Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №674/481/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/481/26

Провадження № 2-др/674/13/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

13 жовтня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., представника позивача – адвоката Ороновської О.М. (в режимі відеоконференції), представника відповідачки – адвоката Наталюка Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів та звільнення від заборгованості зі сплати аліментів,

в с т а н о в и в :

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 вересня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_2 (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідачка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів та звільнення від заборгованості зі сплати аліментів відмовлено.

Питання про відшкодування витрат відповідачки на професійну правничу допомогу цим рішенням не вирішувалося, оскільки до закінчення судових дебатів представник відповідачки – адвокат Наталюк Н.М. заявив, що докази таких витрат буде подано у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

14 вересня 2026 року через підсистему "Електронний суд" представник відповідачки – адвокат Наталюк Н.М. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з позивача на користь відповідачки 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До заяви додано договір № 1170 про надання правової допомоги від 15 травня 2026 року, детальний опис виконаних робіт та розрахунок вартості наданої професійної правничої допомоги від 11 вересня 2026 року, квитанцію від 11 вересня 2026 року про одержання адвокатським бюро 20000,00 грн, а також докази надсилання заяви іншим учасникам справи.

Ухвалою судді від 16 вересня 2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання з викликом учасників справи. Ухвалою від 22 вересня 2026 року задоволено клопотання представника позивача – адвоката Ороновської О.М. про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; за її ж клопотанням розгляд заяви відкладено на 13 жовтня 2026 року.

У письмових запереченнях представник позивача – адвокат Ороновська О.М. просить відмовити в задоволенні заяви, а в разі її задоволення – зменшити розмір витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю зі складністю справи та обсягом наданої правничої допомоги. Заперечення мотивовано тим, що квитанція від 11 вересня 2026 року не є банківським чи іншим платіжним документом і фактичної сплати коштів не підтверджує, а її достовірність викликає сумнів, оскільки відповідачка, за твердженням представника позивача, на час розгляду справи перебувала за межами України і не могла підписати цей документ; що детальний опис робіт не містить відомостей про час, витрачений адвокатом на кожен вид робіт; що вартість підготовки клопотання про долучення доказів у розмірі 2000,00 грн є завищеною, а інших документів по суті справи сторона відповідачки не подавала; що послуги зі збору та аналізу доказів і з аналізу законодавства та судової практики за змістом є тотожними; що справа не є складною, а адвокат вступив у неї на стадії судового розгляду.

У судовому засіданні представник відповідачки – адвокат Наталюк Н.М. заяву підтримав і просив її задовольнити.

Представник позивача – адвокат Ороновська О.М., яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти заяви заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях. Зазначила, що квитанція не підтверджує фактичного перерахування коштів, а підпис відповідачки на ній викликає сумнів, оскільки відповідачка майже весь час розгляду справи перебувала за кордоном; що справа не є складною, представник відповідачки вступив у неї на пізньому етапі, письмових пояснень чи заперечень не подавав, а свої доводи наводив усно; що вартість окремих послуг, зокрема ознайомлення з матеріалами справи, є завищеною. На запитання суду про те, у чому саме і наскільки заявлені витрати є завищеними, представник позивача розміру можливого зменшення не назвала і уточнила, що не просить зменшити суму витрат, а просить відмовити в задоволенні заяви повністю.

Позивач, відповідачка та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши заяву, заперечення проти неї та матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України), і не може змінювати суті основного рішення.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заяву про подання доказів витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення представник відповідачки зробив у судовому засіданні 10 вересня 2026 року до закінчення судових дебатів. Рішення у справі ухвалено 10 вересня 2026 року, а заяву з доказами розміру витрат подано 14 вересня 2026 року, тобто в межах п`ятиденного строку. Отже, заява підлягає розгляду по суті.

Та обставина, що відповідачка не подавала попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, перешкодою для їх відшкодування не є. Частина 2 ст. 134 ЦПК України надає суду право, а не покладає на нього обов`язок відмовити у відшкодуванні витрат стороні, яка такого розрахунку не подала. На це звернув увагу й Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19: положення ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України не є безумовною підставою для відмови у стягненні витрат, якщо попередній розрахунок не надавався, оскільки закон використовує термін "може" відмовити, а не "відмовляє". Договір про надання правової допомоги відповідачка уклала 15 травня 2026 року, вже після закриття підготовчого провадження у справі, відзиву на позовну заяву не подавала, а про понесення витрат на правничу допомогу її представник заявив до закінчення судових дебатів, тож позивач мав можливість висловити свої міркування щодо цих витрат і скористався нею, подавши заперечення.

За ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до судових витрат належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, витрати відповідачки на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру цих витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання цих вимог суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України). Крім того, за ч. 3 ст. 141 ЦПК України суд ураховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін.

Судом установлено, що 15 травня 2026 року між відповідачкою та Адвокатським бюро "Назара Наталюка" в особі керівника – адвоката Наталюка Н.М. укладено договір № 1170 про надання правової допомоги. За п. 4.1, 4.2 договору розмір гонорару встановлюється за домовленістю сторін і зазначається адвокатським бюро в розрахунку суми сплати гонорару, а за п. 5.2 клієнт зобов`язаний оплачувати адвокатському бюро вартість наданих послуг (виконаних робіт).

Згідно з детальним описом виконаних робіт та розрахунком вартості наданої професійної правничої допомоги від 11 вересня 2026 року, підписаним відповідачкою та адвокатом, адвокатське бюро надало відповідачці такі послуги: первинне консультування клієнта, аналіз предмета та підстав позову, визначення процесуальної стратегії захисту відповідача – 2000,00 грн; ознайомлення з матеріалами цивільної справи, детальний аналіз позовної заяви, доданих доказів, матеріалів виконавчого провадження та інших документів – 3000,00 грн; збір, отримання, систематизація та правовий аналіз доказів, необхідних для захисту інтересів відповідача, – 3000,00 грн; підготовка, оформлення та подання клопотання про долучення доказів та інших процесуальних документів – 2000,00 грн; аналіз законодавства і судової практики, підготовка правової позиції, підготовка до розгляду справи та поточне консультування клієнта – 2000,00 грн; представництво інтересів відповідачки та участь адвоката у чотирьох судових засіданнях – 8000,00 грн (по 2000,00 грн за засідання). Загальна вартість послуг становить 20000,00 грн. Квитанцією від 11 вересня 2026 року адвокатське бюро підтвердило одержання від відповідачки 20000,00 грн гонорару за цим договором.

Доводи представника позивача про недоведеність оплати правничої допомоги суд відхиляє. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розподілу підлягають витрати на правничу допомогу, вартість якої сплачена або підлягає сплаті стороною, тобто їх відшкодування закон не ставить у залежність від того, чи вони вже фактично оплачені. Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19. Обов`язок відповідачки оплатити надані послуги випливає з п. 5.2 договору № 1170, а їх перелік і вартість погоджено сторонами договору в детальному описі від 11 вересня 2026 року. За таких умов ні форма документа, яким адвокатське бюро підтвердило одержання коштів, ні доводи про місце перебування відповідачки на день його складення вирішального значення не мають. Крім того, доказів того, що саме 11 вересня 2026 року відповідачка перебувала за межами України, представник позивача не надала, а рішенням суду від 10 вересня 2026 року така обставина не встановлювалася.

Відсутність у детальному описі відомостей про час, витрачений адвокатом на кожну послугу, сама по собі не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат. Договором № 1170 передбачено не погодинну оплату, а гонорар, розмір якого сторони погоджують у розрахунку, і вартість кожної послуги в детальному описі визначено. Частина 3 ст. 137 ЦПК України вимагає подати опис робіт (наданих послуг), а витрачений адвокатом час є одним із критеріїв, за якими суд відповідно до ч. 4 цієї статті оцінює співмірність заявлених витрат.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю представник позивача заявила в письмових запереченнях на заяву, які містяться в матеріалах справи. У судовому засіданні вона цих заперечень не відкликала, навела ті самі доводи про нескладність справи, незначний обсяг виконаної адвокатом роботи та завищення вартості окремих послуг, а на запитання суду уточнила, що просить відмовити в задоволенні заяви повністю. Таке уточнення не позбавляє суд обов`язку оцінити наведені доводи: заперечення проти відшкодування витрат у повному обсязі охоплює і заперечення проти їх розміру, а визначення розміру, до якого витрати підлягають зменшенню, належить до повноважень суду і не залежить від того, чи назвала його сторона. Тому суд розглядає заявлене в письмових запереченнях клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу по суті. При цьому суд ураховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, за яким суд зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу лише за клопотанням іншої сторони, а за наявності її заперечення проти розподілу витрат на адвоката може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати, конкретно вказавши, які саме витрати не підлягають відшкодуванню повністю або частково, та навівши мотиви такого рішення.

Доводи представника позивача про неспівмірність заявлених витрат суд вважає частково обґрунтованими.

Участь адвоката Наталюка Н.М. у чотирьох судових засіданнях – 10 липня, 22 липня, 06 серпня та 10 вересня 2026 року – підтверджена матеріалами справи. Окремих доводів щодо вартості цієї послуги (2000,00 грн за одне засідання) заперечення не містять, і суд вважає її співмірною, тому витрати в сумі 8000,00 грн підлягають відшкодуванню повністю.

Інші позиції детального опису значною мірою повторюють одна одну. Первинне консультування, аналіз предмета і підстав позову та визначення стратегії захисту (2000,00 грн) за змістом охоплюють і аналіз законодавства та судової практики, підготовку правової позиції, підготовку до розгляду справи та поточне консультування клієнта (2000,00 грн): в обох випадках ідеться про формування правової позиції відповідачки та консультування клієнта. Так само детальний аналіз позовної заяви, доданих до неї доказів та інших документів (3000,00 грн) охоплює і систематизацію та правовий аналіз доказів (3000,00 грн). Результатом роботи адвоката з доказами стали три довідки – про зареєстрованих осіб та про навчання дітей, які суд приєднав до матеріалів справи в судовому засіданні 10 липня 2026 року. Доказів вчинення інших дій, спрямованих на збирання доказів (адвокатських запитів, відповідей на них тощо), до заяви не додано. Тому за кожною з цих двох груп послуг відшкодуванню підлягає вартість лише однієї позиції. Для першої групи це 2000,00 грн. Вартість послуг другої групи суд визначає також у сумі 2000,00 грн замість 3000,00 грн, погоджуючись із доводом представника позивача про завищення вартості ознайомлення адвоката з матеріалами справи: адвокат вступив у справу після закриття підготовчого провадження, а обсяг письмових доказів у ній є незначним.

Клопотання про долучення доказів представник відповідачки подав через підсистему "Електронний суд" 10 липня 2026 року. За змістом воно зводиться до переліку трьох зазначених довідок і прохання поновити строк на їх подання. Відзиву на позовну заяву, письмових пояснень чи інших процесуальних документів по суті справи сторона відповідачки не подавала, тож це клопотання є єдиним процесуальним документом, підготовленим адвокатом до ухвалення рішення у справі. З огляду на обсяг і складність цього документа суд погоджується з доводами представника позивача про завищення вартості його підготовки і вважає співмірним відшкодування цієї послуги в сумі 1000,00 грн замість заявлених 2000,00 грн.

Разом з тим підстав для відмови у відшкодуванні витрат чи для їх більшого зменшення суд не вбачає. У задоволенні позову відмовлено повністю, правнича допомога відповідачці реально надавалася, а її представник брав участь у чотирьох судових засіданнях. Власного розрахунку чи доказів того, що вартість наданих послуг перевищує звичайну вартість таких послуг, представник позивача не навела, хоча обов`язок доведення неспівмірності витрат відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення. Доводи заперечень, що стосуються розгляду іншої справи в суді апеляційної інстанції та правничої допомоги, наданої ОСОБА_3 , обставин цієї справи не стосуються, тому суд їх не оцінює.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що обґрунтованим, співмірним зі складністю справи та обсягом фактично виконаної адвокатом роботи є розмір витрат відповідачки на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн (8000,00 грн + 2000,00 грн + 2000,00 грн + 1000,00 грн), які підлягають стягненню з позивача. У задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 133, 134, 137, 141, 246, 258, 259, 263-265, 268, 270, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 14 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідачка – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

третя особа – Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Котлярська, буд. 6, м. Львів Львівської області, код ЄДРПОУ 35009321).

Суддя Давид БАРАТЕЛІ