Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №127/32984/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/32984/26

Провадження № 3-зв/127/23/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Кашпрук Г.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В. по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.7 ст. 212-3 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області в провадження судді Ковальчук Л.В. надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.7 ст. 212-3 КУпАП.

В судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заявив відвід судді Ковальчук Л.В., мотивуючи тим, що остання до прийняття рішення у справі висловила свою думку по суті справи, що на його думку похитнуло довіру до суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою заяву про відвід підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, додатково зазначив, що під час надання ним пояснень в судовому засіданні суддя Ковальчук Л.В. висловила свою позицію по даній справі до прийняття рішення по суті.

Суддя Ковальчук Л.В. була повідомлена про розгляд даної заяви, однак в судове засідання не з`явилась, що не перешкоджає розгляду цієї заяви.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід. Разом з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а Рішенням Ради суддів № 34 від 08.06.2017 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Таким чином, у даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону за правилами, закріпленими в КПК України.

Пунктом 4 частиною 1 статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно положень ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

- якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

- за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини дефініція «незалежний суд» означає насамперед «незалежний від виконавчої влади і сторін у справі» (див. напр.: Ringeisenv. Austriajudgementof 23 June 1973, SeriesA, No. 16, p. 95).

Європейський суд у своїх рішення зазначає, що право на безсторонній суд включає як об`єктивні, так і суб`єктивні елементи (рішення у справах «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р.; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984 р.). Об`єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів (приміром, легітимність складу суду). Другий критерій – це критерій суб`єктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

Тобто, вирішуючи питання про відвід судді з підстав наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, необхідно розглядати об`єктивність судді у двох аспектах як внутрішній стан судді, його свободу від будь-яких схильностей, упередженості, а також як дії судді сприймаються стороннім спостерігачем.

Відповідно до пункту 67 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко та Мартиненко проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схваленої Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно зі статтею 5 Кодексу суддівської етики незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід`ємною складовою справедливого суду.

Згідно положень ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Суд, перевіривши заяву особи яка притягується до адміністративної відповідальності, не вбачає обгрунтованих підстав, які б свідчили про упередженість та зацікавленість судді Ковальчук Л.В., однак з метою усунення будь-яких сумнівів заявника ОСОБА_1 під час розгляду справи 127/32984/26, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Ковальчук Л.В. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 75, 80 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В. по справі № 127/32984/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 212-3 КУпАП – задовольнити.

Відвести суддю Ковальчук Л.В. від розгляду адміністративної справи № 127/32984/26.

Матеріали адміністративної справи № 127/32984/26 передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: