Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №473/4276/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4276/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"14" жовтня 2026 р. м. Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Пономарьової А.П., особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисник адвокат Вуїв О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Вознесенськ Миколаївської області, ФОП « ОСОБА_1 », зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №877032 від 04.08.2026 року поліцейським, який його склав, зазначив, що: «04.08.2026 о 12:15 за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , який є власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснював продаж набору сировини з нікотином для приготування рідини, що використовується в електронних сигаретах, а саме чим здійснював господарську діяльність з роздрібної торгівлі підакцизними товарами без ліцензії, наявність якої є обов`язковою згідно п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Посадовою особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.164 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не визнав та пояснив, що поліцією не доведено та не перевірено того, що в його магазині продаються саме підакцизні товари. Так в чеку, що надано до протоколу вказано не про підакцизні товари за кодами УКТ ЗЕД.

Його захисник просила провадження у справі закрити через недоведеність в діях її клієнта складу правопорушення, вказавши, що в магазині ОСОБА_1 не продавалися товари, які піділляють маркуванню акцизними марками згідно із чинним законодавством. Також звернула увагу на те, що згідно із наданою до протоколу копією чеку було проведено закупку ароматизатору та гліцирину, коди УКТ ЗЕД, що вказані в чеку, згідно із чинними законодавством не належать до підакцизного товару.

Адвокат вказала, що такі компоненти як гліцерин та ароматизатори не підлягають ліцензуванню, оскільки не є підакцизними товарами.

Захисник просила врахувати, що ОСОБА_1 , на думку поліції, нібито здійснював продаж сировини для рідин, які використовуються в електронних сигаретах. На думку податкової мала бути ліцензія та марки акцизного податку. Тоді як в наданому до протоколу фіскальному чеку зазначено про продаж гліцерину і ароматизатору, але вони не належить до сировин, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Доказів цього у справі поліцією не надано. Нікотин зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, але в чеку про придбання товару його немає, отже його продаж не доведено. Інших доказів про продаж нікотину матеріали справи не містять. Придбані об`єкти за кодами УКТ ЗЕД не належать до підакцизних товарів. Вказала, що Закон містить заборону продажу сировини для рідин, але не вимоги щодо наявності марок акцизного податку, тоді як в протоколі поліцейським змішано ці дві частини. Якщо встановлено, що продано сировину чи нікотин, то не потрібна наявність марок акцизного податку. Вказала, що того дня два перевіряючі з податкової просили продати гліцерин та з прилавку самі взяли нікотин. Вийшли, викликали поліцію і ті вже фіксували правопорушення. Є акт фактичної перевірки, де зафіксовано про порушення заборонених сировин – рідин, що використовуються, та нікотину. Позиція податкової суперечить позиції поліції. Після акту складено податкове- повідомлення рішення, де вказано ч.2 ст.28 порушено, штраф вказано 25000 гривень, натомість ОСОБА_2 подав позов в порядку КАСУ. У відзиві відповідача є порушення ст.23 Закону.

На підставі зібраних поліцією доказів судом встановлено, що до протоколу надано рапорт чергового Вознесенського РУП ГУНП від 04.08.2026 року про те, що поліцією було отримано заяву та зареєстровано в ЄО за №9777 від 04.08.2026 р. як інші кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності та в результаті опрацювання вказаної інформації було встановлено, що 04.08.2026 о 12-22 в м.Вознесенськ вул.Київська 5 ГУ податкової поліції в магазині ОСОБА_3 виявлено продаж безакцизної продукції, просить направити дільничого. Заявник: ОСОБА_4 .

З письмових пояснень ОСОБА_1 , які він надав поліції під час складання протоколу, вбачається, що він прийшов до магазину ОСОБА_3 і продавець йому повідомив, що працівниками ДПС проводиться перевірка, а також про те, що було вилучено нікобустер, після цього прибули працівники поліції і склали відносно нього 2 протоколи

Під час складання протоколу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які є працівниками ГУ ДПС у Миколаївській області, поліції пояснили, що вони перевіряли магазин Вапшоп, було придбано суміш для приготування рідин, що використовуються для куріння електронною сигаретою, у склад якого додана ємність чорного кольору з вмістом нікотину, було викликано працівників поліції, так як згідно з ч.2 ст.23 ЗУ 3817 роздрібна торгівля сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах, окремо або в наборах заборонено.

Крім того в матеріалах справи є копія чеку №7476474535 ВН 8654 від 04.08.2026 про придбання товару, а саме: код УКТЗЕД: 3302109000 Lucky mini 15 мл. ароматизатор на суму 80 грн. та код УКТЗЕД: 2905450000 гліцерин 13 мл. на суму 100 грн.

Надано копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців на ФОП ОСОБА_1 , в якому зазначено, що він зареєстрований як ФОП 28 листопада 2025 року види економічної діяльності 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний) та 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах.

Також в судовому засіданні було оглянуто відеозапис, який долучений до протоколу, на якому зафіксовано оформлення матеріалів провадження поліцією.

Інших доказів поліцією до протоколу надано не було.

Зокрема відсутній перелік вилучених товарів, оскільки в протоколі вказано таке: «згідно протоколу ВАД №877028», відсутній опис виучених об`єктів, назва та документи, які б дозволяли суду перевірити чи є продукція товаром, що підлягає ліцензуванню.

Відсутній й документи податкової які б вказували на те, що придбана продукція є підакцизною.

Захисником надано відповідь ГУ ДПС в Одеській області від 28.09.2026 року ОСОБА_1 про те, що товари з кодами УКТЗЕД: 3302109000, 2905450000 не є підакцизними товарами.

Також захисник надала дані про оскарження в судовому порядку рішень податкової за даною подією в порядку адміністративного судочинства.

Суд під час розгляду справи не вправі збирати докази на підтвердження пред`явленого обвинувачення, оскільки коли суд виконує роль сторони обвинувачення – ЄСПЛ постановляє порушення вимоги безсторонності суду – рішення ЄСПЛ "Гайдашевський проти України" від 6.02.2025.

Розглянувши скарги заявника Європейський суд зазначив, що апеляційний суд за власною ініціативою відшукав ключові докази, які шкодили позиції обвинуваченого, і використав їх у своїй постанові для спростування наведених стороною захисту аргументів. Жоден інший учасник адміністративного провадження не був присутній, щоб просити суд провести таку перевірку чи зібрати докази. Крім того, Європейський суд відзначив, що відшукавши такі докази за власною ініціативою та згодом визнавши заявника винним на підставі отриманих у такий спосіб доказів, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді, а тому дав підстави для законних сумнівів щодо безсторонності суду за результатами об`єктивної перевірки. Європейський суд дійшов висновку, що визначені у цій справі виправдані сумніви щодо об`єктивної безсторонності апеляційного суду не можна вважати сумісними зі статтею 6 Конвенції, незважаючи на те, що справа заявника стосувалася незначного порушення правил безпеки дорожнього руху, і, таким чином, провадження, в якому гарантії за кримінальним аспектом статті 6 Конвенції не застосовуються з повною суворістю, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Частиною 1 ст.164 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно з п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, що ліцензуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», підлягають ліцензуванню.

У протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №877032 від 04.08.2026 року поліцейським, який його склав, зазначив, що: «04.08.2026 о 12:15 за адресою м.Вознесенськ, вул.Київська, буд.5А ОСОБА_1 , який є власником магазину «Vape Shop», здійснював продаж набору сировини з нікотином для приготування рідини, що використовується в електронних сигаретах, а саме чим здійснював господарську діяльність з роздрібної торгівлі підакцизними товарами без одержаних ліцензії, наявність якої є обов`язковою згідно п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Отже на думку поліції ОСОБА_1 здійснював продаж не рідин, що використовуються в електронних сигаретах, як вимагає п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», - а набору сировини з нікотином для приготування рідини, що використовується в електронних сигаретах. Так вказано в протоколі та дослівно таке зазначення не відповідає опису діяльності, що підлягає ліцензуванню згідно із Законом.

Про продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - в протоколі ВАД №877032 від 04.08.2026 року поліцейським не вказано.

Частиною 1 ст.164 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, серед іншого, за провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно з п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, що ліцензуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», підлягають ліцензуванню.

Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.

В ст.1 вказаного закону визначено, що: «76) роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування. 2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях: терміни "акцизний склад", "пальне", "рідини, що використовуються в електронних сигаретах", "електронна марка акцизного податку", "підроблена електронна марка акцизного податку", "унікальний ідентифікатор", "унікальний груповий ідентифікатор", "графічний елемент електронної марки акцизного податку" - у значеннях, наведених у Податковому кодексі України.

Згідно ПКУ ст.14.1.56-4 рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Також згідно ст.14.1.145 ПКУ підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Відповідно до підпункту 14.1.5б-4 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Статтею 215 Кодексу визначено вичерпний перелік підакцизних товарів, ставки податку па ці товари, код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД і опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД, тобто визначення їх кодів, здійснюється відповідно до Митного тарифу України, встановленого Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України», та з урахуванням визначальних для класифікації характеристик товару.

Визначальним щодо належності будь-яких товарів (продукції) до підакцизних товарів, є визначення коду та опису зазначених товарів (продукції) згідно УКТ ЗЕД, зазначених у пункті 215.3 статті 215 Кодексу.

Так статтею 215 Податкового Кодексу передбачено наступні дані про коди УКТ ЗЕД:

215.3. Податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками:

215.3.3-1. рідини, що використовуються в електронних сигаретах:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕДОпис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕДОдиниця виміруСтавка податку

2404 12 00 10, 2404 19 90 10, 2404 12 00 90, 2404 19 90 90Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностяхєвро за 1 літр300;

У протоколі, що складений стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, коди УКТ ЗЕД товарів не вказані.

Але В матеріалах справи є копія чеку №7476474535 ВН 8654 від 04.08.2026 про придбання товару, а саме: код УКТЗЕД: 3302109000 Lucky mini 15 мл. ароматизатор на суму 80 грн. та код УКТЗЕД: 2905450000 гліцерин 13 мл. на суму 100 грн.

Проте за п.215.3.3-1 ПК України ці коди відсутні та не вказано що це за коди за Митним Тарифом.

Також відсутні докази того, що придбані співробітниками податкової гліцерин та ароматизатор відносяться до рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно із відповіддю податкової, яку надала адвокат, коди УКТ ЗЕД, що вказані в чеку, наданому поліцією до протоколу, - не належать до підакцизних товарів.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, суд враховує наступне.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова суду згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

За змістом ст.279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення судом першої інстанції провадиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.256 КУпАП обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі про адміністративне правопорушення конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Згідно ст.251 КУпАП одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення. Він має містити усі перелічені у ст.256 КУпАП відомості, які необхідні для вирішення справи, а без їх наведення він належної сили не має.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.

Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який… встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку»..

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п.50-55 рішення від 06.09.2005 року), суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№ 46477/99) суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного розумного сумніву в цьому, тоді як наявність такого розумного сумніву у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, обставина що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення

Оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні достатні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчиняв дії, які становлять об`єктивну сторону даного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП.

Оскільки належних, допустимих та несуперечливих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, - суду не надано, суд не уповноважений збирати докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , оскільки такий обов`язок ст.251 КУпАП покладає на осіб, уповноважених складати протоколи, в даному випадку на працівників Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, - тому на підставі положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі відносно нього слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч.1 ст.164, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.164 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.Б.Зубар