Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №473/4540/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4540/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"14" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючої – судді Булкат М.С.,

за участю секретаря судового засідання Ступник А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 15.06.2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №010-RO-82-278604574 відповідно до умов якого, АТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язалось надати відповідачці кредит, а Позичальниця зобов`язувалася в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит, у розмірі 25 000 грн. з встановленим максимальним лімітом у розмірі 500 000 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту до 15 червня 2049 зі сплатою процентів за користування кредитом, однак, відповідачка не виконала свої кредитні зобов`язання внаслідок чого утворилась заборгованість.

20.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та позивачем у справі ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» було укладено Договір про відступлення права вимоги №114/2-67-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» приймає належне первісному кредитору права вимоги до Боржників, вказаним у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру Боржників до Договору про відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20.02.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» набуло право грошової вимоги за Кредитним договором №010-RO-82-278604574 від 15.06.2024 року, укладеним між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , станом на дату відступлення, розмір заборгованості становить 30 320,10 грн., з яких: 25 000 гривень сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 5 320,10 грн. сума заборгованості за недозволеним овердрафтом. Посилаючись на наведені обставини, позивач просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість за кредитним договором у вказаній сумі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте у позовній заяві просив про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення причин та якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, заяву позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи і вирішення справи на підставі наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на законі і підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.06.2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №010-RO-82-278604574, відповідно до якого Банк відкрив картковий рахунок Клієнту та надав послугу споживчого кредиту у формі кредитування рахунку. Розмір Кредиту на дату початку кредитування становив 25 000 грн., з максимальним лімітом в межах якого встановлюється поточний ліміт, який відповідно до умов Кредитного договору становить 500 000 гривень. Строк кредиту становить 300 місяців. Кінцевий термін погашення кредиту до 15.06.2049 року.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625 ЦК України.

Стаття 1048 ЦК України передбачає обов`язок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно вимог, встановлених ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК).

За змістом п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно положень ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та позивачем у справі ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» було укладено Договір про відступлення права вимоги №114/2-67-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» приймає належне первісному кредитору права вимоги до Боржників, вказаним у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру Боржників до Договору про відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20.02.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» набуло право грошової вимоги за Кредитним договором №010-RO-82-278604574 від 15.06.2024 року, укладеним між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ..

Станом на дату відступлення ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 30 320,10 грн., з яких: 25000 гривень сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; - 5 320,10 грн. сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Таким чином, позивач відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України набув право вимоги та статус нового кредитора у зобов`язанні, що виникло внаслідок укладення Кредитного договору №010-RO-82-278604574 від 15.06.2024 року.

Таким чином, оскільки відповідач свої зобов`язання за укладеним ним кредитним договором, не виконує, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо стягнення з неї на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором, в зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, та враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 3 328 грн. 00 коп..

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн, то в цій частині суд виходить з наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов`язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правової допомоги від 26 листопада 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та адвокатським бюро « Титаренко Лігал Груп», акт наданих послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 26 листопада 2025 року, що містять перелік, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, витрачений час адвоката, зокрема: усна правова консультація, аналіз наданих клієнтом документів, правовий аналіз обставин спірних правовідносин, складення позовної заяви, формування додатків. Сума наданих послуг відповідно до Договору складає: 7 500 гривень.

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 2 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 12, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 37/41, код ЄДРПОУ 39508708) заборгованість за Кредитним договором №010-RO-82-278604574 від 15.06.2024, яка складається з: 25 000 гривень суми заборгованості за дозволеним овердрафтом; - 5 320,10 грн. суми заборгованості за недозволеним овердрафтом, а всього стягнути 30 320 грн. 10 коп., а також витрати по сплаті судового збору, в сумі 3328 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, в сумі 2 000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М. С. Булкат