Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №605/314/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Суд: Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №605/314/26

Суддя: Кравчук В. М.

Справа № 605/314/26

Провадження №2/605/254/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Кравчук В.М.,

за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

05.08.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області через канцелярію суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в її інтересах представницею, адвокаткою Мороз Іриною Мирославівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000572 від 04.04.2025; ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1146819 від 30.07.2026), до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивачка просить розірвати шлюб, укладений між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Поплавській сільській раді Підгаєцького району Тернопільської області, про що складено відповідний актовий запис №3 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ). Також позивачка клопоче судові витрати зі сплати судового збору залишити за нею; після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_1 »; справу призначити до розгляду в спрощеному позовному провадженні.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування, подружні відносини між ними припинені, разом вони не живуть, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, сімейних відносин не підтримують.

Від даного шлюбу дітей немає.

Позивачка переконана, що примирення та збереження шлюбу між ними неможливе. Подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв`язку з чим надання строку для примирення вважає недоцільним. Наміру відновлювати шлюбні відносини не має та наполягає на їх остаточному припиненні.

Ухвалою від 19.08.2026, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24 вересня 2026 року на 10 год. 00 хв.

24.09.2026 в призначене судове засідання позивачка не з`явилася. Представниця позивачки, адвокатка Мороз І.М., в заяві про розгляд справи без участі, яка надійшла до суду в день судового засідання просила розглядати справу без участі позивачки та її представниці, зазначила, що позивачка позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. У наданні строку на примирення потреби немає.

Відповідач в судове засідання також не з`явився. Поштове відправлення, яким відповідачу направлено копію позовної заяви з доданими матеріалами, копію ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження та повідомленням про виклик повернулося до суду 27.08.2026 з відміткою «адресат відсутній».

Ухвалою від 24.09.2026 судове засідання для розгляду справи по суті з огляду на першу неявку відповідача відкладене на 13 жовтня 2026 року на 14 год. 00 хв. з повторним викликом учасників та з обов`язковою публікацією оголошення про виклик ОСОБА_2 на веб-порталі судової влади України.

13.10.2026 у судове засідання сторони не з`явилися. Представниця позивачки раніше подавала заяву, в якій просила розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні. Відповідач також не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату та час судового засідання належним чином був повідомлений за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку та на веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та докази вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зареєстрували шлюб 12 серпня 2016 року, про що зроблено актовий запис № 3. Це підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Поплавською сільською радою Підгаєцького району Тернопільської області. Після державної реєстрації шлюбу позивачка змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (арк.спр.8).

Подружжя спільних неповнолітніх дітей не має.

Позивачка у позовній заяві, вказує що сімейні стосунки припинено, шлюб існує формально, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. У них різні погляди на життя та сімейні відносини, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам. Примирення не можливе, строку на примирення не потребує.

Відповідач у цій справі зайняв пасивну позицію, обставин, зазначених позивачкою у позові не заперечив, часу на примирення не просив, заяв чи клопотань не подавав.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження /.../ є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Статтею 109 СК України визначено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні права, а також права їх дітей.

Відповідно до ст. 110 ч.1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 , суд виходить з того, що сторони фактично не підтримують сімейних, подружніх відносин, не проживають разом, спільного господарства не ведуть, отже шлюб є формальним і вже фактично перестав існувати. Оскільки шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, то його припинення шляхом розірвання є підставним, якщо має місце стійкий розлад подружніх відносин.

Передбачене ч.1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу, за ініціативою цієї сторони.

Оскільки позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечив і не спростував обставини, викладені позивачкою у позові, то відмова в розірванні шлюбу буде певною мірою примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. Розірвання шлюбу не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судові витрати по справі позивачка просила залишити за нею.

На підставі ст. ст. 110, 111, 112, 113, 115 СК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Поплавській сільській раді Підгаєцького району Тернопільської області 12 серпня 2016 року (актовий запис №3) - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки « ОСОБА_1 » - залишити без змін.

Сторонам направити копію рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили, відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий 12.01.2021, орган видачі 6129, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_5 .

Представник позивача: адвокат Мороз Ірина Мирославівна, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: вул. Кн. Василька, 87/1, м. Теребовля, Тернопільський район, Тернопільська область, тел. НОМЕР_7 , e-mаil: ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт НОМЕР_8 , виданий 16.03.2004 Підгаєцьким РВ УМВС України в Тернопільській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено і підписано 13 жовтня 2026 року.

Суддя: Валентина КРАВЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua