволенні.

Крім того, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.

Судом установлено, що 03 грудня 2024 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управлення автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/пербування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серія АВ №00003369, відповідно до якої на Лавренко Тетяну Миколаївну, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 02 грудня 2024 року о 23 год 01 хв, за адресою Н-01, км 206+200, Черкаська обл., зафіксовано рух транспортного засобу Renault Magnum, ДНЗ НОМЕР_1, із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 16,139% (1,856 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі, технічним засобом: WIM 10,10. Серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії: №23-01/00208 до 03 жовтня 2025 року, №35-02/4097 до 07 жовтня 2025 року.

Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністратвиного правопорушення виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу навантаження на одиночну вісь 13356 кг. Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей 5 шт.; спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4100 мм, 2-3: 5680 мм, 3-4: 1260 мм, 4-5: 1350 мм, навантеження на вісь 1-7550 кг, 2-15900 кг, 3-5400 кг, 4-5350 кг, 5-5550 кг, загальна масса -39750 кг.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду про її скасування із зазначених у ній підстав, які наведені вище.

На обґрунтування своїх доводів позивачем до матеріалів справи долучено договір найму (оренди) автотранспортних засобів від 08 лютого 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Р.В., зареєстрований в реєстрі за №384.

За умовами вищевказаного договору найму (оренди) ОСОБА_1 передала Науковій виробничо-комерційній приватній фірмі «Захист рослин 2000» в тимчасове платне користування (в оренду) транспортні засоби:

- марки RENAULT, модель MAGNUM, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип ТЗ - сідловий тягач-Е, Колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , зареєстрований за Орендодавцем Черкаським ВРЕР при УДА УМВС України в Черкаській області 31 травня 2013 року. Транспортний засіб, що передається в оренду, належить Орендодавцеві на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого Черкаським ВРЕР при УДАЇ УМВС України в Черкаській області 31 тарвня 2013 року;

- марки FRUEHAUF, модель Т 34 TGN, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп напівпричіп-паливоцистерна-Е, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , зареєстрований за Орендодавцем ТСЦ 7141 01 грудня 2015 року. Транспортний засіб, що передається в оренду, належить Орендодавцеві на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 , виданого ТСЦ 7141 01 грудня 2015 року.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №000597 від 03 грудня 2024 року, автомобіль сідловий тягач-Е RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп цистерна-Е MAGYAR SR34 E, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , було завантажено аміаком водним технічним, вид пакування - налив, масса нетто 24 500,00 т. Загальна вага/масса з вантажем 38 939 т.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі по тексту Положення), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушенні і накладає адміністративні стягнення (пункт 5 Положення в редакції чинній на час виникнення правовідносин).

Пунктом 7 Положення, для виконання покладених на неї завдань, Укртрансбезпека має право: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справи про порушення законодавства; використовувати засоби фото і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 3 Правил №30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За приписами пункту 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 22.1 ПДР України, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно до пункту 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли зокрема їх параметри перевищують на дорогах державного значення навантаження на одинарну вісь - 11,5 тон; на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11,5 тон; від 1 до 1,3 метра -16 тон; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах -18 тон; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни -19 тон; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни -23 тонни; на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше- 12 тонна; понад 1,3 до 1,4 метра.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Частиною 2 статті 132-1 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Згідно з частиною першою статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до пунктів 2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (Порядок №1174), посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

Положення Порядку №1174 передбачають технічні можливості автоматичної системи фіксації вагових параметрів, алгоритм здійснення вимірювань та порядок дій посадових особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі. Зокрема, посадові особи Укртрансбезпеки використовують інформацію з інформаційних баз щодо відомостей про транспортний засіб.

Виходячи з норм законодавства, процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а, відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В силу статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів.

Згідно з частиною другою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (пункт 7 Порядку №1174).

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку № 1174).

Тобто, основним доказом у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 132-1 КУпАП, є показання технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, фото- та відеофайли, внесені до автоматично сформованої постанови.

Враховуючи зазначені норми законодавства та докази, що містяться в матеріалах справи, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, підтверджується відображеними у оскарженій постанові яка містить результати вимірювання з урахуванням похибки, а також відповідними фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт.

На офіційному вебсайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями: https://wim.dsbt.gov.ua міститься зображення транспортного засобу, з яких видно фото фіксацію транспортного засобу RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з цистерною.

У суду відсутні підстави сумніватись в об`єктивності вимірювання.

Доводи позивача щодо перевезення ним рідини (аміаку водного технічного) є безпідставними, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено таких виключень при фіксації правопорушень в автоматичному режимі на автоматичних пунктах.

Згідно з пунктами 2.3 - 2.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, за фізичним станом вантажі можуть бути твердими, рідкими і газоподібними. За наявністю тари вантажі підрозділяються на ті, для яких тара потрібна і для яких вона не потрібна. За способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними. Такі вантажі як швидкопсувні, небезпечні, антисанітарні та живі - мають свої специфічні властивості. В залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні).

Позивачем здійснювалось перевезення рідкого вантажу, а тому водій мав організовувати рух автомобільного транспорту (розміщення вантажу, швидкість руху тощо), не допускаючи переміщення вантажу на одинарну вісь.

Посилання позивача на товарно-транспортну накладну, є безпідставним, оскільки вона не спростовує відсутність зафіксованого правопорушення.

Суд вказує, що саме перевищення вагових параметрів на одну вісь (будь-яку) під час руху автомобіля (в динаміці) спричиняє руйнування дорожнього покриття дороги, саме за це встановлена відповідальність. В контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху України перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

При цьому матеріалами справи підтверджено факт недотримання позивачем габаритно - вагових норм на одинарну вісь.

У постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 420/3371/21 Верховний Суд зазначив, що за відсутності документів, зокрема, в цьому випадку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивача правомірно притягнуто оскаржуваною постановою до адміністративної відповідальності, за порушення вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху та накладено адміністративне стягнення за частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правові підстави для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №00003369 від 03 грудня 2024 року, відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі статтею 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір при подачі позову до суду, не підлягає відшкодуванню, оскільки позивачу у задоволенню позову відмовлено.

Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 122, 245, 251, 280, 283, 284, 293 КУпАП, 5-7, 9, 77, 241-246, 268, 271, 280, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна Служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: вул. Антоновича, буд. 51, Голосіївський р-н, м. Київ, 03150.

Повне рішення суду виготовлено 12 жовтня 2026 року.

Суддя І.А. Кирильчук