Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №130/3205/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/781/2026

130/3205/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощук П.П., розглянувши адміністративну справу, що надійшла із ВП №2 (м.Гнівань) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , пенсіонера, за частиною 1 статті 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшли адміністративні матеріали, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 737406, яким водій ОСОБА_1 притягується до відповідальності за те, що 04.08.2026 року о 20 годині 05 хвилин в с.Могилівка, по вул.Першотравнева, Жмеринського району, Вінницької області, керував транспортним засобом мопедом марки «ALPHA ZS50F» без державного номерного знаку в стані алкогольного сп`яніння. Освідування проводилося на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Drager 6810» результат тесту 1.96 % у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.9.а правил дорожнього руху, та його дії кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.

По даному факту поліцейським ПВ №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції Чонговай П.І. був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав просить справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, із наступних підстав.

Так вважає протокол про адміністративне правопорушення незаконним та таким, що складений з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не відповідністю вимогам КУпАП, що підтверджується наступним.

Оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП і полягають у тому, що він 04.08.2026 року керував мопедом з ознаками алкогольного сп`яніння то відповідно до норми ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене інкриміноване адміністративне правопорушення, тобто, чи керував ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння на момент його виявлення працівниками поліції та чи зафіксовано у встановленому порядку працівниками поліції його законне проходження огляду на стан сп`яніння.

При цьому, матеріали надіслані з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області до суду не містять жодних доказів які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Саме по даній причині ОСОБА_1 не визнає себе винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, а тому не порушував вимог ПДР України.

Долучений до матеріалів адміністративної справи відеозаписи на DVD-R диску вочевидь містить причин зупинки транспортного засобу, оскільки працівник поліції повідомляє його про те що він керував мопедом, без шолому та номерного знаку, однак протоколу про вказаний факт не складено, а тому вказаний привінтивний захід як зупинення ОСОБА_1 на мопеді без зазначення підстав зупинки транспортного засобу передбачених ст.35 ЗУ «Про національну поліцію» є прямим порушенням норм чинного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У постанові Верховного Суду від 15.03.2019 № 686/11314/17 чітко вказано, що у випадку незаконної зупинки транспортного засобу працівники поліції не мають жодного права вимагати від водія пред`явити посвідчення водія та вчиняти будь-які інші дії щодо водія внаслідок такої незаконної зупинки.

Тобто якщо працівники поліції зупиняють транспортний засіб незаконно, то вони також не мають законних підстав вимагати в особи надати документи чи, наприклад вимагати пройти огляд на стан сп`яніння.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, вивчивши матеріали справи, суддя доходить наступних висновків.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п.161).

Відповідно до положень ч.1,2 ст.6 Конвенції 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Наведене кореспондується із правилами ст.7 КУпАП, в силу якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п.6 розділу І вказаної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 04.08.2026 року серії ЕПР1 № 737406 (а.с.1) за викладення суті адміністративного правопорушення та опису встановлених обставин кваліфікуючою ознакою даного адміністративного правопорушення вказано керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Тобто, одним з основних елементів складу даного адміністративного правопорушення є керування особою транспортним засобом.

Як було встановлено під час судового розгляду з пояснень особи правопорушника ОСОБА_1 та дослідженого відеодоказу, останній не був зупинений працівниками поліції в момент керування ним транспортним засобом. Тому як такі відеодокази при матеріалах справи взагалі відсутні.

Згідно п.п.1 п.2 п.5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції здійснюється застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог п.2,5 розділу ІІ вказаної Інструкції портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Долучений до матеріалів відеозапис можливо з нагрудного відеореєстратора поліцейського не містить відомостей щодо зупинки поліцейськими ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом, стосовно роз`яснення поліцейським прав, передбачених ст.63 Конатитуції України та ст.268 КУпАП, особі, яка притягується до адміністративнох відповідальності, а також відсутні відомості присутності понятих на початку виявлення правопорушення, та подальшого його фіксування, котрі б могли підтвердити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

З наведених підстав даний відеозапис та решту представлених в справі письмових документів суд визнає недопустимими доказами, оскільки вони здобуті не у відповідності до порядку, що передбачено вказаною інструкцією.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки(п. 5 розділу II Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу II Інструкції).

Метою огляду у закладах охорони здоров`я є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи (пункт 4 розділу III Інструкції).

Відповідно до п. 17 розділу III Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Однак як видно з відєозапису на порушення вказаних вимоги Інструкції перед проведенням огляду на стан сп`яніння поруч із службовим автомобілем працівники поліції не проінформували про порядок застосування спеціального технічного засобу, а дали розпечатаний, тобто не виключено, що вже раніше використаний іншою особою мундштук для продування приладу «Драгер». Результати цієї перевірки не було продемонстровано поліцейським, та на відеозаписі практично не цього не видно.

Відповідно до п. 22 розділу III Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Для тестування алкоголю у видихуваному повітрі лікарем для відбору проб дихання використовувався, зокрема, мундштук. З відеозапису не вбачається, що перед проведенням огляду поліцейським було проведено контрольний замір повітря, який би показав відсутність алкоголю в приладі, а також, що поліцейський перед застосуванням засобу продемонстрував цілісність упаковки мундштука.

Навпаки, як встанови суд із відеозапису боді камери, поліцейським для проведення огляду використовувався мундштук, який не був запакований, що ставить під сумнів його стерильність.

В Україні діє Європейський стандарт ЕN 15964:2011, який наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1494 від 30.12.2014 прийнято як національний стандарт за позначенням ДСТУ ЕИ 15964:2014 «Пристрої неодноразового використання для контролю і видихуваного повітря. Вимоги та методи випробувань».

На заміну ДСТУ ЕN15964:2014 наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 08.11.2018 №404 «Про прийняття та скасування національних нормативних документів» прийнято з наданням чинності з І 01.01.2020 ДСТУ ЕN 15964:2018 (ЕN 15964:2011. ЮТ) «Прилади неодноразового використання для виявляння алкоголю у видихуваному : повітрі. Вимоги та методи випробування».

Згідно вказаного документу пристрої для тестування алкоголю у видихуваному повітрі використовують разом з мундштуками для відбору / проб дихання. Пунктом 3.11 цього Стандарту визначено, що мундштук - це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі і через яку особа, що її перевіряють, подає пробу 1 видихуваного повітря. Мундштук використовують, щоб запобігти змішуванню проби видихуваного повітря з навколишнім повітрям і розбавленню концентрації алкоголю.

Згідно з приписами пункту 5.2 Стандарту, пристрій повинен виключати можливість вдихання забрудненого повітря від попередніх і користувачів. Мундштук призначений тільки для одноразового використання. Повинна бути забезпечена можливість брати ці мундштуки, не і торкаючись частини, що буде і була в контакті з губами особи, яку перевіряють. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній і упаковці, яку можна легко відкрити.

Отже, існують обґрунтовані підстави вважати, що під час мого огляду на стан алкогольного сп`яніння використовувався мундштук, який не відповідає вимогам нормативних документів, зокрема вимогам згаданого вище ДСТУ, не встановлене їхнє походження, що викликає і сумнів у результаті огляду та дає обґрунтовані підстави вважати, що отримані за допомогою них результати є недостовірними.

Крім того, перед початком проведення фіксування можливого адміністративного правопорушення працівниками поліції дій особи ОСОБА_1 , порушено право на захист останнього, оскільки працівниками поліції, що також встановлено судом із відеодоказу, права та обов`язки особи не були оголошені взагалі, що суперечить національного законодавства України, а також Закону України «Про національну поліції».

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку, що працівниками поліції при проведенні огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не дотримано у повній мірі порядок проведення такого огляду, про що свідчить відсутність при матеріалах адміністративної справи, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, приходжу до висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази його вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 130, 251, 252, 274, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з моменту набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Порощук П.П.