Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №128/2688/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2688/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2026 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії № 167302495 на суму 14 600, 00 грн. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав зобов`язання та надав відповідачці грошові кошти в сумі 14 600, 00 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 257 від 07.11.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 28/0525-01.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 2 від 28.05.2025 до договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

16.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 16/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № 2 від 16.07.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 69 090, 12 грн.

Факт переходу прав вимоги за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № 2 від 16.07.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що продовжують певні цивільні права та обов`язки.

Крім того, умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру прав вимоги, а не з дати укладення договору факторингу.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором, на момент подання позовної заяви, становить 69 090, 12 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту – 14 600, 00 грн; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 54 490, 12 грн.

За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача вищевказану суму заборгованості за кредитним договором № 167302495 від 02.09.2023 та судові витрати по справі (а.с. 1 – 6).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 30.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 89).

Представник відповідачки, адвокат Цокало-Зливко Т.М. на підставі ст. 178 ЦПК України надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позов підлягає задоволенню частково. Сторона відповідача не погоджується в частині стягнення відсотків в розмірі 54 490,12 грн, у зв`язку з тим, що договором було передбачено дисконтний період користування кредитом та умови його продовження, під час якого передбачені знижені відсотки за користування кредитом, та після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти становлять 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту. Та після надання кредитних коштів кредитодавець розпочав нараховувати проценти за зниженою процентною ставкою, а після закінчення 30 днів дисконтного періоду здійснив нарахування відсотківза максимально можливою ставкою. Однак представник відповідачки вважає, що відповідачка погоджувала лише строк користування кредитом протягом дисконтного періоду кредитування, а його продовження є правом відповідача, яким вона не скористалася, тому визнає нарахування відсотків лише за 30 днів дисконтного періоду в розмірі 0,62 % в день від суми кредиту, що разом з тілом кредиту становить 17 315, 60 грн.

Крім того, вважає, що підвищення ставки з 0,62 % до 2,98 % за період, що вже минув, є фактично штрафною санкцією за невиконання умов дисконтного періоду, тому такі нарахування не підлягають задоволенню відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (а.с. 106 - 115 зі звороту).

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив у справі, у яких підтримав обставини, викладені в позовній заяві, та посилаючись на практику інших судів просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 94 - 100).

В судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, представник відповідачки подала до суду заяву, відповідно до якої просила розглянути справу без участі сторони відповідачки, підтримують відзив на позовну заяву та просять задовольнити позовні вимоги згідно наданого відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

02.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 був укладений договір кредитної лінії № 167302495, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 14 600 грн 00 коп. (чотирнадцять тисяч шістсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 2.1). Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 14 600 грн 00 коп. (чотирнадцять тисяч шістсот грн. нуль коп.) 02.09.2023 (що є датою надання Кредиту) (п. 2.2 - 2.3). Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу (п. 3.1). Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 02.10.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником (п. 7.1). Відповідно до п. 7.2 Договору, в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 02.10.2028 (п. 7.3). Відповідно до п. 8.3 Договору, протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів встановлено в розмірі 0, 62 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі – Дисконтна процентна ставка); 8.3.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 02.10.2023 проценти нараховуються в розмірі 1, 55 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі – Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою - 2, 98 відсотків в день від суми залишку кредиту. Відповідно до п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (а.с. 11 - 15 зі звороту).

Також, 02.09.2023 відповідачка погодила загальні умови кредитування, підписавши паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 167302495 від 02.09.2023, в якому зазначені основні умови договору, відповідно до якого сума/ліміт кредиту – 14 600, 00 грн; строк кредитування – до 1857 днів (Дисконтний період 30 днів з можливістю продовження) та погодила орієнтовну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с.10 - 11).

Також судом досліджено Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO» (нова редакція) (а.с. 16 - 17, 18 - 26).

На підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та їх використання відповідачем суду надано копію платіжного доручення від 02.09.2023, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на кредитний рахунок ОСОБА_3 кошти в розмірі 14 600, 00 грн (а.с. 27).

Відповідно до копії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 31-34).

Також між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було підписано додаткову угоду № 19 від 28.11.2019, додаткову угоду № 26 від 31.12.2020, додаткову угоду № 27 від 31.12.2021, додаткову угоду № 31 від 31.12.2022 та додаткову угоду № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якими строк дій договору було продовжено до 31.12.2020, до 31.12.2021, до 31.12.2022, до 31.12.2023 та до 31.12.2024 відповідно (а.с. 36 зі звороту, 37 - 40, 42, 43).

Відповідно до п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.

Згідно копії реєстру прав вимоги № 257 від 07.11.2023, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 167302495 від 02.09.2023 на загальну суму 32 978, 48 грн, порядковий номер 221 (а.с. 44 - 45).

Згідно копії Договору факторингу № 28/0525-01 від 28.05.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт), клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 47 - 50).

Згідно копії реєстру прав вимоги № 2 від 28.05.2025, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 167302495 від 02.09.2023 на загальну суму 69 090, 12 грн, порядковий номер 466 (а.с. 52 - 53).

Відповідно до копії Договору факторингу № 16/07/25-Е від 16.07.2025, а також Акту прийому-передачі реєстру боржників № 2 до даного договору, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передав, а ТОВ «ФК «Ейс» набув право грошової вимоги до боржників, які зазначені в Реєстрі боржників (а.с. 55 – 59 зі звороту, 64).

Так, відповідно до копії Реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 16/07/25-Е від 16.07.2025, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 167302495 від 02.09.2023, сума заборгованості становить 69 090, 12 грн, з яких: 14 600, 00 грн – прострочене тіло; 54 490, 12 грн – прострочені відсотки (а.с. 62 -63).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за кредитним договором № 167302495 від 02.09.2023, виданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», загальна сума заборгованості ОСОБА_3 на час відступлення права вимоги 07.11.2023, становила 32 978, 48 грн (а.с. 67).

Згідно копії розрахунку заборгованості за кредитним договором № 167302495 від 02.09.2023, виданого ТОВ «Таліон Плюс» загальна сума заборгованості ОСОБА_3 на час відступлення права вимоги 29.01.2024 становила 69 090, 12 грн, відсотки нараховані на строк до 29.01.2024, тобто в межах погодженого строку кредитування (а.с. 68).

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 167302495 від 02.09.2023, заборгованість ОСОБА_3 перед ТОВ «ФК «Ейс» за кредитним договором № 167302495 від 02.09.2023 станом на 18.03.2026 складає 69 090, 12 грн, з яких: 14 600, 00 грн – прострочене тіло; 54 490, 12 грн – прострочені відсотки (а.с. 69).

05.02.2026 позивачем було надіслано відповідачці досудову вимогу, в якій позивач повідомив відповідачку про наявну заборгованість, повідомлено, що 16.07.2025 право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Ейс», яке набуло право вимоги на суму 69 090, 12 грн, та реквізити, на які вимагає сплатити заборгованість за кредитним договором (а.с. 77).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 167302495 від 02.09.2023.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а також Закону України "Про електронні довірчі послуги", передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.п. 12 п. 1 ч. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір підписано відповідачкою шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Щодо встановлення суми заборгованості за договором, укладеним відповідачем, в тому числі відсотків за користування кредитом, суд враховує наступне.

Так, 02.09.2023 між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № 167302495 від 02.09.2023 за умовами якого, до укладеного договору застосовуються положення Закону України «Про споживче кредитування».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2, 5 %; протягом наступних 120 днів – 1, 5 %.

Згідно п. 8.3.1 кредитного договору за період від дати видачі кредиту по 02.10.2023 проценти нараховуються за процентною ставкою, що становить 0, 62 відсотки від суми кредиту, тобто за період з 02.09.2023 по 02.10.2023 сума процентів становить 2 715, 60 грн.

Згідно п. 8.4. після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за ставкою, що становить 2, 98 відсотків в день від суми залишку кредиту, проте з 24.12.2023 до 29.01.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2, 5 %.

Натомість, відповідачці за період кредитування з 24.12.2023 до 29.01.2024 нараховувалась денна відсоткова ставка в розмірі 2, 98 % від суми кредиту, що не відповідає пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Тому суд у даному випадку розраховує заборгованість за відсотками за період з 24.12.2023 до 29.01.2024 з розрахунку 2, 5 % в день від суми кредиту, що становить 13 505, 00 грн.

Таким чином, загальна заборгованість на відсотками, з урахуванням пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», становить 51 897, 16 грн (2 715, 60 грн за період до 02.10.2023 (за дисконтною процентною ставкою) + 35 676, 56 грн за період з 03.10.2023 до 23.12.2023 (за встановленою договором ставкою після завершення дисконтного періоду) + 13 505, 00 грн за період з 24.12.2023 до 29.01.2024 (згідно пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»).

Такий період нарахування відсотків відповідає погодженому сторонами строку кредитування, який чітко встановлений договором, а завершення дисконтного періоду не є завершенням строку кредитування, він має наслідком нарахування відсотків за користування кредитом протягом загального строку кредитування за погодженими відсотками в розмірі, який застосовується після завершення дисконтного строку кредитування.

Щодо твердження відповідача, що підвищення ставки з 0, 62 % до 2, 98 % за період після завершення дисконтного періоду є фактично штрафною санкцією за невиконання умов договору суд зауважує, що така умова не є штрафом за невиконання умов договору протягом дисконтного періоду, а є погодженим сторонами договору розміром відсотків за користування кредитними коштами після завершення дисконтного періоду. Такі умови викладені в договорі зрозуміло для споживача, не містять підстав для їх подвійного тлумачення і відповідач, укладаючи договір, була обізнана з такими умовами кредитування.

Оскільки відповідачка не продовжувала термін дисконтного періоду та його термін закінчився, відсотки нараховувались відповідачці за процентною ставкою 2, 98 %, на що відповідачка погодилась при укладенні договору та таких умов не оспорювала.

Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідач не виконує умови укладеного Договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернула, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідачка не спростувала, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 66 497, 16 грн, з яких: 14 600, 00 грн - основна сума боргу за тілом кредиту та 51 897,16 грн - відсотки за користування кредитом, що відповідають умовам укладеного договору, з врахуванням пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 562, 48 грн (2 662,40/69 090, 12 * 66 497, 16), що відповідає розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати: на професійну правничу допомогу, які згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 6 737, 29 гривень (7 000, 00/ 69 090, 12 * 66 497, 16).

Розмір таких витрат позивача доведено належними доказами, вони відповідають вимогам ст. 137 ЦПК України, сторона відповідача не заперечує проти співмірності таких витрат обставинам справи, враховуючи також вказаний відповідачкою розмір витрат на правову допомогу.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 167302495 від 02.09.2023 в сумі 66 497, 16 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 562, 48 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 737, 29 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс», місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ, Київська область, поштовий індекс 02094, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя: