Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №752/13500/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13500/26

Провадження № 2/752/11664/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 153 416,80 грн.

В обгрунтування позову зазначає, що внаслідок невиконання рішення суду про стягнення аліментів на дитину, у відповідача утворилась заборгованість по виплаті аліментів, яка станом на 01.04.2026р. складає 153 416,80 грн. З посиланням на ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України позивачем нарахована сума пені за прострочення аліментів на утримання дитини, яку вона просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27.05.2026р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 , постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, за яким просить відмовити в задоволенні позову повністю у зв`язку з недоведеністю вини, відсутністю належного помісячного розрахунку пені та невідповідністю заявленої суми актуальним даним виконавчого провадження, у разі встановлення підстав для часткового стягнення пені, визначити її виключно за належним помісячним розрахунком із врахуванням усіх фактичних платежів та істотно зменшити її розмір відповідно до ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України.

У запереченні на відзив на позовну заяву, позивач зазначає про те, що відповідач був обізнаний про існування судового спору, про розгляд справи судами та про покладений на нього обов`язок щодо матеріального забезпечення власної дитини. При цьому він не надав суду жодного належного доказу того, що в період з вересня 2022р. до відкриття виконавчого провадження він належним чином та в повному обсязі виконував свій обов`язок щодо утримання дитини. Факт примусового стягнення аліментів свідчить не про добровільне виконання відповідачем своїх обов`язків, а навпаки підтверджує необхідність застосування до нього заходів

примусового виконання. Щодо розрахунку пені, то пеня нарахована відповідно до чинного законодавства окремо щодо кожного простроченого платежу. Оскільки ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України встановлює обмеження в розмірі 100 відсотків суми заборгованості. Окремо позивачка звертає увагу на те, що після початку повномасштабної військової агресії рф проти України дитина була вимушена залишити територію України з метою забезпечення її безпеки, належних умов проживання, навчання та розвитку. Усі витрати, пов`язані із забезпеченням проживання, навчання, лікування, побутових потреб та повсякденного утримання дитини фактично неслися позивачем та членами її родини. Водночас відповідач протягом тривалого часу належним чином не виконував свого обов`язку щодо матеріального забезпечення дитини, що призвело до накопичення значної заборгованості зі сплати аліментів. Така поведінка суперечить принципу найкращих інтересів дитини, закріпленому в Конвенції ООН про права дитини, Сімейному кодексі України та практиці Верховного Суду.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач звертає увагу на те, що відповідь на відзив позивача не містить належного спростування доводів відповідача про те, що заявлений розрахунок пені є формальним, арифметично неперевіреним та не враховує реальні обставини виконанні рішення. Для стягнення пені, як вказує відповідач, позивач повинна довести на лише факт існування заборгованості, а й вину відповідача у виникненні цієї заборгованості, конкретні періоди прострочення щодо кожного окремого щомісячного платежу, дату виникнення обов`язку зі сплати кожного конкретного платежу, дату фактичної сплати або погашення кожного платежу, правильний помісячний розрахунок пені, причинний зв`язок між поведінкою відповідача та виникненням боргу, відсутність обставин, які виключають або зменшують його вину, відсутність підстав для зменшення розміру пені. Позивач не довела вину відповідача щодо всього періоду, за який просить стягнути пеню. У справі має істотне значення, що рішення про стягнення аліментів у справі №752/13051/22 було ухвалено 31.01.2024р., постанова Київського апеляційного суду в цій справі ухвалена 07.05.2025р., виконавчий лист видано лише після завершення апеляційного перегляду, виконавче провадження щодо стягнення аліментів було відкрито лише у 2025р., після відкриття провадження відповідач не приховував доходи, не ухилявся від виконавця, надав відомості про місце роботи та доходи, із заробітної плати ОСОБА_2 фактично здійснюються відрахування на погашення аліментів та заборгованості в загальній частці 50% від усіх видів його доходів. Окрім того, як вказує відповідач, розмір пені має бути істотно зменшений, при цьому суд повинен врахувати матеріальний стан відповідача, фактичні відрахування із заробітної плати, наявність поточного аліментного навантаження, погашення заборгованості через виконавче провадження, відсутність доказів приховування доходів, тривалий судовий розгляд справи №752/13051/22, дату фактичного набрання рішенням законної сили, дату відкриття виконавчого провадження, недобросовісну поведінку самої позивачки, встановлену судом протиправність її дій щодо ізоляції дитини від батька, невиконання позивачкою судових рішень щодо побачення батька з дитиною, відсутність належного помісячного розрахунку пені.

У додаткових письмових поясненнях, сформованих у системі Електронний суд

08.06.2026р., позивачка вважає заперечення відповідача необгрунтованими та такими, що не спростовують заявлених позовних вимог та спрямованими на затягування розгляду справи шляхом перенесення уваги суду на обставини, які не є предметом даного спору. Також звертає увагу на те, що розрахунок пені здійснений відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду.

У запереченнях на додаткові пояснення та заперечення позивача від 08.06.2026р. відповідач, у тому числі, просить у разі встановлення судом підстав для часткового стягнення пені, визначити її виключно на підставі належного помісячного розрахунку з урахуванням усіх фактичних платежів та істотно зменшити її розмір з урахуванням матеріального стану відповідача, фактичних відрахувань із заробітної плати, відсутності доведеної вини щодо всієї заявленої суми та недобросовісної поведінки позивача.

У додаткових поясненнях, сформованих в системі Електронний суд 18.06.2026р., позивачка підтримала свою позицію та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 31.01.2024р. у справі №752/13051/22 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини і стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві Державної адміністрації, Орган опіки та піклування в особі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені, визначено місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_5 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.09.2022р. до досягнення дитиною повноліття, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 07.05.2025р. рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31.01.2024р. у справі №752/13051/22 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.07.2026р. у справі №752/13051/22 рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31.01.2024р. та постанову

Київського апеляційного суду від 07.05.2025р. залишено без змін.

На виконанні Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №78941636 з примусового виконання рішення згідно з виконавчим документом - виконавчим листом №752/13051/22, виданим 20.08.2025р. Голосіївським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.09.2022р. до досягнення дитиною повноліття.

Внаслідок невиконання відповідачем судового рішення про стягнення аліментів у нього утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданим головним державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, від 29.04.2026р. №78941636, станом на 01.04.2026р. склала суму 153 416,80 грн.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого головним державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, від 10.06.2026р. №78941636, заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.06.2026р. складає 144 946,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Слід зазначити, що відповідальність за несвоєчасне виконання аліментного зобов`язання спрямована на стимулювання боржника - платника аліментів своєчасно сплачувати аліменти та, певною мірою, компенсувати одержувачеві аліментів ті втрати, які він поніс у зв`язку із затримкою їх сплати.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитися як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов?язку, а саме приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо.

Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті

(неповній сплаті) аліментів, він повинен надати докази на підтвердження того, що він мав об`єктивні перешкоди для своєчасної сплати аліментів.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 10.01.2024 у справі №359/240/21, від 19.02.2024 у справі №761/893/23.

Перелік причин, з яких утворилася заборгованість не з вини платника аліментів, не є вичерпним і може встановлюватися судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів. Обставинами, які виключають вину платника аліментів у виникненні заборгованості, вважаються хвороба, несвоєчасна виплата зарплати, затримка або неправильне перерахування аліментів банками, помилка державного виконавця в розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, спільне проживання стягувача та боржника однією сім`єю після ухвалення рішення про стягнення аліментів та непред`явлення його до примусового виконання протягом часу такого проживання.

Потрібно також враховувати, що обставини, які перешкоджали своєчасній сплаті аліментів, повинні існувати на час виникнення заборгованості.

На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 10.01.2024р. у справі №359/240/21.

Так, рішенням суду першої інстанції від 31.01.2024р., яке набрало законної сили 07.05.2025р., визначено сплачувати аліменти починаючи з 26.09.2022р.

Виконавче провадження за виконавчим листом №752/13051/22, виданим 20.08.2025р., про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів відкрито 15.09.2025р., про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2025р. ВП 78941636.

На думку суду, до набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, тобто до 07.05.2025р., відсутня вина відповідача у несплаті аліментів на дитину за цим рішенням, оскільки саме ним визначений розмір аліментів, на який, у разі їх несплати, нараховується пеня.

У постанові від 03.04.2019р. у справі №333/6020/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. У разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а, отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. За таким правилом обраховується пеня

за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Позивач просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 153 416,80 грн. за прострочення виплати аліментів, що утворилося станом на 01.04.2026р.

Відповідач контррозрахунку суми пені за прострочені аліменти суду не надав. При цьому просив з урахуванням приписів ч. 2 ст. 196 Цивільного кодексу України зменшити розмір неустойки.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Такими обставинами - матеріальним та сімейним станом, може бути, наприклад, наявність тяжкої хвороби члена сім`ї боржника, необхідністю витрат на капітальний ремонт житла тощо.

Відповідачем не наведено обставин, з якими ч. 2 ст. ст. 196 Сімейного кодексу України пов`язує можливість зменшити розмір неустойки.

За таких обставин, враховуючи наведене та встановлене вище, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, суд отримав наступну суму пені за період несплати аліментів з 08.05.2025р. по 01.04.2026р.:

138 145,20 грн. х 304 (період з 01.06.2025р. по 31.03.2026р. включно) х 1% = 419 961,41 грн.

4 025,00 грн. х 274 (період з 01.07.2025р. по 31.03.2026р. включно) х 1% = 11 028,50 грн.

4 025,00 грн. х 243 (період з 01.08.2025р. по 31.03.2026р. включно) х 1% = 9 780,75 грн.

4 025,00 грн. х 212 (період з 01.09.2025р. по 31.03.2026р. включно) х 1% = 8 533,00 грн.

3 325,00 грн. х 182 (період з 01.10.2025р. по 31.03.2026р. включно) х 1% = 6 051,50 грн.

3 875,46 грн. х 151 (період з 01.11.2025р. по 31.03.2026р. включно) х 1% = 5 851,94 грн.

3 362,13 грн. х 121 (період з 01.12.2025р. по 31.03.2026р. включно) х 1% = 4 068,18 грн.

4 235,05 грн. х 59 (період з 01.02.2026р. по 31.03.2026р. включно) х 1% = 2 498,68 грн.

За розрахунком суду сума пені складає в загальному розмірі 467 773,96 грн.

Проте, ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України визначено, що розмір пені не повинен перевищувати 100 % заборгованості по сплаті аліментів, а тому з відповідача підлягає до стягнення неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів у заявленій позивачем сумі 153 416,80 грн., що згідно розрахунку Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві є заборгованістю відповідача по сплаті аліментів станом на 01.04.2026р.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем по сплаті аліментів, а також не спростовано нараховану суму пені.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судовий збір у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає до стягнення з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 153 416,80 (сто п`ятдесят три тисячі чотириста шістнадцять грн. 80 коп.) грн.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 534,17 (одна тисяча п`ятсот тридцять чотири грн. 17 коп.) грн.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення суду складений та підписаний 13.10.2026р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА