Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №130/2803/26
Суддя: Шепель К. А.
2/130/2305/2026
130/2803/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
приходить до такого.
Позиція позивача
Позивач ОСОБА_1 звертається до суду з позовом, в якому вказує, що з відповідачем з 14 жовтня 2018 року перебуваэ у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 , яка проживає та перебуває на утриманні позивачки. У сторін спільне життя не склалось і близько 7 років вони не підтримують подружніх стосунків. Наразі судом розглядається позов про розірвання шлюбу, поданий відповідачем. Відповідач в добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання дочки. Однак вона є недостатньою для задоволення потреб дитини. У дитини діагностовано деформацію ступней, у зв`язку з чим вона потребує спеціального взуття, яке доводиться купувати часто, оскільки дитина постійно росте, що впливає на зміну розміру. Крім того, у дитини виявлено погіршення зору, дана обставина зумовила необхідність придбання окулярів. Однак, знаючи про проблеми зі здоров`ям дитини, відповідач не в повній мірі враховує їх при визначенні розміру добровільних внесків на утримання дочки. Позивачка працює вчителем КЗ «Жмеринський ліцей № 3» та отримує заробітну плату, інших доходів не має. Відповідач є здоровим і працездатним, працює в ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому має можливість надавати належне утримання своїй дитині. Крім дочки ОСОБА_4 , у відповідача інших утриманців немає. Саме тому позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів дитини та просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання їхньої спільної доньки в розмірі 35 % усіх його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 1-3).
Позиція відповідача
Відповідач надав письмові пояснення, в яких не заперечує свого обов`язку утримувати дитину. Однак, вважає, що розмір аліментів має бути з урахуванням реального матеріального становища обох сторін, фактичних потреб дитини, фактичного розміру доходу, майного стану сторін. Просив врахувати при винесені рішення обставини, викладі у письмових поясненнях.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 7 серпня 2026 року.
В порядку частини восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 13 серпня 2026 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 14 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (а.с.18).
Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання (а.с.17).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідач особисто отримав надісланий судом пакет документів 21 серпня 2026 року (а.с. 21).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
9 жовтня 2026 року відповідач надає письмові пояснення (а.с.23).
Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до наказу № 169 в/к від 10 серпня 2026 року суддя Шепель К.А. перебував у щорічній основній відпустці з 17 вересня 2026 року по 8 жовтня 2026 року.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
Згідно з копією свідоцтва про шлюб, сторони 14 жовтня 2018 року зареєстрували шлюб (а.с. 6), від даного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження, а.с. 4).
Відповідно до консультації лікаря ортопеда-травматолога від 1 серпня 2026 року ОСОБА_5 потребує нагляду ортопеда та ортопедичне взуття (а.с. 7).
Відповідно до консультативного висновку від 11 грудня 2025 року у ОСОБА_5 гіперметропія слабкого ступеню з астигматизмом. Гіперметропія обох очей (а.с.11-13).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Згідно з частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до вимог статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IХ встановлено суми прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
У 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року - 3209 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме: дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2026 року - 3512 грн.
У відповідності до положень частин першої, другої статті 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За змістом частини першої статті 27 Конвенції визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до статей 12, 13, 81 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивачка повинна довести, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі (тобто, що він має регулярний дохід, постійну роботу, наявність нерухомого, рухомого майна тощо). А суд розглядає справу на підставі цих доказів.
Так, при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дитини, суд визнає необґрунтованими доводи позивачки стосовно заявленого до стягнення розміру аліментів на утримання дитини в розмірі 35 % усіх доходів відповідача, оскільки нею не доведений та не підтверджений жодними належними та допустимими доказами певний розмір заробітку (доходу) відповідача, а є тільки бажання отримувати таку допомогу. При цьому твердження позивачки про роботу в ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідача, в якому той отримує постійний дохід, не підтверджені жодними доказами, та не є достовірним доказом його можливості сплачувати аліменти у вказаному нею розмірі.
Тому, з урахуванням вищевикладеного суд визначає необхідним та достатнім сплату відповідачем аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу). Такий розмір аліментів забезпечуватиме достатнє утримання дитини та не порушуватиме прав відповідача, перебуваючи в межах встановленого законом обмеження утримання аліментів з його доходів.
Висновки суду
Таким чином суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були надані позивачем; відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про часткове задоволення позову в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному Цивільного процесуального кодексу України щодо справедливого, неупередженого і своєчасного вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, то витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до статті 430 Цивільного процесуального кодексу України рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись статтями 141, 223, 235, 259, 263, 264, 265, 279, 430 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 180, 182, 185, 191 Сімейного кодексу України, суд -
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 7 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць допустити до негайного виконання.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ім`я (найменування) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_2 .
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua