Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №127/30656/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №127/30656/26

Суддя: Федчишен С. А.

Справа № 127/30656/26

Провадження № 2/127/8710/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Федчишена С.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму заборгованості за Договором № 575997-КС-001 про надання кредиту від 11.01.2026 в розмірі 14 490,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. – прострочена заборгованість за тілом кредиту, 7 000,00 грн. – прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 100,00 грн. – сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, 390,00 грн. – сума прострочених платежів за комісією, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що 11.01.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №575997-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», однак зобов`язання за кредитним договором відповідачем виконано не було, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом з копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ), однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, ні будь-якого іншого клопотання до суду подано не було, до суду повернулося поштове відправлення із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що є належним повідомленням учасника справи.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в суді, оскільки днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16 - учасник справи, що повідомлявся за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, ухилявся від отримання судової повістки, тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 8 ст.178 ЦПК України.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При цьому суд, з огляду на подання заявником документів в електронній формі та їх значний обсяг, враховуючи норми Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 зі змінами, з метою процесуальної економії вважає за можливе розглядати (формувати та зберігати) справу у змішаній формі.

Відповідно до п.122 Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 зі змінами до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правова позиція щодо застосування вказаних норм чинного законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

11.01.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_1 укладено Договір №575997-КС-001 про надання кредиту; Договір було підписано ОСОБА_1 електронним підписом – одноразовим ідентифікатором UA-8199.

Згідно з п. 2.1,2.2,2.3 Договору сума кредиту складала 5 000,00 грн., тип кредиту – Кредит, строк кредиту: 24 тижні.

Відповідно до п.2.4., 2.5. Договору, стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Комісія за видачу кредиту (надалі - Комісія): 1 000,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» було у повному обсязі виконано своє зобов`язання за Договором та надало грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 Емітент платіжної картки отримувача PRIVAT BANK Код авторизації 323430 Код RRN 601106107463 Призначення переказу Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. кред.дог. №575997-КС-001 від 11.01.2026, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Відповідачем зобов`язання за Договором не виконувалися належним чином, внаслідок чого заборгованість за кредитом становить 14 490,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. – прострочена заборгованість за тілом кредиту, 7 000,00 грн. – прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 100,00 грн. – сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, 390,00 грн. – сума прострочених платежів за комісією, що підтверджується довідкою ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стан заборгованості та розрахунком заборгованості станом на 08.08.2026.

Щодо тіла кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 не сплачувалася заборгованість по тілу кредиту, а тому стягненню підлягає тіло кредиту у розмірі 5 000,00 грн.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сума процентів за користування кредитом складає 7 000,00 грн., які підлягають стягненню на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Щодо комісії.

Відповідно до п. 2.5. Договору, комісія за видачу кредиту: 1 000,00 грн.

Позивачем ставиться питання про стягнення з відповідача 390,00 грн. заборгованості за комісією.

Згідно з ч. 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Таким чином, суд вважає, що супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту безоплатно, а відтак стягнення комісій за надання кредиту є неправомірною та задоволенню не підлягає.

Щодо нарахованої заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України за кредитним договором нараховані за період 26.01.2026; 09.02.2026 по 11.02.2026; з 23.02.2026 по 08.08.2026 (включно), відповідач звільняється від обов`язку їх сплати на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Викладення на підставі Закону України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» у новій редакції пункту 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування» не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за кредитними договорами у період воєнного стану.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму заборгованості за Договором №575997-КС-001 про надання кредиту від 11.01.2026 в розмірі 12 000,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. – прострочена заборгованість за тілом кредиту, 7 000,00 грн. – прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.

Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з частковим задоволенням позову, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню документально підтверджених витрат, понесених у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 2 204,89 грн.

Також вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До матеріалів справи позивачем долучено ДОГОВІР про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026, Рахунок-фактура № 05-575997-КС-001 від 15 травня 2026 р., Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, Витяг з ЄРАУ, довіреність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо консультування клієнта, узгодження правової позиції, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

Враховуючи вищезазначене, на думку суду, вартість витрат на правничу допомогу у заявленій сумі 10 000,00 грн. є вочевидь завищеною, що не відповідає критеріям розумності, співмірності, а тому підлягає зменшенню та стягненню у розмірі 2 000,00 грн, з урахуванням складності справи, наданих адвокатом послуг та витраченим часом.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму заборгованості за Договором №575997-КС-001 про надання кредиту від 11.01.2026 в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп., з яких: 5 000,00 грн. – прострочена заборгованість за тілом кредиту, 7 000,00 грн. – прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2 204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 89 коп. та 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн. – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13.10.2026.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

СУДДЯ:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua