Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №712/5231/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/5231/26

Провадження № 2/712/3499/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі :

головуючого – судді Пироженко В.Д.

при секретарі – Каплі А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (зарестрований за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа: ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у відповідності до договору дарування земельних ділянок та частки в праві власності на приміщення житлового будинку від 03.11.2023 ОСОБА_6 подарував ОСОБА_1 дві земельні ділянки: площею 0,0168 га з кадастровим номером 7110136700:02:014:0025, що розташовану у АДРЕСА_2 ; площею 0,0031 га з кадастровим номером 7110136700:02:014:0026, що розташовану у АДРЕСА_2 та розташовану на ній 71/100 частку в праві власності на приміщення житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд.

Позивач зазначає, що 08.02.2024 року звернулася до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради з заявами про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 .

09 лютого 2024 року Департамент «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради прийняло рішення про відмову в знятті з реєстрації ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , посилаючись на неподання всіх необхідних документів (відсутня згода співвласників, пп. 3 п. 87, п. 63 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 №207).

Вказує, що на даний час вона проживає в будинку та самостійно сплачує плату за всі комунальні послуги, відповідачі не проживають в даному будинку вже більше 10 років, їх особисті речі в будинку відсутні, окрім того вони не допомагають сплачувати комунальні послуги, які на них нараховуються.

На неодноразові її проханнях відповідачі відмовляються добровільно знятись з реєстрації місця проживання. На даний час місце проживання відповідачів їй не відоме. У зв`язку з тим, що у будинку зареєстровані відповідачі у неї виникли труднощі щодо реалізації свого права, а саме: сплата додаткових коштів за комунальні платежі.

Просить визнати ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування такими, що втратили право користування житловим будинком за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.04.2026 року позовну заяву залишено бе руху, та було надано позивачеві строк для усунення недоліків.

Ухвалою Соснівського районного суду м. черкаси від 01.06.2026 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано відповідачам термін на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.08.2026 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ).

Позивач в судове засідання не зявилася, скерувала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, хоч належним чином повідомлені про час та місце слухання справи. У передбачений законодавством термін відповідачі відзиву до суду не надали.

Третя особа в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

За змістом ст. 7 вказаного Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть.

Судом установлено, що відповідності до договору дарування земельних ділянок та частки в праві власності на приміщення житлового будинку від 03.11.2023 ОСОБА_6 подарував ОСОБА_1 дві земельні ділянки: площею 0,0168 га з кадастровим номером 7110136700:02:014:0025, що розташовану у АДРЕСА_2 ; площею 0,0031 га з кадастровим номером 7110136700:02:014:0026, що розташовану у АДРЕСА_2 та розташовану на ній 71/100 частку в праві власності на приміщення житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд.

Факт реєстрації відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтверджується відомостями департаменту «Центру надання адмінінстративних послуг» Черкаської міської ради від 07.05.2026 року наданими на запит суду 24.05.2026.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради з заявами про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 .

Однак, 09 лютого 2024 року Департамент «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради прийняло рішення про відмову в знятті з реєстрації ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , посилаючись на неподання всіх необхідних документів (відсутня згода співвласників, пп. 3 п. 87, п. 63 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 №207).

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Зазначені конституційні приписи відображені і на рівні житлового законодавства, зокрема статтею 9 Житлового кодексу УРСР встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці послідовно дотримується позиції, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла («Kryvitska and Kryvitskyy v.Ukraine», заява № 30856/03), наголошує, що втручання у право на повагу до житла має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві» (Zehentner v.Austria), заява № 20082/02, пункт 56, ECHR 2009).

При цьому визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться виключно в судовому порядку (згідно статті 72 Житлового кодексу України).

При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом (частини перша та друга статті 71 ЖК України).

Згідно зі статтею 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2021 року у справі № 521/5887/17 (провадження № 61-7894св20) зроблено висновок, що: «аналіз норм статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за одночасної наявності двох умов: непроживання особи в житловому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин на це. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. Вичерпного переліку поважних причин непроживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правил ЦПК України щодо оцінки доказів».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року в справі № 203/1665/19-ц (провадження № 61-11593св21) міститься висновок про те, що процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності".

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу..

Оскільки збереження або втрата права користування житлом за відсутнім мешканцем, у будь-якому випадку, прямо залежить від причин відсутності, то під час вирішення цієї категорії справ з`ясуванню підлягають обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності особи.

Тож у правових спорах щодо визнання особи такою, що втратила право користування житлом, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту відсутності відповідача понад встановлені строки у жилому приміщенні без поважних причин.

При розгляді справи було встановлено, що відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не проживають у будинку понад 10 років, вони втратили інтерес до будинку, не мають наміру у подальшому користуватися цим будинком.

Оскільки реєстрація відповідачів у будинку чинить позивачу перешкоди в користуванні будинком, власником якого вона є, а зняти їх з реєстрації місця проживання в позасудовому порядку позивач не може, то така особа підлягає зняттю з реєстрації місця проживання в судовому порядку.

Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Керуючись ст.ст. 6,12, 13, 17, 18, 263, 265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача проданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідачі: ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_2 ).

Дата виготовлення повного тексту рішення 12.10.2026