Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №707/3090/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/3090/26

2/707/2243/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у змішаній формі, з викликом (повідомленням) сторін в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

14 липня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5679805 на суму 5 000,00 грн. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. 25.03.2026 між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 5679805 від 14 липня 2025 року у загальному розмірі 17 612,50 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 5 000,00 грн, заборгованості по відсоткам 12 112,50 грн, заборгованості по комісії 500,00 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання та заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЕЙС».

1.2. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 23 липня 2026 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження у змішаній формі, з викликом (повідомленням) сторін. Постановлено витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» відомості по картковому рахунку.

1.3. На виконання ухвали суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли запитувані відомості.

1.4. Сторони у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими.

Представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та за відсутністю представника ТОВ «ФК «ЕЙС».

Відповідача повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії ухвали суду за місцем її реєстрації.

1.5. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

1.6. Відповідно технічна фіксація справи за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС», про стягнення заборгованості не здійснювалася у зв`язку з неявкою всіх сторін по справі, про що зазначено в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. 14 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5679805 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підписаного електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 57289, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 5 000,00 грн на строк 360 днів зі стандартною процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 0,95 % в день. Кредит мав бути наданий протягом двох робочих днів з моменту укладенні договору відповідно до п. 2.2. договору.

Відповідно до п.п. 2.1. договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п. 2.4. договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з п. 2.1. договору.

Відповідно до п.п. 2.5. договору, кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Крім того, ОСОБА_1 підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором додатки №1 до договору № 5679805 від 14 липня 2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, яким є графік платежів, в якому позичальнику встановлена періодичність та розміри платежів кредиту та сплати процентів за користування ним, де встановлена дата останнього платежу – 08.07.2026.

Також, під час укладення вищевказаного кредитного договору, ОСОБА_1 підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 44870 паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання ТОВ «Лінеура Україна» кредитних коштів відповідачу.

Копією листа ТОВ «Пейтек» № 20260325-711 від 25.03.2026 підтверджено успішне перерахування грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн на картку № НОМЕР_2 .

Витребуваним від АТ КБ «ПриватБанк» повідомленням, підтверджено факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Витребуваним від АТ КБ «ПриватБанк» повідомленням про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 підтверджено факт зарахування коштів у розмірі 5 000,00 грн від 14 липня 2025 року.

2.2. 25.03.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА від 25.03.2026, ТОВ «ФК «ЕЙС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 20 112,50 грн.

2.3. Згідно з виписки з особового рахунку за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5679805 від 14.07.2025 заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором станом на 01.06.2026 (включно) складає 20 112,50 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту 5 000,00 грн, заборгованості по комісії 500,00 грн, заборгованості по відсоткам 12 112,50 грн та заборгованості по штрафним санкціям 2 500,00 грн. Однак позивач вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляє, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 17 612,50 грн.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем щодо спірного договору.

Позивачем було надано докази того, що відповідач уклала кредитний договір та отримала суму кредиту. Позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості відповідача, а судом за клопотанням представника було витребувано виписку з рахунку відповідача, з якої вбачається нарахування кредитних коштів.

Позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання з виплати кредиту. При цьому з розрахунку також вбачається, що позивач нараховував відповідачу відсотки за користування кредитом у межах обумовленої в договорі відсоткової ставки та у межах строку кредитування, тобто до 25.03.2026.

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед первісним кредитором за кредитним договором № 5679805 від 14.07.2025 у загальній сумі 17 612,50 грн.

Доказів на користь того, що відповідачем було погашено вищевказані суми заборгованості, до суду надано не було. Договір кредиту або його окремі положення у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалися та не визнавалися недійсними.

Отже, позовні вимоги про стягнення боргу за кредитним договором № 5679805 від 14.07.2025 є обґрунтованими.

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов`язання з повернення заборгованості за договором кредиту виконала не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у загальній сумі 17 612,50 грн, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 16.07.2026 про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2 662,40 грн.

5.2. Враховуючи положення статей 137 та 141 ЦПК України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (пункт 185 Великої Палати Верховного Суду постанови від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19, пункт 141 постанови від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Висновок щодо порушеного правового питання щодо застосування пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК в частині права суду з власної ініціативи суду зменшувати розмір витрат на правничу допомогу викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2026 у справі № 372/6826/24.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Вказаний правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

20.01.2026 між Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір про надання правової допомоги №20/01/26-01. Відповідно до умов договору клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченими цим договором (п. 1.1. договору).

Обсяг повноважень адвокатського бюро визначений у п. 2.2 договору. Конкретне доручення клієнта визначається в окремій додатковій угоді (п. 2.3. договору).

Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору (додаток №1 до договору) (п. 3.3. договору).

У додатковій угоді № 25771559583 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, сторони узгодили зобов`язання з надання правничої допомоги, зокрема, у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Клієнтом та адвокатським бюро підписано Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026, за яким сторони підтвердили, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:

1) складання позовної заяви до ОСОБА_1 тривалістю 2 год вартістю 5 000,00 грн;

2) вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 тривалістю 2 год вартістю 1 000,00 грн;

3) підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 5679805 від 14.07.2025 на рахунок позичальника тривалістю 1 год вартістю 500,00 грн;

4) підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № № 5679805 від 14.07.2025 на рахунок позичальника тривалістю 1 год вартістю 500,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг 7 000,00 грн.

Суд, не оцінюючи рівня кваліфікації адвоката, з огляду на визначені сторонами тарифи визначає, що об`єктивна тривалість та складність роботи по складенню подібної типової позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості за одним договором, виходячи з погоджених сторонами тарифів, а також виходячи з ціни позову та значення справи для сторін, має складати 2 000,00 грн. При цьому ця ціна, з огляду на велику кількість однотипних подібних позовів, має включати і вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, і надання усної консультації клієнту, яка не вимагається окремо за кожним з подібних позовів.

Враховуючи дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката, предмет спору, складність справи, значення справи для сторін, встановлений обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт, в порядку ч. 3 ст. 141 ЦПК України вартість правової допомоги позивачу у цій справі оцінюється судом у загальному розмірі 3 000,00 грн (з урахуванням підготовки адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором та підготовки клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів у загальному розмірі 1 000,00 грн, відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 5679805 від 14.07.2025 у розмірі 17 612,50 грн (сімнадцять тисяч шістсот дванадцять гривень п`ятдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ – 42986956, адреса місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н. С. Волкова