Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №711/7595/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 711/7595/26

Провадження №2/712/6167/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Троян Т.Є.,

за участі секретарів судових засідань Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 85185540 від 20 грудня 2024 року в розмірі 13 003,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 85185540, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти в розмірі 3 000 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

Умовами договору передбачено застосування пільгової процентної ставки в розмірі 0,8 % на день протягом пільгового періоду та стандартної процентної ставки в розмірі 0,96 % на день після його закінчення.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши відповідачці кредитні кошти в розмірі 3 000 грн, однак остання належним чином зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

06 лютого 2025 року між сторонами укладено угоду про внесення змін до кредитного договору щодо продовження строку повернення кредиту до 01 лютого 2026 року. Відповідно до умов цієї угоди протягом визначеного сторонами періоду застосовувалася пільгова процентна ставка 0,8 % на день, а з 27 лютого 2025 року - стандартна процентна ставка 0,96 % на день.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою договірних зобов`язань станом на 14 грудня 2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 13 003,93 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 2 920 грн, заборгованості за процентами - 8 623,93 грн та штрафу - 1 460 грн.

Посилаючись на положення статей 525, 526, 530, 610, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала.

За наявності передбачених статтею 280 ЦПК України умов суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтями 76–81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 20 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 85185540, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальниці кредит у розмірі 3 000 грн, а позичальниця - повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними на умовах, визначених договором.

Строк кредитування становив 360 днів, із кінцевою датою повернення кредиту 15 грудня 2025 року.

Договором передбачено пільгову процентну ставку 0,8 % на день та стандартну процентну ставку 0,96 % на день. Також передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 450 грн.

Згідно з графіком платежів, який є додатком до кредитного договору, загальна сума процентів за весь строк кредитування становила 10 224 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 13 674 грн.

06 лютого 2025 року сторони уклали угоду про внесення змін до договору про споживчий кредит № 85185540 щодо продовження строку повернення кредиту, відповідно до якої кінцеву дату повернення кредиту визначено 01 лютого 2026 року.

Зазначеною угодою передбачено застосування пільгової процентної ставки 0,8 % на день за період із 06 лютого 2025 року до 26 лютого 2025 року та стандартної процентної ставки 0,96 % на день із 27 лютого 2025 року до закінчення строку кредитування.

Укладення зазначеної угоди підтверджує погодження сторонами змінених умов виконання кредитного зобов`язання, зокрема строку повернення кредиту та порядку нарахування процентів.

Із наданої позивачем відомості про отримання грошових коштів та розрахунку заборгованості вбачається, що 20 грудня 2024 року відповідачці перераховано кредитні кошти в розмірі 3 000 грн.

Відповідачка здійснила часткове погашення заборгованості, зокрема 17 січня 2025 року сплатила 80 грн у рахунок погашення основної суми кредиту, 672 грн процентів та 450 грн комісії, а 06 лютого 2025 року - 467,20 грн процентів.

Таким чином, загальна сума сплачених відповідачкою процентів становить 1 139,20 грн, а залишок неповернутого кредиту - 2 920 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оцінюючи вимоги про стягнення основної суми кредиту, суд враховує, що факт надання відповідачці кредитних коштів підтверджується матеріалами справи, тоді як доказів їх повернення в повному обсязі не надано.

Станом на час розгляду справи погоджений сторонами строк повернення кредиту закінчився, а тому обов`язок відповідачки щодо повернення непогашеної суми кредиту є таким, що настав.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 2 920 грн.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

За змістом статей 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти пов`язане з користуванням кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 сформулювала висновок, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 також розмежовано регулятивні проценти за правомірне користування кредитом та проценти, які можуть мати характер відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

У цій справі проценти, заявлені позивачем до стягнення, нараховані за період із 20 грудня 2024 року до 14 грудня 2025 року, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування, який з урахуванням угоди від 06 лютого 2025 року закінчувався 01 лютого 2026 року.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивач застосовував погоджені сторонами процентні ставки залежно від відповідного періоду користування кредитом.

Зокрема, після часткового погашення основної суми кредиту залишок заборгованості становив 2 920 грн, а щоденне нарахування процентів за стандартною ставкою 0,96 % становило 28,03 грн.

Загальна сума нарахованих процентів за розрахунком позивача становить 9 763,13 грн., з яких відповідачкою сплачено 1 139,20 грн. Отже, непогашена заборгованість за процентами становить 8 623,93 грн.

Нарахування зазначених процентів здійснено в межах строку кредитування, за погодженими сторонами ставками, а їх розмір не перевищує загальної суми процентів, передбаченої первісним графіком платежів.

Сам по собі значний розмір процентів порівняно з основною сумою кредиту не свідчить про відсутність правових підстав для їх стягнення, оскільки суд оцінює відповідні нарахування з урахуванням умов укладеного договору, строку кредитування та вимог законодавства.

Доказів сплати відповідачкою процентів у більшому розмірі або обставин, які спростовують наданий позивачем розрахунок, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене суд вважає доведеними позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 8 623,93 грн.

Аналізуючи вимогу про стягнення штрафу в розмірі 1 460 грн суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф є різновидом неустойки, яка застосовується у разі порушення зобов`язання.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальникові було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.

Оскільки кредитний договір укладено 20 грудня 2024 року, а штраф у розмірі 1 460 грн нарахований за порушення грошового зобов`язання в період дії воєнного стану, відповідачка відповідно до наведеної норми закону звільняється від обов`язку його сплати.

Тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 1 460 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 85185540 від 20 грудня 2024 року в загальному розмірі 11 543,93 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту - 2 920 грн. та заборгованості за процентами - 8 623,93 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд враховує їх дійсність, необхідність, обґрунтованість та розумність з огляду на конкретні обставини справи.

Позивачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Оцінюючи обґрунтованість зазначених витрат, суд враховує характер спірних правовідносин, ціну позову, незначну складність справи, типовий характер кредитного договору, обсяг виконаної адвокатом роботи, відсутність необхідності дослідження складних правових питань, а також розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не повинно бути способом отримання додаткового доходу за рахунок іншої сторони, а їх розмір має відповідати критеріям реальності, необхідності та розумності.

Враховуючи наведені обставини, а також співвідношення заявлених витрат із ціною позову, суд вважає обґрунтованим та розумним розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 грн.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 88,77 %, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 219,31 грн.

Крім того, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 363,41 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, заборгованість за договором про споживчий кредит № 85185540 від 20 грудня 2024 року в розмірі 11 543, 93 гривень, судовий збір у розмірі 2 363, 41 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 219,31 гривень, а всього стягнути 16 126,34 гривень (шістнадцять тисяч п`ятсот сорок три грн. 62 коп.).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 13.10.2026.

Суддя Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .