Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №603/604/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/604/26

Провадження № 1-кп/603/66/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026216130000116 від 05 жовтня 2026 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Монастириська Тернопільської області й проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, яка є вдовою, пенсіонером, особою з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимої, яка не є депутатом,

у вчиненні кримінального проступку, який передбачений ч. 1 ст. 162 КК України,

в с т а н о в и в:

26 вересня 2026 року у ОСОБА_3 , яка перебувала по АДРЕСА_1 , виник умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме до приміщення колишньої майстерні, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , перебуває у володінні ОСОБА_5 й знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, 26 вересня 2026 року приблизно о 12 год. 00 хв ОСОБА_3 , діючи умисно, підійшла до приміщення колишньої майстерні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке є іншим володінням особи, переконалася, що двері зачинені.

Водночас, усвідомлюючи, що порушує недоторканність чужого володіння особи, не маючи на те відповідного письмового або усного дозволу володільця зазначеного майна ОСОБА_5 , за відсутності законних на те підстав, ОСОБА_3 , приклавши фізичну силу, потягнула вхідні двері на себе, внаслідок чого вирвала шурупи, якими вони були закріплені, після чого відчинила двері та незаконно проникла всередину приміщення колишньої майстерні, що є іншим володінням особи.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 порушила гарантоване статтею 30 Конституції України право ОСОБА_5 на недоторканність іншого володіння особи.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст.302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта також долучена письмова заява обвинуваченої ОСОБА_3 , яка складена у присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої обвинувачена беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згідна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні без її участі.

Також до обвинувального акта долучена заява потерпілого ОСОБА_5 , у відповідності до якої останній погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження і згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

У відповідності до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

З огляду на позицію учасників судового провадження, враховуючи положення ст.381-382 КПК України, суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду цього обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку й кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 162 КК України – незаконне проникнення до іншого володіння особи.

У відповідності до ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Зважаючи на зазначену мету, принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності й даних про особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченою кримінального правопорушення, яке згідно з ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є пенсіонером й особою з інвалідністю ІІ групи, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно. Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення й з урахуванням зазначеної позиції сторін кримінального провадження, а саме у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним й достатнім.

Речові докази й процесуальні витрати у кримінальному провадженні №12026216130000116 від 05 жовтня 2026 року відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

На підставі наведеного та керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України й призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, грошовий еквівалент якого становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1