Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №930/1326/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1326/26

Провадження №2/930/1183/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12.10.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Соломко А.Г. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 вересня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту creditkasa.com.ua було укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1600-7750.

За умовами кредитного договору відповідачці було надано кредит для задоволення особистих потреб строком на 365 днів. Сума первісно наданого кредиту становила 1 000,00 грн. Крім того, додатковими угодами від 23.09.2025 та 24.09.2025 до кредитного договору сторони погодили надання додаткових кредитних коштів у розмірах 600,00 грн та 900,00 грн відповідно.

Позивач зазначає, що укладення кредитного договору в електронній формі відбулося шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого відповідачці, а кредитодавець виконав свої зобов`язання, надавши кредитні кошти відповідно до умов договору.

На підтвердження прийняття умов кредитного договору позивач також посилається на здійснення відповідачкою часткових платежів у рахунок погашення заборгованості.

Однак відповідачка належним чином не виконувала своїх зобов`язань за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 10.04.2026 становить 8 914,00 грн, з яких: 2 500,00 грн — заборгованість за кредитом; 4 939,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами; 1 250,00 грн — заборгованість за процентами річних відповідно до статті 625 ЦК України; 225,00 грн — заборгованість за комісією.

Позивач також зазначає, що відповідачці було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості, однак зазначену вимогу не виконано.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою договірних зобов`язань, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1600-7750 від 14.09.2025 у розмірі 8 914,00 грн, а також судові витрати в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою від 08.06.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, повторно в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань не надсилала. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачки та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в надісланій суду заяві просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, повно, всебічно та об`єктивно, дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтями 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 14 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту creditkasa.com.ua укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1600-7750 продукту «MiniKasa».

Відповідно до умов зазначеного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальниці кредитні кошти для задоволення особистих потреб, а позичальниця — повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом і передбачені договором платежі.

Первісно сторонами погоджено надання кредиту в розмірі 1 000,00 грн строком на 365 календарних днів.

У подальшому, 23 вересня 2025 року та 24 вересня 2025 року, між сторонами укладено додаткові угоди до зазначеного договору, відповідно до яких позичальниці надано додаткові кредитні кошти в розмірах 600,00 грн та 900,00 грн відповідно.

Таким чином, загальна сума кредитних коштів, наданих відповідачці за договором та додатковими угодами до нього, становить 2 500,00 грн.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог зазначеного Закону.

Як вбачається з умов договору про відкриття кредитної лінії № 1600-7750 та Правил відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa», акцепт пропозиції кредитодавця здійснюється позичальником в особистому кабінеті шляхом введення одноразового ідентифікатора та натискання відповідної кнопки для підписання договору.

На підтвердження укладення договору позивачем надано роздруківку договору про відкриття кредитної лінії № 1600-7750 від 14 вересня 2025 року, додаткові угоди від 23 вересня 2025 року та 24 вересня 2025 року, паспорт споживчого кредиту та Правила відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa».

Зазначені документи містять відомості про сторони договору, суму кредиту, строк кредитування, порядок надання додаткових коштів та умови нарахування процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позивач надав довідку про перерахування кредитних коштів № 1600-7750, відповідно до якої 14 вересня 2025 року відповідачці перераховано 1 000,00 грн, 23 вересня 2025 року — 600,00 грн, а 24 вересня 2025 року — 900,00 грн. Загальна сума перерахованих коштів становить 2 500,00 грн.

Оцінивши зазначений доказ у сукупності з договором та додатковими угодами, суд доходить висновку, що позивачем підтверджено факт надання відповідачці кредитних коштів у загальному розмірі 2 500,00 грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, після отримання кредитних коштів у відповідачки виник обов`язок повернути їх на погоджених сторонами умовах та сплатити належні платежі за користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 1600-7750 станом на 10 квітня 2026 року, відповідачка не повернула отримані кредитні кошти в повному обсязі та не сплатила нараховані платежі, унаслідок чого, за розрахунком кредитодавця, утворилася заборгованість у загальному розмірі 8 914,00 грн, яка складається з 2 500,00 грн основного боргу, 4 939,00 грн процентів за користування кредитом, 1 250,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України та 225,00 грн комісії.

Позивачем також надано вимогу від 17 квітня 2026 року про дострокове повернення кредиту, у якій зазначено про порушення позичальницею умов договору щодо своєчасного внесення платежів та запропоновано протягом 30 календарних днів із дня отримання вимоги сплатити заборгованість.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі за умови дотримання встановлених законом вимог.

Оцінюючи вимогу про стягнення 2 500,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту, суд виходить із того, що факт надання відповідачці кредитних коштів підтверджується договором, додатковими угодами та довідкою про перерахування коштів. Доказів повернення зазначеної суми в повному обсязі матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення неповернутої суми кредиту в розмірі 2 500,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 4 939,00 грн заборгованості за процентами суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором.

З наданого паспорта споживчого кредиту та умов договору вбачається, що сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування кредитом. Зокрема, передбачено застосування ставки 1 % на день протягом першого періоду користування кредитом та ставки 0,74 % на день протягом наступного періоду відповідно до визначених договором умов.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить щоденне нарахування процентів за користування кредитом із зазначенням застосованої ставки та залишку заборгованості.

За цим розрахунком станом на 10 квітня 2026 року залишок заборгованості за процентами становить 4 939,00 грн.

Враховуючи зміст договору, додаткових угод, паспорта споживчого кредиту та наданого розрахунку, суд уважає вимогу про стягнення 4 939,00 грн процентів за користування кредитом обґрунтованою, оскільки обов`язок зі сплати таких процентів передбачений погодженими сторонами умовами договору, а відповідачкою доказів їх сплати не надано.

Щодо вимоги про стягнення 225,00 грн заборгованості за комісією суд зазначає таке.

З умов договору про відкриття кредитної лінії та додаткових угод убачається, що сторони погодили надання додаткових кредитних коштів, а також визначили умови відповідних платежів за їх надання.

Із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що сума несплаченої комісії становить 225,00 грн, яка відображена в розрахунку після надання додаткових кредитних коштів 23 вересня 2025 року та 24 вересня 2025 року.

Оскільки первісний паспорт споживчого кредиту передбачає комісію за видачу первісного кредиту в розмірі 0 %, суд розмежовує її та платежі, пов`язані з наданням додаткових коштів за додатковими угодами. Правомірність стягнення заявленої суми комісії визначається погодженими сторонами умовами відповідних додаткових угод.

За умови передбачення такими угодами відповідних платежів та підтвердження їх розміру наданим розрахунком суд уважає вимогу про стягнення 225,00 грн комісії обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу про стягнення 1 250,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Зазначена норма встановлює спеціальне правове регулювання наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами на період дії воєнного стану.

Як встановлено судом, договір про відкриття кредитної лінії № 1600-7750 укладено 14 вересня 2025 року, а заявлена до стягнення заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України нарахована за прострочення виконання зобов`язань за цим договором у період дії в Україні воєнного стану.

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який звільняє позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у відповідний період.

За таких обставин передбачені договором нарахування в розмірі 1 250,00 грн, заявлені позивачем саме як проценти річних на підставі статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, не підлягають стягненню з відповідачки.

Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 2 500,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 4 939,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 225,00 грн заборгованості за комісією, що загалом становить 7 664,00 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення 1 250,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України слід відмовити з огляду на положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Судом задоволено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 7 664,00 грн із заявлених 8 914,00 грн, що становить 85,98 % від ціни позову.

Таким чином, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог на відповідачку слід покласти обов`язок з відшкодування позивачу судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 289,05 грн (2 662,40 грн ? 7 664,00 грн / 8 914,00 грн).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1600-7750 від 14 вересня 2025 року в загальному розмірі 7 664 (сім тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок, з яких: 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок — заборгованість за основною сумою кредиту; 4 939 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 00 копійок — заборгованість за процентами за користування кредитом; 225 (двісті двадцять п`ять) гривень 00 копійок — заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) гривень 05 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко