Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №487/7911/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №487/7911/26

Суддя: Лагода А. А.

Справа № 487/7911/26

Провадження № 2/487/4697/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Лагоди А.А.,

за участю секретаря судового засідання – Мамчур К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прокоф`єва Миколи Миколайовича до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

21.09.2026 представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб укладений між сторонами 11.10.2002, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського Заводського районного управління юстиції м. Миколаєва, актовий запис №386. Від шлюбу у сторін є донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з матір`ю та знаходиться на повному її утриманні. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з початку 2022, спільне господарство не ведуть, збереження сім`ї не можливе. Дитина проживає разом з матір`ю та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини з початку 2022 не надає. Відповідач є працездатною особою, може працювати та утримувати свою неповнолітню доньку. У зв`язку з викладеним, позивач просить укладений шлюб розірвати, стягнути з відповідача аліменти.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказане провадження 21.09.2026 передано у провадження судді Лагоди А.А.

Ухвалою суду від 22.09.2026 провадження по справі було відкрито, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання сторона позивача не з`явилась, надано заяву в якій просить розглянути справу за відсутності, позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань до суду не надходило, відзив до суду не подано.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 11.10.2002 сторони уклали шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського Заводського районного управління юстиції м. Миколаєва, актовий запис №386 (серія НОМЕР_1 від 11.10.2002). У сторін від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21.09.2010.

Сторони разом фактично не проживають з початку 2022, спільне господарство не ведуть, шлюбні відносини між ними припинені.

Дитина, ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні за адресою: АДРЕСА_1 у близьких родичів.

Відповідно до вимог ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік за змістом ст. 55 СК України зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Відповідно до ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно роз`яснень, наданих у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Згідно ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

З урахуванням викладеного, суд, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову - дійшов висновку про те, що, позовні вимоги є таким, що підлягають задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, зокрема позивача.

Відповідно до ст. ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року), батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя.

Статтею 51 Конституції України та ст. 180 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти), згідно ч. 3 ст. 181 СК України, присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З огляду на викладене, та виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності (ч.9 ст.7 СК України), суд вважає, що відповідач зобов`язаний сплачувати на користь позивача на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 21.09.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у межах сплати платежу за один місяць.

Крім того, згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст.2, 4, 13, 81-82, 89, 142, 263-268, 280 ЦПК України, ст.ст.24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, -

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прокоф`єва Миколи Миколайовича до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, стягнення аліментів – задовольнити.

Шлюб, укладений 11.10.2002 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського Заводського районного управління юстиції м. Миколаєва, актовий запис №386 – розірвати.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на дитину та не менше 50,0 % відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.09.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. у дохід держави.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах сплати платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя А.А. Лагода

Оригінал: reyestr.court.gov.ua