Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №127/14007/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 127/14007/26

Провадження №2/145/996/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», адреса: вулиця Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236

від імені та в інтересах якого діє представник - Усенко Михайло Ігорович,

до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

від імені та в інтересах якого діє представник - Лісниченко Сергій Вікторович,

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 25851-06/2023 від 20.06.2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 15000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

16.11.2023 ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір факторингу №16112023, згідно з яким ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 225851-06/2023 від 20.06.2023.

Станом на дату відступлення права вимоги розмір заборгованості відповідача становив: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн, заборгованість за відсотками - 44775,00 грн.

Водночас, відповідно до умов кредитного договору, нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування. Таке нарахування є правомірним, оскільки згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в повному обсязі та на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше прямо не передбачено договором або законом. Отже, позивач як новий кредитор набув права вимоги не лише щодо вже існуючої заборгованості, а й щодо відсотків, які продовжують нараховуватися відповідно до первісних договірних умов.

З урахуванням викладеного, станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість відповідача становить 122460,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн, заборгованість за відсотками - 107460,00 грн.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 122460,00 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Вказану ухвалу направлено ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення, 02.07.2026 вручено особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 39).

16.07.2026 представник відповідача Лісниченко С.В. подав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення підлягає тіло кредиту у сумі 15000,00 грн та відсотки у сумі 44775,00 грн, тобто станом на день відступлення права вимоги 16.11.2023.

Відповідач заперечує проти нарахування ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» відсотків з 17.11.2023 після переуступки боргу за кредитним договором №21933-05/2023 від 29.05.2023 з наступних підстав.

Згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Ураховуючи зазначені вище вимоги закону, а також п. 6.2.1. Договору факторингу №1611202 від 16.11.2023 за договором факторингу Клієнт передає, а Фактор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості, Фактор обмежений Правом Стягнення у розмірі Портфеля Заборгованості, складовою якої є заборгованість відповідача по справі у розмірі 59775 грн (15000,00 грн - тіло кредита + 44 775,00 грн - проценти).

Відповідач був мобілізований 04.01.2024, демобілізований - 07.05.2026. Тому до відповідача підлягають застосування норм ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, на відповідача з 04.01.2024, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору від 20.06.2023 № 25851-06/2023 кредит отримувався для власних потреб відповідача.

З огляду на вищенаведені обставини, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за кредитним договором, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач як військовослужбовець згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів за кредитними договорами.

Тому просить позов задоволити частково, а саме: суму тіла кредиту - 15000,00 грн та відсотки у сумі 44775,00 грн, на момент відступлення права вимоги 16.11.2023, у стягненні відсотків у сумі 62685,00 грн, які були нараховані ТОВ “ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ” після 16.11.2023, просить відмовити, зважаючи на вище наведенні доводи.

Крім того, заявою від 20.07.2026 представник відповідача ОСОБА_2 просить стягнути з ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно відмовленому розміру позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_3 30.07.2026 подав письмові пояснення, відповідно до яких вважає аргументи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання за кредитним договором.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.

20.06.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 25851-06/2023 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.8-9).

Відповідно до п. 2.18. кредитного договору зі сторони клієнта кредитний договір підписується шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору відповідачу було надано кредит в розмірі 15000 грн строком на 360 днів. Дата погашення кредиту - 20.06.2023.

Відповідно до п. 1.4., 1.4.1., 1.5 договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Денна процентна ставка становить 1,99% і застосовується в межах строку, вказаного в п.1.2. Договору. Клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів.

Згідно з п. 1.6 кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, уключаючи використання реквізитів платіжної картки, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.

ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало 20.06.2023 ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 15000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_2 , що підтверджується повідомленням ТОВ "УПР" №3466_250630114101 від 30.06.2025, довідкою АТ "А-БАНК" №61115/47-260904/178-БТ від 04.09.2026 та визнається відповідачем (а.с. 9 зворот, 78-80)

Відповідно до розрахунку суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 25851-06/2023 заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.11.2023 становить 15000,00 грн, заборгованість за відсотками - 44775,00 грн (а.с.9).

16.11.2023 ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір факторингу №16112023, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «Аванс Кредит» (а.с. 10 зворот-11).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №16112023 від 16.11.2023 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 25851-06/2023 від 20.06.2023 складає 59775,00 грн , з яких заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн, заборгованість за відсотками - 44775,00 грн (а.с.12).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 25851-06/2023 заборгованість ОСОБА_1 станом на 13.06.2024 становить 122460,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн, заборгованість за відсотками - 107 460,00 грн (а.с.12).

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , останній був призваний у Збройні Сили України 04.01.2024 на підставі Указу Президента України № 735/2023 від 06.11.2023, а 07.05.2026 звільнений (демобілізований) в запас (а.с. 70-72).

Застосовані судом норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказуванн я.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до положень ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно ст. 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності) тощо.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до положень ст. 512, 513, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Висновки суду.

Судом встановлено, що між первісним кредитором ТОВ "Аванс Кредит", правонаступником якого відповідно до договору про відступлення прав вимоги є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено перерахування коштів на рахунок позичальника. Таким чином, кредитний договір є укладеним. Первісним кредитодавцем виконано свої зобов`язання за умовами кредитного договору, натомість відповідач свої зобов`язання за умовами договору не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. Враховуючи викладене, ТОВ "Аванс Кредит" відступило права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу. Укладений договір факторингу відповідає вимогам цивільного законодавства. Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором по відношенню до боржника ОСОБА_1 за укладеним 20.06.2023 між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 кредитним договором №25851-06/2023.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 122 460,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн, заборгованість за відсотками - 107460,00 грн.

Відповідач визнає факт укладення кредитного договору та наявну за ним заборгованість за тілом кредиту та нарахованими процентами до відступлення прав вимоги, а тому вказані обставини суд вважає доведеними.

Водночас, відповідач не визнає розмір процентів, нарахованих після відступлення прав вимоги, посилаючись на те, що згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Крім цього, сторона відповідача зазначає, що відповідач був мобілізований 04.01.2024, демобілізований - 07.05.2026. Тому до відповідача підлягають застосуванню норми ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Таким чином, на відповідача з 04.01.2024, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині стягнення процентів після відступлення прав вимоги та заперечень на них, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору факторингу № 16112023 від 16.11.2023 на умовах, встановлених цим договором фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору), а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитних договорах та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами.

У розділі 2 договору факторингу № 16112023 від 16.11.2023 наведено тлумачення термінів, серед яких визначено, що право вимоги - це право грошової вимоги клієнта до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених боржниками кредитних договорів.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору факторингу) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Отже, передача права майбутньої вимоги обумовлено сторонами укладеного договору факторингу, така передача прав майбутньої вимоги відповідає положенням ст. 1078 ЦК України, а тому твердження відповідача в цій частині є неспроможними.

Водночас, як встановлено судом, ОСОБА_1 був призваний у Збройні Сили України 04.01.2024 на підставі Указу Президента України № 735/2023 від 06.11.2023, а 07.05.2026 звільнений (демобілізований) в запас

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду, та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Отже, військовослужбовцям, які які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, проценти за користування кредитом не нараховуються на весь час їх призову.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Посилаючись на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач надав суду військовий квиток серії НОМЕР_3 (а.с.72), відповідно до якого ОСОБА_1 був мобілізований 04.01.2024, демобілізований 07.05.2026.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на відповідача ОСОБА_1 як на військовослужбовця, призваного за мобілізацією на особливий період, поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", щодо ненарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань, а також процентів за користування кредитом.

Водночас, суд зауважує, що відсутність звернення відповідача до кредитора, не спростовує того факту, що на ОСОБА_1 розповсюджується дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

При цьому, за наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом), оскільки частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що право нараховувати проценти може бути обмежено законом.

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 по справі № 642/548/21.

Враховуючи викладене, за вказаним кредитним договором у відповідача наявний обов`язок по сплаті тіла кредиту в розмірі 15000 грн.

Відповідач взагалі не проводив платежі по вищезазначеному кредитному договору.

На день мобілізації ОСОБА_1 , 04.01.2024, заборгованість за кредитним договором склала 74103 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн, заборгованість за відсотками - 59103,00 грн.

Отже, встановивши всі фактичні обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та сукупність доказів з точки зору їх достатності, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №25851-06/2023 від 20.06.2023 в сумі 74103 грн. Нараховані з 04.01.2024 по дату закінчення кредитного договору проценти стягненню з відповідача не підлягають на підставі п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"

Розподіл процесуальних витрат.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень, розмір яких підтверджується платіжною інструкцією від 10.04.2026 №23663, договором про надання правової допомоги від 01.07.2025 №0107, актом наданих послуг №455 від 10.04.2026, детальним описом наданих послуг від 10.04.2026 (а.с. 13 зворот).

Крім того, представник відповідача Лісниченко С.В. просить стягнути з ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, надані у розмірі 5000 грн, пропорційно відмовленому розміру позовних вимог. На підтвердження таких витрат надано договір про надання правової допомоги від 26.06.2026, акт виконаних робіт від 02.06.2026 (а.с.57, 59).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір заявлених до відшкодування судових витрат суд вважає обґрунтованими.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на висновок суду про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 74103 грн, що складає 60,51% від заявлених позовних вимог, з відповідача слід пропорційно стягнути на користь позивача 1611,02 грн від суми сплаченого ним судового збору, 4840,80 грн витрат на професійну правничу допомогу, а з позивача на користь відповідача - 1974,50 грн (39,49%) витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1611,02 грн від суми сплаченого ним судового збору та 2866,30 грн (4840,80-1974,50) витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від №25851-06/2023 від 20.06.2023 у розмірі 74103 (сімдесят чотири тисячі сто три) гривні 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на сплату судового збору в сумі 1611 (одну тисячу шістсот одинадцять) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 2866 (дві тисячі вісімсот шістдесят шість) гривень 30 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», адреса: вулиця Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Патраманський І. І.