Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №478/1287/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1287/26 пров. №3/478/195/2026

П о с т а н о в а

І м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П., з участю секретаря Поліщук С.П. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Баштанського РВП ГУНП України в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Скобелеве Казанківського району Миколаївської області, громадянки України, проживаючої по АДРЕСА_1 , не працюючої,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порушення вимог ст.150 СК України, неналежним чином виконувала батьківські обов`язки щодо виховання своєї неповнолітньої дочки, а саме 17 вересня 2026 року близько 8 год. 17 хв. неповнолітня ОСОБА_2 перебуваючи у приміщенні Володимирівського ліцею, під час навчального процесу, в присутності учнів 6 класу висловлювалася нецензурною лайкою на адресу вчителя ОСОБА_3 , чим своїми діями остання порушила громадський порядок і спокій громадян, що вказує на вчинення нею діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, однак на момент вчинення вона не досягла віку, з якого настає адміністративна відповідальність.

В судове засідання, ОСОБА_1 не з`явилася без поважних причин, про місце і час розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить розписка про одержання судового повідомлення. Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував, остання була обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, належним чином повідомлена про розгляд справи, будь-яких дій з її боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи відносно неї, не вчинялось, тому в силу ч.1 ст.268 КУпАП справа розглядається за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, приходжу такого висновку.

Частиною ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст.245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

В силу приписів вимог ст.150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Частиною ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Диспозиція ч.3 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №876846 від 18.09.2026 року, ОСОБА_1 , будучи матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порушення вимог ст.150 СК України, неналежним чином виконувала батьківські обов`язки щодо виховання своєї неповнолітньої дочки, а саме 17 вересня 2026 року близько 8 год. 17 хв. неповнолітня ОСОБА_2 перебуваючи у приміщенні Володимирівського ліцею, під час навчального процесу, в присутності учнів 6 класу висловлювалася нецензурною лайкою на адресу вчителя ОСОБА_3 , чим своїми діями остання порушила громадський порядок і спокій громадян, що вказує на вчинення нею діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, однак на момент вчинення вона не досягла віку, з якого настає адміністративна відповідальність.

Протокол містить і відмітку про роз`яснення положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.ст.256, 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право давати пояснення, подавати докази і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Натомість ОСОБА_1 таким правом не скористалася письмових пояснень по суті порушення не надала.

Виправлень протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №876846 від 18.09.2026 року не містять.

Отже, вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП.

До того ж, суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, тобто адміністративного правопорушення, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.

Отже, ОСОБА_1 обвинувачується за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, яке полягає у невиконанні батьками обов`язків щодо виховання дітей, що потягло вчинення її неповнолітньою дитиною у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.

З письмових пояснень вчителя ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що 17 вересня 2026 року під час навчального процесу учениця 9 класу ОСОБА_2 зайшла до кабінету 6 класу та кинула зіпсовану ручку, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою. У відповідь на це вона зробила учениці зауваження та попросила підняти ручку. Однак ОСОБА_2 відмовилася виконувати вимогу, вибігла в коридор, де в присутності інших учнів продовжила викрикувати нецензурну лайку на її адресу та публічно ображати.

З письмових пояснень учнів 6 класу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , наданих у присутності класного керівника ОСОБА_7 , вбачається, що 17 вересня 2026 року під час навчального процесу учениця 9 класу ОСОБА_2 зайшла до кабінету 6 класу та кинула зіпсовану ручку, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою. На зауваження вчителя ОСОБА_3 учениця не реагувала, продовжила викрикувати нецензурну лайку на адресу вчителя та публічно її ображати.

З характеристики директора Володимирівського ліцею Володимирівської сільської ради О. Митрофанової та класного керівника Л. Димніч, на ученицю 9 класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що остання виховується в багатодітній сім`ї. Навчається у Володимирівському ліцеї з 4 класу. У поведінці ОСОБА_8 спостерігаються порушення навчальної дисципліни, зокрема систематичні пропуски уроків без поважних причин, труднощі у дотриманні правил поведінки в колективі. Іноді проявляє імпульсивність, агресію, недостатній самоконтроль та схильність до конфліктів з однолітками. У спілкуванні з однолітками та дорослими інколи використовує ненормативну лексику, що негативно впливає на мікроклімат у класному колективі. Учениця не завжди виконує вимоги вчителя, зауваження педагогів сприймає вибірково, не завжди робить належні висновки щодо власної поведінки, знаходиться на внутрішньо шкільному обліку. Навчальний матеріал ОСОБА_9 засвоює на середньому та низькому рівні, потребує постійного контролю за навчанням та поведінкою. Дівчинка потребує посиленого педагогічного контролю, індивідуальної виховної роботи, тісної співпраці з батьками та психологічної підтримки з метою корекції поведінки та формування навичок відповідального ставлення до навчання. Батьки не в повній мірі використовують можливість взаємодії з дитиною у навчальному та виховному процесі. Не приділяють належної уваги моральній та психологічній підтримці донь у навчальних питаннях, що впливає на її мотивацію та успішність у навчанні.

Сукупність досліджених доказів, їх оцінка свідчать про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї неповнолітньої дитини, що потягло вчинення її неповнолітньою дитиною у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, тому приходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.

Доказів на спростування викладених обставин вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суду не надано.

За таких обставин, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка не з`явилася в судове засідання без поважних причин, враховуючи ступінь її вини, вбачається доцільним накласти на неї стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з правопорушниці ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст.40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя

П о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Роз`яснити ОСОБА_1 :

?що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу;

?що згідно ст.308 КУпАП у разі несплати нею штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом, яким стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.П. Сябренко