Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №464/1405/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/1405/26 Головуючий у 1 інстанції: Беспальок О.А.

Провадження № 33/811/1644/26 Доповідач в 2-й інстанції: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю захисника Рикуна А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 12.05.2026 року,

встановив:

постановою Сихівського районного суду м. Львова від 12.05.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.4 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років з оплатним вилученням транспортного засобу марки «Nissan», р. н. НОМЕР_1 .

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 , будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, 02 березня 2026 року о 21 годині на вул.Зелена, 293 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Nissan», р. н. НОМЕР_1 , чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України.

Крім того, ОСОБА_1 , 02 березня 2026 року о 21 годині по на вул.Зелена, 293 у м.Львові, вживав алкоголь після ДТП з його участю, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння перебував з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах з порожнини рота, не чітка вимова, а також різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.10 є Правил дорожнього руху України.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що не пам`ятає про ДТП. Транспортний засіб припаркував о 18 год. та після цього нікуди не їздив, після чого вживав алкоголь. Зазначає, що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки не доведено, що він протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.

Заслухавши доводи захисника Рикуна А. В., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

З огляду на те, що розгляд справи у суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме:

-даними протоколів про адміністративні правопорушення від 02.03.2026 року, які складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що 02 березня 2026 року о 21 год. на транспортному засобі «Skoda», р. н. НОМЕР_2 прямували по вул.Зелена,293, у м. Львові. Водій транспортного засобу марки «Nissan», р. н. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з його автомобілем та залишив місце ДТП;

- довідки УПП у Львівській області ДПП від 03 березня 2026 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за вчинення 11.02.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП;

-відеозаписом з камер спостереження працівників поліції, згідно з яким ОСОБА_1 підтвердив, що керував транспортним засобом, вчинив ДТП із транспортним засобом «Skoda», р. н. НОМЕР_2 , та залишив місце ДТП. Після виявлення в нього ознак алкогольного сп`яніння зазначив, що після цього вживав пиво.

Відповідно до постанови Сихівського районного суду м. Львова від 29 квітня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Постанова суду набрала законної сили та не оскаржувалась.

Таким чином, ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушенні, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, безпосередньо після вчинення ДТП, а зміну його показань у суді апеляційної інстанції, а також доводи захисника про невірну кваліфікацію його дій, оскільки він не вживав алкоголь після ДТП, вважаю такими, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення про відмову ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння жодним чином не впливає на встановлення наявності чи відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а саме вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, що ставиться йому у вину, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.

Доводи про відсутність доказів повторного вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, вважаю, безпідставними, оскільки згідно з довідкою УПП у Львівській області ДПП від 03 березня 2026 року, ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за вчинення 11.02.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.4 ст.130 КУпАП.

В суді апеляційної інстанції захисник просив застосувати положення ст. 69 КК України за аналогією закону та накласти на ОСОБА_1 лише стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами з оплатним вилученням транспортного засобу.

Аналогія закону застосовується виключно, якщо відповідні суспільні відносини нормативно не врегульовані, тобто існує прогалина у законодавстві.

Однак питання накладення адміністративного стягнення чітко врегульовано главою 4 КУпАП і будь-якої прогалини не існує, як і підстав застосовувати аналогію закону.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 систематично притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень з використанням джерела підвищеної небезпеки, будучи позбавленим на це законних прав, вважаю, що суд першої інстанції обґрунтовано наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції статті за більш тяжке адміністративне правопорушення у виді штрафу, позбавлення права керування транспортним засобом та оплатного вилучення такого, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Сихівського районного суду м. Львова від 12.05.2026 року.

Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 12.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.4 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В. Я.