Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №930/2196/25 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2196/25

№2-о/930/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

присяжних Зозулі Л.В., Драпалюк В.П.

при секретарі Загребельному О.С.

за участю представника заявника - адвоката: Молявчика О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Молявчика Олексія Валерійовича, заінтересована особа 1: Немирівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), заінтересована особа 2: Міністерство оборони України, заінтересована особа 3: військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою,-

В С Т А Н О В И В :

Представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Молявчик О.В. звернувся до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, у якій просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, за твердженням заявниці, загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі села Богданівка Бахмутського району Донецької області.

На обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу.

31 березня 2023 року син заявниці був призваний на військову службу за мобілізацією на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Як зазначено в заяві, ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання із захисту України в умовах воєнного стану поблизу села Богданівка Бахмутського району Донецької області ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин під час ведення бойових дій.

За вказаним фактом військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службову перевірку, за результатами якої 1 травня 2023 року складено відповідний акт, затверджений командиром військової частини.

Згідно із зазначеним актом, 10 квітня 2023 року відповідно до бойового розпорядження особовий склад військової частини НОМЕР_1 був направлений у район АДРЕСА_1 для здійснення контрнаступальних дій з метою звільнення тимчасово окупованих територій від російських загарбників. Після прибуття на місце особовий склад вступив у стрілецький бій із противником. Під час бою військовослужбовці почали відтісняти противника із займаних позицій, однак у зв`язку із застосуванням ним артилерії були змушені здійснити переміщення.

Після завершення переміщення під час перевірки особового складу було виявлено відсутність кількох військовослужбовців, серед яких був ОСОБА_2 , який обіймав посаду навідника 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до пояснень старшого сержанта ОСОБА_3 , головного сержанта 2-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , та солдата ОСОБА_4 , сержанта із матеріального забезпечення 2-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , востаннє зазначених військовослужбовців бачили під час штурму позицій противника в районі села Богданівка Бахмутського району Донецької області. Після цього вони на зв`язок з іншими військовослужбовцями не виходили, з рідними не зв`язувалися, а їхнє місцезнаходження не встановлено.

В акті службової перевірки зазначено, що причинами та умовами зникнення безвісти за особливих обставин 10 квітня 2023 року солдата ОСОБА_2 , навідника 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , стали збройна агресія Російської Федерації та протидія штурмовим і оборонним діям сил противника поблизу села Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Заявниця зазначає, що оголошення її сина померлим необхідне для державної реєстрації його смерті компетентним органом, отримання свідоцтва про смерть установленого зразка та реалізації спадкових прав. Крім того, вирішення цього питання необхідне для забезпечення соціального захисту членів сім`ї військовослужбовця відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З огляду на викладене заявниця просить суд оголосити її сина ОСОБА_2 померлим, оскільки встановлення факту його смерті в інший спосіб та здійснення державної реєстрації смерті є неможливими за наявних обставин.

Заявниця також зазначає, що оголошення її сина померлим не порушує прав та інтересів третіх осіб і не пов`язане з вирішенням спору про право.

Ухвалою судді від 12.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку окремого провадження у складі одного судді та двох присяжних.

13.10.2025 року на адресу суду від начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Ю. Романенко надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відділу у зв`язку із зайнятістю на прийомі громадян. Проти вирішення питання на розсуд суду не заперечують.

23.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника Міністерства оборони України Дунаєва М.І. надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що під час вирішення питання про оголошення фізичної особи померлою необхідно враховувати положення частини другої статті 46 ЦК України та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, щодо обчислення строку для оголошення особи померлою з урахуванням часу закінчення активних бойових дій на відповідній території.

За інформацією, наведеною у письмових поясненнях, активні бойові дії поблизу села Богданівка Часовоярської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області завершилися 20.07.2024.

Крім того, представник Міністерства оборони України зазначив про необхідність залучення до участі у справі військової частини НОМЕР_1 як заінтересованої особи, посилаючись на постанову Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 686/11198/22, та просив урахувати наведені пояснення під час ухвалення рішення. Розгляд справи просив провести за відсутності представника Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 14.04.2026 року клопотання представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Дунаєва М.І. про залучення заінтересованої особи задоволено та залучено до участі у справі як заінтересовану особу військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

У судовому засіданні представник заявниці - адвокат Молявчик О.В. заяву підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві обставинам, та просив суд оголосити ОСОБА_2 померлим.

Суд, заслухавши пояснення представника заявниці, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як передбачено пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який на час розгляду справи не припинено та не скасовано.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України відповідно до частини четвертої статті 46 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців.

Згідно з частиною другою статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до частини третьої статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, провадження № 14-94цс24, викладено правовий висновок, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, з урахуванням конкретних обставин справи обчислюється від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася її загибель, якщо така подія, хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що визначення початку перебігу зазначеного строку має ґрунтуватися на конкретних обставинах справи та забезпечувати дотримання принципу верховенства права, зокрема його складової — правової визначеності.

Отже, оголошення фізичної особи померлою за обставин, пов`язаних із воєнними діями, можливе після спливу встановленого законом шестимісячного строку, обчисленого з урахуванням часу закінчення активних бойових дій у місці ймовірної загибелі або настання відповідної події, залежно від конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього, наявним у матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 31 березня 2023 року був призваний на військову службу за мобілізацією та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді навідника 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти.

Зазначені обставини підтверджуються актом службового розслідування, доповіддю військової частини НОМЕР_1 від 10 квітня 2023 року № 2401, витягом із наказу командира військової частини від 10 квітня 2023 року № 465 та витягом із наказу командира військової частини від 1 травня 2023 року № 484.

З матеріалів справи вбачається, що 10 квітня 2023 року відповідно до бойового розпорядження особовий склад військової частини НОМЕР_1 був направлений у район села Богданівка Бахмутського району Донецької області для здійснення контрнаступальних дій з метою звільнення тимчасово окупованих територій України.

Після прибуття до визначеного району військовослужбовці вступили в стрілецький бій із противником. Під час бою особовий склад військової частини почав відтісняти противника із займаних позицій, однак у зв`язку із застосуванням противником артилерії військовослужбовці були змушені здійснити переміщення.

Після завершення переміщення під час перевірки особового складу було виявлено відсутність, зокрема, солдата ОСОБА_2 , який після цього на зв`язок з іншими військовослужбовцями не виходив, з рідними не зв`язувався, а його місцезнаходження залишилося невстановленим.

Відповідно до акта службового розслідування, старший сержант ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_4 пояснили, що востаннє зазначених військовослужбовців бачили під час штурму позицій противника в районі села Богданівка Бахмутського району Донецької області. Надалі відомостей про їхнє місцезнаходження отримано не було.

За результатами службового розслідування встановлено, що причинами та умовами зникнення ОСОБА_2 за особливих обставин 10 квітня 2023 року стали збройна агресія Російської Федерації та протидія штурмовим і оборонним діям противника поблизу села Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 1 травня 2023 року № 484 службове розслідування за фактом зникнення військовослужбовців визнано належно проведеним, а ОСОБА_2 — таким, що зник безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 квітня 2023 року за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України. У зазначеному витягу вказано, що ОСОБА_2 зник безвісти 10 квітня 2023 року поблизу села Богданівка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із захисту України.

Також із витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20230810-540 від 10 серпня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, з 27 липня 2023 року. Його розшук здійснює відділ поліції № 5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що 13 квітня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 заявниці направлено сповіщення про те, що її син, солдат ОСОБА_2 , зник безвісти за особливих обставин під час ведення бойових дій у період дії воєнного стану при виконанні бойового завдання із захисту України поблизу села Богданівка Бахмутського району Донецької області.

У зазначеному сповіщенні також вказано, що проводиться пошук свідків, які могли б спростувати чи підтвердити факт потрапляння військовослужбовця в полон або його загибелі.

Суд зазначає, що наведені документи підтверджують обставини зникнення ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання, перебування його в районі безпосереднього бойового зіткнення з противником, відсутність відомостей про його подальше місцезнаходження, а також вжиття заходів щодо встановлення його долі.

Водночас сам факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин не свідчить безумовно про її загибель. Однак ці відомості разом із матеріалами службового розслідування, документами військової частини та сповіщенням територіального центру комплектування та соціальної підтримки мають оцінюватися судом у сукупності з іншими встановленими обставинами.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 зник за обставин, які безпосередньо загрожували його життю та об`єктивно дають підстави припускати його загибель унаслідок воєнних дій.

Після зникнення 10 квітня 2023 року місцезнаходження ОСОБА_2 не встановлено, відомостей про його повернення, відновлення зв`язку з рідними чи іншими військовослужбовцями матеріали справи не містять.

Суд бере до уваги письмові пояснення представника Міністерства оборони України щодо необхідності врахування положень частини другої статті 46 ЦК України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.

Із зазначених письмових пояснень убачається, що активні бойові дії поблизу села Богданівка Часовоярської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області завершилися 20 липня 2024 року.

З урахуванням зазначеної дати та правового висновку Великої Палати Верховного Суду суд приходить висновку, що шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, на час розгляду справи сплив.

При цьому суд враховує, що з часу закінчення активних бойових дій на відповідній території до моменту розгляду справи минуло більше двох років, а отже, сплив як мінімальний шестимісячний строк, так і дворічний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України.

Щодо доводів представника Міністерства оборони України про необхідність залучення військової частини НОМЕР_1 до участі у справі суд зазначає, що ухвалою суду від 14 квітня 2026 року військову частину НОМЕР_1 залучено до участі у справі як заінтересовану особу.

Суд також ураховує, що представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти вирішення питання на розсуд суду. Представник Міністерства оборони України також просив розглянути справу за його відсутності.

Разом із тим відсутність заперечень заінтересованих осіб сама по собі не є підставою для задоволення заяви, а тому суд вирішує справу на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, досліджених у судовому засіданні.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили.

Відповідно до статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення фізичної особи померлою усуває правову невизначеність, що виникла внаслідок тривалої відсутності особи та неможливості встановити її місцезнаходження, і створює умови для реалізації прав та законних інтересів заінтересованих осіб.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 зазначила, що оголошення її сина померлим необхідне для державної реєстрації його смерті, отримання свідоцтва про смерть установленого зразка, реалізації спадкових прав та оформлення соціальних гарантій, передбачених законодавством для членів сімей військовослужбовців.

Таким чином, заявниця має особисту цивільно-правову заінтересованість у вирішенні питання про оголошення її сина померлим, а обраний нею спосіб захисту відповідає характеру правовідносин, які виникли у зв`язку з його зникненням.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що сукупність досліджених доказів є достатньою для висновку про наявність підстав, передбачених статтею 46 ЦК України, для оголошення ОСОБА_2 померлим.

Вирішуючи питання щодо визначення дня смерті ОСОБА_2 , суд виходить із положень частини третьої статті 46 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Судом встановлено, що останні достовірні відомості про ОСОБА_2 стосуються 10 квітня 2023 року, коли він під час виконання бойового завдання в районі села Богданівка Бахмутського району Донецької області зник за обставин безпосереднього бойового зіткнення з противником та артилерійського обстрілу. Після цього його місцезнаходження не встановлено, а відомостей про подальше перебування не отримано.

Ураховуючи характер бойових дій, обставини зникнення військовослужбовця та відсутність відомостей про його подальше місцезнаходження, суд вважає обґрунтованим визначити днем його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин суд приходить висновку, що заява ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Керуючись частинами другою та третьою статті 46, статтею 47 Цивільного кодексу України, пунктом 3 частини другої статті 293, статтями 263, 264, 305–309 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі с.Богданівка, Бахмутського району, Донецької області.

Вважати ОСОБА_2 померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко

Присяжні: Л.В. Зозуля

В.П. Драпалюк