Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №593/1076/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1076/26

Провадження № 1-кп/593/147/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі міста Бережани Тернопільської області кримінальне провадження, внесене 25 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026211050000130 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підвисоке Бережанського району Тернопільської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, не депутата, пенсіонера жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що постановою Бережанського районного суду Тернопільської області № 3/593/163/2026 від 17 квітня 2026 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Будучи ознайомленим із вищевказаною постановою, маючи реальну можливість її виконати, однак діючи умисно, та підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, сів за кермо транспортного засобу та почав керувати ним за наступних обставин.

Так, 24 травня 2026 року, близько 21 години 24 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21063», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , здійснював рух автомобільною дорогою в межах населеного пункту с. Надорожнів Саранчуківської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, де був зупинений працівниками групи реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за порушення вимог п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, а саме керування водієм транспортним засобом, на якому відсутнє передбаченою конструкцією дзеркало заднього виду.

Своїми діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з усіма доказами, зібраними в справі в ході досудового розслідування, які підтверджують його вину згідно пред`явленого обвинувачення, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду, повністю підтвердив обставини кримінального правопорушення, викладені у обвинувальному акті. Додатково пояснив, що дійсно притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП та був позбавлений права керування транспортними засобами. Будучи обізнаним про те, що його позбавлено права керування транспортними засобами, 24 травня 2026 року, керуючи транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції. У вчиненому щиро кається, просить його суворо не карати.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вирішив розглянути дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Вивчаючи особу обвинуваченого, суд дослідив ряд документів, а саме:

Із оглянутої в судовому засіданні характеристики, виданої старостою Підвисоцького старостинського округу, видно, що обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 з дня свого народження, однак за час його проживання на території старостинського округу він ні в чому протиправному помічений не був, скарг від сусідів на його поведінку не поступало. ОСОБА_4 зарекомендував себе як законослухняний громадянин, який приймає активну участь в громадському житті села, не конфліктний, з активною життєвою позицією. В побуті ввічливий і товариський.

Довідка № 124, видана 26 травня 2026року КНП '' Бережанська центральна міська лікарня'' Бережанської міської ради, свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Підвисоке Нараївської ОТГ Тернопільського району Тернопільської області, на ''Д'' обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах Бережанської поліклініки не перебуває.

Із вимоги про судимість за № 23-09062026/61001, № 27-09062026/61001 від 9 червня 2026 року видно, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Підвисоке Нараївської ОТГ Тернопільського району Тернопільської області, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Із квитанції до платіжної інструкції про переказ готівки № 8429-9528-4126-0331 видно, що ОСОБА_4 9 жовтня 2026 року у добровільному порядку вніс благодійну пожертву на користь Збройних сил України грошові кошти у сумі 2000гривень.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд прийшов до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.2 ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі його вину обставини.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, по місцю реєстрації і проживання характеризується виключно позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позитивну характеристику по місцю проживання.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого — відсутні.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, характеризуючі дані про його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан, ряд пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин.

Виходячи з викладеного, і з врахуванням особи винного та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, того факту, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся у вчиненому та активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, що він є особою пенсійного віку, тому враховуючи зазначене, на підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого злочину, наведені вище дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, а також за наявності обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого наведених вище, той факт, що обвинувачений у добровільному порядку вніс добровільну пожертву на користь ЗСУ у розмірі 2000грн., суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому за ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу, що передбачений санкцією вказаної статті у мінімальному розмірі та вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчиненню нових злочинів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 393- 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, призначивши йому покарання за вказаною статтею у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави 4 813 ( чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 копійок за проведення судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/120-26/8444-ПЧ від 24 червня 2026 року в кримінальному провадженні № 12026211050000130 від 25 травня 2026 року.

Речові докази: оптичний диск «Verbatim DVD-R» із відозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча :