Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №930/245/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/245/26

Провадження №2-а/930/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.,

за участі секретаря судового засідання Шелест Л.І..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кугутюка Олександра Васильовича до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кугутюк О.В. звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовна заява мотивована тим, що 23 січня 2026 ОСОБА_1 отримав поштовим зв`язком копію постанови серії ЕНА № 6509963, винесену інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області майором поліції Стасюком Олександром Ігоровичем.

Згідно постанови ОСОБА_1 визнано винним в порушенні ч. 1 ст. 140 КУпАП, які виразились в тому, що 12.01.2026 ОСОБА_1 , будучи селищним головою Брацлавської селищної ради порушив правила норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні доріг і вулиць у зимовий період, а саме: с. Монастирське, вул. Садова в межах будинку № 33, а також с. Довжок вул. Надбузька (Мазура) поблизу буд. 16 Тульчинського району, Вінницької обл. знаходиться засніжена, сніговий накат, що створює перешкоду руху транспорту та прохід пішоходам. Даними діями, на думку поліцейського, ОСОБА_1 порушив ДСТУ 3587-22, п.п. 1.5 ПДР України.

Представник позивача вважає, що дана постанова винесена із грубим порушенням прав ОСОБА_1 та за не повних з`ясованих обставин, а тому підлягає скасуванню, як незаконна із закриттям провадження в справі.

ОСОБА_1 обіймає посаду селищного голови Брацлавської селищної ради і на нього покладено ряд посадових обов`язків, які зводяться до загального керівництва та координації діяльності ради, виконавчого комітету та комунальних підприємств.

Під час перебування у відпустці, лікуванні та курсах ОСОБА_1 не виконує посадові обов`язки на законних підставах.

Так у період із 12 січня 2026 по 16 січня 2026 ОСОБА_1 перебував на лікуванні та не виконував посадових обов`язків, а тому не є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 КУпАП.

Розчищенням снігу займається Брацлавський комбінат комунальних підприємств, на рахунок якого згідно актів про приймання виконаних робіт Брацлавською селищною радою здійснюється перерахування коштів.

Також, згідно посадових повноважень старости (п. 10 Глави 1 Положення затвердженого Рішенням № 163 від 21.05.2025) саме на старост покладено обов`язок контролю за благоустроєм у відповідних населених пунктах. Так с. Монастирське відноситься до Монастирського старостинського округу, а с. Довжок до Вовчоцького старостинського округу.

Справу було розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , який перебував на лікарняному, чим порушено право на захист, за таких умов позивач не мав часу та, відповідно, фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП України, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо.

Виклик ОСОБА_1 на розгляд справи 14.01.2026 відбувся шляхом залишення за місцем роботи 12.01.2026 повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції.

Також, представник позивача зазначає, що до постанови у справі про адміністративне правопорушення не долучено доказів, передбачених ст. 251 КУПАП, а саме доказів, що Кобринчук Микола Миколайович є відповідальним за очищення вулиць від снігу, за наявності в селах Монастирське та Довжок старост і комунального підприємства, яке займається питанням очищення снігу, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Представник позивача вважає, що постанова, винесена щодо позивача є незаконною та не відповідає обставинам справи, а тому просив постанову серії ЕНА № 6509963 від 14 січня 2026 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача, закрити.

Ухвалою Немирівського районного суду від 06.02.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено здійснити розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін та з урахуванням особливостей, встановлених у 286 КАС України, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

18.02.2026 на адресу суду надійшов відзив представника Департаменту патрульної поліції Липовської Н.Ю., у якому остання заперечувала щодо задоволення позову, посилаючись на те, що під час патрулювання 12.01.2026 року інспекторами ВБДР УПП у Вінницькій області ДПП Горкушею Д.П. та Стасюком М.М. було зафіксовано правопорушення, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні доріг і вулиць в зимовий період, а саме: с. Монастирське, вул. Садова, в межах будинку №33, а також с. Довжок вул. Надбузька (Мазурна) поблизу буд. 16, Тульчинського району, Вінницької області знаходиться засніжена, сніговий накат, що створює перешкоду руху транспорту та прохід пішоходам. Однак, з селищним головою Брацлавської селищної ради Кобринчуком Миколою Миколайовичем не вдалось зустрітись, тому було залишено повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 12.01.2026, що також підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора поліцейських. 14.01.2026 року до УПП у Вінницькій області ДПП позивач не прибув, розмова інспектора Стасюка О.І. з Кобринчуком М.М. зафіксована на відео реєстратор, разом з розглядом справи по суті спору. В результаті розгляду справи інспектором Стасюком М.М. було встановлено, що 12.01.2026 ОСОБА_1 , будучи селищним головою Брацлавської селищної ради, порушив правила і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні доріг і вулиць у зимовий період, а саме: с. Монастирське, вул. Садова, в межах будинку № 33, а також с. Довжок, вул. Надбузька (Мазурна) поблизу буд. 16, Тульчинського району, Вінницької області знаходиться засніжена, сніговий накат що створює перешкоду руху транспорту та прохід пішоходам, чим порушено ДСТУ 3587-22, п. п. 1.5 ПДР України, порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вчинено правопорушення за ч. 1 ст. 140 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, а також відповідні документи, які було складено на місці вчинення правопорушення, а саме: фото з місця події, акти обстеження ділянок вулично-шляхової мережі, схеми до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, а також відео з місця події, інспектором, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази вчинення порушення відповідачем, було зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та за результатами розгляду адміністративної справи, винесено постанову серії ЕНА № 6509963 від 14.01.2026 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 1020 грн. Також, 14.01.2026 інспектором ВБДР УПП у Вінницькій області ДПП Горкушею Д.П. Кобринчуку М.М. було направлено вимогу (припис) щодо необхідного забезпечення очищення дорожнього покриття для виконання, за не виконання якого, теж передбачена відповідальність.

Представник відповідача вважає, що постанова є правомірною, обґрунтованою та законною.

Також, представник відповідача у відзиві заперечувала щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважає її неспівмірною та необґрунтованою.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача, позовні вимоги не визнав.

Сторони повідомлені про дату час та місце проведення судового розгляду, відповідно до ст. 205 КАС України суд вважав можливим розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.01.2026 відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА№ 6509963, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 140 КУпАП.

У оскаржуваній постанові вказано, що 12.01.2026 ОСОБА_1 , будучи селищним головою Брацлавської селищної ради, порушив правила норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні доріг і вулиць у зимовий період, а саме: с. Монастирське, вул. Садова в межах будинку № 33, а також с. Довжок вул. Надбузька (Мазура) поблизу буд. 16 Тульчинського району, Вінницької обл. знаходиться засніжена, сніговий накат, що створює перешкоду руху транспорту та прохід пішоходам. Даними діями, на думку поліцейського, ОСОБА_1 порушив ДСТУ 3587-22, п.п. 1.5 ПДР України - Порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, ст.7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Положеннями ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

За положеннями п. 1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КУпАП України, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звертаючись до суду першої інстанції, представник позивача вказував на порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме, на неналежне сповіщення його про дату, час та місце розгляду справи, а також не надання належних доказів, того що ОСОБА_1 є відповідальним за очищення вулиць від снігу.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача суд першої інстанції зазначає наступне.

Згідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а, від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а зробив наступні висновки: «…закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення…».

Таким чином, самого по собі факту залишенням 12.01.2026 за місцем роботи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, недостатньо аби вважати таку особу належним чином повідомлену про дату, час та місце розгляду справи.

Уповноважена на розгляд справи особа має надати докази, які підтверджують належне повідомлення фізичної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце і час розгляду справи, її достеменну обізнаність про дату, час та місце розгляду справи.

Відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відповідачем не надано.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що згідно витягу з порталу електронних послуг Пенсійного Фонду України ОСОБА_1 3 12.01.2026 по 16.01.2026 перебував на лікарняному (лист непрацездатності ЛН 20442623-2037664076-1), а отже ОСОБА_1 в цей період не виконував свої повноваження та не міг знати про розгляд справи відносно нього.

Статтею 14 КУпАП встановлено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Як визначено ч. 1 ст. 140 КУпАП, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм свідчить, що об`єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статті 140 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб`єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті 140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 140 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення.

Як встановлено судом, позивач, на час винесення оскаржуваної постанови, перебував на посаді селищного голови Брацлавської селищної ради.

У свою чергу, частиною 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначені повноваження сільського, селищного та міського голови, серед яких відсутні повноваження щодо дотримання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивач, перебуваючи на посаді селищного голови Брацлавської селищної ради, не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого положеннями частини 1 статті 140 КУпАП, оскільки на нього безпосередньо не покладений обов`язок забезпечувати утримання вулиць у селах Монастирське та Довжок у зимовий період у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно частини 3 статті 12 Закону України «Про дорожній рух» саме посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані, зокрема: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов , що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла.

Посилання відповідача на те, що селищний голова є суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 140 КУпАП з огляду на те, що він є головною посадовою особою органу місцевого самоврядування, не заслуговують на увагу, оскільки для притягнення особи до відповідальності за частиною 1 статті 140 КУпАП, необхідним є встановлення наявності у посадової особи, відповідної компетенції стосовно додержання правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, тобто чи відноситься до її посадових обов`язків додержання правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, тоді як в даному випадку відповідачем не встановлено та не доведено наявності у позивача відповідної компетенції.

Разом з тим, для кваліфікації діяння (дії чи бездіяльності) за відповідною статтею КУпАП, необхідно встановити наявність всіх складових елементів складу правопорушення, а саме: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони правопорушення, оскільки у разі відсутності хоча б одного із вказаних елементів складу правопорушення, кваліфікувати діяння як адміністративне правопорушення неможливо.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

Відтак, у даному спорі саме Департамент патрульної поліції, має довести правомірність та законність прийнятої постанови.

Аналогічна правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на Відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 24.07.2019 року по справі №161/10598/16-а, від 17.07.2019 року по справі № 295/3099/17, від 07.08.2019 року по справі № 754/10826/16.

Тобто, саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень та закрити провадження у справі.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 140 КУпАП, за якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6509963 від 14.01.2026 слід скасувати, а провадженні у справі закрити.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 7, 9, 126, 222, 247, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 72, 77, 122, 123, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кугутюка Олександра Васильовича до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №6509963 від 14 січня 2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста,3, м.Київ, 03048.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026.

Суддя Т. Є. Войницька