Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №148/2758/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2758/26

Провадження №2/148/2040/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

У вересні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 21.12.1978 року уклала шлюб з відповідачем, який зареєстровано Ілляшівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області, про що вчинено актовий запис № 20. Неповнолітніх дітей від шлюбу вони не мають. Сімейне життя сторін не склалося через несумісність характерів, відсутність взаєморозуміння, різні погляди на життя, що призвело до остаточної втрати бажання намірів підтримувати сімейні стосунки у майбутньому. Протягом трьох років сторони проживають окремо та не підтримують шлюбних відносин. За таких обставин позивачка вважає, що збереження шлюбу є неможливим, а шлюб формальним. Тому просить шлюб розірвати, після розірвання шлюбу її прізвище залишити без змін, судові витрати залишити за нею.

В судове засідання позивачка не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. До суду від неї надійшла заява, згідно якої вона просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Від нього до суду надійшла письмова заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності, заперечень щодо позову не має.

Відповідно до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 21.12.1978, судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано Ілляшівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області 21.12.1978, про що зроблено актовий запис № 20. Після реєстрації шлюбу прізвище позивачки змінено з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » (а.с. 7).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

У відповідності до ч.1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

За правилами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

За змістом ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Частина 1 ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя. Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя. Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

Судом встановлено, що спільне подружнє життя між сторонами не склалось. Як встановлено, сторони шлюбних відносин не підтримують, проживають окремо. Позивачка не має наміру зберегти сім`ю, наполягає на розірванні шлюбу. Свого наміру на збереження сім`ї відповідач теж не висловив. За таких обставин суд доходить висновку, що шлюб сторін носить лише формальний характер, у зв`язку з чим вважає можливим його розірвати, оскільки подальше його збереження буде суперечити інтересам сторін.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Підстав для відновлення позивачці дошлюбного прізвища суд не вбачає, оскільки вона виявила бажання надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судові витрати суд залишає за позивачкою, оскільки таке бажання вона висловила у позовній заяві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 211, ст. 263- 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.12.1978 Ілляшівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області, актовий запис № 20, - розірвати.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.А. Штифурко