Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №130/2532/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/2149/2026

130/2532/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

приходить до такого.

Позиція позивача

Позивач ОСОБА_1 звертається до суду з цим позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідачки на утримання дітей, з 3/4 (75 %) частки заробітку (доходу) на 1/2 частку (50 %) всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з дня набрання новим рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Позов обґрунтовано тим, що згідно із судовим наказом Жмеринського міськрайонного суду від 03 серпня 2022 року, з позивача стягнуто аліменти на користь відповідачки на утримання трьох дітей: ОСОБА_3 , 2010 року народження, ОСОБА_4 , 2014 року народження та ОСОБА_5 , 2020 року народження в розмірі 1/2 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 26 липня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до судового наказу Жмеринського міськрайонного суду від 18 лютого 2026 року з позивача стягнуто ще аліменти на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_6 , 2022 року народження, в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 лютого 2026 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач працює в ТОВ «Жмеринський Елеватор» на посаді слюсаря-ремонтника та його доходи з січень-червень 2026 року становили 296 743,27 грн, з яких стягується ПДФО в сумі 53 413,79 грн, військовий збір в сумі 14837,16 грн, аліменти в сумі 121342,05 у відсотковому відношенні за січень-травень - по 50% щомісяця, а червень 70%. Після стягуваних податків та аліментів на руки отримує заробітну плату, що становить 30% від своєї заробітної плати, а 5% щомісяця росте борг по аліментам. Тобто, за двома виконавчими документами із заробітної плати позивача кожного місяця проводяться стягнення аліментів в розмірі 70% та утворюється заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 5%, так як загалом присуджені аліменти становлять 75% від його заробітної плати. Інших утриманців, окрім чотирьох дітей, на яких проводиться стягнення по виконавчим документам, у нього немає.

На даний час у позивача четверо утриманців, на утримання яких з його заробітної плати стягуються аліменти щомісяця в розмірі 75%. Сплата аліментів в розмірі, встановленому судом, порушує його права на достатній життєвий рівень. Такі стягнення суттєво погіршують його майновий стан, оскільки коштів, які залишаються після сплати всіх аліментів, не вистачає на задоволення елементарних базових потреб. Вважає, що погіршення його матеріального становища є підставою для зменшення розміру аліментів. Вищевказані обставини являються істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішеннями суду розміру аліментів. Зменшення розміру аліментів на користь відповідачки на утримання чотирьох дітей з 3/4 частини всіх видів доходу, але не менше мінімального розміру аліментів на одну дитину на 1/2 частину всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дитини щомісяця, на його думку, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав дітей.

Позиція відповідача

Відповідачка надає заяву про визнання позовних вимог та відсутність заперечень щодо зменшення розміру аліментів.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна заява надійшла до суду 17 лютого 2026 року (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 31 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (а.с. 18).

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання (а.с. 17).

11 серпня 2026 року відповідачка надає заяву про визнання позовних (а.с.20).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Цивільного процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до наказу № 169 в/к від 10 серпня 2026 року суддя Шепель К.А. перебував у щорічній основній відпустці з 17 вересня 2026 року по 8 жовтня 2026 року.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи видно, що відповідно до копій свідоцтв про народження сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.8-11).

Згідно з копією судового наказу, виданого Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області 3 серпня 2022 року, з позивача стягнуто аліменти на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/2 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 26 липня 2022 року і до дітьми досягнення повноліття (а.с. 12).

Згідно з копією судового наказу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 лютого 2026 року, з позивача стягнуто аліменти на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини даного віку щомісячно, починаючи з 05 лютого 2026 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Згідно з довідкою від 07 липня 2026 року, позивач працює в ТОВ «Жмеринський Елеватор» на посаді слюсаря-ремонтника та його дохід за січень-червень 2026 року становить 296 743,27 грн, з якої стягується ПДФО в сумі 53 413,79 грн, військовий збір в сумі 14837,16 гр та аліменти в сумі 121342,05 грн у відсотковому відношенні за січень-травень - по 50% щомісяця, а червень 70% (а.с. 14).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексу України.

Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Відповідно до статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Згідно із положеннями статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною першою статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Значне погіршення матеріального становища батька, стану його здоров`я може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Верховний Суд України в Постанові від 5 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 Сімейного кодексу України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дружину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

На підтвердження своїх вимог щодо зменшення розміру аліментів позивач вказує на те, що з нього за двома виконавчими документами з його заробітної плати, кожного місяця проводяться стягнення аліментів в розмірі 70% та утворюється заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 5%, так як загалом присуджені аліменти становлять 75% від його заробітної плати.

Статтею 192 Сімейного кодексу України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачем доведено факт зміни матеріального стану.

Вимогами статей 13, 81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Окремо слід звернути увагу на те, що згідно із частиною восьмою статті 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Висновки суду

При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів суд враховує обставини, викладені в позові, зміну матеріального стану позивача і приходить до висновку про зменшення розміру стягнення аліментів на користь відповідача на утримання дітей в розмірі, який просить позивач, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, враховуючи вимоги статтей 181, 182, 191 СК України та виходячи з обставин справи. Водночас приймає до уваги визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону та не порушує нічиїх прав та інтересів.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання щодо розподілу судових витрат на вирішення суду позивачем не поставлено, а тому суд не вирішує це питання.

За правилами статті 191 Сімейного кодексу України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись статтями 259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статті 51 Конституції України, статей 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, статей 13, 77, 78, 79, 80, 81 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити повністю.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 3/4 частини (75 %) на 1/2 частину (50 %) зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів в зменшеному розмірі розпочати з часу набрання рішенням законної сили.

Відкликати з Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судовий наказ виданий Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області від 3 серпня 2022 року у справі № 130/1495/22 та судовий наказ виданий Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області від 18 лютого 2026 року у справі №130/365/26 після набрання цим рішенням законної сили, припинивши стягнення за вказаними виконавчими документами.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ