Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №930/1106/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1106/26

Провадження №2/930/1079/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08.10.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Алфьорова Н.Є. звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 1 квітня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту creditkasa.com.ua було укладено електронний договір про надання кредиту № 1534-4700.

За твердженням позивача, кредитний договір було укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора A3144, наданого відповідачці для підписання договору та підтвердження ознайомлення з правилами й іншими супутніми документами. Позивач зазначає, що укладення договору передбачало вхід відповідачки до особистого кабінету на вебсайті кредитодавця та використання одноразового ідентифікатора для підписання договору.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачці кредитні кошти для задоволення особистих потреб у сумі 6 000 грн строком на 300 днів. Договором передбачено базовий період тривалістю 14 днів, комісію за видачу кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту, знижену процентну ставку в розмірі 0,90 % на день та стандартну процентну ставку в розмірі 1,00 % на день.

Як зазначає позивач, свої зобов`язання за договором він виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти. Отримавши їх, відповідачка не скористалася правом на відмову від кредитного договору протягом 14 календарних днів із дня його укладення.

Водночас відповідачка, за твердженням позивача, належним чином не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, унаслідок чого не повернула кредитні кошти в повному обсязі та не сплатила інші передбачені договором платежі.

За розрахунком позивача, станом на 27 березня 2026 року загальна сума заборгованості відповідачки за кредитним договором № 1534-4700 від 1 квітня 2025 року становить 28 116 грн, з яких: 6 000 грн — заборгованість за кредитом; 17 916 грн — заборгованість за нарахованими процентами; 3 000 грн — заборгованість за процентами річних, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України; 1 200 грн — заборгованість за комісією.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою договірних зобов`язань, а також на положення статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 116 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Ухвалою від 15.05.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, правом на подання відзиву по справі не скористалася, будь-яких клопотань та заяв не надіслала, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в надісланій суду заяві просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Як встановлено судом, 1 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1534-4700 продукту «MaxiKasa».

Зазначений договір укладено в електронній формі за допомогою вебсайту кредитодавця. Договір містить відомості про його підписання відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора A3144 від 1 квітня 2025 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформленою в електронній формі.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту) іншою стороною. Відповідно до статті 12 цього Закону, якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Крім того, відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, укладення договору в електронній формі саме по собі не позбавляє його юридичної сили за умови дотримання вимог законодавства щодо порядку укладення та підписання такого договору.

Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачці кредитні кошти в розмірі 6 000 грн строком на 300 календарних днів для задоволення особистих потреб. Датою повернення кредиту визначено 25 січня 2026 року.

Факт перерахування відповідачці кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1534-4700 від 1 квітня 2025 року, відповідно до якої 1 квітня 2025 року здійснено операцію з видачі кредиту на суму 6 000 грн через платіжну систему EasyPay.

Також матеріали справи містять документ ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 1 квітня 2026 року, яким підтверджено виконання платіжної операції № 1583572618 на суму 6 000 грн із призначенням платежу — видача кредитних коштів за договором № 1534-4700 від 1 квітня 2025 року ОСОБА_1 .

Таким чином, суд встановив, що позивач виконав свої зобов`язання за договором у частині надання кредитних коштів у повному обсязі.

Водночас відповідачка належним чином своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1534-4700 від 1 квітня 2025 року станом на 27 березня 2026 року позивач визначив загальну суму заборгованості в розмірі 28 116 грн, з яких: 6 000 грн — заборгованість за основною сумою кредиту; 17 916 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 000 грн — сума, зазначена як проценти річних на підставі статті 625 ЦК України; 1 200 грн — заборгованість за комісією.

Згідно зі статтями 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи вимогу про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту, суд виходить із того, що факт надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 6 000 грн підтверджений належними письмовими доказами, строк повернення кредиту настав, а доказів повернення коштів або належного виконання зобов`язання відповідачкою матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 6 000 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 17 916 грн суд зазначає таке.

Відповідно до умов договору сторони погодили розмір процентних ставок за користування кредитом: знижену процентну ставку в розмірі 0,90 % за кожен день користування кредитом та стандартну процентну ставку в розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом.

Наданий позивачем розрахунок містить відомості про щоденне нарахування процентів за користування кредитом та залишок несплачених процентів у розмірі 17 916 грн. Зазначена сума відповідає наведеному в розрахунку нарахуванню процентів за період користування кредитом у межах погодженого строку кредитування.

Оскільки факт надання кредитних коштів підтверджено, а доказів сплати відповідачкою нарахованих договірних процентів матеріали справи не містять, вимога про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 17 916 грн підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 1 200 грн суд зазначає, що пунктом 4.7 договору передбачено комісію за видачу кредиту в розмірі 20 % від суми наданого кредиту.

З огляду на погоджені сторонами умови договору та положення статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, суд ураховує, що сама по собі наявність комісії в договорі не є достатньою підставою для її стягнення без перевірки відповідності відповідної умови вимогам закону.

Разом із тим у цій справі комісія передбачена умовами укладеного договору, її розмір визначений у процентному співвідношенні до суми наданого кредиту, а позивач включив її до розрахунку заборгованості.

За відсутності встановлених судом обставин, які свідчили б про нікчемність відповідної умови договору або про іншу передбачену законом підставу для відмови у стягненні цієї суми, вимога про стягнення комісії в розмірі 1 200 грн підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 3 000 грн, зазначених позивачем як проценти річних на підставі статті 625 ЦК України, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, для стягнення процентів річних на підставі статті 625 ЦК України необхідно встановити факт прострочення грошового зобов`язання, визначити суму простроченого боргу та період прострочення, а також перевірити правильність нарахування заявленої суми.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивач визначив суму нарахувань за статтею 625 ЦК України в розмірі 3 000 грн. Водночас у таблиці розрахунку відображено нарахування за цією статтею по 120 грн за день, а належного обґрунтування правової природи такого нарахування та розрахунку, який дозволив би перевірити його відповідність частині другій статті 625 ЦК України, позивачем не наведено.

За таких обставин суд не має достатніх підстав визнати доведеною заявлену до стягнення суму 3 000 грн як проценти річних на підставі статті 625 ЦК України, а тому в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Таким чином, загальна сума заборгованості, обґрунтованість якої встановлена судом, становить 25 116 грн, з яких: 6 000 грн — заборгованість за основною сумою кредиту; 17 916 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 200 грн — заборгованість за комісією.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується статтею 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2 378 грн 32 коп.

З огляду на викладене, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 25 116 грн, а в задоволенні вимоги про стягнення 3 000 грн, заявлених як проценти річних на підставі статті 625 ЦК України, належить відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1534-4700 від 01 квітня 2025 року в розмірі 25 116 (двадцять п`ять тисяч сто шістнадцять) гривень 00 копійок, з яких: 6 000 грн 00 коп. — заборгованість за основною сумою кредиту; 17 916 грн 00 коп. — заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 200 грн 00 коп. — заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 378 (дві тисячі триста сімдесят вісім) гривень 32 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко