Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №486/865/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/865/26

Провадження № 2/486/1217/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ПрАТ «СК «Уніка» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.01.2021 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу Шкода (д.р.н. НОМЕР_1 ). Договір було укладено відповідно до Закону України «Про страхування». 28.08.2024 року в с. Ракове Миколаївської області відбулася ДТП за участю ТЗ Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_1 та ТЗ Шкода (д.р.н. НОМЕР_3 ), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Шкода (д.р.н. НОМЕР_3 ), що був застрахований ПрАТ «СК «Уніка» за договором добровільного страхування наземного транспорту №245001/4098/0003996. Згідно з постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.09.2024 року (справа №473/4859/24), дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України (ст. 124 КпАП України). Внаслідок зазначеної вище ДТП було завдано майнової шкоди власнику автомобіля Шкода (д.р.н. НОМЕР_3 ). На підставі заяви потерпілої особи, договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «Уніка» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 104 604,75грн. (ПІ №190148 від 26.09.2024). Розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту. До ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної коди, заподіяної власнику автомобіля Шкода (д.р.н. НОМЕР_3 ) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28.08.2024 року в с. Ракове Миколаївської області. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_4 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в АТ «СК «УСГ» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ЕР №218893882, ліміт відповідальності АТ «СК «УСГ» становить - 160 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн. 14.02.2025 АТ «СК «УСГ» сплатило на користь ПрАТ «СК «Уніка» 87002,85 грн. (ПІ №57952), що дорівнює вартості матеріального збитку (відновлювальний ремонт за вирахуванням зносу) на умовах договору/полісу. При визначенні страхового відшкодування АТ «СК «УСГ» застосовано коефіцієнт зносу, що дорівнює - 42% (0,42). Таким чином, як зазначає позивач, АТ «СК «УСГ» виконало свої зобов?язання згідно зі ст. ст. 12, 22, 29 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким передбачено обов`язок страховика здійснити страхову виплату в межах ліміту відповідальності, з урахуванням зносу та за вирахуванням ( зменшенням) на суму франшизи. За таких обставин, позивач вважає, що з винуватця ДТП підлягає стягненню сума що не покривається страховиком за умовами договору обов`язкового страхування та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (знос).

Враховуючи вище викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 17601,90 грн. та судовий збір у розмірі 3328,00 грн, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалами суду від 26.06.2026 року, 13.07.2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку з нез`явленням відповідача.

17.08.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначає, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. У даному випадку, відповідач винен у настінні дорожньо-транспортної пригоди, якою завдано матеріальну шкоду позивачу, однак, його відповідальність була застрахована в ПАТ СК «УСГ». Таким чином, завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Тобто покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. У даному випадку, ліміт відповідальності ПАТ СК «УСГ» згідно страхового полісу становив 160000,00 грн., а тому збитки позивачеві, завдані в результаті ДТП, знаходяться в межах страхового ліміту, у зв`язку з чим вимоги про стягнення з відповідача витрат на ремонт пошкодженого автомобіля у сумі 17601,90 грн. є безпідставним, оскільки розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика.

17.08.2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, яке обґрунтоване тим, що враховуючи обставини справи та наведені законодавчі положення, вартість послуг на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. є завищеною. Такий розмір судових витрат не має характеру необхідних, неспівмірний з обсягом наданих адвокатом послуг з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, а також не у повній мірі відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності у розумінні приписів ч. 4 ст. 137 ЦПК України, що не узгоджується з принципом розподілу таких витрат. Крім того, ціна позову є незначною, що також є неспівмірним із заявленими витратами на правничу допомогу. Тому просить суд зменшити витрати на правничу допомогу до 1000,00 грн. або відмовити повністю у відшкодуванні таких витрат на користь позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явилися, у відзиві на позов представник відповідача просив здійснювати розгляд справи без його участі та без участі відповідача.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.20524 року о 08:30 год в с.Раково, Вознесенський район, Миколаївська область, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Фольксваген Поло», не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Шкода Фабія», який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками /а.с.29-30/.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.09.2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП, яка відбулася 28.0.2024 та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу (справа №473/4859/24) /а.с.35, 36-37/.

Згідно відповіді від НПУ, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3024242449414539, протокол серії ААД №818294, винуватець ДТП – ОСОБА_1 /а.с.31-34/.

За нормою ч. 4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з договором добровільного комплексного страхування на транспорті №245001/4098/0003996/1 від 14.01.2021 року, укладеним між ПрАТ «СК «Уніка» та ТОВ «Порше Лізинг Україна», транспортний засіб «Шкода Фабія», державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахований, страховик - ПрАТ «СК «Уніка», страхувальник - ТОВ «Порше Лізинг Україна» /а.с.16-17/.

Відповідно до рахунку-фактури №АС-0009866 від 17.09.2024 року сума ремонту транспортного засобу «Шкода Фабія», державний номерний знак НОМЕР_1 » становить 104604,75 грн /а.с.18/, що також підтверджується ремонтною калькуляцією №2205410609 від 18.09.2024 року /а.с.19-24/ та актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 02.09.2024 року /а.с.25-28/.

Відповідно до страхового акту №22054106098, складеного на підставі заяви потрепілої сторони, сума страхового відшкодування складає 104 604,75 грн /а.с.11, 13-15/.

Згідно платіжної інструкції №190148 від 26.09.2024 року ПрАТ «СК «Уніка» виконало своє зобов`язання та перерахувало ТОВ «Порше Лізинг Україна» 104 604,75 грн. за страхове відшкодування за договором №245001/4098/0003996/1 від 14.01.2021 року /а.с.12/.

Згідно полісу серії ЕР №218893882, діючого станом на 28.08.2024 року, тобто на момент ДТП, транспортний засіб відповідача ОСОБА_1 - застрахований ПрАТ «СК «УСГ», ліміт – 160 000,00 грн /а.с.38/.

Відповідно до листа ПрАТ «СК «УСГ» вих.№ДКЦВ-32671/1 від 14.02.2025 року та платіжної інструкції №57952 від 14.02.2025 року ПрАТ «СК «УСГ» відшкодувало ПрАТ «СК «Уніка» 87002,85 грн /а.с.39, 40/.

На момент виникнення цивільно-правових відносин у даній справі відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також питання забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулювалися положенням Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961-IV), Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування».

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Статтями 28, 29 цього Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961-IV) передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, зокрема, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі № 676/518/17 (постанова від 22.01.2019) у разі настання страхової події (ДТП) страхова компанія компенсує матеріальний збиток, а різницю між збитком та вартістю відновлювального ремонту компенсує винна особа. Різниця між розміром матеріального збитку та розміром вартості відновлювального ремонту полягає у наступному. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України «Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» від 24.11.2003 року №142/5/2092 розмір матеріального збитку це вартість ремонту із застосуванням зносу автомобіля, а відновлювальний ремонт - без нього. Фізичний знос фактично полягає у зменшенні вартості деталі у зв`язку з її експлуатацією. Тобто, вартість деталі, яка експлуатується 10 років та новою буде різною. У випадку, якщо автомобіль експлуатувався 10 років, то страхова компанія повинна компенсувати вартість ремонту, як за деталь, яка відпрацювала 10 років, а різницю між цим відшкодуванням та вартості нової деталі відшкодовує винна особа. Зазначений коефіцієнт зносу застосовується у випадку експлуатації автомобіля більше 5 років для автомобілів виробництва країн СНД та більше 7 років для інших легкових автомобілів. Якщо ж авто було в ДТП, то знос застосовується по відношенню до автомобілів, які були в експлуатації менший строк. Тому, різниця між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням покладається саме на винуватця ДТП.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 11.12.2019 року №522/15636/16-ц, від 22.01.2019 року справа №676/518/17, від 07.02.2019 року справа №645/3746/16-ц, від 02.10.2019 року справа №235/4338/16-ц, від 17.02.2020 справа №648/4308/16-ц та інших.

Матеріалами справи повністю доведено факт настання ДТП 28.08.2024, вину відповідача у вчиненні ДТП, пошкодження автомобіля Шкода (д.р.н. НОМЕР_3 ), який був застрахований ПрАТ «СК «Уніка» за договором добровільного страхування наземного транспорту №245001/4098/0003996.

Також доведено, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_1 , на момент аварії, була застрахована АТ «СК «УСГ».

Позивач ПрАТ «СК «Уніка» повністю виконав свої зобов`язання перед клієнтом ТОВ «Порше Лізинг Україна» та оплатив ремонт автомобіля «Шкода» в розмірі 104 604,75 грн.

До позивача, який відшкодував збитки, у силу закону перейшло право вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду.

В свою чергу, страховик відповідача ПрАТ «СК «УСГ» частково компенсував витрати позивачу, виплативши суму в розмірі 87 002,85 грн. Вказаний розрахунок було здійснено в межах ліміту відповідальності, але з вирахуванням визначеного коефіцієнта фізичного зносу деталей, що дорівнює 42%, який не покривається страховою компанією.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що між фактично понесеними витратами на ремонт автомобіля та виплатою за страховим полісом утворилася різниця в сумі 17 601,90 грн.

Оскільки страховик звільнений від виплати вартості зносу, цей обов`язок у повному обсязі покладається на безпосереднього заподіювача шкоди.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню саме різниця, яка виникла внаслідок нарахування фізичного зносу.

З урахуванням вище викладеного доводи відповідача про те, що збитки позивачеві, завдані в результаті ДТП, знаходяться в межах страхового ліміту тому стягнення з відповідача витрат на ремонт пошкодженого автомобілю у сумі 17601,90 грн. є безпідставними, спростовуються наведеними вище численними висновками викладеними у постановах Верхового Суду.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 в справі №206/6537/19 суд має право оцінювати заявлений розмір правничої допомоги за критеріями ст. ст. 137, 141 ЦПК України, незалежно від умов договору. Відшкодовуються лише витрати розумного розміру.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За вимогами ст. 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням наведених законодавчих норм суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Сторона відповідача просила зменшити їх розмір, вважала заявлену суму неспівмірною із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано суду договір доручення №1 ВНМ на правові (юридичні-консультативні) послуги від 01.11.2023 з додатковим угодами, за умовами яких позивач ПрАТ «СК «Уніка» доручила ФОП ОСОБА_2 вчиняти юридичні дії щодо стягнення заборгованості з фізичних і юридичних осіб, до яких довіритель має право вимоги відповідно до чинного законодавства України. Також надано договір № 2/23ю від 02.11.2023 з додатками про надання правової допомоги, укладений ФОП ФОП ОСОБА_2 з Адвокатським бюро «Білий», акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг № 1/36362 до вказаного договору, за змістом яких адвокатське бюро надало клієнту послуги у справі за позовом ПрАТ «СК «УНІКА» до ОСОБА_1 , а саме: здійснено повний збір та аналіз усіх документів у справі; досліджено оцінено матеріали справи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні; досліджено та оцінено самостійно отримані бюро документи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрано спосіб захисту прав та інтересів клієнта; складено та подано відповідний позов до суду; вартість таких послуг складає 5 000 грн.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу Верховний Суд у постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19 вказав на те, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд враховує, що складання позовної заяви у даній справі не потребувало аналізу великої кількості документів, у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні, тобто, надання правничої допомоги ПАТ «Страхова компанія «Уніка» адвокатським бюро «Адвокатське Бюро «Білий» в даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, суд вважає за можливе за клопотаннм відповідача зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 3000 грн.

Керуючись статтями 12, 76 81, 141, 274 - 278 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ЄДРПОУ 20033533) шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 17 601 (сімнадцять тисяч шістсот одна) гривня 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ЄДРПОУ 20033533) 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрати на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя О.О. Волощук