Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №130/2714/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/27/2026

130/2714/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області,

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом адвоката Семенчук Оксани Антонівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Семенчук О.А. - звертається до суду з цим позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову №R644966 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 22 липня 2026 року, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги мотивує тим, що 22 липня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено Постанову №R644966 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на Позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Позивач вважає оскаржувану Постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята безпідставно, упереджено, за відсутності події адміністративного правопорушення та наявності у діях Позивача складу адміністративного правопорушення. Так, 20 липня 2026 року Позивачем у застосунку Резерв+ Міністерства оборони України, який встановлений у нього в телефоні, було виявлено запис, що він перебуває у розшуку у зв`язку із порушенням правил військового обліку. Зважаючи на те, що якраз в цей момент роботодавцем Позивача подавались документи щодо бронювання працівників, в тому числі Позивача, останній був змушений в розділі «Меню» застосунку Резерв+ «Штрафи онлайн» подати заяву для винесення відповідної постанови по справі про адміністративне правопорушення. 22 липня 2026 року у додатку Резерв+ Позивачем було отримано Постанову № R644966 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 22 липня 2026 року. В оскаржуваній постанові зазначено, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів установлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Оскаржувана Постанова не містить жодного фактичного обгрунтування підстав для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, відсутні будь-які посилання відносно того, чи Позивачу дійсно було вручено повістку, з якою метою, коли та яким чином, на яку саме дату було здійснено виклик тощо. Оскаржувана Постанова не містить будь-яких даних відносно дійсного отримання повістки Позивачем та дійсної його неявки у час та місце, визначені такою повісткою. За таких умов вважає, що оскаржувана Постанова є необґрунтованою, оскільки не базується на будь-яких фактичних даних, належних та допустимих доказах. Зазначає, що 17 березня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 видано розпорядження № 1414, адресоване секретарю Жмеринської міської ради, про оповіщення перелічених у ньому військовозобов`язаних, серед яких за № 7 зазначено Позивача, та про забезпечення їх прибуття 27 березня 2026 року о 09:00 год за адресою: м. Жмеринка, вул. Соборна, буд. 41; у зазначеному розпорядженні Відповідач вимагав поінформувати про результати його виконання до 25 березня 2026 року, тобто до настання самої дати явки (27.03.2026); повістку № 22636 на ім`я Позивача складено із зазначенням дати явки 27 березня 2026 року о 09:00; розділ «РОЗПИСКА» повістки не заповнений: у ньому відсутні особистий підпис Позивача, дата отримання повістки та номер телефону; 17 березня 2026 року виконавчим комітетом Жмеринської міської ради (а не Відповідачем) сформовано поштове відправлення № R067123989438, яке було прийняте до пересилання АТ «Укрпошта» 18.03.2026; листом виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 29 квітня 2026 року № 01- 2026/1899 «Щодо результатів оповіщення» повідомлено Відповідача, що стосовно Позивача (позиція № 6 таблиці) поштове відправлення повернуто. Отже, за жодним із наданих Відповідачем документів повістку №22636 Позивачу вручено не було. Про існування як повістки, так і самої справи про адміністративне правопорушення Позивач дізнався виключно із застосунку «Резерв +». Вважає, що за відсутності належного оповіщення в особи взагалі не виникає обов`язку, за невиконання якого встановлено адміністративну відповідальність, а отже відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Поштове відправлення не було вручене Позивачу «з інших причин», що не входить до переліку п. 41 Порядку № 560. Крім того, якщо виходити з позиції Відповідача та вважати «днем оповіщення» день проставлення відмітки, таким днем був би щонайраніше 09 квітня 2026 року – тобто дата, яка настала після дати явки, зазначеної у повістці. Позивач фізично не міг бути обізнаний про виклик на 27 березня 2026 року та об`єктивно був позбавлений можливості виконати обов`язок, за невиконання якого його притягнуто до відповідальності.

Позиція відповідача

12 серпня 2026 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, у яких представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю. Відзив мотивує тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в якому визначено процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби. 17 березня 2026 року секретарю Жмеринської міської ради було направлено розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1414 про здійснення оповіщення низки військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку у Жмеринській міській територіальній громаді та забезпечення їх прибуття о 09 год 00 хв 27 березня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) з метою уточнення персональних даних, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, визначення їх призначення на особливий період. До зазначеного розпорядження були додані повістки встановленого зразка. Серед військовозобов`язаних, оповіщення яких належало здійснити шляхом вручення повістки, був позивач – ОСОБА_1 (повістка № НОМЕР_1 ). На виконання вищевказаного Розпорядження посадовими особами Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області було направлено рекомендованим листом (поштовим відправленням) повістку (додається), про виклик на 09 год 00 хв 27 березня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, визначення призначення на воєнний час (особливий період) громадянину ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . 29 квітня 2026 року Виконавчий комітет Жмеринської міської ради надав до ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлення «Щодо результатів оповіщення», в якому зазначено, що на виконання Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1414 щодо оповіщення військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом надсилання повістки засобами поштового зв`язку 17 березня 2026 року, поштове відправлення ОСОБА_1 повернуто. В доданих до поштового відправлення адресних ярликах була проставлена відмітка: «адресат відсутній». Таким чином, громадянин ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як передбачено, підпунктом 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560. Оскільки у визначений в повістці термін вищезазначений громадянин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 та не надав підтверджуючих документів із зазначенням поважних причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 на громадянина ОСОБА_1 було подано звернення до Жмеринського районного відділення поліції ГУНП у Вінницькій області з метою доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Зауважив, що 21 липня 2026 року громадянином ОСОБА_1 в порядку, визначеному статтею 279-9 Кодексу України про адміністративне правопорушення, з використанням застосунку Резерв+, який є особистим електронним кабінетом призовника, військовозобов`язаного та резервіста в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, була сформована та підписана кваліфікованим електронним підписом о 10:17 заява, у якій він зазначив, що не оспорює допущене ним порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (неприбуття за повісткою до ТЦК та СП) та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Таким чином, електронна заява громадянина ОСОБА_1 від 21 липня 2026 року, а також постанова R644966 від 22 липня 2026 року про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, сформовані в ЄДРПВР з використанням в т.ч. реєстрової інформації ЄДРПВР. Звертають увагу суду ще раз, що справа про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 розглядалася не в загальному порядку, а в спеціальному порядку, встановленому статтею 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Підставою для застосування цього порядку стала особиста заява громадянина ОСОБА_1 від 21 липня 2026 (номер заяви S9364CD72-AA48-F111-88AE0050569D792C), сформована та підписана ним кваліфікованим електронним підписом о 10:17 через розділ «Штрафи онлайн» застосунку Резерв+ (електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста в ЄДРПВР, стаття 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»), у якій він зазначив, що не оспорює допущене ним порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (неприбуття за повісткою до ТЦК та СП) та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Факт неприбуття громадянина ОСОБА_1 за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, встановлено за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації ЄДРПВР (облікові дані військовозобов`язаного, відомості про сформовану повістку № 22636; відсутність у Реєстрі відомостей про прибуття особи за викликом), розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1414 від 17 березня 2026 року, повідомленням Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області «Щодо результатів оповіщення», відмітками на адресних ярликах до поштової кореспонденції, відміткою працівника АТ «Укрпошта» на конверті до поштового відправлення «23/3 пов. залишено», а також з урахуванням заяви самого громадянина ОСОБА_1 від 21 липня 2026 року, якою він добровільно визнав факт вчинення адміністративного правопорушення, та не оспорював його і згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Крім того, як зазначено представником позивача в поданій позовній заяві, що Позивач змушений був в розділі «Меню» застосунку Резерв+ «Штрафи онлайн» подати заяву для винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки в цей момент (20-22 липня 2026 року) роботодавцем Позивача подавались документи щодо бронювання працівників, в т.ч. Позивача. Звертаємо увагу суду на цю обставину, оскільки ОСОБА_1 свідомо і добровільно скористався спеціальним порядком розгляду справи про адміністративне правопорушення, з метою досягнення бажаного для нього результату у вигляді отримання бронювання від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, після чого ініціював оскарження винесеної постанови в судовому порядку. Доводи представника Позивача про відсутність належних доказів здійснення належного оповіщення ОСОБА_1 , а тому нібито відсутні докази правопорушення; а також посилання на те, що сам факт винесення постанови не підтверджує вину - спростовуються вищевикладеними обставинами, а саме тим, що постанова була сформована через електронний застосунок «Резерв+» після того, як сам позивач подав через застосунок заяву про визнання порушення та згоду на розгляд справи без його участі. У заяві підтвердив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушено вимоги зазначеного законодавства. Відповідальність за такі дії передбачена статтею 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Окремо паперові матеріали справи не формувались, оскільки законодавство дозволяє не складати протокол у випадках, якщо особа самостійно подала заяву про визнання порушення через електронний кабінет. З урахуванням викладеного постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № R644966 від 22 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена у межах повноважень та з дотриманням вимог закону, а тому підстав для її скасування немає, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 3 серпня 2026 року (а.с. 1).

Ухвалою суду від 6 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу строк п`ять днів для подання відповіді на відзив, відповідачу - строк п`ять днів для надання заперечень (а.с. 18).

12 серпня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву (а.с.20).

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Відповідно до наказу № 169 в/к від 10 серпня 2026 року суддя Шепель К.А. перебував у щорічній основній відпустці з 17 вересня 2026 року по 8 жовтня 2026 року.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З досліджених судом письмових доказів, встановлено, що 22 липня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено Постанову № R644966 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на Позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Із постанови слідує, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штрафу у розмірі 17 000,00 грн (а.с. 9).

До матеріалів справи представником відповідача долучено: бланк повістки № 22636 про виклик ОСОБА_1 на 27 березня 2026 року о 09-00 год до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення даних (а.с. 11) та копію поштового відправлення трек-номеру № R067123989438 (а.с. 11 на звороті).

17 березня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 видано розпорядження № 1414, адресоване секретарю Жмеринської міської ради, про оповіщення перелічених у ньому військовозобов`язаних, серед яких за № 7 зазначено ОСОБА_1 та про забезпечення їх прибуття 27 березня 2026 року о 09:00 год за адресою: АДРЕСА_1 . В розпорядженні вказано поінформувати про результати його виконання до 25 березня 2026 року (а.с. 12).

Листом виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 29 квітня 2026 року № 01-2026/1899 «Щодо результатів оповіщення» повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стосовно ОСОБА_1 (позиція № 6 таблиці) поштове відправлення повернуто (а.с. 13).

Згідно з детальною інформацією про відстеження поштового відправлення №R067123989438 рух відправлення був таким:

17.03.2026, 16:12 – створено онлайн, очікує приймання (м. Жмеринка);

18.03.2026, 10:43 – прийнято ( АДРЕСА_2 );

18.03.2026, 10:51 – виїхало з відділення (м. Жмеринка);

18.03.2026, 13:00 – прибуло до логістичного центру (м. Вінниця);

19.03.2026, 03:15 – виїхало з логістичного центру (м. Вінниця);

26.03.2026, 10:13 – невдала спроба вручення інші причини (м.Жмеринка);

02.04.2026, 01:38 – повернення відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання);

09.04.2026, 13:48 – повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою); повернення прибуло до відділення;

10.04.2026, 20:00 – повернення вручено за довіреністю (м. Жмеринка) (а.с. 14).

За даними витягу з Резерв +, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовозобов`язаний, солдат, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву, причина звернення до Нацполіції - не прибули за повісткою до ТЦК та СП, дата 4 травня 2026 року (а.с. 15).

Згідно з копією заяви від 21 липня 2026 року, яка сформована та підписана кваліфікованим електронним підписом, ОСОБА_1 визнає вчинення ним адміністративного правопорушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за його відсутності (а.с. 30)

Оцінюючи вищевказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд згідно з положеннями статей 73, 74, 75, 76 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із частиною першою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває у теперішній час.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Як слідує з частини першої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі-підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Зокрема, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

За правилами пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, наведений нормативно-правовий акт дійсно у певних випадках дозволяє констатувати належне оповіщення військовозобов`язаного чи резервіста про обов`язок прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки навіть у разі неотримання ним повістки, проте виключно у випадках:

- відмови військовозобов`язаного чи резервіста від отримання такого документа, зафіксованої належним чином;

- повернення відповідної поштової кореспонденції, адресованої військовозобов`язаному чи резервісту, з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність його за місцем проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку або зазначеним особою під час оновлення військово-облікових даних.

Змінами, внесеними Постановою уряду від 8 жовтня 2024 року №1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

З наведеного вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Так, з матеріалів адміністративної справи, вбачається, що керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 сформована повістка №22636, адресована ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з вимогою прибуття на 27 березня 2026 о 09-00 год до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Слід зауважити, що позивачем до матеріалів позову долучено копію поштового відправлення за № R 067123989438 та скрін шот відстеження даного поштового відправлення з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг».

Із вищевказаного відстеження встановлено, що поштове відправлення: прийнято 18 березня 2026 року у м. Жмеринка; 26 березня 2026 року невдала спроба вручення інші причини; 2 квітня 2026 року повернення відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання); 9 квітня 2026 року – повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою); повернення прибуло до відділення; 10 квітня 2026 року – повернення вручено за довіреністю (м. Жмеринка).

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що зафіксованою поштовим оператором подією, що стосується спроби вручення відправлення ОСОБА_1 , є подія від 26 березня 2026 року – «Невдала спроба вручення інші причини».

Формулювання «інші причини» за самим своїм змістом означає, що причиною невручення не була ані відмова адресата отримати відправлення, ані відсутність адресата за вказаною адресою. Відповідно, така подія не відповідає жодній з обставин, передбачених пунктом 41 Порядку № 560.

Згідно з текстом повістки № 22636, здійснено виклик ОСОБА_1 на 27 березня 2026 року на 09:00 год за адресою: Соборна. 41, м. Жмеринка, для уточнення даних.

У відповідності до підпункту 2 пункту 41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було направлено засобами поштового зв`язку повістку про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 27 березня 2026 року о 9:00 год для уточнення даних. Проте вказане поштове відправлення повернулось не врученим АТ «Укрпошта» та 26 березня 2026 року проставлена відмітка: "невдала спроба вручення, інші причини". Відмітка «одержувач відсутній за вказаною адресою» датована 9 квітня 2026 року, тобто через 13 днів після дати явки. Позивач фізично не міг бути обізнаний про виклик на 27 березня 2026 року та об`єктивно був позбавлений можливості виконати обов`язок, за невиконання якого його притягнуто до відповідальності.

Постановою КМУ №1147 від 08 жовтня 2024 року внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Відтак, у пункті 82 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». «Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК в контексті спірних правовідносин, що розглядаються судом, необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного; 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою; 3) дотримання передбаченої процедури оповіщення адресата.

Проаналізувавши надані позивачем та відповідачем до суду докази, судом встановлено, що процедуру вручення повістки не було дотримано, оскільки перша невдала спроба вручення рекомендованого листа відбулась 26 березня 2026 року, конверт же повертався відправнику з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» вже 9 квітня 2026 року, відтак інформування адресата не було дотримано процедури, встановленої змінами, внесеними постановою уряду від 08 жовтня 2024 року №1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Крім того, до справи долучено - копію відповідного листа, та встановлено не відповідність його оформлення відповідно до вимог законодавства, зокрема відсутність позначок «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».

Також суд звертає увагу на те, що докази повідомлення позивача за наявним номером телефону в матеріалах справи також відсутні.

Сам позивач наголошує на тому, що жодних сповіщень від працівників пошти про необхідність отримання зазначеного листа не отримував.

Наведені обставини дозволяють дійти висновку, що поштовим відділенням не дотримано Правил надання послуг поштового зв`язку. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Суд зазначає, що встановлені обставини підлягають встановленню представником відповідача під час здійснення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Окрім того, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Також суд звертає увагу, що у постанові про адміністративне правопорушення № R644966 від 22 липня 2026 року зазначено « ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці».

Однак, у даному випадку не конкретизовано опис обставин, установлених під час розгляду справи, а саме: дата вчинення правопорушення, в який саме ТЦК та СП ОСОБА_1 повинен був з`явитись та з якою метою, номер повістки.

Стосовно поданої позивачем заяви від 21 липня 2026 року, у якій він зазначив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушив вимоги зазначеного законодавства. Факт вчинення ним адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Підписанням цієї заяви підтверджує, що він ознайомлений зі статтею 65 Конституції України та попереджений керівником ТЦК та СП про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 336, 337 Кримінального кодексу України, - то суд зазначає таке.

Відповідно до статті 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Тобто, аналізуючи вищезазначену статтю, суд зазначає, що така заява передбачає розгляд справи ТЦК без особи (заочно) з автоматичним винесенням штрафу.

Водночас, суд звертає увагу, що із означеної заяви неможливо зрозуміти з яким саме правопорушенням позивач погодився. Окрім того, заява про визнання провини у неявці за повісткою не є беззаперечним доказом правопорушення, оскільки в адміністративних справах щодо рішень суб`єктів владних повноважень (ТЦК) обов`язок доказування правомірності покладено на відповідача.

У заяві не конкретизовано, за якою саме повісткою позивач не прибув до ТЦК та СП, відсутня дата, на яку він мав прибути, не вказано, до якого саме ТЦК та СП, не зазначено, яким саме чином здійснювалося оповіщення позивача.

Навіть, якщо особа написала пояснення або заяву, це не звільняє ТЦК від обов`язку надати докази вручення повістки (поштою, особисто) та докази вчинення порушення.

В свою чергу, на момент, коли мали відбутися дії, особа не була належним чином повідомлена, і відповідна повістка не була вручена, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що одним із засадничих принципів провадження у справах про адміністративні правопорушення є обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Прийняття такого рішення можливе лише за умови наявності події адміністративного правопорушення і складу такого правопорушення у діях особи, що підтверджено належними, допустимими і достатніми доказами. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними фактами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі про накладення адміністративного стягнення, повинно бути вмотивованим.

Частиною другою статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі статтею 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15 листопада 2018 (справа № 524/7184/16-а).

Висновки суду

Враховуючи, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив дотримання процедури повідомлення позивача про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідно винесення спірної постанови, не довів наявність події та складу вказаного правопорушення в діях (або бездіяльності) позивача, суд приходить до висновку, що постанова № R644966 від 22 липня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, таким чином, позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 665,60 гривні.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову і позивачем сплачено судовий збір при подачі позовної заяви (а.с.5), то сума судового збору в розмірі 665,60 грн мають бути йому компенсовані за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 6, 73-77, 90, 242-245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 7, 9, 210-1, 245, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

у х в а л и в :

Адміністративний позов Семенчук Оксани Антонівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову № R644966 від 22 липня 2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 665,60 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ