Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №336/6831/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 02.10.2026 Справа № 336/6831/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/6831/26 Головуючий в 1 інст.Петренко Л.В.

Провадження №33/807/1140/26 Доповідач в 2 інст.Сінєльнік Р.В.

Категорія ч.5 ст.212-3 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Сінєльніка Р.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 серпня 2026 року, якою

провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тимчасового адміністратора Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» (ЄДРПОУ 13622789, адреса: 69068, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, 34), адреса перебування: АДРЕСА_1

за ч.5 ст. 212-3 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно з постановою суду, 03 липня 2026 року в.о. голови Ради адвокатів Запорізької області Семенов М.В. направив до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 212-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу серії ЗП № 00026 від 24 червня 2026 року, який складено в.о. голови Ради адвокатів Запорізької області Семеновим М.В. про те, що 23.04.2026 адвокат ОСОБА_2, у зв`язку із наданням правничої допомоги ОСОБА_3 , звернувся засобами електронного зв`язку на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 із адвокатським запитом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» (ЄДРПОУ 13622789, 69068, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, 34) в особі тимчасового адміністратора (уповноваженої особи) ОСОБА_1 , в якому, у тому числі, зазначав, що «06 червня 2025 року між ним та ОСОБА_3 (далі - Клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги.

У зв`язку з настанням страхового випадку: дорожньо-транспортної пригоди за участю таких ТЗ: HYUNDAI SONATA, державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 та SKODA SUPERB, державний номер НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 , який стався «15» серпня 2023 року, згідно Полісу ОСЦПВВНТЗ № ЕР 210757123, внаслідок якого загинув потерпілий - син Клієнта ОСОБА_4 , клієнтом 11 жовтня 2024 року було подано заяви на відшкодування витрат, понесених: 1. На поховання та вшанування пам`яті померлого сина Клієнта - 20 800 (двадцять тисяч вісімсот) грн 00 коп.; 2. За знищення/пошкодження в результаті ДТП транспортного засобу. 3. Як утриманцю Клієнта Потерпілого ( ОСОБА_4 ). 4. Моральної шкоди.

Клієнту на картку Ощадбанка було зараховано: 1. 11 квітня 2025 року 31100 (тридцять одна тисяча сто) грн 00 коп. 2. 24 квітня 2025 року 156 800 (сто п`ятдесят шість тисяч вісімсот) грн 00 коп.

Крім того, 21 квітня 2025 року на телефон ОСОБА_3 надійшло повідомлення наступного змісту: «Згідно абз.6 п.36.2 ст.36 ЗУ ОСЦПВВНТЗ повідомляємо Вам, що 21.04.2025 сплачено 8933 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять три) грн 33 коп. страхового відшкодування», однак вказані кошти на рахунок Клієнта не були зараховані.

Просив надати за всіма зазначеними сумами: 1. Результати розгляду всіх зазначених у цьому запиті заяв Клієнта, з наданням копій підтверджуючих документів та зазначенням причин відмови у виплатах та неповної виплати заявлених сум страхового відшкодування. 2. Копії документів/прийняті рішення про відмову у виплатах страхового відшкодування, зазначених у заявах Клієнта. 3. Копії страхових актів. 4. Копії розрахунків сум страхового відшкодування. 5. Копії розпоряджень на виплату страхового відшкодування. 6. Копії платіжних доручень. 7. Копії квитанцій (платіжних інструкцій) про перерахунок всіх страхових виплат, у тому числі 8933 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 33 коп. страхового відшкодування. 8. Інформацію про причини не зарахування на банківський рахунок Клієнта суми у розмірі 8933,33 грн та копію платіжного доручення.

07.05.2026, тобто на 10-й робочий день з дня отримання адвокатського запиту, на електронну пошту адвоката ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла відповідь від 30.04.2026 №152 за підписом тимчасового адміністратора ТДВ СК «КРЕДО» ( ОСОБА_5 наступного змісту: «ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» (надалі - ТДВ «СК «КРЕДО») розглянуло ЗАЯВУ на виплату страхового відшкодування від ОСОБА_3 за результатами ДТП від 15.08.2023, за участю транспортного засобу Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля Skoda Super В, реєстраційний номер НОМЕР_4 . В результаті ДТП водій Skoda Super В, реєстраційний номер НОМЕР_4 отримав тілесні ушкодження та загинув на місці події, та повідомляє про таке.

Відповідно до умов укладеного договору страхування ЕР-210757123, а також чинного законодавства України, страховик зобов`язаний здійснювати страхові виплати в межах страхової суми (ліміту відповідальності), визначеної договором страхування.

Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у межах страхової суми. Водночас, відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування», страхова сума є максимальною грошовою сумою, в межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату при настанні страхового випадку.

Відповідно ліміт по вищевказаному полісу становить 320000,00 грн.

Повідомляємо, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 08.12.2025 провадження № 2/336/2889/2025, яке набрало законної сили, стягнули з ТДВ СК «КРЕДО» страхову виплату на користь доньки померлого, яка перебувала на утриманні ОСОБА_4 . Вказана виплата була проведена у повному обсязі.

Також виплата була здійснена ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 76900,00 грн.

ОСОБА_3 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 31100,00 грн.

ОСОБА_6 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 281400,00 грн.

Відповідно до статті 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, але лише в межах страхової суми. Аналогічна правова позиція закріплена у статті 25 Закону України «Про страхування», згідно з якою страхова виплата здійснюється у межах страхової суми, визначеної договором страхування, і не може її перевищувати.

Таким чином, здійснення додаткових виплат понад встановлений договором ліміт відповідальності страховика є неможливим та суперечитиме як умовам договору страхування, так і вимогам чинного законодавства України.

З огляду на викладене, повідомляємо, що у зв`язку з повним використанням страхової суми за договором страхування ЕР-210757123 внаслідок виконання рішення суду та здійснення виплати на користь доньки померлого, у страховика відсутні правові підстави для здійснення будь-яких додаткових виплат, у тому числі на користь ОСОБА_7 ».

У відповіді від 30.04.2026 №152 не було надано інформації та надано копії документів, що відповідно до адвокатського запиту витребував адвокат, а саме щодо: 1. результатів розгляду всіх зазначених у адвокатському запиті заяв Клієнта, з наданням копій підтверджуючих документів та зазначенням причин відмови у виплатах та неповної виплати заявлених сум страхового відшкодування. 2. копії документів/прийнятих рішень про відмову у виплатах страхового відшкодування, зазначених у заявах Клієнта. 3. копії страхових актів. 4. копії розрахунків сум страхового відшкодування. 5. копії розпоряджень на виплату страхового відшкодування. 6. копії платіжних доручень. 7. копії квитанцій (платіжних інструкцій) про перерахунок всіх страхових виплат, у тому числі 8933 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 33 коп. страхового відшкодування. 8. інформації про причини не зарахування на банківський рахунок Клієнта суми у розмірі 8933,33 грн та копію платіжного доручення.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит, це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 5 статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушив вимоги частини 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», несвоєчасно та неповно надав інформацію у відповідь на адвокатський запит.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити пропущений строк подачі апеляційної скарги з поважних причин.

Скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою визнати винним тимчасового адміністратора (уповноважену особу) ТДВ СК «Кредо» ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що, оскільки станом на 30.04.2026 (п`ятий робочий день) апелянт не отримав, ані кінцевої відповіді, ані листа про продовження строку розгляду його адвокатського запиту, він звернувся до Ради адвокатів України Запорізької області з відповідною заявою щодо відповідних заходів реагування.

07.05.2026, тобто на 10-й робочий день, ОСОБА_2 на власну електронну пошту від вказаної СК отримав лист від 30.04.2026 № 152, який містить інформацію про фактично виплачені суми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Разом з тим, в адвокатському запиті ОСОБА_2 не просив інформацію щодо фактично виплачених страхових відшкодувань.

В свою чергу, запитувану інформацію та документи стосовно ОСОБА_3 , він так і не отримав.

Крім того, він просив надати підтверджуючі документи, а саме копії квитанцій (платіжних інструкцій) про перерахунок всіх страхових виплат, у тому числі 8 933 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять три) грн 33 коп. страхового відшкодування та інформацію про причини не зарахування на банківський рахунок ОСОБА_3 суми у розмірі 8 933,33 грн та копію платіжного доручення.

До листа № 152, жодних документів щодо зазначеної суми не долучено та з цього приводу у вказаному листі будь-якої інформації не зазначено.

07.05.2026 він надіслав до Ради адвокатів Запорізької області доповнення до заяви від 30.04.2026, у якому зазначив, що відповідь отримав з порушенням встановлених строків, а також зазначив, що запитувану інформацію та копії документів, він не отримав.

Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що незгода адвоката або його клієнта зі змістом відповіді, а також бажання отримати ширший обсяг документів, не є тотожними адміністративному правопорушенню. Отже, у цій справі має місце не адміністративне правопорушення, а правовий спір щодо меж доступу адвоката до матеріалів страхової справи. За наявності такого спору та за відсутності доказів неправомірності дій страховика склад адміністративного правопорушення відсутній.

На думку апелянта, суд здійснив підміну понять, оскільки у листі зазначено про інформації, яку ОСОБА_2 не запитував, а запитувана інформація та копії документів не надані.

Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду про те, що в протоколі не конкретизовано строк, в який повинна бути надана запитувана інформація, що не відповідає дійсності, оскільки в протоколі чітко процитовано статтю 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої відповідь на адвокатський запит повинна бути надана протягом п`яти робочих днів.

Отже, суд на власний розсуд визначає строки надання відповіді на адвокатський запит і вважає, що надання в 10-денний строк відповіді є законною.

Також, ОСОБА_2 зазначає, що підставою для адвокатського запиту стало те, що ОСОБА_3 отримала смс від страхової компанії про виплату їй страхової суми в розмірі 8933, 33 грн, які вона фактично не отримала. При цьому, в одному з листів страхова повідомила, що ця сума за заявою ОСОБА_3 була виплачена іншій довіреній особі. З цією метою і був надісланий адвокатський запит.

В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що судом встановлено факт отримання адвокатом відповіді на десятий робочий день, однак не враховано відсутність повідомлення про продовження строку розгляду запиту.

Крім того, відповідь № 152 не містила значної частини інформації та документів, які були прямо та конкретно витребувані адвокатським запитом.

Особливо не була надана інформація та документи щодо 8 933,33 грн, які мали принципове значення для захисту прав клієнтки.

Посилання на захист персональних даних також не може автоматично виправдовувати ненадання документів, оскільки до адвокатського запиту була долучена письмова згода клієнтки на отримання та передачу її персональних даних, а суд не встановив, які саме конкретні документи не могли бути надані, з яких саме підстав та чи могла інформація про третіх осіб бути знеособлена.

В запереченнях на апеляційну скаргу особа, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 , зазначено наступне.

1. Позиція щодо апеляційної скарги.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2026 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно мене за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Доводи апелянта спростовуються матеріалами справи, змістом його власного адвокатського запиту та твердженнями, які він сам наводить в апеляційній скарзі. Крім того, вимога апелянта про ухвалення нової постанови, якою ОСОБА_1 буде визнано винним, не може бути задоволена через сплив строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

2. Апелянт отримав відповідь саме на ті питання, які він ставив.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що суд першої інстанції «здійснив підміну понять», оскільки він нібито «не запитував, які суми були виплачені та підстави для відмови виплат», а запитував лише документи. Це твердження суперечить тексту його ж адвокатського запиту від 23.04.2026. Пунктом 1 прохальної частини запиту адвокат просив надати «результати розгляду всіх зазначених у цьому запиті заяв Клієнта … та зазначенням причин відмови у виплатах та неповної виплати заявлених сум страхового відшкодування». Тобто адвокат прямо просив повідомити результати розгляду заяв та причини відмови і неповної виплати.

Саме на це питання по суті відповідає лист ТДВ СК «Кредо» № 152 від 30.04.2026: у ньому повідомлено ліміт відповідальності за полісом ЕР-210757123,

факт виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2025 у справі № 2/336/2889/2025 на користь доньки загиблого, яка перебувала на його утриманні, факт здійснення виплат ОСОБА_3 , а також причину, з якої додаткові виплати не здійснюються, а саме вичерпання страхової суми. Відтак суд першої інстанції жодної «підміни понять» не допустив: він оцінив відповідь саме на ті питання, які поставив сам адвокат. Те, що апелянт не погоджується з причинами відмови у виплаті, є предметом цивільно-правового спору (про що далі), а не підставою для висновку про ненадання інформації.

3. Інформацію щодо суми 8 933,33 грн апелянт отримав, що він сам визнає.

Основний аргумент апеляційної скарги полягає в тому, що щодо суми 8 933,33 грн (пункти 7 і 8 запиту) у відповіді «будь-якої інформації не зазначено».

Проте на с. 4 апеляційної скарги апелянт сам пише: «При цьому, в одному з листів страхова повідомила, що ця сума за заявою ОСОБА_3 була виплачена іншій довіреній особі». Отже, апелянт визнає, що інформацію про причини незарахування цієї суми на рахунок ОСОБА_3 (пункт 8 запиту) йому надано. Йдеться про лист ТДВ СК «Кредо» вих. № 1361 від 31.01.2026, у якому повідомлено, що сума 8 933,33 грн була перерахована на банківські реквізити, зазначені у заяві на виплату, поданій іншою особою, а SMS-повідомлення надійшло на номер телефону, вказаний у цій заяві. Цю ж відповідь адвокат повторно отримав 10.02.2026, що він сам зазначає у своїй заяві до Ради адвокатів Запорізької області.

Важливо, що запит від 23.04.2026 має позначку «ПОВТОРНО» і за змістом прохальної частини дослівно збігається з адвокатськими запитами від 15.01.2026 та 02.02.2026, на які страховик уже відповів. Нових питань запит від 23.04.2026 не

містив. При цьому в заяві до Ради адвокатів адвокат сам вказує, що 30.04.2026 отримав від страховика повідомлення про те, що відповіді на його запити вже надавалися 31 січня, 9 лютого та 30 березня 2026р. Відтак твердження апелянта про те, що причини ненадання документів йому «не зазначено», також не відповідає матеріалам справи: у листі № 1361 страховик прямо пояснив, що матеріали страхової справи, у тому числі страховий акт, містять персональні дані страхувальника, водіїв і власників транспортних засобів, причетних до ДТП, а також інформацію, що становить таємницю страхування, і з цих підстав не можуть бути надані.

Таким чином, відповідь на адвокатський запит слід оцінювати в сукупності:

лист № 152 від 30.04.2026 відповідає на питання про результати розгляду заяв і причини відмови у виплатах, а раніше надані відповіді, які адвокат отримав і на які сам посилається, містять інформацію щодо суми 8 933,33 грн та мотиви ненадання копій документів.

4. Запитувані документи містять інформацію з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адресат адвокатського запиту зобов`язаний надати інформацію та копії документів, «крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом». Норма виключає з обов`язку надання саме копії документів, у яких міститься така інформація, і не покладає на адресата запиту обов`язку знеособлювати чи частково розкривати їх.

Пунктами 3-7 запиту адвокат вимагав копії страхових актів, розрахунків сум страхового відшкодування, розпоряджень на виплату, платіжних доручень та

платіжних інструкцій щодо всіх страхових виплат за страховим випадком. Наявність у цих документах персональних даних інших осіб у цій справі не є припущенням, а випливає з обставин, установлених у матеріалах справи.

По-перше, за договором страхування ЕР-210757123 існує єдиний ліміт відповідальності страховика, у межах якого здійснювалися виплати кільком вигодонабувачам. Тому будь-який розрахунок суми відшкодування для ОСОБА_3 та будь-яке рішення про неповну виплату неминуче містять відомості про виплати іншим особам, адже саме через ці виплати ліміт було вичерпано.

По-друге, серед отримувачів виплат є донька загиблого, яка перебувала на його утриманні і на користь якої виплату стягнуто рішенням суду у справі № 2/336/2889/2025, а також інша фізична особа, що прямо зазначено в листі № 152. Документи про виплати цим особам містять їхні персональні дані, банківські реквізити та розміри отриманих сум.

По-третє, сума 8 933,33 грн, як повідомлено в листі № 1361, була перерахована за заявою, поданою іншою особою, на зазначені нею реквізити. Отже, платіжні документи щодо цієї суми (пункти 7-8 запиту) за своїм змістом є документами про персональні дані та банківські реквізити іншої особи.

По-четверте, страхові акти за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності містять дані страхувальника, водія та власника забезпеченого транспортного засобу, які не є клієнтами адвоката. Згода ОСОБА_3 від 02.02.2026 не змінює цього висновку. За її прямим текстом вона дозволяє надавати адвокату документи та інформацію, що містять її персональні дані та іншу інформацію з обмеженим доступом, «що стосується мене особисто». Ця згода не охоплює персональних даних доньки загиблого, інших отримувачів виплат, страхувальника, водія та інших осіб. Стаття 32 Конституції України забороняє поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу є конфіденційною, а згідно зі ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб`єкта допускається лише у випадках, визначених законом. Конституційний Суд України в Рішенні від 20.01.2012 № 2-рп/2012 роз`яснив, що до конфіденційної інформації про особу належать, зокрема,

відомості про її майновий стан та майнові відносини. Крім того, відомості про надання страхових послуг та виплати становлять таємницю страхування, яка може бути розкрита лише у випадках, прямо визначених Законом України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX, зокрема за письмовим дозволом власника інформації або за рішенням суду. Адвокатський запит до цих випадків не належить.

Отже, ненадання копій документів, перелічених у пунктах 3-7 запиту, ґрунтувалося на прямому винятку, встановленому ч. 2 ст. 24 Закону України «Про

адвокатуру та адвокатську діяльність», і не є неправомірною відмовою в розумінні ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

5. Наявність цивільної справи підтверджує висновок суду про правовий спір.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає:

«Питання додаткових виплат, це є питання цивільно-правового характеру, яке порушено в окремій цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а отримання запитуваних документів необхідне було для подачі як доказів не виплати всіх передбачених страхованих відшкодувань». Тим самим апелянт підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що між сторонами існує саме правовий спір. Документи страхової справи апелянту потрібні як докази у цивільній справі, у якій він сам є позивачем. Для цього процесуальний закон передбачає належний механізм: витребування доказів судом за ст. 84 ЦПК України. Таємниця страхування може бути розкрита саме за рішенням суду, а суд, витребовуючи докази, має змогу забезпечити захист персональних даних третіх осіб. Позиція страховика не позбавила клієнтку адвоката доступу до доказів, а лише вказала на законний спосіб їх отримання. Провадження за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП не може використовуватися як засіб тиску для отримання документів, що містять інформацію з обмеженим доступом, в обхід процедури, встановленої цивільним процесуальним законом.

6. Відсутність вини.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є лише протиправна і винна дія чи бездіяльність. Обов`язок доведення вини покладено на

орган, який склав протокол (ст. 251 КУпАП), а всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності (ст. 62 Конституції України).

Європейський суд з прав людини неодноразово визнавав, що справи про адміністративні правопорушення за національним правом України охоплюються поняттям «кримінальне обвинувачення» у розумінні ст. 6 Конвенції (зокрема, рішення у справі «Гурепка проти України» від 06.09.2005), а отже на них поширюються гарантії презумпції невинуватості. Матеріали справи не містять доказів того, що я усвідомлював протиправність своїх дій або мав намір перешкодити адвокатській діяльності. Навпаки, страховик послідовно, починаючи з січня 2026 року, викладав одну й ту саму обґрунтовану правову позицію з посиланнями на конкретні норми законодавства про захист персональних даних та таємницю страхування, а на кожен запит давав відповідь. Дії посадової особи, яка виконує прямий законодавчий обов`язок не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, не можуть вважатися винними, навіть якщо адвокат вважає обсяг відповіді недостатнім.

7. Сплив строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП у справах, підвідомчих суду, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Інкриміноване мені діяння не є триваючим. Навіть якщо виходити з найпізнішої дати, з якою сам протокол пов`язує завершення інкримінованого діяння, а саме отримання адвокатом відповіді 07.05.2026, тримісячний строк сплив 07.08.2026, тобто ще до розгляду справи судом першої інстанції. На момент апеляційного розгляду накладення стягнення є неможливим. Отже, вимога апелянта про ухвалення нової постанови, якою ОСОБА_1 буде визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, не може бути задоволена за жодних умов.

Водночас необхіно врахувати, що сплив строків не є підставою для зміни мотивів постанови суду першої інстанції. Суд обґрунтовано закрив провадження з

реабілітуючої підстави, встановивши відсутність складу правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). Ця підстава має пріоритет перед нереабілітуючою підставою, передбаченою п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Таким чином, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи та дійшов правильного висновку про відсутність у моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Апеляційна скарга не спростовує цих висновків: відповідь на питання, поставлені в запиті, надана; інформацію щодо суми 8 933,33 грн апелянт отримав, що сам визнає; ненадання копій документів ґрунтувалося на прямому винятку, встановленому ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; документи потрібні апелянту для цивільної справи, у якій існує належний процесуальний механізм їх витребування.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Потерпілий ОСОБА_2 та особа, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 , направили суду заяви з проханням розглянути справу без їхньої участі.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, здійснивши аналіз доводів апеляційної скарги та відповідних заперечень, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову суду було винесено 20 серпня 2026 року. Розгляд справи відбувся без участі потерпілого ОСОБА_2 .

У матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання потерпілим копії оскаржуваної постанови в день її винесення. На адресу потерпілого згідно його запиту оскаржувана постанова була направлена судом 01.09.2026р.

03.09.2026 року потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Враховуючи викладене, вважаю, що вказані потерпілим ОСОБА_2 причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 серпня 2026 року є поважними.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідальність за ч.5 ст. 212-3 КУпАП настає за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Аналіз вказаної норми закону дає підстави стверджувати те, що неправомірна відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне надання інформації на адвокатський запит, неповне надання інформації на адвокатський запит, надання інформації на адвокатський запит, що не відповідає дійсності є самостійними складами зазначеного вище адміністративного правопорушення.

Отже, об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до названого Закону.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктом правопорушення може бути лише посадова особа.

Так, за змістом положень ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

З протоколу про адміністративне правопорушення ЗП № 00026 від 24 червня 2026 року, слідує, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді тимчасового адміністратора Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» несвоєчасно та неповно надав інформацію у відповідь на адвокатський запит адвоката ОСОБА_2., чим порушив вимоги ч. 2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.212-3 КУпАП.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що адвокат ОСОБА_2. на підставі ордеру серії АА № 1703718 надає правничу допомогу ОСОБА_3 .

23.04.2026 адвокат ОСОБА_2, у зв`язку із наданням правничої допомоги ОСОБА_3 , звернувся засобами електронного зв`язку на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 із адвокатським запитом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» (ЄДРПОУ 13622789, 69068, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, 34) в особі тимчасового адміністратора (уповноваженої особи) ОСОБА_1 .

07.05.2026, тобто на 10-й робочий день з дня отримання адвокатського запиту, на електронну пошту адвоката ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла відповідь від 30.04.2026 № 152 за підписом тимчасового адміністратора ТДВ СК «КРЕДО» ( ОСОБА_5 ).

Отже, зазначена відповідь була надана з порушенням 5-денного строку, встановленого ч.2 ст.24 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де чітко визначено: у разі, якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Тобто, тимчасовий адміністратор ТДВ СК «КРЕДО» ОСОБА_1 не надав адвокату ОСОБА_2. проміжну відповідь, а саме повідомлення, що розгляд його запиту продовжено до двадцяти днів,оскільки адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.

Зазначена бездіяльність ОСОБА_1 у вигляді ненадання відповіді протягом п`яти днів з моменту отримання адвокатського запиту від адвоката ОСОБА_2. у будь-якому випадку утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, оскільки обов`язок надати відповідь на адвокатський запит чинним законодавством не ставиться в залежність від характеру витребуваної інформації.

Суд першої інстанції належну оцінку цій обставині не надав та обмежився лише констатацією факту, що по суті звернення була надана відповідь. Також судом першої інстанції дана неправильна оцінка бездіяльності ОСОБА_1 , яка виражалась у ненаданні відповіді на адвокатський запит адвоката ОСОБА_2. в період з 23.04.2026р. по 07.05.2026р.

При цьому слід зауважити, що у своїх запереченнях на апеляційну скаргу та поясненнях до суду першої інстанції ОСОБА_1 зазначає, що відповідь на адвокатський запит, направлений від ТДВ СК «КРЕДО», містила дату 30.04.26р.

Але в жодному документі ОСОБА_1 не ставив під сумнів твердження адвоката ОСОБА_2. та викладені в протоколі обставини щодо того, що цей лист від ТДВ СК «КРЕДО» фактично був направлений на адресу адвоката ОСОБА_2. саме 07.05.26р., тобто на десятий робочий день з моменту отримання адвокатського запиту.

Окрім того, ця версія об`єктивно підтверджується хронологією подій, які зафіксовані відповідними письмовими доказами щодо листування між потерпілим і ТДВ СК «КРЕДО» та скріншотами електронного листування між ними.

Також суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в протоколі не конкретизовано в який строк ОСОБА_1 повинен був надати інформацію та яку інформацію не надав.

Так, в протоколі відносно ОСОБА_1 зазначено, що 23.04.26р. адвокат ОСОБА_2., у зв`язку із наданням правової допомоги ОСОБА_3 , звернувся з адвокатським запитом до ТОВ СК «Кредо» в особі тимчасового адміністратора ОСОБА_1 з проханням надати інформацію та документи, які перелічені в протоколі. Відповідь на цей адвокатський запит на електронну адресу адвоката ОСОБА_2. надійшла від ОСОБА_1 тільки 07.05.26р., тобто на 10-й робочий день з дня отримання адвокатського запиту. Тоді як згідно ч.2 ст.24 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» така відповідь надсилається не пізніше 5-ти робочих днів з моменту отримання адвокатського запиту, що також визначено далі в протоколі.

Отже, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП. а саме: несвоєчасне надання інформації у відповідь на адвокатський запит, відповідно до Закону України «Про адвокатуру т адвокатську діяльність».

Тому обставини, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення в цій частині є доведеними, а висновки суду першої інстанції про протилежне є помилковими та невмотивованими.

Що стосується подальших відповідей ТОВ СК «Кредо» в особі тимчасового адміністратора ОСОБА_1 щодо неможливості надати за всіма зазначеними сумами: 1. Результати розгляду всіх зазначених у цьому запиті заяв Клієнта, з наданням копій підтверджуючих документів та зазначенням причин відмови у виплатах та неповної виплати заявлених сум страхового відшкодування. 2. Копії документів/прийняті рішення про відмову у виплатах страхового відшкодування, зазначених у заявах Клієнта. 3. Копії страхових актів. 4. Копії розрахунків сум страхового відшкодування. 5. Копії розпоряджень на виплату страхового відшкодування. 6. Копії платіжних доручень. 7. Копії квитанцій (платіжних інструкцій) про перерахунок всіх страхових виплат, у тому числі 8933 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 33 коп. страхового відшкодування. 8. Інформацію про причини не зарахування на банківський рахунок Клієнта суми у розмірі 8933,33 грн та копію платіжного доручення, апеляційний суд зазначає наступне.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» (далі - Закон) персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Також вказаною статтею визначено, що обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

За змістом частини 6 статті 6 Закону не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Частина 1 статті 10 Закону використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону.

Частиною третьою вищевказаної статті визначено, що використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків. Ці працівники зобов`язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв`язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов`язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов`язання чинне після припинення ними діяльності, пов`язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом. Передача адвокату копій страхової справи, страхових актів, розрахунків, платіжних документів, банківських реквізитів, документів щодо інших потерпілих або учасників ДТП є поширенням та передачею персональних даних у розумінні Закону України «Про захист персональних даних». Така передача може здійснюватися лише за наявності належної правової підстави. Страхова компанія як володілець відповідної інформації не лише мала право, а й була зобов`язана утриматися від розкриття персональних даних третіх осіб без їхньої згоди або іншої чіткої законної підстави. Закон України «Про страхування» встановлює, що страховику заборонено розкривати інформацію про надання послуги із страхування, яка становить таємницю страхування, якщо відповідно до законодавства України він зобов`язаний не розголошувати таку інформацію. Розкриття такої інформації допускається лише у передбачених законом випадках, зокрема за письмовим дозволом власника відповідної інформації, на письмову вимогу або за рішенням суду, а також окремим державним органам у прямо визначених законом межах. Матеріали страхової справи щодо ДТП за своєю природою можуть містити відомості про страхувальника, водіїв, власників транспортних засобів, потерпілих, отримувачів страхових виплат, банківські реквізити, відомості про майнову шкоду, стан здоров`я, обставини ДТП, розмір виплат та інші дані, розголошення яких може зачіпати права та інтереси не лише ОСОБА_3 , а й інших осіб. Повне надання копій страхової справи у відповідь на адвокатський запит без оцінки режиму доступу до кожного документа та без належних згод усіх відповідних осіб могло б створити для страховика ризик порушення законодавства про захист персональних даних, конфіденційну інформацію та таємницю страхування.

Тому в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтовано, а тому на підставі ст.294 КУпАП підлягає скасування з прийняттям нової постанови.

Разом з цим, згідно з вимогами ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Згідно з відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗП № 00026 від 24 червня 2026 року, складеному щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.212-3 КУпАП, та встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, вчинення правопорушення у вигляді ненадання відповіді у будь-якому випадку закінчилось 07.05.2026 року.

Вказане правопорушення з огляду на його характер, не є триваючим, отже строк накладення адміністративного стягнення відраховується з дня вчинення правопорушення, тобто на момент розгляду справи апеляційним судом закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП.

В свою чергу, відповідно до положень п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

З огляду на викладене, при скасуванні оскаржуваної постанови суду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне закрити провадження в справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП - через закінчення на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції строків накладення адміністративного стягнення, що не є реабілітуючою підставою.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити потерпілому ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 серпня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20 серпня 2026 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 212-3 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення - скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 212-3 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.В. Сінєльнік