Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №567/1529/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1529/26

Провадження №1-кп/567/154/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум.Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1

секретар - ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12026181170000156 від 09.07.2026 р. по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Верхів Острозького району Рівненської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, тимчасово непрацюючого, згідно ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 08.07.2026 р. о 05 год. 20 хв., тобто в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, неодноразово продовженого, зокрема, станом на момент вчинення злочину, Указом Президента України від 27 квітня 2026 року № 342/2026, затвердженого Законом України від 28 квітня 2026 року № 4857-ІХ, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи поблизу велосипедної парковки, яка розміщена поряд з «АТБ-маркетом», що за адресою: м.Острог, вул.Гальшки Острозької, 1В Острозької МТГ Рівненського району Рівненської області, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав спортивний велосипед «ROCKRIDER ST120» сіро-помаранчевого кольору - вартістю 7 633,33 грн., який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .

Реалізувавши свій злочинний умисел, ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій майнову шкоду на суму 7 633,33 грн.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у складеному відносно нього обвинувальному акті, та пояснив, що у день та час, вказаний в обвинувальному акті він перебував у м.Острозі та проходячи поруч із магазином «АТБ» помітив гірський велосипед сіро-помаранчевого кольору, який вирішив привласнити. Вказаний велосипед він привіз по місцю свого проживання, де і залишив його, та пішов на роботу. Пізніше до місця його проживання приїхали працівники поліції, яким він у скоєнні крадіжки велосипеда зізнався та повернув його. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати, обіцяє в майбутньому подібного не вчиняти.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, в поданій до суду заяві вказала про відсутність до обвинуваченого ОСОБА_4 претензій матеріального та морального характеру, зазначивши, що шкода завдана кримінальним правопорушенням їй відшкодована, просила розгляд кримінального провадження здійснювати у її відсутності. При визначенні обвинуваченому міри покарання покладається на розсуд суду.

В судовому засіданні встановлено, що обставини справи встановлені даним вироком, а саме місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форма вини і мотиви кримінального правопорушення ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Суд пересвідчився, що позиція учасників судового розгляду щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України обвинуваченим скоєно тяжкий злочин.

Беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що він неодружений, по місцю проживання характеризується посередньо.

Згідно довідки КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» від 10.07.2026 р. ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.07.2026 р. ОСОБА_4 військову службу не проходить.

ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочинів корисливого характеру, у зв`язку з чим відбував покарання.

Згідно ст.89 КК України ОСОБА_4 вважається таким, що не має судимості.

Відповідно до ст.66 КК України суд враховує, що обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Водночас, відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Ця функція потребує врахування та оцінки конкретних обставин провадження, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, і за змістом якої суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, суд, урахувавши тяжкість злочину, особу винного та інші обставини провадження, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Так, згідно з вимогами ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших злочинів, враховуючи наявність пом`якшуючих покарання обставин та за відсутності обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за ним та постійного контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації, та вважає за можливе призначити йому покарання із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням - встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Одночасно, при визначенні тривалості іспитового строку суд враховує, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного покарання, обставини, що характеризують особу обвинуваченого, середовище, в якому він перебуває та вважає за необхідне встановити його строком на 3 роки.

При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про залучення експерта. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Згідно ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судової експертизи у даному кримінальному провадженні становлять 1 925,44 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого витрат, пов`язаних з проведенням експертизи у вказаному розмірі.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, клопотань щодо обрання запобіжного заходу не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 122, 124, ч.3 ст.349, ст.ст.370, 374 КПК України, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_4 відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Повідомити ОСОБА_4 про те, що він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки та попередити його, що він протягом іспитового строку не повинен вчиняти нового кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 1 925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 44 коп.

Речові докази:

- велосипед «ROCKRIDER ST120» сіро-помаранчевого кольору, який передано на відповідальне зберігання потерпілій/власниці ОСОБА_6 - вважати їй повернутим;

- оптичний диск для лазерних систем зчитування із відеозаписом з камери відеонагляду за 08.07.2026 р., яка розміщена в м.Острог, вул.Гальшки Острозької, 1В Рівненської області - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- оптичний диск для лазерних систем зчитування із відеозаписами з камер відеонагляду за 08.07.2026 р., яка розміщена в м.Острог, вул.Гальшки Острозької, 1В Рівненської області - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1