Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №705/6578/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/6578/26

2/705/4544/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором (оферти) № 17.09.2024-100002134 від 17.09.2024 у розмірі 6750 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 17.09.2024-100002134 від 17.09.2024, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит в сумі 2500,00 грн. строком на 124 дні. Дата повернення (виплати) кредиту – 18.01.2025. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 9% від суми Кредиту та дорівнює 225 грн. 00 коп. Розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір Комісії у відсотковому значенні. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 225 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.97% (денна процентна ставка) = (3000 / 2500)/ 124 ? 100%. Неустойка - 25 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми неналежно виконаного зобов`язання.

Позикодавець свої зобов`язання виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 2500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку номер: НОМЕР_1 . Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 6750 грн., з яких: 2500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2325 грн. - заборгованість за процентами, 225 грн. - комісія пов`язана з наданням кредиту, 450 грн. – додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 1250 грн. – неустойка.

Ухвалою судді від 25.09.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05.10.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов Відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими лише частково. Відповідач є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним на військову службу за мобілізацією, що підтверджується Довідкою №08/2225 від 07.05.2026 про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . Згідно цієї довідки, солдат ОСОБА_1 проходить військову службу з 11 березня 2023 року по теперішній час. Зазначає, що перебуває у статусі військовослужбовця під час дії особливого періоду та воєнного стану, нарахування процентів та неустойки (штрафу) після укладення кредитного договору є повністю незаконним. Отже, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» у частині стягнення процентів (2 325,00 грн) та неустойки (1 250,00 грн.) задоволенню не підлягають. Щодо стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 225,00 грн та комісії за обслуговування в розмірі 450,00 грн., то вони суперечать вимогам ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а отже, є недійсними, незаконними та не підлягають задоволенню. Дійсна законна заборгованість відповідача обмежується виключно сумою отриманого тіла кредиту і становить 2 500,00 грн. Позов у цій частині відповідач визнає. Просить здійснити розподіл судових витрат (судового збору та поштових витрат) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (37,03%). Тому вважає позовні вимоги обґрунтованими лише частково - в частині суми отриманого тіла кредиту у розмірі 2 500,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення процентів, комісії за надання, комісії за обслуговування, неустойки, а також компенсації судових витрат на правничу допомогу) просить відмовити повністю.

05.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Ларіонова К.О. надійшла Відповідь на відзив, в якій вказано, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а відповідач не довів наявність у нього права на пільгу, як військовослужбовця. Щодо процентів за кредитним договором зазначає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Щодо розрахунку заборгованості, оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат , а саме - комісії пов`язаної із наданням послуги. Відповідач не подав докази проходження ним військової служби на час дії строку кредитного договору. Відсутність копії військового квитка не дозволяє встановити дату прийняття на військову службу, період та вид проходження військової служби. Тому, як особа, яка не проходила військову службу під час дії кредитного договору, права на відповідну пільгу ОСОБА_1 не має. Просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити.

06.10.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшло Заперечення (на відповідь на відзив), в якому відповідач категорично не погоджується з позицією позивача та вважає її безпідставною. На спростування вказаних доводів позивача відповідач надає суду належний, допустимий та беззаперечний доказ на підтвердження свого статусу військовослужбовця, а саме: Довідку військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) від 07.05.2026 року № 08/2225. Наданий документ (Довідка № 08/2225 від 07.05.2026 р.) повністю відповідає вимогам переліку документів, наведених самим позивачем у відповіді на відзив, та беззаперечно спростовує всі вимоги позивача в частині процентів та штрафів. Доводи позивача щодо правомірності нарахування комісії за надання та обслуговування кредиту суперечать стабільній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17), згідно з якою обслуговування кредиту та інформування споживача є складовою внутрішньої операційної діяльності кредитодавця і не може перекладатися на споживача у вигляді додаткових комісій. Просить позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2 500,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог просить відмовити повністю.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Судом установлено, що боргові зобов`язання між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли на підставі кредитного договору 17.09.2024-100002134 від 17.09.2024.

Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: паспорт споживчого кредиту; пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора; заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 17.09.2024-100002134 від 17.09.2024, з якими він попередньо ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення).

Відповідно до пункту 11.3. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий у користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись позичальником при виконанні умов даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 17.09.2024-100002134 від 17.09.2024, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит в сумі 2500,00 грн. строком на 124 дні. Дата повернення (виплати) кредиту – 18.01.2025. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 9% від суми Кредиту та дорівнює 225 грн. 00 коп. Розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір Комісії у відсотковому значенні. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 225 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.97% (денна процентна ставка) = (3000 / 2500)/ 124 ? 100%. Неустойка - 25 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми неналежно виконаного зобов`язання.

Для підтвердження та укладання договору відповідачу надіслано за допомогою смс код Е981.

Позикодавець свої зобов`язання виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 2500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку номер: НОМЕР_1 . Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 6750 грн., з яких: 2500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2325 грн. - заборгованість за процентами, 225 грн. - комісія пов`язана з наданням кредиту, 450 грн. – додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 1250 грн. – неустойка.

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Статтею 509 ЦК встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 1054, 1055 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, що передбачений статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем не заперечується факт укладання кредитного договору № 17.09.2024-100002134 від 17.09.2024 та отримання кредитних коштів в сумі 2500 грн, а також та обставина, що відповідач не здійснив виконання своїх зобов`язань належним чином. Факт надання кредитних коштів підтверджується відповідними письмовими доказами. Отже цілком обґрунтованими є доводи позивача про порушення відповідачем свого зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Так, внаслідок порушень відповідачем зобов`язань щодо порядку та строків здійснення платежів на погашення кредитної заборгованості за ним утворилась заборгованість, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2500 грн та комісією за надання кредиту в розмірі 225 грн.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову в цій частині.

Щодо стягнення заборгованості за процентами в сумі 2325 грн. суд зазначає наступне.

За приписами ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Так, судом встановлено, що відповідач по справі є військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним на військову службу за мобілізацією, що підтверджується Довідкою №08/2225 від 07.05.2026 про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 з 11 березня 2023 року по теперішній час.

Відповідно правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 р. у справі № 426/4264/19: "У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом, мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Отже, на відповідача, як на військовослужбовця, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21.

З огляду на викладене, оскільки на спірні правовідносини поширюються положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», нарахована позивачем заборгованість за відсотками та неустойкою за кредитним договором № 17.09.2024-100002134 від 17.09.2024 укладеним з ОСОБА_1 не підлягає до стягненню та відповідно позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Що стосується позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості (додаткової комісії) в сумі 450 грн., то суд зазначає про таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Між тим, оскільки товариством не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які була встановлена плата за обслуговування кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Отже, вказані витрати за кредитним договором № 17.09.2024-100002134 від 17.09.2024 року в сумі 225,00 грн. стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню в розмірі заборгованості 2725,00 грн.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат у сумі 120,18 грн., пов`язаних із підготовкою та направленням документів відповідачу, суд вважає їх документально підтвердженими та такими, що підлягають стягненню.

Враховуючи наведене, та керуючись ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 274-279, 355 ЦПК України, ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ТОВ «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором № 17.09.2024-100002134 від 17.09.2024 року в сумі 2725 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» судовий збір у сумі 1074 грн. 81 коп. та поштові витрати у розмірі 120,18 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік