Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №930/896/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/896/26

Провадження №2/930/973/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08.10.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 7 серпня 2017 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Чуківської сільської ради Немирівського району Вінницької області, про що складено актовий запис № 2 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 7 серпня 2017 року.

Від спільного шлюбу сторони мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

Позивачка зазначає, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем та відсутність прагнення налагодити сімейні стосунки, що призвело до втрати взаємної поваги та любові. Протягом понад одного року сторони фактично не підтримують шлюбних відносин, не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. На цей час шлюб існує лише формально.

За твердженням позивачки, спроби примирення сторін були неодноразовими, однак позитивного результату не дали. Рішення про розірвання шлюбу вона прийняла остаточно та наміру його змінювати не має, вважає примирення неможливим і просить не надавати строку для примирення, оскільки подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитимуть її інтересам.

Спору щодо місця проживання дітей між сторонами немає. Позивачка зазначає, що доньки проживатимуть разом із нею. Майнового спору між сторонами немає.

З огляду на викладене позивачка просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 7 серпня 2017 року та зареєстрований виконавчим комітетом Чуківської сільської ради Немирівського району Вінницької області, актовий запис № 2, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати в розмірі 1 331 грн 20 коп.

Ухвалою судді від 21 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 23 липня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду шляхом надсилання судових повісток за місцем проживання та розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надсилав.

З огляду на викладене та враховуючи наявні у справі відомості про повідомлення відповідача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності з ухваленням заочного рішення.

Позивачка у заяві, поданій до суду, просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права та обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 56 Сімейного кодексу України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або до їх збереження, зокрема примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного чи психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як встановлено судом та підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , 7 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб виконавчим комітетом Чуківської сільської ради Немирівського району Вінницької області, про що складено актовий запис № 2.

Від спільного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про народження, наявними в матеріалах справи.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка зазначила, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем та відсутність прагнення налагодити сімейні стосунки, унаслідок чого між сторонами втрачено взаємну повагу та любов. Протягом понад одного року сторони фактично не підтримують шлюбних відносин, не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету.

Позивачка також вказала, що неодноразові спроби примирення позитивного результату не дали, рішення про розірвання шлюбу є остаточним, а подальше збереження шлюбу суперечитиме її інтересам. У зв`язку із цим вона наполягає на розірванні шлюбу та не вбачає можливості для примирення.

Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, оскільки сімейні відносини фактично припинені, спільне господарство сторони не ведуть, а можливість відновлення сімейних стосунків позивачка заперечує. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, до суду не з`явився, відзиву на позов не подав, заперечень проти позовних вимог або клопотань про надання строку для примирення суду не надав.

За таких обставин суд бере до уваги послідовну позицію позивачки щодо неможливості подальшого спільного життя та відсутності перспектив збереження сім`ї. Саме по собі формальне існування шлюбу за відсутності фактичних сімейних відносин не є достатньою підставою для його збереження всупереч волі одного з подружжя.

Суд також ураховує, що сторони мають двох малолітніх дітей, однак спору щодо їхнього місця проживання між сторонами немає. За твердженням позивачки, діти проживатимуть разом із нею. Майнових спорів між сторонами, за матеріалами позову, також немає.

Вирішуючи питання про можливість примирення сторін, суд враховує положення статті 111 Сімейного кодексу України, згідно з якою суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Водночас ураховуючи тривале фактичне припинення шлюбних відносин, остаточну позицію позивачки, безрезультатність попередніх спроб примирення та відсутність будь-яких відомостей від відповідача про намір зберегти сім`ю, суд не вбачає підстав для надання сторонам строку на примирення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, а підстав для висновку про можливість відновлення сімейних відносин не встановлено. За таких обставин позовна вимога про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_1 за подання позовної заяви про розірвання шлюбу сплачено судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією від 14 квітня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню в повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки понесених нею витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 223, 259, 263–265, 280–282 ЦПК України, статтями 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 серпня 2017 року виконавчим комітетом Чуківської сільської ради Немирівського району Вінницької області, актовий запис № 2, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко